Стаття 151
Перегляд
Європейський Парламент і Рада переглядають цей Регламент до 31 грудня 2020 року відповідно до статті 177 ДФЄС.
Стаття 152
Перехідні положення
1. Цей Регламент не впливає ні на продовження, ні на зміну, в тому числі повне чи часткове анулювання допомоги, затвердженої Комісією на підставі Регламенту (ЄС) № 1083/2006 або будь-якого іншого законодавства, застосовного до такої допомоги 31 грудня 2013 року.
2. Відповідно, такий Регламент або інше застосовне законодавство продовжують застосовувати після 31 грудня 2013 року до такої допомоги чи відповідних операцій до їх закриття. Для цілей цього параграфу допомога поширюється на операційні програми та основні проекти. 2.
Заявки на отримання допомоги, зроблені чи затверджені згідно з Регламентом (ЄС) № 1083/2006, залишаються дійсними.
3. Якщо держава-член користується можливістю, викладеною в статті 123(3), вона може подати запит до Комісії, щоб орган управління виконував функції органу із засвідчення як відступ від пункту (b) статті 59(1) Регламенту (ЄС) № 1083/2006 для відповідних операційних програм, що реалізовують на підставі Регламенту (ЄС) № 1083/2006. Вимогу супроводжують оцінюванням, що проводить орган аудиту. Якщо Комісія переконується на підставі інформації, доступної від органу аудиту та її власних аудитів, що системи управління та контролю таких операційних програм функціонують дієво та що їхньому функціонуванню не буде перешкоджати орган управління, що виконує функції органу із засвідчення, вона повинна повідомити державу-члена про свою згоду протягом двох місяців з дати отримання запиту.
4. Як відступ від статті 79(1) Регламенту (ЄС) № 1083/2006, верхня межа для сукупної суми попереднього фінансування та виконаних проміжних платежів повинна становити 100 % від внеску з фондів до операційних програм для цілей «Конвергенція» і «Регіональна конкурентоспроможність та зайнятість» в Греції.
5. Як відступ від статей 53(2) та 77(1) Регламенту (ЄС) № 1083/2006 і незважаючи на рішення Комісії, що закріплюють максимальну ставку та максимальну суму внеску з Фондів для кожної операційної програми Греції та для кожної осі пріоритетів, проміжні платежі та виплати остаточного залишку розраховують шляхом застосування максимальної ставки спільного фінансування в 100 % до прийнятних видатків, вказаних для операційних програм Греції для цілей «Конвергенція» і «Регіональна конкурентоспроможність та зайнятість» згідно з кожною віссю пріоритетів у кожній статті видатків, підтвердженій органом із засвідчення. Статтю 77(2) Регламенту (ЄС) № 1083/2006 не застосовують до операційних програм у Греції.
6. Греція повинна встановити механізм для забезпечення того, щоб додаткові суми, що стали доступними в результаті заходів, викладених у параграфах 4 і 5 цієї статті, використовувалися виключно для платежів бенефіціарам і операцій для їх операційних програм.
Греція повинна подати звіт до Комісії про імплементацію параграфів 4 та 5 цієї статті до кінця 2016 року та надалі звітувати у формі заключного звіту про впровадження, який потрібно подати згідно з пунктом (а) статті 89(1) Регламенту (ЄС) № 1083/2006.
7. Орган управління або комітет із моніторингу програм у рамках мети «Європейське територіальне співробітництво» може вирішити не застосовувати статтю 67(2a) на період не більше 12 місяців, починаючи з 2 серпня 2018 року.
Якщо орган управління або комітет із моніторингу програм у рамках мети «Європейське територіальне співробітництво» вважатиме, що стаття 67(2a) створює непропорційний адміністративний тягар, він може вирішити продовжити перехідний період, зазначений у першому підпараграфі цього параграфа, на строк, який він вважатиме доцільним. Він повідомляє Комісію про таке рішення до закінчення початкового перехідного періоду.
Перший і другий підпараграфи не застосовуються до грантів та поворотної допомоги, фінансованих з ESF, публічна підтримка яких не перевищує 50000 євро.
Стаття 153
Скасування
1. Без обмеження положень, встановлених у статті 152, цим Регламентом скасовують дію Регламенту (ЄС) № 1083/2006, починаючи з 1 січня 2014 року.
2. Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційної таблиці, визначеної в додатку XIV.
Стаття 154
Набуття чинності
Цей Регламент набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу .
Статті 20-24, статтю 29(3), пункт (a) статті 38(1), статті 58, 60, 76-92, 118, 120, 121 і статті 129-147 застосовують, починаючи з 1 січня 2014 року.
Друге речення сьомого підпараграфу статті 39(2) та п’ятий параграф статті 76 застосовують, починаючи з дати набуття чинності змінами та доповненнями до Фінансового регламенту, що стосуються анулювання зобов’язань за асигнуваннями.
Статті 92a та 92b не застосовують до Великої Британії. Покликання на держави-члени у таких положенням слід розуміти без включення Великої Британії.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.
ДОДАТОК I
СПІЛЬНІ СТРАТЕГІЧНІ РАМКИ
1. ВСТУП
Для того, щоб заохочувати гармонійний, збалансований і сталий розвиток Союзу та максимально збільшувати внесок ЄСІ фондів до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також до місій окремих ЄСІ фондів, у тому числі економічного, соціального та територіального згуртування, необхідно забезпечити, щоб зобов’язання в галузі політики, набуті в контексті стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання спиралися на інвестування через ЄСІ фонди та інші інструменти Союзу. Таким чином, спільні стратегічні рамки повинні, відповідно до статті 10 та згідно з пріоритетами та цілями, встановленими в регламентах щодо окремих фондів, передбачати стратегічні керівні принципи для досягнення інтегрованого підходу до процесу розвитку з використанням ЄСІ фондів, узгоджених з іншими інструментами та політикою Союзу, відповідно до цілей політики та загальних цілей стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання та, у відповідних випадках, флагманських ініціатив, враховуючи при цьому ключові територіальні виклики та конкретний національний, регіональний і місцевий контекст.
2. ВНЕСОК ЄСІ ФОНДІВ ДО СТРАТЕГІЇ СОЮЗУ ДЛЯ РОЗУМНОГО, СТАЛОГО ТА ІНКЛЮЗИВНОГО ЗРОСТАННЯ ТА УЗГОДЖЕННЯ З ЕКОНОМІЧНИМ ВРЯДУВАННЯМ СОЮЗУ
1. Для підтримки дієвого врахування розумного, сталого та інклюзивного зростання в Угоді про партнерство та програмах, цей Регламент встановлює одинадцять тематичних цілей, викладених у першому параграфі статті 9, що відповідають пріоритетам стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, що отримує підтримку з ЄСІ фондів.
2. Відповідно до тематичних цілей, викладених у першому параграфі статті 9, для того, щоб забезпечити наявність критичної маси, необхідної для реалізації зростання та зайнятості, держави-члени повинні зосереджувати підтримку відповідно до статті 18 цього Регламенту та правил окремого фонду на тематичній концентрації, а також забезпечувати дієвість витрат. Держави-члени повинні звертати особливу увагу на надання пріоритетності видаткам, сприятливим для зростання, в тому числі здійснення витрат на освіту, дослідження, інновації та енергоефективність, а також видаткам для полегшення доступу МСП до фінансування, а також забезпечувати екологічну сталість, управління природними ресурсами, вжиття заходів щодо збереження клімату та модернізацію публічної адміністрації. Вони повинні також враховувати підтримання чи підсилення сфери застосування та дієвості служб зайнятості та активної політики на ринку праці з метою боротьби з безробіттям і зосередження уваги на молоді, а також вирішення соціальних наслідків кризи та заохочення соціальної інклюзії.
3. Щоб забезпечити узгодженість з пріоритетами, встановленими в контексті Європейського семестру, під час підготовки Угод про партнерство, держави-члени повинні планувати використання ЄСІ фондів, враховуючи Національні програми реформ, у відповідних випадках, і останні відповідні рекомендації для конкретної країни, що ухвалено відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідні рекомендації Ради, що ухвалено відповідно до статті 148(4) ДФЄС, згідно з їхніми відповідними ролями та обов’язками. За необхідності, держави-члени повинні також враховувати відповідні рекомендації Ради, що ґрунтуються на Пакті про стабільність та зростання, а також програми економічної адаптації.
4. Для того, щоб визначити спосіб, у який ЄСІ фонди можуть найдієвіше сприяти стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також враховувати цілі Договору, в тому числі щодо економічного, соціального та територіального згуртування, держави-члени відбирають тематичні цілі для запланованого використання ЄСІ фондів у відповідному національному, регіональному та місцевому контекстах.
3. ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО ВИКОРИСТАННЯ ЄСІ ФОНДІВ І МЕХАНІЗМИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
3.1. Вступ
1. Відповідно до пункту (a) статті 15(2), Угода про партнерство повинна зазначати інтегрований підхід до територіального розвитку. Держави-члени забезпечують, щоб відбір тематичних цілей, інвестиційних пріоритетів і пріоритетів Союзу стосувався потреб розвитку та територіальних викликів у комплексний спосіб відповідно до аналізу, викладеного в секції 6.4. Держави-члени прагнуть максимально використати можливості для забезпечення узгодженої та комплексної реалізації ЄСІ фондів.
2. Держави-члени та, у відповідних випадках згідно зі статтею 4(4), регіони забезпечують, щоб інтервенції, які отримують підтримку з ЄСІ фондів, були допоміжними та щоб їх впроваджували в узгоджений спосіб з метою створення синергії, для того, щоб зменшити адміністративні витрати та тягар для органів управління і бенефіціарів відповідно до статей 4, 15 і 27.
3.2. Координація та взаємодоповнення
1. Держави-члени та органи управління, що несуть відповідальність за впровадження ЄСІ фондів, тісно співпрацюють у підготовці, імплементації, моніторингу та оцінюванні Угоди про партнерство та програм. Зокрема, вони забезпечують вжиття таких заходів:
(a) визначають сфери інтервенції, де можна поєднувати ЄСІ фонди на основі взаємодоповнення для досягнення тематичних цілей, викладених у цьому Регламенті;
(b) відповідно до статті 4(6), забезпечують наявність механізмів для дієвої координації ЄСІ фондів для підвищення впливу та дієвості фондів, у тому числі, у відповідних випадках, через використання програм, призначених для багатьох фондів;
(c) заохочують участь органів управління, що несуть відповідальність за інші ЄСІ фонди, та відповідних міністерств у розробці схем надання підтримки для забезпечення координації та синергії, а також уникнення дублювань;
(d) створюють, у відповідних випадках, спільні комітети з моніторингу програм, що впроваджують ЄСІ фонди, та розробки інших спільних механізмів управління та контролю для полегшення координації між органами, що несуть відповідальність за впровадження ЄСІ фондів;
(e) користуються наявними спільними рішеннями в галузі електронного врядування, що можуть допомогти заявникам і бенефіціарам, а також максимально використовують «системи єдиного вікна», в тому числі для отримання рекомендацій щодо можливостей отримання доступної підтримки за допомогою кожного з ЄСІ фондів;
(f) встановлюють механізми для координації видів діяльності зі співпраці, що отримують фінансування з ERDF і ESF, з інвестиціями, які отримують підтримку з програм у рамках мети «Інвестиції задля зростання та робочих місць»;
(g) заохочують ухвалення спільних підходів між ЄСІ фондами в зв’язку з настановами щодо розробки операцій, запитів щодо внесення пропозицій і процесів відбору чи інших механізмів для полегшення доступу інтегрованих проектів до фондів;
(h) заохочують співпрацю між органами управління різних ЄСІ фондів у питаннях моніторингу, оцінювання, управління та контролю, а також аудиту.
3.3. Заохочення до ухвалення інтегрованих підходів
1. Держави-члени повинні, у відповідних випадках, поєднувати ЄСІ фонди в комплексні пакети на місцевому, регіональному чи національному рівнях, спеціально розроблені для вирішення конкретних територіальних викликів для надання підтримки досягненню цілей, викладених в Угоді про партнерство та програмах. Це можна здійснити шляхом використання ІТІ, комплексних операцій, спільних планів дій і місцевого розвитку під керівництвом громади.
2. Відповідно до статті 36, для забезпечення інтегрованого використання тематичних цілей, можна поєднувати в рамках ІТІ фінансування з різних пріоритетних осей чи операційних програм, що отримують підтримку з ESF, ERDF і Фонду гуртування. Заходи, яких вживають в рамках ІТІ, можуть бути доповнені фінансовою підтримкою з програм у рамках EAFRD або EMFF, відповідно.
3. Згідно з відповідними положеннями правил окремих фондів, для того, щоб збільшити вплив і дієвість у тематично узгодженому інтегрованому підході, вісь пріоритетів може стосуватися понад однієї категорії регіону, поєднувати один або більше допоміжних інвестиційних пріоритетів з ERDF, Фонду гуртування та ESF в одну тематичну ціль та в належним чином обґрунтованих випадках поєднувати один або більше допоміжних інвестиційних пріоритетів з різних тематичних цілей з метою надання максимального внеску до такої осі пріоритетів.
4. Держави-члени заохочують, відповідно до своїх інституційних і правових рамок і згідно зі статтею 32, розробку місцевих і субрегіональних підходів. Місцевий розвиток під керівництвом громади впроваджують у контексті стратегічного підходу з метою забезпечення врахування в «висхідному» визначенні місцевих потреб пріоритетів, встановлених на вищому рівні. Таким чином, держави-члени повинні визначити підхід до місцевого розвитку під керівництвом громади в EAFRD і, у відповідних випадках, у ERDF, ESF або EMFF відповідно до статті 15(2), та повинні вказати в Угоді про партнерство основні виклики, які потрібно вирішити в такий спосіб, основні цілі та пріоритети для місцевого розвитку під керівництвом громади, типи територій, які підпадають під його дію, конкретну роль, яку потрібну виділити для місцевих груп дій у реалізації стратегій, а також роль, передбачену для EAFRD і, у відповідних випадках, ERDF, ESF або EMFF у впровадженні стратегій місцевого розвитку під керівництвом громади на різних типах територій, таких як сільські та міські території, прибережні території, а також відповідних координаційних механізмів.
4. КООРДИНАЦІЯ ТА СИНЕРГІЯ МІЖ ЄСІ ФОНДАМИ ТА ІНШИМИ ПОЛІТИКАМИ ТА ІНСТРУМЕНТАМИ СОЮЗУ
Координацію, яку здійснюють держави-члени, як передбачено в цій секції, застосовують, доки держава-член висловлює намір користуватися підтримкою з ЄСІ фондів і інших інструментів Союзу у відповідній сфері політики. Програми Союзу, викладені в цій секції, не становлять вичерпний список.
4.1 Вступ
1. Держави-члени та Комісія повинні, згідно зі своїми відповідними обов’язками, враховувати вплив політики Союзу на національному та регіональному рівнях, на соціальне, економічне та територіальне згуртування з метою сприяння синергії та дієвій координації, атакож встановленню та заохоченню найприйнятніших способів використання фондів Союзу для підтримки місцевого, регіонального та національного інвестування. Держави-члени також забезпечують взаємодоповнення між політиками та інструментами Союзу і національними, регіональними та місцевими інтервенціями.
2. Держави-члени та Комісія, відповідно до статті 4(6) та згідно з їхніми відповідними обов’язками, забезпечують координацію між ЄСІ фондами та іншими відповідними інструментами Союзу на рівні Союзу та держав-членів. Вони повинні вживати необхідних заходів для забезпечення узгодженості, на стадіях планування програм і впровадження, між інтервенціями, що отримують підтримку з ЄСІ фондів, і цілями інших політик Союзу. З цією метою, вони повинні прагнути враховувати такі аспекти:
(a) вдосконалення взаємодоповнення та синергії між різними інструментами Союзу на рівні Союзу, національному та регіональному рівнях, як на стадії планування, так і під час впровадження;
(b) оптимізацію наявних структур і, за необхідності, створення нових структур, що полегшують стратегічне визначення пріоритетів для різних інструментів і структур для координації на рівні Союзу та національному рівні, що уникає дублювання зусиль і визначає території, де необхідна додаткова фінансова підтримка;
(c) використання потенціалу для поєднання підтримки з різних інструментів з підтримкою окремих операцій, а також тісну співпрацю з суб’єктами, що несуть відповідальність за впровадження на рівні Союзу та на національному рівні з метою надання узгоджених і раціональних можливостей для фінансування для бенефіціарів.
4.2 Координація зі Спільною аграрною політикою та Спільною політикою щодо рибальства
1. EAFRD є невід'ємною частиною Спільної аграрної політики та доповнює заходи в рамках Європейського сільськогосподарського гарантійного фонду, що надають пряму підтримку фермерам і ринковим заходам. Таким чином, держави-члени повинні спільно керувати такими інтервенції для того, щоб максимально збільшити синергію та додану вартість підтримки Союзу.
2. EMFF спрямований на досягнення цілей реформованої Спільної політики щодо рибальства та Комплексної політики в галузі мореплавства. Таким чином, держави-члени повинні користуватися перевагами EMFF для підтримки зусиль на покращення збирання даних і зміцнення контролю, а також забезпечувати синергію на підтримку пріоритетів Інтегрованої морської політики, таких як морські знання, морське територіальне планування, інтегроване управління прибережною зоною, інтегрований нагляд за морським простором, захист морського середовища та біорізноманіття, а також пристосування до негативних наслідків зміни клімату для прибережних територій.
4.3 «Горизонт 2020» та інші програми Союзу в галузях досліджень та інновацій з централізованим управлінням
1. Держави-члени та Комісія повинні звертати належну увагу на посилення координації, синергії та взаємодоповнення між ЄСІ фондами та «Горизонтом 2020», Програмою щодо конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1287/2013 ( - 30), та іншими відповідними централізовано керованими програми Союзу в галузі фінансування, водночас встановлюючи чіткий розподіл сфер інтревенції між ними.
2. Держави-члени розробляють національні та/чи регіональні стратегії «розумної спеціалізації» відповідно до національної програми реформування, у відповідних випадках. Такі стратегії можуть мати форму національних або регіональних рамок стратегічної політики в галузі досліджень та інновацій для «розумної спеціалізації», або можуть становити частину таких рамок. Стратегії «розумної спеціалізації» розробляють шляхом залучення національних або регіональних органів управління і стейкхолдерів, таких як університети та інші вищі освітні установи, промислові та соціальні партнери, до процесу підприємницьких відкриттів. Органи, яких прямо стосується «Горизонт 2020», беруть безпосередню участь у такому процесі. Стратегії «розумної спеціалізації» повинні включати:
(a) «Заходи на рівні розробки політики» для підготовки регіональних гравців у галузі досліджень та інновацій до участі в «Горизонті 2020», які потрібно розробити, за необхідності, шляхом нарощення спроможності. Необхідно посилити комунікацію та співпрацю між національними координаційними пунктами «Горизонту 2020» та органами управління ЄСІ фондів.
(b) «Заходи на нижніх рівнях» для надання засобів для використання та поширення результатів у галузі досліджень та інновацій, обумовлених «Горизонтом 2020» та попередніми програмами, на ринку з особливою увагою на створення середовища, сприятливого для інновацій, для бізнесу та промисловості, в тому числі МСП і відповідно до пріоритетів, встановлених для територій у відповідній стратегії «розумної спеціалізації».
3. Держави-члени заохочують використання положень цього Регламенту, що дозволяють поєднання ЄСІ фондів з ресурсами в рамках «Горизонту 2020» у відповідних програмах, які використовують для впровадження частин стратегій, зазначених у пункті 2. Національні та регіональні органи отримують спільну підтримку для розробки та впровадження таких стратегій, встановлення можливостей для спільного фінансування інфраструктур у галузі досліджень та інновацій, що мають європейське значення, заохочення міжнародної співпраці, методологічної підтримки за допомогою партнерських перевірок, обміну належною практикою, та навчання в регіонах.
4. Держави-члени та, де доцільно згідно зі статтею 4(4), регіони, розглядають можливість вжиття додаткових заходів, спрямованих на розкриття їхньої спроможності до досягнення вищого рівня в галузі досліджень та інновацій, у спосіб, що доповнює та створює синергію з «Горизонтом 2020», зокрема через спільне фінансування. Такі заходи складаються з:
(a) об’єднання провідних науково-дослідних установ і менш розвинутих регіонів, а також держав-членів і регіонів з низькими показниками в галузі досліджень, розвитку та інновацій для створення нових або оновлення діючих провідних центрів у менш розвинутих регіонах, а також у державах-членах і регіонах з низькими показниками в галузі досліджень, розвитку та інновацій;
(b) встановлення зв’язків у менш розвинутих регіонах, а також у державах-членах і регіонах з низькими показниками в галузі досліджень, розвитку та інновацій між інноваційними кластерами, які визнано провідними;
(c) створення «Керівників Європейського науково-дослідного простору» для залучення видатних вчених, зокрема до менш розвинутихрегіонів, а також держав-членів і регіонів з низькими показниками в галузі досліджень, розвитку та інновацій;
(d) підтримка доступу до міжнародних мереж для дослідників і новаторів, які не беруть достатньої участі в Європейському науково- дослідному просторі (ERA) або походять з менш розвинутих регіонів або держав-членів і регіонів з низькими показниками в галузі досліджень, розвитку та інновацій;
(e) вклад, у відповідних випадках, до Європейських інноваційних партнерств;
(f) підготовка національних установ та/або провідних кластерів передового досвіду до участі в Розумних і інноваційних громадах (РІС) Європейського інституту інновацій і технологій (ЄІТ); і
(g) проведення високоякісних міжнародних програм мобільності дослідників за спільного фінансування з програми «Дії Марії Склодовської-Кюрі».
Держави-члени намагатимуться вдаватися, за необхідності та відповідно до статті 70, до гнучкості для підтримки операцій, що виходять за межі території програми, підтримуючи рівень інвестицій, що є достатнім для досягнення критичної маси, для того, щоб впровадити заходи, зазначені в першому підпараграфі, якомога дієвіше.
4.4 Резерв для нових учасників (NER) 300 фінансування демонстраційних проектів ( - 31)
Держави-члени забезпечують узгодження фінансування з ЄСІ фондів з підтримкою з Програми NER 300, що використовує доходи з продажу з аукціону 300 мільйонів квот, зарезервованих згідно з Резервом для нових учасників Схеми торгівлі викидами Європейського Союзу.
4.5 Програма з охорони довкілля та вжиття заходів щодо збереження клімату (LIFE) ( - 32) , а також екологічного законодавства ЄС
1. Держави-члени та Комісія повинні, виявляючи істотнішу тематичну спрямованість у програмах і застосуванні принципу сталого розвитку відповідно до статті 8, прагнути до використання синергії з інструментами політик Союзу (фінансові та нефінансові інструменти) для цілей пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, захисту довкілля та забезпечення ресурсоефективності.
2. Держави-члени заохочують і, у відповідних випадках та згідно зі статтею 4, забезпечують взаємодоповнення та координацію з Програмою LIFE, зокрема з комплексними проектами в галузях охорони природи, біорізноманіття, водних ресурсів, відходів, повітря, пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них. Такої координації досягають шляхом вжиття таких заходів, як заохочення фінансування видів діяльності через ЄСІ фонди, що доповнюють інтегровані проекти в рамках Програми LIFE, а також шляхом заохочення використання рішень, методів і підходів, затверджених згідно з Програмою LIFE, між іншим, включаючи інвестування у зелену інфраструктуру, енергоефективність, екологічні інновації, рішення на основі екосистеми, а також впровадження пов’язаних інноваційних технологій.
3. Релевантні галузеві плани, програми чи стратегії (в тому числі Рамки пріоритетних заходів, План управління басейном ріки, План управління відходами, план пом’якшення чи план адаптації) можуть слугувати координаційними рамками, де передбачено надання підтримки відповідним галузям.
4.6 Програма «ЕРАЗМУС +» ( - 33)
1. Держави-члени прагнуть використовувати ЄСІ фонди для масового впровадження інструментів і методів, розроблених і успішно випробуваних у рамках Програми «Еразмус +» для того, щоб максимально збільшити соціально-економічний вплив інвестування в людські ресурси та, між іншим, надати поштовх молодіжним ініціативам і громадянським заходам.
2. Держави-члени заохочують і забезпечують відповідно до статті 4 дієву координацію між ЄСІ фондами та Програмою «Еразмус +» на національному рівні за допомогою чіткого розмежування типів інвестування та цільових груп, яким надають підтримку. Держави-члени прагнуть взаємодоповнення в зв’язку з фінансуванням заходів із забезпечення мобільності.
3. Координації досягають шляхом впровадження відповідних механізмів співпраці між органами управління та національними агентствами в рамках Програми «Еразмус +», що може сприяти прозорій і доступній комунікації з громадянами на рівні Союзу, національному та регіональному рівнях.
4.7 Програма Європейського Союзу щодо зайнятості та соціальних інновацій (EaSI) ( - 34)
1. Держави-члени заохочують і забезпечують відповідно до статті 4(6) дієву координацію між Програмою Європейського Союзу щодо зайнятості та соціальних інновацій (EaSI) та підтримкою, яку надають ЄСІ фонди згідно з тематичними цілями забезпечення зайнятості та соціальної інклюзії. Така дієва координація передбачає координацію підтримки, яка надається за віссю EURES програми EaSI, із заходами щодо вдосконалення транснаціональної трудової мобільності, що отримує підтримку з ESF, з метою заохочення географічної мобільності працівників і підвищення можливостей у галузі зайнятості, а також координацію між підтримкою з ЄСІ фондів на самозайнятість, підприємництво, створення підприємств і соціальні підприємства та підтримкою з Програми EaSI за віссю мікрофінансування та соціального підприємництва.
2. Держави-члени намагатимуться масштабувати найуспішніші заходи, розроблені за віссю «Прогрес» програми EaSI, зокрема щодо соціальних інновацій і експериментів у соціальній політиці за підтримки ESF.
4.8 Механізм «Connecting Europe» (CEF) ( - 35)
1. Щоб максимально збільшити додану вартість у галузях транспорту, телекомунікацій і енергетики, держави-члени та Комісія забезпечують, щоб інтервенції ERDF і Фонду гуртування планували в тісній співпраці з підтримкою, яку надають з Фонду CEF, для того, щоб забезпечити взаємодоповнення, уникнути дублювання зусиль і забезпечити оптимальне поєднання різних типів інфраструктури на місцевому, регіональному та національному рівнях, а також всередині Союзу. Максимальний леверидж різних інструментів фінансування забезпечують для проектів у масштабах Союзу та внутрішнього ринку, що приносять найвищу європейську додану вартість та заохочують соціальну, економічну та територіальну згуртованість, зокрема тих проектів, що впроваджують пріоритетні мережі транспортної, енергетичної та цифрової інфраструктури, як встановлено у відповідних транс’європейських рамках мережевої політики, для того, щоб побудувати нову інфраструктуру та суттєво оновити діючу інфраструктуру.
2. У галузі транспорту інвестиційне планування ґрунтується на фактичному та прогнозованому попиті на транспорт і встановлює відсутні ланки та стримуючі фактори, з урахуванням, в рамках узгодженого підходу, розвитку транскордонних зв’язків Союзу та зв’язків, що перебувають у процесі встановлення в регіонах держави-члена. Інвестиції в регіональну під’єднуваність до комплексної транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) та базовою мережеі TEN-T забезпечують, щоб міські та сільські території користувалися можливостями, які створили основні мережі.
3. Визначення пріоритетності інвестицій, що мають вплив за межами певної держави-члена, зокрема тих, що є частиною базових мережевих коридорів TEN-T, узгоджують з плануванням TEN-T та планами впровадження базових мережевих коридорів, таким чином, щоб інвестування з ERDF і Фонду гуртування в транспортну інфраструктуру повністю відповідали Настановам щодо TEN-T.
4. Держави-члени зосереджуються на сталих формах транспорту та сталій міській мобільності, а також на інвестуванні в галузі, що мають найвищу європейську додану вартість, з урахуванням потреби у вдосконаленні якості, доступності та надійності транспортних послуг для заохочення використання громадського транспорту. Після встановлення інвестицій, визначають їх пріоритетність відповідно до їхнього внеску до забезпечення мобільності, сталості, до скорочення викидів парникових газів, та до Єдиного європейського транспортного простору, відповідно до бачення, викладеного в Білій книзі під назвою «План розвитку єдиного європейського транспортного простору - на шляху до конкурентоспроможної та ресурсоефективної транспортної системи», що підкреслює необхідність істотного скорочення викидів парниковій газів у транспортному секторі. Внесок проектів до сталих європейських мереж вантажного транспорту шляхом розвитку внутрішніх водних шляхів заохочують на підставі попереднього оцінювання їхнього впливу на довкілля.
5. ЄСІ фонди забезпечують місцеву та регіональну інфраструктуру, а також їхні прив’язки до пріоритетних мереж Союзу в галузі енергетики та телекомунікаційних послуг.
6. Держави-члени та Комісія впроваджують належні заходи координаційно-технічної підтримки для забезпечення взаємодоповнення та дієвого планування заходів ІКТ для використання в повному об’ємі різними інструментами Союзу (ЄСІ фонди, Фонд CEF, транс’європейські мережі, «Горизонт 2020») для фінансування мереж широкосмугового зв’язку та інфраструктур цифрових послуг. Під час відбору найбільш належного інструменту фінансування потрібно враховувати потенціал операції щодо генерування доходу та її ступінь ризику з метою максимально ефективного використання публічних коштів. У контексті їхнього оцінювання заявок на отримання підтримки з ЄСІ фондів, держави-члени повинні враховувати оцінювання операцій, що відносяться до операцій, які було подано до Фонду CEF, але не відібрано, без обмеження рішення органу управління щодо фінального відбору.
4.9 Інструмент допомоги на етапі до приєднання, Європейський інструмент сусідства та Європейський фонд розвитку
1. Держави-члени та Комісія, згідно з їхніми відповідними обов’язками, прагнуть підвищувати координацію між зовнішніми інструментами та ЄСІ фондами для посилення дієвості в досягненні численних цілей політики Союзу. Особливо важливими є координація та взаємодоповнення з Європейським фондом розвитку, Інструментом надання допомоги на етапі до приєднання та Європейським інструментом сусідства.
2. Для підтримки глибшої територіальної інтеграції, держави-члени прагнуть скористатися перевагами синергії між видами діяльності з територіальної співпраці в рамках політики гуртування та Європейськими інструментами сусідства, зокрема відносно видів діяльності з транскордонної співпраці, з урахуванням спроможності, яку надають європейські групування територіальної співпраці.
5. ГОРИЗОНТАЛЬНІ ПРИНЦИПИ, ЗАЗНАЧЕНІ В СТАТТЯХ 5 , 7 і 8 , І ЦІЛІ МІЖСЕКТОРАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
5.1 Партнерство та багаторівневе врядування
1. Відповідно до статті 5, держави-члени повинні дотримуватися принципу партнерства та багаторівневого врядування з метою полегшення досягнення соціального, економічного та територіального гуртування, а також реалізації пріоритетів Союзу щодо розумного, сталого та інклюзивного зростання. Для того, щоб дотримуватися таких принципів, необхідними є узгоджені заходи, зокрема між різними рівнями врядування, що здійснюють відповідно до принципів субсидіарності та пропорційності, в тому числі шляхом операційної та інституційної співпраці, відносно підготовки та імплементації Угоди про партнерство та програм.
2. Держави-члени розглядають потребу в зміцненні інституційної спроможності партнерів з метою розвитку їхнього потенціалу в сприянні дієвості партнерства.
5.2 Сталий розвиток
1. Держави-члени та органи управління, на всіх етапах імплементації, забезпечують повне врахування сталого розвитку до ЄСІ фондів, з дотриманням принципу сталого розвитку, як встановлено в статті 3(3) Договору про функціонування ЄС, а також з дотриманням зобов’язання включити вимоги щодо захисту довкілля відповідно до статті 11 ДФЄС та принцип «забруднювач платить», як викладено в статті 191(2) ДФЄС.
Органи управління вживають заходів протягом всього життєвого циклу програми з метою уникнення чи зменшення екологічно шкідливих наслідків інтервенцій і забезпечення сприятливих загальних соціальних, екологічних і кліматичних наслідків. Заходи, яких необхідно вжити, можуть передбачати таке:
(a) спрямування інвестицій у напрямку найбільш ресурсоефективних і сталих альтернатив;
(b) уникнення інвестицій, що можуть мати серйозний негативний екологічний або кліматичний вплив, а також підтримку заходів, спрямованих на пом’якшення будь-яких наслідків, що збереглися;
(c) звернення до довгострокової перспективи в разі співставлення витрат протягом життєвого циклу альтернатив для інвестицій;
(d) розширення використання «зелених» публічних закупівель.
2. Держави-члени повинні враховувати потенціал щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них від інвестицій, здійснених за підтримки ЄСІ фондів, відповідно до статті 8, і забезпечувати їхню стійкість до впливу наслідків зміни клімату та стихійних лих, таких як зростання ризику повені, посухи, спеки, лісових пожеж і екстремальних метеорологічних явищ.
3. Необхідно узгоджувати інвестиції з ієрархією управління водними ресурсами відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС ( - 36), з особливою увагою на варіанти регулювання попиту. Альтернативні варіанти постачання розглядають виключно в разі вичерпання потенціалу заощадження води та ефективності. Публічні інтервенції в сектор управління відходами доповнюють зусилля приватного сектору, зокрема в зв’язку з відповідальністю виробника. Інвестиції заохочують інноваційні підходи, що сприяють високим показникам переробки. Необхідно узгоджувати інвестиції з ієрархією відходів відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2008/98/ЄС ( - 37). Необхідно узгоджувати видатки, пов’язані з біорізноманіттям і захистом природних ресурсів, з положеннями Директиви Ради 92/43/ЄЕС ( - 38).
5.3 Заохочення рівності чоловіків та жінок і недискримінація
1. Відповідно до статті 7, держави-члени та Комісія повинні прагнути досягнути цілі забезпечення рівності між чоловіками та жінками і повинні вживати необхідних заходів для запобігання будь-якій дискримінації під час підготовки, реалізації, моніторингу та оцінювання операцій у програмах, що отримують спільне фінансування з ЄСІ фондів. Переслідуючи цілі статті 7, держави-члени повинні описувати заходи, яких необхідно вжити, зокрема відносно відбору операцій, викладення цілей інтервенцій та заходів з моніторингу та звітування. Держави-члени також проводять гендерний аналіз, у разі необхідності. Зокрема конкретні цільові заходи повинні отримувати підтримку в рамках ESF.
2. Держави-члени забезпечують, відповідно до статей 5 і 7, участь відповідних органів, що несуть відповідальність за заохочення гендерної рівності та недискримінації в партнерстві, та забезпечують наявність належних структур відповідно до національної практики для надання рекомендацій щодо гендерної рівності, недискримінації та доступності з метою надання необхідних експертних знань у підготовці, моніторингу та оцінюванні ЄСІ фондів.
3. Органи управління проводять оцінювання чи самооцінювання, в координації з комітетами з моніторингу, з особливою увагою до застосування принципу гендерної пріоритезації.
4. Держави-члени вирішують, у належний спосіб, потреби вразливих груп з метою надання їм можливостей для кращої інтеграції до ринку праці, та, таким чином, полегшення їхньої повноцінної участі в суспільстві.
5.4 Доступність
1. Держави-члени та Комісія, відповідно до статті 7, вживають відповідних кроків для запобігання будь-якої дискримінації на підставі інвалідності. Органи управління забезпечують шляхом вжиття заходів протягом всього життєвого циклу програми, щоб всі продукти, товари, послуги та інфраструктура, що є відкритими чи наданими громадськості, а також що отримують спільне фінансування з ЄСІ фондів, були доступними для всіх громадян, у тому числі осіб з інвалідністю відповідно до застосовного права, таким чином сприяючи безперешкодному середовищу для осіб з інвалідністю та людей похилого віку. Зокрема, необхідно забезпечувати доступність до фізичного середовища, транспорту, ІКТ з метою заохочення інклюзії вразливих груп, у тому числі осіб з інвалідністю. Заходи, яких необхідно вжити, можуть передбачати прямі інвестиції в напрямку досягнення доступності до будівель, що вже існують, і послуг, що вже надають.
5.5 Вирішення демографічних змін
1. Необхідно враховувати на всіх рівнях виклики, спричинені демографічними змінами, в тому числі, зокрема, виклики, пов’язані зі скороченням кількості трудового населення, збільшенням співвідношення пенсіонерів до загальної чисельності населення та депопуляцією. Держави-члени повинні користуватися перевагами ЄСІ фондів, згідно з релевантними національними чи регіональними стратегіями, якщо такі стратегії наявні, для вирішення демографічних проблем і створення зростання, пов’язаного зі старінням суспільства.
2. Держави-члени повинні використовувати ЄСІ фонди згідно з релевантними національними чи регіональними стратегіями для допомоги інклюзії всіх вікових груп, у тому числі через покращення доступу до освіти та структури соціальної підтримки, з метою розширення можливостей для зайнятості для старших людей і молоді та з особливою увагою до високого рівня безробіття серед молоді в порівнянні з середнім рівнем у Союзі. Інвестиції в інфраструктуру охорони здоров’я спрямовують на забезпечення тривалого та здорового професійного життя для всіх громадян Союзу.
3. Для того, щоб вирішити виклики в регіонах, що зазнали найбільшого впливу внаслідок демографічних змін, держави-члени повинні, зокрема, визначити заходи для:
(a) підтримки демографічного відновлення через створення кращих умов для сімей і покращення балансу між професійним і сімейним життям;
(b) підвищення рівня зайнятості, продуктивності та економічних показників через інвестування в освіту, ІКТ, дослідження та інновації;
(c) зосередження на адекватності та якості освіти, навчання та структур соціальної підтримки, а також, у відповідних випадках, на ефективності систем соціального захисту;
(d) заохочення надання ефективної за витратами охорони здоров’я та тривалого піклування, в тому числі інвестування в галузь електронного здоров’я, електронного лікування та інфраструктури.
5.6 Пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них
Відповідно до статті 8, пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них, а також запобігання ризикам необхідно інтегрувати до підготовки та імплементації Угод про партнерство та програм.
6. МЕХАНІЗМИ ВИРІШЕННЯ КЛЮЧОВИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ
6.1 Держави-члени повинні враховувати географічні чи демографічні фактори та вживати заходів для вирішення конкретних територіальних викликів кожного регіону з метою розкриття їхнього конкретного потенціалу розвитку, таким чином також допомагаючи в досягненні розумного, сталого та інклюзивного зростання в найефективніший спосіб.
6.2 Вибір і поєднання тематичних цілей, відбір відповідних інвестиційних пріоритетів і пріоритетів Союзу, а також набір конкретних цілей повинні відображати потреби та потенціал для розумного, сталого та інклюзивного зростання кожної держави-члена та регіону.
6.3 Відтак, під час підготовки Угод про партнерство та програм держави-члени повинні враховувати, що основні суспільні виклики, з якими стикається Союз сьогодні, - глобалізація, демографічні зміни, погіршення стану довкілля, міграція, зміна клімату, використання енергії, економічні та соціальні наслідки кризи - можуть мати різні наслідки в різних регіонах.
6.4 З урахуванням комплексного територіального підходу до вирішення територіальних викликів держави-члени забезпечують, щоб програми в рамках ЄСІ фондів відображали різноманіття європейських регіонів, з точки зору зайнятості та характеристик ринку праці, взаємозалежностей між різними секторами, тенденцій маятникової міграції, старіння населення та демографічних зрушень, культурних аспектів, елементів ландшафту та спадщини, аспектів вразливості в зв’язку зі зміною клімату та його наслідками, землекористування та обмеженості ресурсів, потенціалу більш сталого використання природних ресурсів, у тому числі відновлюваних джерел енергії, інституційних механізмів і механізмів врядування, під’єднуваності та доступності, а також зв’язків між сільськими та міськими територіями. Відтак, відповідно до пункту (а) статті 15(1), держави-члени та регіони повинні вживати таких заходів для цілей підготовки своїх Угод про партнерство та програм:
(a) Аналіз характеристик держави-члена чи регіону, потенціалу та спроможності в сфері розвитку, зокрема відносно ключових викликів, встановлених у стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, національних програмах реформ, за необхідності, відповідних рекомендаціях для конкретної країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та у відповідних рекомендаціях Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4) ДФЄС;
(b) Оцінювання основних викликів, які повинні вирішити регіон або держава-член, встановлення стримуючих факторів і відсутніх ланок, інноваційних прогалин, у тому числі відсутності спроможності в сфері планування та імплементації, що придушують довгостроковий потенціал для зростання та зайнятості. Це формує основу для встановлення можливих сфер і видів діяльності з визначення пріоритетів в політиці, інтервенції та концентрації;
(c) Оцінювання викликів міжгалузевої, міжюрисдикційної та транскордонної координації, зокрема в контексті макрорегіональних стратегій та стратегій басейну моря;
(d) Визначення кроків для досягнення вдосконаленої координації на різних територіальних рівнях, з урахуванням відповідних територіальних масштабів і контексту для розробки політики, а також інституційних і правових рамок держав-членів, і джерел фінансування для реалізації інтегрованого підходу, що поєднує стратегію Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростанні з регіональними та місцевими діячами.
6.5 З метою врахування цілі територіальної гуртування, держави-члени та регіони, зокрема, забезпечують, щоб загальний підхід до заохочення розумного, сталого та інклюзивного зростання на відповідних територіях:
(a) відображав роль міст, міських і сільських територій, зон рибальства і прибережних районів, а також територій, що страждають від конкретних географічних або демографічних вад;
(b) враховував конкретні виклики найвіддаленіших регіонів, найпівнічніших регіонів з дуже низькою густотою населення та островів, транскордонних або гірських регіонів;
(c) вирішував взаємопов’язані аспекти, що стосуються міських і сільських територій, з точки зору доступу до недорогої високоякісної інфраструктури та послуг, а також проблеми в регіонах з високою концентрацією соціально маргіналізованих спільнот.
7. ДІЯЛЬНІСТЬ ЗІ СПІВПРАЦІ
7.1 Координація та взаємодоповнення
1. Держави-члени повинні прагнути до взаємодоповнення між діяльністю зі співпраці та іншими заходами, що отримують підтримку з ЄСІ фондів.
2. Держави-члени забезпечують, щоб діяльність зі співпраці надавала дієвий внесок до цілей стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також щоб співпрацю організовували на підтримку ширших цілей політики. З цією метою держави-члени та Комісія, згідно зі своїми відповідними обов’язками, забезпечують взаємодоповнення та координацію з іншими програми та інструментами, що отримують фінансування Союзу.
3. Щоб зміцнити дієвість політики гуртування, держави-члени повинні прагнути до координації та взаємодоповнення між програмами в рамках мети «Європейське територіальне співробітництво» та мети «Інвестиції задля зростання та робочих місць», зокрема з метою забезпечення узгодженого планування та спрощення виконання широкомасштабного інвестування.
4. Держави-члени, за необхідності, забезпечують, щоб цілі макрорегіональних стратегій та стратегій басейну моря формували частину загального стратегічного планування, в Угодах про партнерство, відповідно до статті 15(2) цього Регламенту, та в програмах відповідних регіонів і держав-членів згідно з відповідними положеннями правил окремого фонду. Держави-члени повинні також прагнути забезпечити, щоб у разі впровадження макрорегіональної стратегії та стратегії басейну моря ЄСІ фонди надавали підтримку на їхню імплементацію відповідно до статі 15(2) цього Регламенту та відповідних положень правил окремого фонду, та згідно з потребами території програми, встановленої державами-членами. Щоб забезпечити ефективну імплементацію, необхідна також координація з іншими інструментами, що отримують фінансування Союзу, та іншими відповідними інструментами.
5. Держави-члени повинні, за необхідності, користуватися можливістю проведення міжрегіональних і транснаціональних заходів з бенефіціарами, що розташовані щонайменше в одній іншій державі-члені в рамках операційних програм згідно з метою «Інвестиції задля зростання та робочих місць», в тому числі щодо реалізації відповідних дослідницьких і інноваційних заходів, що походять з їхніх стратегій «розумної спеціалізації».
6. Держави-члени та регіони повинні забезпечити ефективне використання програм територіальної співпраці для подолання перешкод для співпраці за межами адміністративних кордонів, водночас сприяючи досягненню стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також зміцненню економічного, соціального та територіального гуртування. У цьому контексті необхідно надавати особливу увагу регіонам, на які поширюється дія статті 349 ДФЄС.
7.2 Транскордонна, транснаціональна та міжрегіональна співпраця в рамках ERDF
1. Держави-члени та регіони повинні прагнути отримати вигоду зі співпраці з метою досягнення критичної маси, між іншим, у сфері ІКТ, досліджень і інновацій, а також сприяння розвитку спільних підходів «розумної спеціалізації» та партнерств серед освітніх установ. Міжрегіональна співпраця, за необхідності, передбачає зміцнення співпраці між інноваційними наукомісткими кластерами та обміни між дослідницькими установами з урахуванням досвіду «Регіонів знань» і «Дослідницького потенціалу в областях конвергенції та найвіддаленіших регіонах» згідно з Сьомою Рамковою програмою з науково-дослідної діяльності.
2. Держави-члени та регіони повинні, на відповідних територіях, прагнути звертатися до транскордонної та транснаціональної співпраці з метою:
(a) забезпечення того, щоб території, що поділяють основні географічні об’єкти (острови, озера, річки, морські басейни чи гірські хребти), підтримували спільне управління та сприяння розвитку своїх природних ресурсів;
(b) використання економії на масштабах, якої можна досягнути, зокрема відносно інвестицій, пов’язаних зі спільним використанням спільних публічних послуг;
(c) сприяння узгодженому плануванню та розвитку транскордонної мережевої інфраструктури, зокрема відсутніх транскордонних зв’язків, і екологічно безпечним і функціонально сумісним видам транспорту на більших географічних територіях;
(d) досягнення критичної маси, зокрема в сфері досліджень та інновацій, а також ІКТ, освіти та відносно заходів щодо вдосконалення конкурентоспроможності МСП;
(e) зміцнення послуг на транскордонному ринку праці з метою сприяння транскордонній мобільності працівників;
(f) вдосконалення транскордонного врядування.
3. Держави-члени та регіони повинні прагнути використати міжрегіональну співпрацю з метою підвищення дієвості Політики гуртування шляхом заохочення обміну досвідом між регіонами та містами для сприяння розробці та імплементації програм згідно з метою «Інвестиції задля зростання та робочих місць» та метою «Європейське територіальне співробітництво».
7.3 Внесок основних програм до макрорегіональних стратегій та стратегій басейну моря
1. Відповідно до пункту (a)(іі) статті 15(2) цього Регламенту та релевантних положень правил окремого фонду, держави-члени повинні прагнути до забезпечення успішної мобілізації фінансування Союзу для макрорегіональних стратегій та стратегій басейну моря відповідно до потреб території програми, встановленої державами-членами. Забезпечення успішної мобілізації можна досягнути, поміж інших заходів, через надання пріоритетної уваги операціям, що походять з макрорегіональної стратегії та стратегії басейну моря шляхом організації для них конкретних запитів або надання пріоритетності таким операціям у ході процесу відбору через встановлення операцій, що можуть підпадати під спільне фінансування з різних програм.
2. Держави-члени повинні розглянути використання відповідних транснаціональних програм як рамок для підтримки ряду політик і фондів, що є необхідними для імплементації макрорегіональних стратегій та стратегій басейну моря.
3. Держави-члени повинні заохочувати, за необхідності, використання ЄСІ фондів у контексті макрорегіональних стратегій, для створення європейських транспортних коридорів, у тому числі підтримки модернізації митниць, запобігання, готовності та реагування на стихійні лиха, управління водними ресурсами на рівні басейну річки, «зеленої» інфраструктури, комплексної транскордонної та міжгалузевої морської співпраці, досліджень і інновацій, а також мереж ІКТ, управління спільними морськими ресурсами в басейні моря та захисту морського біорізноманіття.
7.4 Транснаціональна співпраця в рамках ESF
1. Держави-члени повинні прагнути до звернення до областей дії політики, встановлених у відповідних рекомендаціях Ради з метою отримання максимальної користі із взаємного навчання.
2. Держави-члени повинні, за необхідності, відбирати теми для транснаціональної діяльності та встановлювати відповідні механізми імплементації згідно зі своїми конкретними потребами.
ДОДАТОК II
МЕТОД ВСТАНОВЛЕННЯ РАМОК РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ
1. Рамки результативності складаються з цільових етапів для кожного пріоритету, за винятком пріоритетів, призначених для технічної допомоги, та програм, призначених для фінансових інструментів відповідно до статті 39, за 2018 рік, а також цілей, встановлених на 2023 рік. Цільові етапи та цілі представляють відповідно до формату, викладеного в таблиці 1.
Таблиця 1: Стандартний формат для рамок результативності
Пріоритет
Показник або, за необхідності, ключовий імплементаційний крок та одиниця вимірювання
Цільовий етап на 2018 рік
Ціль на 2023 рік
2. Цільові етапи є проміжними цілями, безпосередньо пов’язаними з досягненням конкретної цілі пріоритету, що, у відповідних випадках, виражають запланований прогрес у напрямку досягнення цілей, встановлених на кінець періоду. Цільові етапи, встановлені на 2018 рік, повинні містити фінансові показники, показники здобутків та, у відповідних випадках, показники результату, що є тісно пов’язаними з підтримуваними політичними інтервенціями. Показники результату не враховують для цілей статті 22(6) і (7). Цільові етапи можна також встановлювати для ключових етапів впровадження.
3. Цільові етапи та цілі повинні бути:
(a) реальними, досяжними, відповідними та містити суттєву інформацію про прогрес пріоритету;
(b) узгодженими з природою і характером конкретних цілей пріоритету;
(c) прозорими, з цілями, які можна об’єктивно перевірити, та встановленими джерелами даних і, за можливості, публічно доступними;
(d) такими, що можна перевірити, без створення непропорційного адміністративного тягаря;
(e) узгодженими всередині програм, за необхідності.
4. Цілі на 2023 рік для визначеного пріоритету встановлюють з урахуванням суми резерву результативності, пов’язаного з пріоритетом.
5. У належно обґрунтованих випадках, таких як суттєві зміни в економічних, екологічних умовах і умовах ринку праці в державі-члені чи регіоні, та крім змін і доповнень, що є результатами змін у розподіленнях для відповідного пріоритету, така держава-член може запропонувати перегляд цільових етапів та цілей відповідно до статті 30.
ДОДАТОК III
ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ДІЇ ТА РІВНЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЧИ ПЛАТЕЖІВ, ЗАЗНАЧЕНИХ У СТАТТІ 23(11)
1. ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
Максимальний рівень призупинення, що застосовують до держави-члена, потрібно, передусім, визначати з урахуванням верхніх меж, викладених у пунктах (a)-(c) третього підпараграфу статті 23(11). Такий рівень зменшують, якщо застосовується один або декілька наступних пунктів:
(a) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад два процентних пункти, максимальний рівень призупинення зменшують на 15 %;
(b) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад п’ять процентних пунктів, максимальний рівень призупинення зменшують на 25 %;
(c) якщо рівень безробіття в державі-члені за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), перевищує середній рівень для Союзу на понад вісім процентних пунктів, максимальний рівень призупинення зменшують на 50 %;
(d) якщо частка населення, що знаходиться під загрозою бідності чи соціального відчуження, в державі-члені перевищує середню частку такого населення для Союзу на понад 10 процентних пунктів за рік до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), максимальний рівень призупинення зменшують на 20 %;
(e) якщо об’єм реального ВВП держави-члена скорочується протягом двох або більше послідовних років до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), максимальний рівень призупинення зменшують на 20 %;
(f) якщо призупинення стосується зобов’язань на 2018, 2019 або 2020 роки, зменшення застосовують до рівня, що походить із застосування статті 23(11), таким чином:
(i) на 2018 рік, рівень призупинення зменшують на 15 %;
(ii) на 2019 рік, рівень призупинення зменшують на 25 %;
(iii) на 2020 рік, рівень призупинення зменшують на 50 %;
Зменшення рівня призупинення в результаті застосування пунктів (a)-(f) не повинно загалом перевищувати 50 %.
У разі, якщо ситуація, описана в пункті (b) чи (c), виникає одночасно з ситуаціями в обох пунктах (d) та (e), призупинення відкладають на один рік.
2. ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ВСЕРЕДИНІ ПРОГРАМ І ПРІОРИТЕТІВ
Призупинення зобов’язань, що застосовують до держави-члени, повинно, передусім, пропорційно впливати на всі програми та пріоритети.
Проте необхідно виключити такі програми та пріоритети зі сфери дії призупинення:
(i) програми чи пріоритети, що вже підпадають під дію рішення про призупинення, ухваленого відповідно до статті 23(6);
(ii) програми чи пріоритети, ресурси яких необхідно збільшити після розгляду запиту щодо перепланування програми, поданого Комісією відповідно до статті 23(1) в році виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9);
(iii) програми чи пріоритети, ресурси яких було збільшено протягом двох років до виникнення тригерної події, зазначеної в статті 23(9), після ухвалення рішення згідно зі статтею 23(5);
(iv) програми чи пріоритети, що мають надзвичайно важливе значення для вирішення негативних економічних або соціальних умов. Такі програми чи пріоритети повинні охоплювати програми чи пріоритети, що надають підтримку інвестиціям особливого значення для Союзу, пов’язаним з Ініціативою в галузі зайнятості для молоді. Програми чи пріоритети можна вважати програмами чи пріоритетами, що мають таке надзвичайно важливе значення, якщо вони надають підтримку інвестиціям, пов’язаним з імплементацією рекомендацій, що адресують відповідній державі-члену в рамках «Європейського семестру» та спрямовані на структурні реформи, чи пов’язаним з пріоритетами, що надають підтримку скороченню масштабів бідності, чи з фінансовими інструментами для конкурентоспроможності МСП.
3. ВИЗНАЧЕННЯ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ДЛЯ ПРОГРАМ, ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД СФЕРУ ДІЇ ПРИЗУПИНЕННЯ
Виключення пріоритету всередині програми проводять шляхом зменшення зобов’язання за програмою пропорційно до розподілення для пріоритету.
Рівень призупинення, що необхідно застосувати до зобов’язань за програмами, повинен забезпечувати досягнення сукупного рівня призупинення, визначеного згідно з пунктом 1.
4. ВИЗНАЧЕННЯ СФЕРИ ДІЇ ТА РІВНЯ ПРИЗУПИНЕННЯ ПЛАТЕЖІВ
Програми та пріоритети, зазначені в пункті 2(i)-(iv), необхідно також виключити зі сфери дії призупинення платежів.
Рівень призупинення, що необхідно застосувати, не повинен перевищувати 50 % платежів програм і пріоритетів.
ДОДАТОК IV
ВПРОВАДЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ: УГОДИ ПРО ФІНАНСУВАННЯ
1. Якщо фінансовий інструмент використовується відповідно до статті 39a та пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа статті 38(4), угода про фінансування повинна включати умови стосовно внесків із програми у фінансовий інструмент, а також включати принаймні такі елементи:
(a) інвестиційну стратегію чи політику, в тому числі механізми впровадження, фінансові продукти, які пропонуватимуться, цільових кінцевих одержувачів і передбачене поєднання з наданням підтримки (у відповідних випадках);
(b) бізнес-план або еквівалентні документи, необхідні для впровадження фінансового інструменту, в тому числі очікувані наслідки левериджу, зазначені в статті 37(2);
(c) цільові результати, отримання яких очікують від фінансового інструмента, для досягнення конкретних цілей і результатів відповідного пріоритету;
(d) положення для моніторингу реалізації інвестувань і потоків угод, у тому числі звітування фінансового інструменту перед фондом фондів та/або органом управління для забезпечення дотримання статті 46;
(e) вимоги до аудиту, такі як мінімальні вимоги до зберігання документації на рівні фінансового інструменту (та, у відповідних випадках, на рівні фонду фондів) та вимоги в зв’язку зі збереженням окремих записів для різних форм підтримки з дотриманням статті 37(7) і (8) (де доцільно), в тому числі положення та вимоги стосовно доступу до документів аудиторських органів держав-членів, аудиторів Комісії та Європейської Рахункової Палати з метою забезпечення повної наявності документації, необхідної для чіткого аудиторського сліду, відповідно до статті 40;
(f) вимоги та процедури стосовно управління поетапним внеском, передбаченим програмою згідно зі статтею 41, і стосовно прогнозування фінансової діяльності, включаючи вимоги до фідуціарного/окремого обліку згідно зі статтею 38(6) та другим підпараграфом статті 39a(5);
(g) вимоги та процедури для керування відсотком і іншими доходами, отриманими, як зазначено в статті 43, в тому числі прийнятними казначейськими операціями/інвестиціями, а також обов’язки та відповідальність відповідних сторін;
(h) положення відносно розрахунку та виплати понесених витрат на управління та комісії за управління на фінансовий інструмент;
(i) положення щодо повторного використання ресурсів, що відносяться до підтримки з ЄСІ фондів, до кінця строку принятності відповідно до статті 44 та, у відповідних випадках, положення щодо диференційованого режиму, зазначеного в статті 43а;
(j) положення відносно повторного використання ресурсів, призначених для надання підтримки ЄСІ фондами після закінчення строку прийнятності з дотриманням статті 45, і політика відносно виходу таких ресурсів з фінансового інструменту;
(k) умови для можливого повного чи часткового вилучення внесків програми з програм до фінансових інструментів, у тому числі, у відповідних випадках, фонду фондів;
(l) положення для забезпечення того, щоб органи, що впроваджують фінансові інструменти, керували фінансовими інструментами незалежно та згідно з відповідними професійними стандартами, а також діяли у виключних інтересах сторін, що надають внески до фінансових інструментів;
(m) положення щодо ліквідації фінансового інструменту.
Крім того, якщо фінансові інструменти організовано за допомогою фонду фондів, угода про фінансування між органом управління і органом, що впроваджує фонд фондів, повинна також передбачати атестацію та відбір органів, що впроваджують фінансові інструменти, в тому числі пропозиції щодо висловлення зацікавленості чи процедури публічних закупівель.
2. Документи-стратегії, зазначені в статті 38(8) щодо фінансових інструментів, використовуваних згідно з пунктом (d) першого підпараграфа статті 38(4), повинні містити щонайменше такі елементи:
(a) інвестиційну стратегію чи політику фінансового інструменту, загальні положення та умови передбаченого кредиту чи гарантій, цільові кінцеві одержувачі та заходи, яким потрібно надати підтримку;
(b) бізнес-план або еквівалентні документи, необхідні для впровадження фінансового інструменту, в тому числі очікувані наслідки левериджу, зазначені в статті 37(2);
(c) використання та повторне використання ресурсів, що відносяться до підтримки з ЄСІ фондів, відповідно до статей 43, 44 і 45 та, у відповідних випадках, положення щодо диференційованого режиму, зазначеного в статті 43а;
(d) моніторинг впровадження фінансового інструменту та звітування про нього з метою забезпечення дотримання статті 46.
ДОДАТОК V
ОЗНАЧЕННЯ ФІКСОВАНИХ СТАВОК ДЛЯ ПРОЕКТІВ, ЩО ПРИНОСЯТЬ ЧИСТИЙ ДОХІД
Сектор
Фіксовані ставки
1
АВТОШЛЯХ
30 %
2
ЗАЛІЗНИЧНА ДОРОГА
20 %
3
МІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
20 %
4
ВОДНІ ШЛЯХИ
25 %
5
ТВЕРДІ ВІДХОДИ
20 %
ДОДАТОК VI
РІЧНИЙ РОЗПОДІЛ АСИГНУВАНЬ ЗА ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ НА 2014-2020 РОКИ
Відкоригований річний профіль (у тому числі додаткові асигнування для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді)
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Загалом
євро,
ціни 2011 року
34 108 069 924
55 725 174 682
46 044 910 736
48 027 317 164
48 341 984 652
48 811 933 191
49 046 236 960
330 105 627 309
ДОДАТОК VII
МЕТОДОЛОГІЯ РОЗПОДІЛЕННЯ
Метод розподілення для менш розвинутих регіонів, що є прийнятними згідно з метою «Інвестиції задля зростання та робочих місць», зазначеною в пункті (a) першого підпараграфу статті 90(2)
1. Кожне розподілення держави-члена є сумою розподілень для її окремих прийнятних регіонів 2-го рівня NUTS, яку розраховують відповідно до таких етапів:
(a) визначення абсолютної суми (в євро), отриманої шляхом множення населення відповідного регіону на різницю між ВВП на душу населення такого регіону, розрахованим у ПКС, та середнім ВВП на душу населення ЄС-27 (в ПКС);
(b) застосування процентного співвідношення до зазначеної абсолютної суми з метою визначення фінансового пакету для такого регіону; це процентне співвідношення поетапно змінюють для відображення відносного достатку, розрахованого в ПКС, у порівнянні з середнім ЄС-27, держави-члена, в якій розташовано прийнятний регіон, тобто:
(i) для регіонів у державах-членах, рівень ВНП яких на душу населення є нижчим, ніж 82 % від середнього ЄС-27: 3,15 %;
(ii) для регіонів у державах-членах, де рівень ВНП на душу населення дорівнює значенню між 82 % та 99 % від середнього
ЄС-27: 2,70 %;
(iii) для регіонів у державах-членах, де рівень ВНП на душу населення перевищує 99 % від середнього ЄС-27: 1,65 %;
(c) до суми, отриманої відповідно до пункту (b), додають, за необхідності, суму, отриману в результаті розподілення надбавки в розмірі 1300 євро на одного безробітного на рік, що застосовують до кількості безробітних у такому регіоні, яка перевищує кількість осіб, що були б безробітними в разі застосування середнього рівня безробіття в усіх менш розвинутих регіонах ЄС.
Метод розподілення для регіонів з перехідною економікою, що є прийнятними згідно з метою «Інвестиції задля зростання та робочих місць», зазначеною в пункті (b) першого підпараграфу статті 90(2)
2. Кожне розподілення ресурсів держави-члена є сумою розподілень для її окремих прийнятних регіонів 2-го рівня NUTS, яку розраховують відповідно до таких етапів:
(a) визначення мінімальної та максимальної теоретичної інтенсивності допомоги для кожного прийнятного регіону з перехідною економікою. Мінімальний рівень підтримки визначають через середню інтенсивність допомоги на душу населення держави-члена до застосування регіональної мережі безпеки, виділену для більш розвинутих регіонів такої держави-члена. Якщо держава-член не має інших більш розвинутих регіонів, мінімальний рівень підтримки буде відповідати початковій середній інтенсивності допомоги на душу населення всіх більш розвинутих регіонів, тобто 19,80 євро на душу населення в рік. Максимальний рівень підтримки відповідає теоретичному регіону з ВВП на душу населення в 75 % від середнього ЄС-27 та його розраховують з використанням методу, визначеного в пунктах (a) та (b) параграфу 1. З суми, отриманої за допомогою такого методу, враховують 40 %;
(b) розрахування початкових регіональних розподілень, з урахуванням регіонального ВВП на душу населення (в ПКС) за допомогою методу лінійної інтерполяції відповідного ВВП регіону на душу населення в порівнянні з ЄС-27;
(c) до суми, отриманої відповідно до пункту (b), додають, за необхідності, суму, отриману в результаті розподілення надбавки в розмірі 1 100 євро на одного безробітного на рік, що застосовують до кількості безробітних у такому регіоні, яка перевищує кількість осіб, що були б безробітними в разі застосування середнього рівня безробіття в усіх менш розвинутих регіонах.
Метод розподілення для більш розвинутих регіонів, прийнятних згідно з метою «Інвестиції задля зростання та робочих місць», як зазначено в пункті (c) першого підпараграфу статті 90(2)
3. Сукупний початковий теоретичний фінансовий пакет отримують в результаті множення інтенсивності допомоги на душу населення в рік у розмірі 19,80 євро на прийнятне населення.
4. Частка кожної відповідної держави-члена становить суму часток її прийнятних регіонів 2-го рівня NUTS, які визначають на підставі таких критеріїв, зважених як вказано:
(a) загальної чисельності населення в регіоні (ваговий коефіцієнт 25 %);
(b) кількості безробітних осіб у регіонах 2-го рівня NUTS з рівнем безробіття, що перевищує середній рівень усіх більш розвинутих регіонів (ваговий коефіцієнт 20 %);
(c) зайнятості, яку потрібно додати для досягнення цілі стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання для рівня зайнятості в регіоні (вік від 20 до 64 років) у 75 % (ваговий коефіцієнт 20 %);
(d) кількості осіб у віці від 30 до 34 років з вищим рівнем освіти, який потрібно додати для досягнення цілі стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання в 40 % (ваговий коефіцієнт 12,5 %);
(e) кількості осіб, що не закінчили загальноосвітні та професійно-технічні заклади (у віці від 18 до 24 років), яку потрібно відняти для досягнення цілі стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання в 10 % (ваговий коефіцієнт 12,5 %);
(f) різницю між встановленим ВВП регіону (розрахованим у ПКС) і теоретичним ВВП регіону, якби регіон мав такий самий ВВП на душу населення, як і найбільш процвітаючий регіон 2-го рівня NUTS (ваговий коефіцієнт 7,5 %);
(g) населення регіонів 3-го рівня NUTS з густотою населення нижче 12,5 жителів/км - 2 (ваговий коефіцієнт 2,5 %).
Метод розподілення для держав-членів, прийнятних для Фонду гуртування згідно зі статтею 90(3)
5. Сукупний теоретичний фінансовий пакет отримують шляхом множення середньої інтенсивності допомоги на душу населення в рік у розмірі 48 євро на прийнятне населення. Розподілення кожною прийнятною державою-членом, з такого теоретичного фінансового пакету, апріорі відповідає відсотковому показнику, що ґрунтується на чисельності її населення, площі поверхні та національного достатку, та його отримують шляхом вжиття таких заходів:
(a) розрахування середнього арифметичного показника часток населення та площі поверхні такої держави-члена від загальної чисельності населення та площі поверхні всіх прийнятних держав-членів. Якщо, проте, частка держави-члена від загальної чисельності населення перевищує її частку від загальної площі поверхні у п’ять або більше разів, що відображає надзвичайно високу щільність населення, для цього кроку використовують лише частку від загальної чисельності населення;
(b) коригування процентних показників, отриманих за допомогою коефіцієнта, що представляє одну третину процентного показника, на який ВНП такої держави-члена на душу населення (розрахований у індексах паритету купівельної спроможності) за період 2008-2010 років перевищує середній ВНП на душу населення всіх прийнятних держав-членів або є нижчим такого ВНП (середнє значення виражають як 100 %).
6. Для того, щоб відобразити істотні потреби держав-членів, що приєдналися до Союзу з 1 травня 2004 року, з точки зору транспорту та довкілля, їхню частку в Фонді гуртування встановлюють на рівні мінімум однієї третини від їхнього сукупного остаточного розподілення після встановлення верхньої межі, як означено в параграфах 10-13, отриманої в середньому за період.
7. Розподілення з Фонду гуртування для держав-членів, визначених у другому підпараграфі статті 90(3), повинно поступово скорочуватися протягом семи років. Ця перехідна підтримка становитиме 48 євро на душу населення в 2014 році, що застосовують до загальної чисельності населення держави-члена. Суми за наступні роки виражають як процентний показник від суми, визначеної для 2014 року, відтак, процентний показник в 2015 році - 71 %, 42 % - в 2016 році, 21 % - в 2017 році, 17 % - в 2018 році, 13 % - в 2019 році та 8 % - в 2020 році.
Метод розподілення для мети «Європейське територіальне співробітництво», зазначеної в статті 4 Регламенту про ЕТС
8. Розподілення державою-членом, що поширюються на транскордонну та транснаціональну співпрацю, а також у тому числі внесок з ERDF до Європейського інструменту сусідства та Інструмент допомоги на етапі до приєднання, визначають як зважену суму частки населення прикордонних регіонів та частки загальної чисельності населення кожної держави-члена. Коефіцієнт зважування визначають за відповідними частками транскордонних і транснаціональних напрямків. Частки компонентів транскордонної та транснаціональної співпраці складають 77,9 % і 22,1 %.
Метод розподілення додаткових фінансових ресурсів для регіонів, зазначених у пункті (e) статті 92(1)
9. Додаткове спеціальне розподілення ресурсів, що відповідає інтенсивності допомоги в розмірі 30 євро на душу населення на рік буде здійснено на користь найвіддаленіших регіонів 2-го рівня NUTS і північних малонаселених регіонів 2-го рівня NUTS. Таке розподілення буде поділено за регіонами та за державами-членами в спосіб, що є пропорційним загальній чисельності населення таких регіонів.
Максимальний рівень перенесення з фондів, що надають підтримку гуртування
10. Для того, щоб сприяти досягненню належної концентрації фінансових засобів для цілей гуртування в найменш розвинутих регіонах і держава-членах, а також скороченню розбіжностей у середній інтенсивності допомоги на душу населення, максимальний рівень перенесення (встановлення верхньої межі) з фондів для кожної окремої держави-члена становитиме 2,35 % від ВВП держави-члена. Встановлення верхньої межі будуть застосовувати щороку, з урахуванням коригувань, необхідних для виділення засобів на виконання Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, та будуть - якщо це доцільно - пропорційно скорочувати всі перенесення (крім більш розвинутих регіонів і мети «Європейське територіальне співробітництво») до відповідної держави-члена з метою досягнення максимального рівня перенесення. Для держав-членів, що приєдналися до Союзу до 2013 року та чиє зростання середнього реального ВВП за 2008-2010 роки було нижчим, ніж -1 %, максимальний рівень перенесення становитиме 2,59 %.
11. Верхні межі, зазначені в параграфі 10 вище, включають внески з ERDF на фінансування транскордонного напрямку Європейського інструменту сусідства та Інструменту допомоги на етапі до приєднання. Такі верхні межі не включають окреме розподілення у розмірі 3000000000 євро на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді.
12. Розрахунки ВВП, які здійснює Комісія, будуть ґрунтуватися на статистичних даних, наявних на травень 2012 року. Індивідуальні темпи національного зростання ВВП на 2014-2020 роки, згідно з очікуваннями Комісії в травні 2012 року, будуть застосовувати окремо до кожної держави-члена.
13. Правила, описані в параграфі 10, не повинні призводити до розподілення на державу-члену, що є вищими, ніж 110 % від їхнього рівня в реальних показниках на період планування програм на 2007-2013 роки.
Додаткові положення
14. Для всіх регіонів, ВВП яких на душу населення (в ПКС) використовували як критерій прийнятності для періоду планування програм у 2007-2013 роках і який становив менше ніж 75 % від середнього ЄС-25, але ВВП яких на душу населення перевищує 75 % від середнього ЄС-27, мінімальний рівень підтримки в 2014-2020 роках згідно з метою «Інвестиції задля зростання та робочих місць» буде відповідати кожного року 60 % від їхнього попереднього орієнтовного середнього річного розподілення згідно з розподіленням у рамках конвергенції, що розраховує Комісія в межах багаторічних фінансових рамок на 2007-2013 роки.
15. Жоден регіон з перехідною економікою не повинен отримати менше, ніж він міг отримати, якби був більш розвинутим регіоном. Для того, щоб визначити рівень такого мінімального розподілення, метод розподілення для більш розвинутих регіонів застосовують до всіх регіонів, що мають ВВП на душу населення щонайменше 75 % від середнього ЄС-27.
16. Мінімальне сукупне розподілення з фондів для держави-члена повинно відповідати 55 % від її індивідуального сукупного розподілення за 2007-2013 роки. Коригування, необхідні для виконання такої вимоги, застосовують пропорційно до розподілень з фондів, за виключенням розподілень згідно з метою «Європейське територіальне співробітництво».
17. Щоб вирішити наслідки впливу економічної кризи для держав-членів у межах простору євро на рівень їхнього достатку та для того, щоб прискорити зростання та створення робочих місць у таких державах-членах, структурні фонди будуть забезпечувати такі додаткові розподілення:
(a) 1375000000 євро для більш розвинутих регіонів Греції;
(b) 1000000000 євро для Португалії, що розподіляють у такий спосіб: 450000000 євро для більш розвинутих регіонів, з яких 150000000 євро для Мадейри, 75000000 євро для регіону з перехідною економікою та 475000000 євро для менш розвинутих регіонів;
(c) 100 000 000 євро для прикордонного, центрального та західного регіонів Ірландії;
(d) 1824000000 євро для Іспанії, з яких 500000000 євро для Естремадури, 1051000000 євро для регіонів з перехідною економікою та 273000000 євро для більш розвинутих регіонів;
(e) 1500000000 євро для менш розвинутих регіонів Італії, з яких 500000000 євро для неміських районів.
18. Для того, щоб визнати проблеми, викликані ситуацією острівних держав-членів і віддаленістю окремих частин Союзу, Мальта та Кіпр повинні отримати, після застосування методу розрахунку, зазначеного в параграфі 16, додатковий пакет у розмірі 200000000 євро та 150000000 євро відповідно згідно з метою «Інвестиції задля зростання та робочих місць», який розподіляють так: одну третину для Фонду гуртування та дві третини для структурних фондів.
Іспанським регіонам Сеута та Мелілья виділяють додатковий сукупний пакет у розмірі 50000000 євро в рамках структурних фондів.
Найвіддаленішому регіону Майотта виділяють сукупний пакет у розмірі 200000000 євро в рамках структурних фондів.
19. З метою сприяння пристосуванню певних регіонів до змін у їхньому статусі прийнятності чи до тривалих наслідків останніх тенденцій їхньої економіки, здійснюють такі додаткові розподілення:
(a) для Бельгії - 133000000 євро, з яких 66500000 євро - для Лімбурга та 66500000 євро для регіонів з перехідною економікою Регіону Валлонія;
(b) для Німеччини - 710000000 євро, з яких 510000000 євро для колишніх регіонів, в яких встановлено ціль досягнення конвергенції, в категорії регіонів з перехідною економікою та 200000000 євро для регіону Лейпциг;
(c) незважаючи на параграф 10, менш розвинутим регіонам Угорщини буде розподілено додатковий пакет асигнувань у розмірі 1560000000 євро, менш розвинутим регіонам Чеської Республіки - додатковий пакет асигнувань у розмірі 900000000 євро та найменш розвинутому регіону Словенії - додатковий пакет асигнувань у розмірі 75000000 євро, в рамках структурних фондів.
20. Загальну суму в розмірі 150000000 євро буде виділено для програми «PEACE», з якої 106500000 євро - для Великої Британії та EUR 43500000 євро для Ірландії. Таку програму впроваджують як програму транскордонної співпраці із залученням Північної Ірландії та Ірландії.
Додаткові коригування відповідно до статті 92(2)
21. Крім сум, викладених у статтях 91 і 92, Кіпр користується додатковим розподіленням у розмірі 94 200 000 євро в 2014 році та 92 400 000 євро в 2015 році, що буде додано до розподілення зі структурних фондів.
ДОДАТОК VIIa
МЕТОДОЛОГІЯ РОЗПОДІЛЕННЯ РЕСУРСІВ REACT-EU - СТАТТЯ 92b(4)
Метод розподілення ресурсів REACT-EU
Ресурси REACT-EU розподіляють між державами-членами відповідно до такої методології:
1. Попередню частку кожної держави-члена з ресурсів REACT-EU визначають як зважену суму часток, які визначають на підставі таких критеріїв, зважених як вказано:
(a) Коефіцієнт ВВП (ваговий коефіцієнт 2/3), отриманий шляхом вжиття таких заходів:
(i) частка кожної держави-члени у загальних втратах реального ВВП з сезонним коригуванням, виражена в ЄВРО між першим семестром 2019 року та кінцем застосовного референтного періоду для усіх відповідних держав-членів;
(ii) коригування часток, отриманих відповідно до пункту (i) шляхом їх поділу на ВНП на душу населення держави-члена, виражене як відсоток від середнього ВНП на душу населення у ЄС-27 (середнє значення виражають як 100 %).
(b) Коефіцієнт безробіття (ваговий коефіцієнт 2/9), виражений як середньозважене значення:
(i) частка держави-члена у загальній кількості безробітних (ваговий коефіцієнт 3/4) для усіх врахованих держав-членів у січні 2020 року; та
(ii) частка держави-члена у загальному зростанні кількості безробітних осіб (ваговий коефіцієнт 1/4) між січнем 2020 року та кінцем застосовного референтного періоду для усіх врахованих держав-членів.
(c) Коефіцієнт безробіття молоді (ваговий коефіцієнт 1/9), виражений як середнє значення:
(i) частки держави-члена у загальній кількості безробітної молоді (ваговий коефіцієнт 3/4) для усіх врахованих держав-членів у січні 2020 року; та
(ii) частки держави-члена у загальному зростанні кількості безробітної молоді (ваговий коефіцієнт 1/4) між січнем 2020 року та застосовним референтним періодом для усіх врахованих держав-членів.
Якщо реальне ВВП з сезонним коригуванням держави-члена виражене в євро для застосовного референтного періоду є вищим, ніж у першому семестрі 2019 року, дані держави-члена виключають з розрахунку у пункті (a)(i).
Якщо кількість безробітних осіб (вікова група від 15 до 74 років) або безробітної молоді (вікова група від 15 до 24 років) у державі-члені для застосовного референтного періоду є нижчою, ніж у січні 2020 року, дані держави-члена виключають з розрахунку у пунктах (b)(ii) і (c)(ii).
2. Правила, визначені у параграфі 1, не повинні призводити до розподілення на державу-члена за весь період 2021-2022 років, що є більшими, ніж:
(a) для держав-членів, чий номінальний ВНП на душу населення (в ПКС) за період 2015-2017 років становить понад 109 % від середнього у країнах ЄС-27: 0,07 % від їхнього реального ВВП за 2019 рік;
(b) для держав-членів, чий номінальний ВНП на душу населення (в ПКС) за період 2015-2017 років дорівняє або є нижчим 90 % від середнього у країнах ЄС-27: 2,60 % від їхнього реального ВВП за 2019 рік;
(c) для держав-членів, чий номінальний ВНП на душу населення (в ПКС) за період 2015-2017 років є вищим 90 % та дорівняє або є нижчим 109 % від середнього у країнах ЄС-27: відсоток, отриманий за допомогою методу лінійної інтерполяції між 0,07 % та 2,60 % їхнього реального ВВП за 2019 рік, що призводить до пропорційного скорочення відсотку верхньої межі відповідно до зростаючого достатку.
Суми, що перевищують рівень, встановлений у пунктах (a)-(c) на державу-члена, перерозподіляють пропорційно до розподілення усіх інших держав-членів, чий середній ВНП на душу населення (в ПКС) становить менше 100 % від середнього у країнах ЄС-27. ВНП на душу населення (в ПКС) за період 2015-2017 років є тим, що використовують для політики згуртування у переговорах щодо Багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки:
3. Для цілей розрахунку розподілу ресурсів REACT-EU на 2021 рік:
(a) для ВВП референтний період становить перший семестр 2020 року.
(b) для кількості безробітних осіб та кількості безробітної молоді референтним періодом є середнє значення за період червень-серпень 2020 року;
(c) максимальне розподілення, отримане в результаті застосування параграфа 2, множать на частку ресурсів REACT-EU за 2021 рік у загальних ресурсах REACT-EU за 2021 та 2022 роки.
Перед застосуванням методу, описаного в параграфах 1 і 2 щодо ресурсів REACT-EU за 2021 рік, суму в розмірі 100000000 євро та 50000000 євро розподіляють, відповідно, Люксембургу і Мальті.
Крім того, суму, що відповідає інтенсивності допомоги в розмірі 30 євро на душу населення розподіляють на користь найвіддаленіших регіонів 2-го рівня NUTS розподілення. Таке розподілення буде поділено за регіонами та за державами-членами в спосіб, що є пропорційним загальній чисельності населення таких регіонів. Додаткове розподілення на користь найвіддаленіших регіонів додають до розподілення, яке отримує кожний найвіддаленіший регіон через розподіл національного бюджету.
Решту суми за 2021 рік розподіляють серед держав-членів відповідно до методу, описаного в параграфах 1 і 2.
4. Для цілей розрахунку розподілу ресурсів REACT-EU на 2022 рік:
(a) для ВВП референтний період становить перший семестр 2021 року;
(b) для кількості безробітних осіб та кількості безробітної молоді референтним періодом є середнє значення за період червень-серпень 2021 року;
(c) максимальне розподілення, отримане в результаті застосування параграфа 2, множать на частку ресурсів REACT-EU за 2022 рік у загальних ресурсах REACT-EU за 2021 та 2022 роки.
ДОДАТОК VIII
МЕТОДОЛОГІЯ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ СПЕЦІАЛЬНОГО РОЗПОДІЛЕННЯ НА КОРИСТЬ ІНІЦІАТИВИ В ГАЛУЗІ ЗАЙНЯТОСТІ ДЛЯ МОЛОДІ, ЗАЗНАЧЕНОГО В СТАТТІ 91
I. Розбивку окремого розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді визначають відповідно до таких заходів:
1. Кількість безробітної молоді у віці 15-24 років встановлюють у прийнятних регіонах 2-го рівня NUTS, як означено в статті 16 Регламенту про ESF, зокрема регіонах 2-го рівня NUTS, що мали рівень безробіття серед молоді у віці 15-24 років у понад 25 % у 2012 році та, для держав-членів, у яких рівень безробіття серед молоді збільшився на понад 30 % у 2012 році, - регіонах, що мали рівень безробіття серед молоді в розмірі понад 20 % у 2012 році («прийнятні регіони»).
2. Розподілення, що відповідає кожному прийнятному регіону, розраховують на підставі співвідношення між кількістю безробітної молоді у прийнятному регіоні, та загальною чисельністю безробітної молоді, зазначеною в пункті 1, в усіх прийнятних регіонах.
3. Розподілення для кожної держави-члена становить суму розподілень для кожного з її прийнятних регіонів.
II. Окреме розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді не враховують для цілей застосування правил про встановлення верхньої межі, викладених в додатку VII у зв’язку з розподіленням глобальних ресурсів.
III. Для визначення окремого розподілення з Ініціативи в галузі зайнятості для молоді до Майотти, рівень безробіття серед молоді та кількість молодих безробітних осіб визначають на підставі останніх наявних даних на національному рівні, доки не стануть доступними дані Євростату щодо 2-го рівня NUTS.
IV. Ресурси для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді може бути переглянуто в сторону підвищення за 2016-2020 роки в рамках бюджетної процедури відповідно до статті 14 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1311/2013. Розбивка державою-членом додаткових ресурсів повинна відповідати тим самим заходам, які застосовують до початкового розподілення, але з покликанням на останні наявні річні дані.
ДОДАТОК IX
МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЧАСТКИ ESF
Додаткову процентну частку, яку потрібно додати до частки ресурсів структурних фондів, зазначених у статті 92(4) та розподілених у державі-члені до ESF, що відповідає частці такої держави-члена за період планування програм на 2007-2013 роки, визначають, на підставі показників зайнятості (для осіб у віці 20-64 років) референтного 2012 року, в такий спосіб:
- якщо показники зайнятості становлять 65 % або менше, частку збільшують на 1,7 % процентних пункти;
- якщо показники зайнятості перевищують 65 %, але не є вищими, ніж 70 %, частку збільшують на 1,2 % процентних пункти;
- якщо показники зайнятості перевищують 70 %, але не є вищими, ніж 75 %, частку збільшують на 0,7 % процентних пункти;
- якщо показники зайнятості перевищують 75 %, збільшення не є необхідним.
Сукупна процентна частка держави-члена після додавання не повинна перевищувати 52 % ресурсів структурних фондів, зазначених у статті 92(4).
Для Хорватії частка ресурсів структурних фондів, яку розподіляють для ESF за період планування програм на 2007-2013 роки, за винятком мети «Європейське територіальне співробітництво», становить середню частку регіонів, в яких встановлено ціль досягнення конвергенції, тих держав-членів, що приєдналися до Союзу з 1 січня 2004 року.
ДОДАТОК X
ДОДАТКОВІСТЬ
1. ПУБЛІЧНІ ЧИ ЕКВІВАЛЕНТНІ СТРУКТУРНІ ВИДАТКИ
У державах-членах, де менш розвинені регіони охоплюють щонайменше 65 % населення, показник валового накопичення основного капіталу, внесений до програм стабільності та конвергенції та підготовлений державами-членами відповідно до Регламенту (ЄС) № 1466/97 для представлення їхньої середньострокової бюджетної стратегії, буде використано для визначення публічних або еквівалентних структурних видатків. Показником, який буде застосовано, є показник, про який звітують у контексті балансу органів державного управління та заборгованості та який пов’язаний з загальними бюджетними перспективами органів державного управління, його представляють у вигляді відсоткового показника ВВП.
У державах-членах, у яких менш розвинуті регіони охоплюють понад 15 %, але менш ніж 65 % від загальної чисельності населення, сукупний показник валового накопичення основного капіталу в менш розвинутих регіонах буде використано для визначення публічних або еквівалентних структурних видатків. Про нього звітують у такому самому форматі, як встановлено в першому підпараграфі.
2. ПЕРЕВІРКА
Перевірки додатковості відповідно до статті 95(5) підлягають застосуванню таких правил:
2.1 Перевірка ex ante
(a) Якщо держава-член подає Угоду про партнерство, вона повинна надати інформацію про запланований графік видатків у форматі Таблиці 1.
Таблиця 1
Видатки на органи загального управління як частка ВВП
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
P51
X
X
X
X
X
X
X
(b) Ті держави-члени, в яких менш розвинені регіони охоплюють понад 15 % та менш ніж 65 % населення, повинні також надати інформацію про запланований графік видатків у таких менш розвинених регіонах у форматі Таблиці 2.
Таблиця 2
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Валове накопичення загального управління частка ВВП основного капіталу органів в менш розвинених регіонах як
X
X
X
X
X
X
X
(c) Держави-члени повинні надати Комісії інформацію про основні макроекономічні показники та прогнози, що визначають рівень публічних або еквівалентних структурних видатків.
(d) Держави-члени, в яких менш розвинені регіони охоплюють понад 15 % та менш ніж 65 % населення, повинні також надати Комісії інформацію про метод, який використовують для оцінювання валового накопичення основного капіталу в таких регіонах. Для таких цілей держави-члени повинні, у відповідних випадках, використовувати дані про публічні інвестиції регіонального рівня. У разі відсутності таких даних або в інших належно обґрунтованих випадках, у тому числі, якщо держава-член за період 2014-2020 років істотно змінила регіональну розбивку, як означено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003, валове накопичення основного капіталу можуть оцінювати шляхом застосування показників регіональних публічних видатків чи чисельності населення в регіоні до даних про публічні інвестиції національного рівня.
Після досягнення згоди між Комісією та державою-членом, таблицю 1 та, за необхідності, таблицю 2 буде додано до Угоди про партнерство відповідної держави-члена як референтний рівень публічних або еквівалентних структурних видатків, яких необхідно дотримуватися в 2014-2020 роках.
2.2 Проміжна перевірка
(a) На час здійснення проміжної перевірки вважають, що держава-член зберегла рівень публічних або еквівалентних структурних видатків, якщо річний середній показник видатків у 2014-2017 роках дорівнює референтному рівню видатків, викладеному в Угоді про партнерство, або є вищим за нього.
(b) Після завершення проміжної перевірки, Комісія може переглядати, в консультації з державою-членом, референтний рівень публічних або еквівалентних структурних видатків в Угоді про партнерство, якщо економічна ситуація держави-члена істотно змінилася порівняно з економічною ситуацією, що мала місце на час ухвалення Угоди про партнерство.
2.3 Перевірка ex post
На час перевірки ex post вважають, що держава-член зберегла рівень публічних або еквівалентних структурних видатків, якщо річний середній показник видатків у 2014-2020 роках дорівнює референтному рівню видатків, викладеному в Угоді про партнерство, або є вищим за нього.
3. СТАВКИ ФІНАНСОВОГО КОРИГУВАННЯ ПІСЛЯ ПЕРЕВІРКИ EX POST
Якщо Комісія вирішує здійснити фінансове коригування відповідно до статті 95(6), ставку фінансового коригування отримують шляхом віднімання 3 % від різниці між референтним рівнем в Угоді про партнерство та досягнутим рівнем, вираженій як відсотковий показник референтного рівня, та подальшого ділення результату на 10. Фінансове коригування визначають шляхом застосування такої ставки фінансового коригування до внеску фонду до відповідної держави-члена для менш розвинутих регіонів за весь період планування програм.
Якщо різниця між референтним рівнем в Угоді про партнерство та досягнутим рівнем, виражена як відсотковий показник референтного рівня в Угоді про партнерство, становить 3 % або менше, фінансове коригування не здійснюють.
Фінансове коригування не повинно перевищувати 5 % від розподілення до відповідної держави-члена для менш розвинутих регіонів за весь період планування програм.
ДОДАТОК XI
Умови ex ante
ЧАСТИНА I: Тематичні умови ex ante
Тематичні цілі
Інвестиційні пріоритети
Умова ех ante
Критерії виконання
1. Підсилення досліджень, технологічного розвитку та інноваційної діяльності (Ціль забезпечення дослідження і розробки) (зазначено в пункті (1) першого підпараграфу статті 9)
ERDF:
- Усі інвестиційні пріоритети згідно з тематичною ціллю № 1.
1.1. Дослідження та інновації:
Наявність національної чи регіональної стратегії «розумної спеціалізації» відповідно до Національної програми реформ з метою залучення приватних видатків на проведення дослідницької та інноваційної діяльності, що відповідає характеристикам національних або регіональних систем досліджень та інновацій, які добре функціонують.
- Наявність національної чи регіональної стратегії «розумної спеціалізації», що:
- ґрунтується на ССМЗ або подібному аналізі з метою зосередження ресурсів на обмеженому комплексі дослідницьких і інноваційних пріоритетів;
- визначає заходи для заохочення приватного інвестування досліджень і технологічного розвитку;
- містить механізм моніторингу.
- Рамки, що визначають доступні бюджетні ресурси для досліджень та інновацій, було ухвалено.
ERDF:
- Вдосконалення інфраструктури та спроможностей у галузі досліджень та інновацій для розвитку передового досвіду в галузі досліджень та інновацій, а також сприяння центрам компетентності, зокрема центрам, що мають європейське значення.
1.2. Інфраструктура в галузі досліджень та інновацій. Наявність багаторічного плану для складання бюджету та визначення пріоритетності інвестувань.
- Ухвалення орієнтовного довгострокового плану для складання бюджету та визначення пріоритетності інвестувань, пов’язаного з пріоритетами Союзу, та, за необхідності, Європейського стратегічного форуму з питань дослідження об’єктів інфраструктури.
2. Вдосконалення доступу до інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ), використання ІКТ та їх якості (Ціль широкосмугового зв’язку) (зазначено в пункті (2) першого параграфу статті 9)
ERDF:
- Розробка продуктів і послуг ІКТ, електронної торгівлі та підвищення попиту на ІКТ.
- Розширення програм ІКТ для електронного врядування, електронного навчання, електронної інклюзії, електронної культури та електронного здоров’я.
2.1. Цифрове зростання: Рамки стратегічної політики для цифрового зростання з метою стимулювання доступних, високоякісних і взаємодійних приватних і публічних послуг на основі ІКТ і розширення суб’єктної сфери до громадян, у тому числі вразливих груп, підприємств і публічних адміністрацій, у тому числі транскордонних ініціатив.
- Наявність рамок стратегічної політики для цифрового зростання, наприклад, у рамках національної чи регіональної стратегії «розумної спеціалізації», що містять:
- складання бюджету та визначення пріоритетності заходів шляхом проведення ССМЗ чи подібного аналізу, що відповідає Таблиці Цифрового порядку денного для Європи;
- варто було б провести аналіз збалансованої підтримки для попиту та пропозиції відносно ІКТ;
- показники для вимірювання прогресу інтервенцій у таких сферах, як: цифрова грамотність, електронна інклюзія, електронна доступність і прогрес у галузі електронного здоров’я у межах, встановлених статтею 168 ДФЄС, що є наближеними, за необхідності, з наявними відповідними галузевими стратегіями Союзу, національними чи регіональними стратегіями;
- оцінювання потреб у зміцненні нарощення спроможності ІКТ.
ERDF:
- Розширення масштабів впровадження широкосмугового зв’язку та розгортання високошвидкісних мереж, а також підтримка створення нових технологій і мереж для цифрової економіки.
2.2. Інфраструктура мереж наступного покоління (МНП): Наявність національних або регіональних Планів МНП, що враховують регіональні заходи з метою досягнення цілей Союзу щодо доступу до високошвидкісного Інтернету, з наданням особливої уваги на сфери, де ринок не надає відкритої інфраструктури за доступними цінами та прийнятної якості відповідно до правил Союзу в галузі конкуренції та державної допомоги, а також не надає доступних послуг вразливим групам.
- Наявність національного чи регіонального Плану МНП, що містить:
- план інвестувань в інфраструктуру на підставі економічного аналізу з урахуванням наявної приватної та публічної інфраструктури, а також запланованих інвестувань;
- моделі надійного інвестування, які сприяють посиленню конкуренції та надають доступ до відкритої, доступної, якісної інфраструктури та послуг, що відповідають запитам майбутнього;
- заходи для заохочення приватного інвестування.
3. Вдосконалення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств (МСП) (зазначено в пункті (3) першого параграфу статті 9)
ERDF:
- Заохочення розвитку підприємництва, зокрема шляхом сприяння економічній експлуатації нових ідей і створенню нових компаній, у тому числі за допомогою бізнес-інкубаторів.
- Підтримка спроможності МСП для зростання на регіональному, національному та міжнародному ринку, а також для участі в інноваційних процесах.
3.1. Конкретних заходів було вжито для сприяння заохоченню підприємництва з урахуванням Закону про малий бізнес (ЗМБ).
- Конкретними заходами є:
- заходи, яких було вжито з метою зменшення часу та витрат, виділених для започаткування бізнесу, з урахуванням цілей ЗМБ;
- заходи, яких було вжито з метою зменшення часу, необхідного для отримання ліцензій і дозволів для ведення конкретної діяльності підприємства з урахуванням цілей ЗМБ;
- механізм, що діє для цілей моніторингу впровадження заходів ЗМБ, які було введено, та оцінювання впливу на МСП.
4. Підтримка переходу до низьковуглецевої економіки в усіх секторах (зазначено в пункті (4) першого параграфу статті 9)
ERDF + Фонд гуртування:
- Підтримка енергоефективності, розумного управління енергією та використання відновлюваної енергії для публічної інфраструктури, в тому числі в громадських приміщеннях і в житловому секторі.
4.1. Було вжито заходів, щоб заохочувати підвищення ефективності кінцевого використання енергії та економічно ефективні інвестування в підвищення енергоефективності під час спорудження чи відновлення будівель.
- Заходами є:
- наявні заходи для забезпечення мінімальних вимог, що пов’язані з енергетичними характеристиками будівель і узгоджені зі статтею 3, статтею 4 та статтею 5 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/31/ЄС ( - 1);
- заходи, необхідні для створення системи сертифікації енергетичної характеристики будівель та узгоджені зі статтею 11 Директиви 2010/31/ЄС;
- заходи для забезпечення стратегічного планування енергоефективності, що узгоджені зі статтею 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС ( - 2);
- заходи, узгоджені зі статтею 13 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/32/ЄС ( - 3) щодо ефективності кінцевого використання енергії та енергетичні послуги для забезпечення надання кінцевим споживачам індивідуальних лічильників настільки, наскільки це є технічно можливим, фінансово доцільним і пропорційним відносно потенційно заощадженої енергії.
ERDF + Фонд гуртування:
- Заохочення використання високоефективного комбінованого виробництва тепла та електроенергії, виходячи з доцільного попиту.
4.2. Було вжито заходів, щоб заохочувати високоефективное комбінованое виробництво тепла та електроенергії.
- Заходами є:
- Підтримка комбінованого виробництва ґрунтується на доцільному попиті на тепло та заощадженні енергії у відповідності до статті 7(1) та пунктів (a) та (b) статті 9(1) Директиви 2004/8/ЄС, держави-члени чи їхні компетентні органи провели оцінювання наявних законодавчих і регулятивних рамок щодо процедур надання дозволів або інших процедур для того, щоб:
(a) заохочувати розробку блоків комбінованого виробництва для задоволення економічно обґрунтованих потреб у корисній тепловій потужності та уникнення виробництва більше тепла, ніж корисного тепла; та
(b) зменшувати регулятивні та нерегулятивні бар’єри для зростання комбінованого виробництва.
ERDF + Фонд гуртування:
- Заохочення виробництва та розподілу енергії, виробленої з відновлюваних джерел.
4.3. Було вжито заходів, щоб заохочувати виробництво та розподіл енергії з відновлюваних джерел ( - 4).
- Наявність прозорих схем підтримки, пріоритетного доступу до мереж або гарантованого доступу та пріоритетного відправлення, а також типових правил відносно витрат на технічні коригування та їх розподілу, які було оприлюднено громадськості у відповідності зі статтею 14(1), статтею 16(2) та 16(3) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС ( - 4).
- Держава-член ухвалила національний план дій у галузі відновлюваної енергії, узгоджений зі статтею 4 Директиви 2009/28/ЄС.
5. Заохочення пристосування до змін клімату, запобігання ризикам та управління ними (Ціль боротьби зі зміною клімату) (зазначено в пункті (5) першого параграфу статті 9)
ERDF + Фонд гуртування:
- Заохочення інвестування для вирішення конкретних ризиків, забезпечення стійкості до стихійних лих і розробки систем управління стихійними лихами.
5.1. Запобігання ризикам та управління ними: наявність національного або регіонального оцінювання ризиків для цілей забезпечення управління стихійними лихами з урахуванням пристосування до змін клімату
- Наявність національного чи регіонального оцінювання з такими елементами:
- описом процесу, методологією, методами та неконфіденційними даними, що використовують для оцінювання ризиків, а також описом критеріїв з урахуванням факторів ризику для визначення пріоритетності інвестування;
- описом сценаріїв з єдиним ризиком та багатьма ризиками;
- з урахуванням, у відповідних випадках, національних стратегій пристосування до змін клімату.
6. Збереження та захист довкілля, а також заохочення ресурсоефективності
(зазначено в пункті (6) першого параграфу статті 9)
ERDF + Фонд гуртування:
- Інвестування в сектор водних ресурсів, щоб відповідати вимогам законодавства Союзу в галузі охорони довкілля та вирішення потреб, встановлених державами-членами для інвестування, що виходить за межі таких вимог.
6.1. Сектор водних ресурсів: Наявність а) політики встановлення цін на воду, що надає належні стимули для користувачів ефективно використовувати водні ресурси та b) належного внеску до різних видів водокористування до відшкодування витрат на послуги водопостачання за ставкою, визначеною в затвердженому плані управління басейном ріки для цілей інвестування, що отримує підтримку з програм.
- У секторах, що отримують підтримку з ERDF і Фонду гуртування, держава-член забезпечила внесок різних видів водокористування до питання відшкодування витрат на послуги водопостачання за секторами у відповідності до першого абзацу статті 9(1) Директиви 2000/60/ЄС, з урахуванням, у відповідних випадках, соціальних, екологічних і економічних наслідків відшкодування, а також географічних і кліматичних умов регіону чи регіонів, що зазнають впливу.
- Ухвалення плану управління басейном ріки для району річного басейну, узгодженого зі статтею 13 Директиви 2000/60/ЄС.
ERDF + Фонд гуртування:
- Інвестування в сектор відходів, щоб відповідати вимогам законодавства Союзу в галузі охорони довкілля та вирішення потреб, встановлених державами-членами для інвестування, що виходить за межі таких вимог.
6.2. Сектор відходів: Заохочення економічно та екологічно сталих інвестувань у сектор відходів, зокрема через розробку планів управління відходами, які узгоджують з Директивою 2008/98/ЄС і з ієрархією відходів.
- Звіт про імплементацію, як цього вимагає стаття 11(5) Директиви 2008/98/ЄС, подано до Комісії щодо прогресу в напрямку досягнення цілей, викладених в статті 11 Директиви 2008/98/ЄС.
- Наявність одного чи більше планів управління відходами, як цього вимагає стаття 28 Директиви 2008/98/ЄС;
- Наявність програм запобігання утворенню відходів, як цього вимагає стаття 29 Директиви 2008/98/ЄС;
- Було ухвалено заходи, необхідні для досягнення цілей підготовки до повторного використання та переробки відходів до 2020 року у відповідності зі статтею 11(2) Директиви 2008/98/ЄС.
7. Заохочення сталого транспорту та усунення стримуючих факторів у ключових мережевих інфраструктурах (зазначено в пункті (7) першого параграфу статті 9)
ERDF + Фонд гуртування:
- Підтримка мультимодальної Єдиної європейської транспортної зони шляхом інвестування в TEN-T.
- Розробка та відновлення комплексних, високоякісних і функціонально сумісних залізничних систем, а також заохочення вжиття заходів зі зниження шуму.
- Розробка та вдосконалення екологічно безпечних (у тому числі з низьким рівнем шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, у тому числі внутрішніх водних шляхів і морського транспорту, портів, мультимодальних транспортних вузлів і інфраструктури аеропортів, з метою заохочення сталої регіональної та місцевої мобільності.
ERDF:
- Вдосконалення регіональної мобільності шляхом під’єднання середніх і вищих вузлів до інфраструктури TEN-T, в тому числі мультимодальних вузлів.
7.1. Транспорт: Наявність комплексного плану чи планів або рамок для транспортних інвестувань відповідно до інституційної структури держав-членів (у тому числі щодо громадського транспорту на регіональному та місцевому рівнях), що надає підтримку розвитку інфраструктури та покращує під’єднуваність з комплексними і базовими мережами TEN-T.
- Наявність комплексного транспортного плану чи планів або рамок для транспортних інвестувань, що відповідають правовим вимогам щодо стратегічного екологічного оцінювання та викладають:
- внесок до єдиної Європейської транспортної зони, узгоджений зі статтею10 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1315/2013 ( - 5), у тому числі пріоритети в галузі інвестувань у:
- базову мережу TEN-T та комплексну мережу, де передбачено інвестування з ERDF і Фонду гуртування; та
- вторинну під’єднуваність;
- реалістичний і завершений портфель проектів, щодо якого передбачено надання підтримки з ERDF і Фонду гуртування;
Заходи забезпечення спроможності проміжних органів і бенефіціарів щодо реалізації портфеля проектів.
ERDF+ Фонд гуртування:
- Підтримка мультимодальної Єдиної європейської транспортної зони шляхом інвестування в TEN-T.
- Розробка та відновлення комплексних, високоякісних і функціонально сумісних залізничних систем, а також заохочення вжиття заходів зі зниження шуму.
- Розробка та вдосконалення екологічно безпечних (у тому числі з низьким рівнем шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, у тому числі внутрішніх водних шляхів і морського транспорту, портів, мультимодальних транспортних вузлів і інфраструктури аеропортів, з метою заохочення сталої регіональної та місцевої мобільності.
ERDF:
- Вдосконалення регіональної мобільності шляхом під’єднання середніх і вищих вузлів до інфраструктури TEN-T, в тому числі мультимодальних вузлів.
7.2. Залізниця: Наявність у комплексному транспортному плані чи планах або рамках конкретної секції щодо розвитку залізниці відповідно до інституційної структури держав-членів (у тому числі стосовно громадського транспорту на регіональному та місцевому рівнях), що надає підтримку розвитку інфраструктури та покращає під’єднуваність до комплексних і базових мереж TEN- Т. Інвестування охоплюють рухомі активи, функціональну сумісність та нарощення спроможності.
- Наявність секції щодо розвитку залізниці в транспортному плані чи планах або рамках, як викладено вище, що відповідає правовим вимогам щодо стратегічного екологічного оцінювання та викладає реалістичний і завершений портфель проектів (у тому числі графік і бюджетні рамки);
- Заходи забезпечення спроможності проміжних органів і бенефіціарів щодо реалізації портфеля проектів.
ERDF+ Фонд гуртування:
- Підтримка мультимодальної Єдиної європейської транспортної зони шляхом інвестування в TEN-T. - - Розробка та відновлення комплексних, високоякісних і функціонально сумісних залізничних систем, а також заохочення вжиття заходів зі зниження шуму.
- Розробка та вдосконалення екологічно безпечних (у тому числі з низьким рівнем шуму) та низьковуглецевих транспортних систем, у тому числі внутрішніх водних шляхів і морського транспорту, портів, мультимодальних транспортних вузлів і інфраструктури аеропортів, з метою заохочення сталої регіональної та місцевої мобільності.
ERDF:
- Вдосконалення регіональної мобільності шляхом під’єднання середніх і вищих вузлів до інфраструктури TEN-T, в тому числі мультимодальних вузлів.
7.3. Інші види транспорту, в тому числі внутрішні водні шляхи та морський транспорт, порти, мультимодальні транспортні вузли та інфраструктура аеропортів: наявність у комплексному транспортному плані чи планах або рамках окремої секції щодо внутрішніх водних шляхів та морського транспорту, портів, мультимодальних транспортних вузлів та інфраструктури аеропортів, що сприяє покращенню під’єднуваності до комплексних і базових мереж TEN- Т, а також заохочення сталої регіональної та місцевої мобільності.
- Наявність секції щодо внутрішніх водних шляхів та морського транспорту, портів, мультимодальних транспортних вузлів та інфраструктури аеропортів у транспортному плані чи планах або рамках, що:
- відповідає правовим вимогам для стратегічного екологічного оцінювання;
- викладає реалістичний і завершений портфель проектів (у тому числі графік і бюджетні рамки);
- Заходи забезпечення спроможності проміжних органів і бенефіціарів щодо реалізації портфеля проектів.
ERDF:
- Покращення енергоефективності та безпеки постачання шляхом розвитку розумного розподілу енергії, систем зберігання та транспортування, а також шляхом інтеграції розподіленого виробництва енергії з відновлюваних джерел.
7.4 Розвиток розумного розподілу енергії, систем зберігання та транспортування . Наявність комплексних планів для інвестувань у розумну енергетичну інфраструктуру, а також регулятивних заходів, що сприяють покращенню енергоефективності та безпеки постачання
- Наявність комплексних планів, що описують національні пріоритети енергетичної інфраструктури та:
- відповідають статті 22 Директиви 2009/72/ЄС і Директиви 2009/73/ ЄС, у відповідних випадках, і
- є узгодженими з відповідними регіональними планами інвестувань згідно зі статтею 12 і з десятирічним загальносоюзним планом розвитку мережі відповідно до пункту (b) статті 8(3) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 714/2009 ( - 6) та Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 715/2009 ( - 7), і
- є сумісними зі статтею 3(4) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 347/2013 ( - 8);.
- Такі плани повинні містити:
- реалістичний і завершений портфель проектів для тих проектів, де передбачено підтримку з ERDF;
- заходи для досягнення цілей соціального та економічного гуртування, а також охорони довкілля, відповідно до статті 3(10) Директиви 2009/72/ЄС і статті 3(7) Директиви 2009/73/ЄС;
- заходи для оптимізації використання енергії та заохочення енергоефективності, відповідно до статті 3(11) Директиви 2009/72/ЄС та статті 3(8) Директиви 2009/73/ЄС.
8. Заохочення сталої та якісної зайнятості, а також підтримка трудової мобільності (Ціль забезпечення зайнятості) (зазначено в пункті (8) параграфу першого статті 9)
ESF:
- Доступ до зайнятості для шукачів роботи та економічно неактивних осіб, у тому числі тривало безробітних осіб і осіб, віддалених від ринку праці, також через місцеві ініціативи щодо забезпечення зайнятості, та підтримка трудової мобільності.
8.1. Активну політику на ринку праці розробляють і здійснюють відповідно до Настанов щодо зайнятості.
- Служби зайнятості мають спроможність надавати та надають:
- індивідуальні послуги, активні та запобіжні заходи на ринку праці на ранній стадії, що є доступними для всіх шукачів роботи, приділяючи особливу увагу особам з найвищим ризиком соціального відчуження, в тому числі особам, що є членами маргіналізованих спільнот;
- комплексну та прозору інформацію про нові вакансії та можливості в галузі зайнятості з урахуванням потреб ринку праці, що змінюються.
- Служби зайнятості створили формальні та неформальні механізми співпраці з відповідними стейкхолдерами.
ESF:
- Самозайнятість, підприємництво та створення підприємств, у тому числі інновативних мікро-підприємств, малих і середніх підприємств.
ERDF:
- Підтримка розвитку бізнес-інкубаторів та інвестиційна підтримка самозайнятості, мікро-підприємств і створення підприємств.
8.2. Самозайнятість, підприємництво та створення підприємств: наявність рамок стратегічної політики для всеохоплюючого початкового етапу.
- Наявність рамок стратегічної політики для всеохоплюючої підтримки на початкових етапах з такими елементами:
- наявність заходів для цілей зменшення часу та витрат для створення підприємств цілей ЗМБ;
- наявність заходів для цілей зменшення часу, необхідного для отримання ліцензій і дозволів для ведення конкретної діяльності підприємства з урахуванням цілей ЗМБ;
- заходи, що з’єднують належні послуги з розвитку підприємництва та фінансові послуги (доступ до капіталу), в тому числі заходи, дія яких поширюється на групи населення та території, що знаходяться в несприятливому становищі, чи, в разі необхідності, одночасно на такі групи населення та території.
ESF:
- Модернізація установ ринку праці, таких як публічні та приватні служби зайнятості, а також вдосконалення практики узгодження потреб ринку праці в тому числі через заходи, що сприяють вдосконаленню транснаціонально трудової мобільності, а також через схеми мобільності та кращу співпрацю між установами та відповідними стейкхолдерами.
ERDF:
- Інвестування в інфраструктуру служб зайнятості.
8.3. Установи ринку праці модернізовано та зміцнено відповідно до Настанов щодо зайнятості;
Реформам установ ринку праці будуть передувати чіткі рамки стратегічно політики та оцінювання ex ante в тому числ відносно гендерного аспекту
- Заходи для реформування служб зайнятості, спрямовані на забезпечення їх спроможностю надавати:
- індивідуальні послуги, активні та запобіжні заходи на ринку праці на ранній стадії, що є доступними для всіх шукачів роботи, водночас зі зверненням особливої уваги на осіб, що перебувають під загрозою соціального ввідчуження, в тому числі осіб, що є членами маргіналізованих спільнот;
- комплексну та прозору інформацію про нові вакансії та можливості в галузі зайнятості з урахуванням потреб ринку праці, що змінюються.
- Реформа служб зайнятості буде передбачати створення формальних і неформальних мереж співпраці з відповідними стейкхолдерами.
ESF:
- Активне та здорове старіння.
8.4. Активне та здорове старіння: Політику щодо активного старіння розробляють відповідно до Настанов щодо зайнятості.
- Відповідні стейкхолдери залучені до розробки політики активного старіння та контролю за її здійсненням з метою збереження старших працівників на ринку праці та заохочення їхньої зайнятості;
- Держава-член має інструменти для заохочення активного старіння.
ESF:
- Адаптація працівників, підприємств і підприємців до змін.
8.5. Адаптація працівників, підприємств і підприємців до змін: Наявність політики, спрямованої на сприяння прогнозуванню змін і реструктуризації, а також ефективного управління ними.
- Наявність інструментів для підтримки соціальних партнерів і органів публічної влади для розробки та моніторингу ініціативних підходів у напрямку до змін і реструктуризації, що передбачають заходи:
- для заохочення прогнозування змін;
- для заохочення підготовки процесу реструктуризації та управління ним.
ESF: - Стала інтеграція молоді в ринок праці, зокрема молодих осіб, що є безробітними, не отримують освіту чи не проходять навчання, в тому числі молодих осіб, що перебувають під загрозою соціального відчуження, та молодих осіб, що є членами маргіналізованих спільнот, у тому числі шляхом імплементації Гарантій для молоді.
8.6. Наявність рамок стратегічної політики для заохочення зайнятості молоді, в тому числі шляхом імплементації Гарантій для молоді. Таку умову ех ante застосовують виключно до впровадження Ініціативи в галузі зайнятості для молоді
- Наявність рамок стратегічної політики для заохочення зайнятості молоді, що:
- ґрунтуються на фактах, які оцінюють результати для молодих осіб, що є безробітними, не отримують освіту чи не проходять навчання, та що становлять базу для розробки цільової політики та моніторингу тенденцій;
- встановлюють відповідний орган публічної влади, що є відповідальним за управління заходами із зайнятості молоді та координацію партнерських зв’язків на усіх рівнях і в усіх секторах;
- залучають стейкхолдерів, що є необхідними для вирішення питання безробіття молоді;
- дозволяють ранню інтервенцію та активування;
- містять допоміжні заходи для забезпечення доступу до зайнятості, підвищення кваліфікації, трудової мобільності та сталої інтеграції молодих осіб, що є безробітними, не отримують освіту чи не проходять навчання, в ринок праці.
9. Заохочення соціальної інклюзії, подолання бідності та будь-якої дискримінації (Ціль подолання бідності) зазначено в пункті (9) першого параграфу статті 9)
ESF:
- Активна інклюзія, в тому числі з метою заохочення рівних можливостей і активної участі, а також розширення можливостей для працевлаштування.
ERDF:
- Інвестування в інфраструктуру охорони здоров’я та соціального забезпечення, що сприяє національному, регіональному та місцевому розвитку, скорочення нерівності з точки зору стану здоров’я, заохочення соціальної інклюзії через покращення доступу до соціальних, культурних і рекреаційних послуг, а також перехід від інституційних до громадських послуг.
- Надання підтримки для фізичної, економічної та соціальної регенерації знедолених спільнот на міських і сільських територіях.
9.1. Наявність та імплементація національних рамок стратегічної політики для скорочення бідності, спрямованих на активну інклюзію осіб, виключених з ринку праці, відповідно до Настанов щодо зайнятості
- Наявність національних рамок стратегічної політики для скорочення бідності, спрямованих на активну інклюзію, що:
- надають достатню доказову базу для розвитку політики скорочення бідності та моніторингу тенденцій;
- містять заходи, що сприяють досягненню цілі подолання бідності та соціального відчуження на національному рівні (як визначено в Національній програмі реформ), що передбачають заохочення можливостей для сталої та якісної зайнятості для осіб, які перебувають під загрозою соціального відчуження, в тому числі осіб, які є членами маргіналізованих спільнот;
- залучають відповідних стейкхолдерів до подолання бідності;
- залежно від встановлених потреб, містять заходи для переходу від інституційного до громадського догляду;
- На запит і коли це обґрунтовано, відповідні стейкхолдери отримують підтримку в поданні заявок на проекти, реалізації відібраних проектів і в управлінні ними.
ESF:
- Соціально-економічна інтеграція маргіналізованих спільнот, таких як роми.
ERDI
- Інвестування в інфраструктуру охорони здоров’я та соціального забезпечення, що сприяє національному, регіональному та місцевому розвитку, скорочення нерівності з точки зору стану здоров’я, заохочення соціальної інклюзії через покращення доступу до соціальних, культурних і рекреаційних послуг, а також перехід від інституційних до громадських послуг.
- Надання підтримки для фізичної, економічної та соціальної регенерації знедолених спільнот на міських і сільських територіях.
- Інвестування в освіту, навчання та професійну підготовку для підвищення кваліфікації та навчання протягом усього життя через розвиток інфраструктури освіти та навчання.
9.2. Наявність національних рамок стратегічної політики інклюзії ромів
- Наявність національних рамок стратегічної політики інклюзії ромів, що:
- встановлюють реальні цілі для інтеграції ромів з метою подолання розриву із загальним населення. Такі цілі спрямовані на досягення чотирьох цілей ЄС щодо інтеграції ромів, що стосуються доступу до освіти, зайнятості, охорони здоров’я та житлового питання;
- встановлюють, де доцільно, такі несприятливі мікрорегіони чи сегреговані сусідства, де проживають найбільш знедолені спільноти, з використанням вже наявних соціально-економічних і територіальних показників (тобто дуже низького рівня освіти, тривалого безробіття тощо);
- містять ефективні методи моніторингу для оцінювання впливу заходів щодо інтеграції ромів, а також механізм перегляду для адаптації стратегії;
- розробку, впровадження та моніторинг яких здійснюють у тісній співпраці та за постійного діалогу з громадськими організаціями ромів, регіональними та місцевими органами влади.
- На запит і коли це обґрунтовано, відповідні стейкхолдери отримують підтримку в поданні заявок на проекти, реалізації відібраних проектів і в управлінні ними.
ESF:
- Вдосконалення доступу до недорогих, сталих і високоякісних послуг, у тому числі послуг з охорони здоров’я та соціальних послуг, що становлять загальний інтерес.
ERDF:
- Інвестування в інфраструктуру охорони здоров’я та соціального забезпечення, що сприяє національному, регіональному та місцевому розвитку, скорочення нерівності з точки зору стану здоров’я, заохочення соціальної інклюзії через покращення доступу до соціальних, культурних і рекреаційних послуг, а також перехід від інституційних до громадських послуг.
9.3. Здоров’я: Наявність національних або регіональних рамок стратегічної політики для охорони здоров’я з урахуванням обмежень статті 168 ДФЄС, що забезпечує економічну сталість.
- Наявність національних або регіональних рамок стратегічної політики для охорони здоров’я, що містять:
- узгоджені заходи для покращення доступу до послуг з охорони здоров’я;
- заходи для сприяння ефективності в секторі охорони здоров’я через запровадження моделей і інфраструктури з надання послуг;
- систему моніторингу та перегляду.
- Держава-член або регіон ухвалили рамки, що визначають наявні орієнтовні бюджетні ресурси та економічно ефективне зосередження ресурсів для пріоритетних потреб у галузі охорони здоров’я.
10. Інвестування в освіту, навчання та професійну підготовку для підвищення кваліфікації та навчання протягом усього життя; (Освітня ціль) (зазначено в пункті (10) першого підпараграфу статті 9)
ESF:
- Скорочення кількості осіб, що мають незакінчену середню освіту, та запобігання такій тенденції, а також заохочення рівного доступу до високоякісного виховання дітей молодшого віку, початкової та середньої освіти, в тому числі формальних, неформальних і неофіційних шляхів навчання для реінтеграції в освіту та навчання.
ERDF:
- Інвестування в освіту, навчання та професійну підготовку для підвищення кваліфікації та навчання протягом усього життя через розвиток інфраструктури освіти та навчання.
10.1. Незакінчена середня освіта: Наявність рамок стратегічної політики для скорочення кількості осіб, що мають незакінчену середню освіту,з урахуванням обмежень статті 165 ДФЄС.
- Наявність системи збирання та аналізу даних та інформації про кількість осіб, що мають незакінчену середню освіту, на відповідних рівнях, що:
- надає достатню доказову базу для розробки цільової політики та здійснює моніторинг тенденцій.
- Наявність рамок стратегічної політики про кількість осіб, що мають незакінчену середню освіту, що:
- ґрунтується на доказах;
- охоплює відповідні освітні сектори, в тому числі розвиток дітей у ранньому віці, зосереджується, зокрема, на вразливих групах, що піддаються найвищому ризику щодо незакінченої середньої освіти, в тому числі особах з маргіналізованих спільнот, і передбачає вжиття запобіжних заходів, заходів інтервенції та компенсаційних заходів;
- охоплює всі сектори політики та стейкхолдерів, що є необхідними для вирішення питання осіб, що мають незакінчену середню освіту.
ESF:
- Вдосконалення якості та ефективності вищої та еквівалентної освіти, а також доступу до неї, з метою підвищення рівнів залучення та здобуття освіти, особливо для груп, що знаходяться в несприятливому становищі.
ERDF:
- Інвестування в освіту, навчання та професійну підготовку для підвищення кваліфікації та навчання протягом усього життя через розвиток інфраструктури освіти та навчання.
10.2. Вища освіта: наявність національних або регіональних рамок стратегічної політики для підвищення досягнення вищого рівня освіти, її якості та ефективності з урахуванням обмежень статті 165 ДФЄС.
- Наявність національних або регіональних рамок стратегічної політики для вищого рівня освіти з такими елементами:
- за необхідності, заходами з підвищення залучення та здобуття освіти, що:
- підвищують залучення до вищої освіти представників груп населення з низькими доходами та інших недостатньо представлених груп населення, звертаючи особливу увагу на осіб, що знаходяться у несприятливому становищі, в тому числі осіб, що є членами маргіналізованих спільнот ;
- скорочують показники переривання/покращують показники успішності;
- заохочують інноваційний зміст і структуру програм;
- заходами для підвищення рівня зайнятості та показників підприємництва, що:
- заохочують розвиток «універсальних навичок», у тому числі підприємництва у відповідних програмах вищої освіти;
- зменшують гендерні розбіжності з точки зору академічного та професійного вибору.
ESF:
- Вдосконалення рівного доступу до навчання протягом усього життя для всіх вікових груп у формальних, неформальних і неофіційних умовах, розширення знань, кваліфікації та навичок працівників, а також заохочення гнучких шляхів навчання, в тому числі через професійну орієнтацію та підтвердження набутих навичок.
ERDF:
- Інвестування в освіту, навчання та професійну підготовку для підвищення кваліфікації та навчання протягом усього життя через розвиток інфраструктури освіти та навчання.
10.3. Навчання протягом усього життя: Наявність національних та/або регіональних рамок стратегічної політики для забезпечення навчання протягом усього життя з урахуванням обмежень статті 165 ДФЄС.
- Наявність національних та регіональних рамок стратегічної політики для навчання протягом усього життя, що містять заходи:
- для підтримки розвитку та створення мереж послуг для навчання протягом усього життя, у тому числі їхнього впровадження та підвищення кваліфікації (тобто підтвердження, керівництво, освіта та навчання) та забезпечення залучення відповідних стейкхолдерів і партнерство з ними;
- для забезпечення підвищення кваліфікації для різних цільових груп, якщо це встановлено як пріоритети в національних і регіональних рамках стратегічної політики (наприклад, молодих осіб у галузі професійної підготовки, дорослих, батьків, що повертаються на ринок праці, низькокваліфікованих осіб і працівників старшого віку, мігрантів і інших груп, що знаходяться у несприятливому становищі, особливо осіб з інвалідністю);
- для розширення доступу до навчання протягом усього життя, у тому числі через спроби дієвого впровадження інструментів прозорості (наприклад, Європейських рамок кваліфікацій, Національних рамок кваліфікацій, Європейської кредитної системи для професійної освіти та навчання, Європейського фонду забезпечення якості в галузі професійної освіти та навчання);
- для вдосконалення відповідності освіти та навчання ринку праці, а також його пристосування до потреб встановлених цільових груп (наприклад, молодих осіб у галузі професійної підготовки, дорослих, батьків, що повертаються на ринок праці, низькокваліфікованих осіб і працівників старшого віку, мігрантів і інших груп, що знаходяться у несприятливому становищі, особливо осіб з інвалідністю).
ESF:
- Вдосконалення відповідності систем освіти та навчання ринку праці, полегшення переходу від освіти до роботи, а також зміцнення систем професійної освіти та навчання та їх якості, в тому числі через механізми прогнозування навичок. адаптації навчальних програм та встановлення і розробку систем навчання за місцем роботи, в тому числі дуальних систем навчання та систем стажування.
ERDF:
- Інвестування в освіту, навчання та професійну підготовку для підвищення кваліфікації та навчання протягом усього життя через розвиток інфраструктури освіти та професійної підготовки
10.4. Наявність національних або регіональних рамок стратегічної політики для підвищення якості та ефективності систем професійної освіти та навчання з урахуванням обмежень статті 165 ДФЄС.
- Наявність національних або регіональних рамок стратегічної політики для підвищення якості та ефективності систем професійної освіти та навчання з урахуванням обмежень статті 165 ДФЄС. що включають заходи для:
- покращення відповідності систем професійної освіти та навчання ринку праці у тісній співпраці з відповідними стейкхолдерами. в тому числі через механізми прогнозування навичок. адаптації навчальних програм і посилення навчання за місцем роботи в різних формах;
- підвищення якості та привабливості професійної освіти та навчання, у тому числі через встановлення національного підходу до забезпечення якості для професійної освіти та навчання (наприклад, відповідно до Європейських базових рамок забезпечення якості для професійної освіти та навчання) та впровадження інструментів прозорості та визнання, наприклад Європейської кредитної системи для професійної освіти та навчання. (Європейська кредитна система для професійної освіти та навчання).
11. Вдосконалення інституційної спроможності органів публічної влади і стейкхолдерів. а також ефективна публічна адміністрація (зазначено в пункті 11 першого підпараграфу статті 9)
ESF:
- Інвестування в інституційну спроможність і ефективність публічних адміністрацій та публічних послуг на національному. регіональному та місцевому рівнях з точки зору реформ, кращого регулювання та належного управління.
ERDF:
- Вдосконалення інституційної спроможності органів публічної влади і стейкхолдерів та ефективна публічна адміністрація через вжиття заходів для зміцнення інституційної спроможності та ефективності публічної адміністрації та публічних послуг, пов’язаних з впровадженням ERDF. та на підтримку заходів у рамках ESF для зміцнення інституційної спроможності та ефективності публічної адміністрації.
Фонд гуртування:
- Вдосконалення інституційної спроможності органів публічної влади і стейкхолдерів та ефективна публічна адміністрація через вжиття заходів для зміцнення інституційної спроможності та ефективності публічної аміністрації та публічних послуг. пов’язаних з впровадженням Фонду гуртування.
- Наявність рамок стратегічної політики для зміцнення адміністративної ефективності держав-членів, у тому числі реформи публічних адміністрацій
- Наявність і процес імплементації рамок стратегічної політики для зміцнення адміністративної ефективності органів публічної влади держав-членів, а також їхніх навичок з такими елементами:
- аналіз і стратегічне планування заходів із здійснення законодавчої, організаційної та/чи процедурної реформи;
- розвиток систем управління якістю;
- комплексні заходи для спрощення та раціоналізації адміністративних процедур;
- розробка і впровадження стратегій і політики щодо людських ресурсів, що охоплюють основні прогалини, встановлені в цій галузі;
- розвиток навичок на всіх рівнях професійної ієрархії в межах органів публічної влади;
- розробка процедур і інструментів для проведення моніторингу та оцінювання.
( - 1 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2010/31/ЄС від 19 травня 2010 року про енергетичні характеристики будівель (ОВ L 153, 18.6.2010, с. 13).
( - 2 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність, внесення змін до директив 2009/125/ЄС і 2010/30/ЄС і скасування директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС (ОВ L 315, 14.11.2012, с. 1).
( - 3 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/32/ЄС від 5 квітня 2006 року про ефективність кінцевого використання енергії та енергетичні послуги, а також скасування Директиви Ради 93/76/ЄЕС (ОВ L 114, 27.04.2006, с. 64).
( - 4 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел та про внесення змін до Директиви 2001/77/ЄС та Директиви 2003/30/ЄС із подальшим їх скасуванням (ОВ L 140, 05.06.2009, с. 16).
( - 5 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1315/2013 від 11 грудня 2013 року про настанови Союзу для розвитку транс’європейської транспортної мережі та про скасування Рішення № 661/2010/ЄС (ОВ L348, 20.12.2013, с.1).
( - 6 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 714/2009 від 13 липня 2009 року про умови доступу до мережі для транскордонних перетоків електроенергії та скасування Регламенту (ЄС) № 661/2010 (ОВ L 211, 14.08.2009, с. 15).
( - 7 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 715/2009 від 13 липня 2009 року про умови доступу до мереж транспортування природного газу та скасування Регламенту (ЄС) № 1775/2005 (ОВ L 211, 14.08.2009, с. 36).
( - 8 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 347/2013 від 17 квітня 2013 року про настанови для транс’європейської енергетичної інфраструктури та скасування Рішення № 1364/2006/ЄС, а також внесення змін до Регламентів (ЄС) № 713/2009, (ЄС) № 714/2009 і (ЄС) № 715/2009 (ОВ L 115, 25.4.2013, с. 39).
ЧАСТИНА II: Загальні умови ex ante
Галузь
Умова ех ante
Критерії виконання
1. Недискримінація
Наявність адміністративної спроможності для імплементації та застосування антидискримінаційного законодавства та політики в галузі ЄСІ фондів
- Відповідно до інституційних і правових рамок держав-членів, механізми забезпечення участі органів, що несуть відповідальність за сприяння рівному ставленню до всіх осіб під час підготовки та імплементації програм, у тому числі надання рекомендацій щодо рівності у видах діяльності, пов’язаних з ЄСІ фондами;
- Механізми навчання персоналу органів, що беруть участь в управлінні ЄСІ фондами та контролі за ними в галузі антидискримінаційного законодавства та політики Союзу.
2. Гендер
Наявність адміністративної спроможності для імплементації та застосування законодавства і політики Союзу щодо тендерної рівності в галузі ЄСІ фондів
- Відповідно до інституційних і правових рамок держав-членів, механізми залучення органів, відповідальних за забезпечення тендерної рівності шляхом підготовки та впровадження програм, у тому числі надання рекомендацій щодо тендерної рівності у видах діяльності, пов’язаних з ЄСІ фондами;
- Механізми навчання персоналу органів, що беруть участь в управлінні ЄСІ фондами та контролі за ними в галузі законодавства та політики Союзу щодо тендерної рівності, а також тендерної пріоритетизації.
3. Інвалідність
Наявність адміністративної спроможності для імплементації та застосування Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю в галузі ЄСІ фондів відповідно до Рішення Ради 2010/48/EC ( - 1)
- Відповідно до інституційних і правових рамок держав-членів, механізми забезпечення консультації та залучення органів, відповідальних за захист прав осіб з інвалідністю, чи представників організацій осіб з інвалідністю або інших відповідних стейкхолдерів під час підготовки та імплементації програм; - Механізми навчання персоналу органів, що беруть участь в управлінні ЄСІ фондами та контролі за ними в галузях застосовного законодавства та політики Союзу щодо осіб з інвалідністю, а також національного законодавства та політики, в тому числі доступності та практичного застосування Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, як відображено в законодавстві Союзі та національному законодавстві, у відповідних випадках; - Механізми забезпечення моніторингу імплементації статті 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю відносно ЄСІ фондів під час підготовки та впровадження програм.
4. Публічні закупівлі
Наявність механізмів дієвого застосування законодавства Союзу щодо публічних закупівель у галузі ЄСІ фондів.
- Механізми дієвого застосування правил Союзу щодо публічних закупівель через відповідні механізми;
- Механізми, що забезпечують прозорість процедур укладення договорів;
- Механізми навчання працівників і розповсюдження інформації серед працівників, що беруть участь у впровадженні ЄСІ фондів;
- Механізми забезпечення адміністративної спроможності для імплементації та застосування правил Союзу щодо публічних закупівель.
5. Державна допомога
Наявність механізмів дієвого застосування правил Союзу щодо державної допомоги в сфері ЄСІ фондів
- Механізми дієвого застосування правил Союзу щодо державної допомоги;
- Механізми навчання працівників і розповсюдження інформації серед працівників, що беруть участь у впровадженні ЄСІ фондів;
- Механізми забезпечення адміністративної спроможності для імплементації та застосування правил Союзу щодо державної допомоги.
6. Законодавство в галузі охорони довкілля, що стосується Оцінювання впливу на довкілля та Стратегічного екологічного оцінювання
Наявність механізмів дієвого застосування законодавства Союзу в галузі охорони довкілля, що стосується Оцінювання впливу на довкілля та Стратегічного екологічного оцінювання.
- Механізми дієвого застосування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/92/ЄС ( - 2) (Оцінювання впливу на довкілля) та Директиви Європейського Парламенту і Ради 2001/42/ЄС ( - 3) (Стратегічне екологічне оцінювання);
- Механізми навчання працівників і розповсюдження інформації серед працівників, що беруть участь в імплементації директив щодо оцінювання впливу на довкілля та стратегічного екологічного оцінювання;
- Механізми забезпечення достатньої адміністративної спроможності.
7. Статистичні системи та показники результату
Наявність статистичної бази, необхідної для проведення оцінювань з метою визначення дієвості програм і їхнього впливу..
Наявність системи показників результату, необхідної для відбору заходів, що максимально дієво сприяють досягненню бажаних результатів, для моніторингу прогресу в напрямку досягнення результатів і проведення оцінювання впливу.
- Наявність механізмів своєчасного збирання та агрегування статистичних даних з такими елементами:
- встановлення джерел і механізмів забезпечення статистичного підтвердження;
- механізми опублікування агрегованих даних і забезпечення їхньої доступності для громадськості;
- Дієва система показників результатів, у тому числі:
- відбір показників результату для кожної програми з наданням інформації про те, що обумовлює відбір заходів політики, що отримують фінансування з програми;
- визначення цілей для таких показників;
- відповідність кожного показника таким вимогам: надійності та статистичному підтвердженню, ясності нормативного тлумачення, сприйнятливості політики, своєчасному збиранню даних;
- Наявність механізмів забезпечення того, щоб усі операції, що отримують фінансування з програми, мали дієву систему показників.
( - 1 ) Рішення Ради від 26 листопада 2009 року стосовно укладення Європейським співтовариством Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (ОВ L 23, 27.1.2010, с. 35)
( - 2 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2011/92/ЄС від 13 грудня 2011 року про оцінювання впливу деяких державних і приватних проектів на довкілля (ОВ L 26, 28.01.2012, с. 1).
( - 3 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/42/ЄС від 27 червня 2001 року про оцінювання впливу на довкілля деяких планів і програм (ОВ L 197, 21.07.2001, с. 30).
ДОДАТОК XII
ІНФОРМАЦІЯ, КОМУНІКАЦІЯ ТА ВИДИМІСТЬ ПІДТРИМКИ З ФОНДІВ
1. СПИСОК ОПЕРАЦІЙ
Список операцій, зазначений у статті 115(2), повинен містити, щонайменше однією з офіційних мов держави-члена, такі поля даних:
- назву бенефіціара (лише юридичних осіб; фізичних осіб не зазначають);
- назву операції;
- короткий виклад операції;
- дату початку операції;
- дату закінчення операції (очікувана дата фізичного завершення чи повного виконання операції);
- сукупні прийнятні видатки, що виділяють на операцію;
- ставку спільного фінансування Союзу за віссю пріоритетів;
- поштовий індекс операції; чи інший відповідний показник місцезнаходження;
- країну;
- назву категорії інтервенції для операції відповідно до пункту (b) (vi) першого підпараграфу статті 96(2);
- дату останнього оновлення списку операцій.
Заголовки полей даних також необхідно надавати щонайменше однією з офіційних мов Союзу.
2. ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ЗАХОДИ І ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ВИДИМОСТІ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОСТІ
Держава-член, орган управління і бенефіціари вживають необхідних заходів для надання інформації громадськості, а також комунікації з нею, щодо операцій, яким надає підтримку операційна програма відповідно до цього Регламенту.
2.1. Обов’язки держави-члена та органу управління
1. Держава-член та орган управління забезпечують, щоб інформаційні та комунікаційні заходи здійснювалися відповідно до комунікаційної стратегії для покращення видимості та взаємодії з громадянами, і щоб ці заходи були спрямовані на якнайширше висвітлення в ЗМІ за допомогою різних форм і методів комунікації на належному рівні, що, у відповідних випадках, адаптовані до технологічних інновацій;
2. Держава-член або органи управління несуть відповідальність щонайменше за такі інформаційно-комунікаційні заходи:
(a) організацію основного інформаційного заходу з опублікуванням запуску операційної програми чи програм, навіть до затвердження відповідних комунікаційних стратегій;
(b) організацію одного основного інформаційного заходу на рік, що популяризує розширення можливостей для отримання фінансування та використовувані стратегії, і представляє досягнення операційної програми чи програм, у тому числі, де доцільно, основних проектів, спільних планів дій і інших прикладів проектів;
(c) відображення емблеми Союзу на приміщеннях кожного органу управління;
(d) опублікування в електронному вигляді списку операцій відповідно до секції 1 цього додатку;
(e) наведення прикладів операцій, зокрема операцій, що в них додана вартість інтервенції фондів є особливо видимою, за операційною програмою, на єдиному вебсайті або на вебсайті операційної програми, що доступний через єдиний вебпортал; приклади подаються поширеною офіційною мовою Союзу, відмінною від офіційної мови або мов відповідної держави-члена;
(f) оновлення інформації про здійснення операційної програми, включаючи її основні досягнення та результати, на єдиному вебсайті або на вебсайті операційної програми, що доступний через єдиний вебпортал.
3. Орган управління залучає до інформаційно-комунікаційних заходів, відповідно до національного законодавства та національної практики, в разі необхідності, такі органи:
(a) партнерів, зазначених у статті 5;
(b) інформаційні центри в Європі, а також представництва Комісії та інформаційні офіси Європейського Парламенту в державах-членах;
(c) освітні та дослідницькі установи.
Ці органи забезпечують широке розповсюдження інформації, описаної в статті 115(1).
2.2. Обов’язки бенефіціарів
1. Усі інформаційні та комунікаційні заходи і заходи з покращення видимості фондів, що їх здійснює бенефіціар, повинні містити інформацію про підтримку операції з боку фондів шляхом зазначення:
(a) емблеми Союзу відповідно до технічних характеристик, встановлених у імплементаційному акті, ухваленому Комісією згідно зі статтею 115(4), разом з покликанням на Союз;
(b) покликання на Фонд або Фонди, що надають підтримку операції.
Якщо інформаційно-комунікаційний захід відноситься до операції чи до декількох операцій, що отримують спільне фінансування з понад одного фонду, покликання, передбачене в пункті (b), можна замінити на покликання на ЄСІ фонди.
2. Протягом виконання операції бенефіціар повинен інформувати громадськість про підтримку, отриману з фондів, шляхом:
(a) забезпечення на вебсайті бенефіціара, якщо такий вебсайт існує, короткого опису операції, пропорційного рівню підтримки, в тому числі її цілей і результатів, а також висвітлення фінансової підтримки з Союзу;
(b) розміщення, для операцій, що не підпадають під дію пунктів 4 та 5, щонайменше одного плакату з інформацією про проект (мінімальний розмір А3), в тому числі про фінансову підтримку з Союзу, в місці, легко видимому для громадськості, такому як вхід до приміщення.
3. Для операцій, що отримують підтримку з ESF, і у відповідних випадках для операцій, що отримують підтримку з ERDF або Фонду гуртування, бенефіціар забезпечує, щоб всіх, хто бере участь у операції, було повідомлено про таке фінансування.
Будь-який документ, що відноситься до виконання операції та використовується для громадськості чи для учасників, у тому числі будь-яке підтвердження участі чи інший сертифікат, повинен містити заяву про те, що операції було надано підтримку з фонду чи фондів.
4. Під час виконання операції ERDF або Фонду гуртування бенефіціар повинен вивісити, на місці, що є легко видимим для громадськості, тимчасовий плакат значимих розмірів для кожної операції, що передбачає фінансування інфраструктури чи будівельні операції, для яких сукупна публічна підтримка на операцію перевищує 500000 євро.
5. Не пізніше, ніж за три місяці після завершення операції, бенефіціар повинен вивісити постійну табличку чи плакат значних розмірів у місці, легко видимому для громадськості для кожної операції, що відповідає таким критеріям:
(a) сукупна державна підтримка операції перевищує 500 000 євро;
(b) операція передбачає купівлю фізичного об’єкту чи фінансування інфраструктури або будівельних операцій.
Табличка чи плакат повинні містити назву та основну ціль операції. Її готують відповідно до технічних характеристик, ухвалених Комісією згідно зі статтею 115(4).
6. Обов’язки, викладені в цій підсекції, застосовуються з моменту надання бенефіціару документа, що визначає умови підтримки операції, згаданої в пункті (c) статті 125(3).
3. ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАХОДИ ДЛЯ БЕНЕФІЦІАРІВ І ПОТЕНЦІЙНИХ БЕНЕФІЦІАРІВ
3.1. Інформаційні заходи для потенційних бенефіціарів
1. Орган управління забезпечує, відповідно до комунікаційної стратегії, щоб стратегію та цілі операційної програми, а також можливості фінансування, запропоновані через спільну підтримку з Союзу та держави-члена, широко розповсюджували серед потенційних бенефіціарів і всіх зацікавлених сторін, з деталями фінансової підтримки з відповідних фондів.
2. Орган управління забезпечує, щоб потенційні бенефіціари мали доступ до відповідної інформації, в тому числі оновленої інформації, в разі необхідності, та з урахуванням доступності електронних або інших комунікаційних послуг для деяких потенційних бенефіціарів, щонамейнше про таке:
(a) можливості для отримання фінансування та ініціювання запиту на заявку;
(b) прийнятність умов щодо видатків, яких необхідно дотримуватися, щоб відповідати критеріям надання підтримки згідно з операційною програмою;
(c) опис процедур для розгляду заявок на отримання фінансування та відповідних строків;
(d) критерії відбору операцій, яким надаватимуть підтримку;
(e) контакти на національному, регіональному та місцевому рівнях, що можуть надати інформацію про операційні програми;
(f) обов’язок бенефіціарів інформувати громадськість про мету операції та підтримку операції з боку Фондів відповідно до підсекції 2.2 з моменту надання бенефіціару документа, що визначає умови підтримки операції, згаданої в пункті (c) статті 125(3). Орган управління може вимагати, щоб потенційні бенефіціари в заявках пропонували орієнтовні комунікаційні заходи для покращення видимості Фондів, що пропорційні розміру операції.
3.2. Інформаційні заходи для бенефіціарів
1. Орган управління повідомляє бенефіціарів, що прийняття фінансування становить визнання їх внесення до списку операцій, опублікованих відповідно до статті 115(2).
2. Орган управління надає інформаційні та комунікаційні інструменти, в тому числі шаблони в електронному вигляді, з метою допомоги бенефіціарам у виконанні їхніх обов’язків, викладених у пункті 2.2, за необхідності.
4. ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІКАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ
Комунікаційна стратегія, яку розробив орган управління, і, у відповідних випадках, держава-член, повинна містити такі елементи:
(a) опис обраного підходу, в тому числі основних інформаційних та комунікаційних заходів, яких повинна вжити держава-член або орган управління і що спрямовані на потенційних бенефіціарів, бенефіціарів, розповсюджувачів і ширшу громадськість, беручи до уваги цілі, описані в статті 115;
(b) опис матеріалів, що буде опубліковано в форматах, доступних для людей з інвалідністю;
(c) опис того, яким чином бенефіціари будуть отримувати підтримку їхніх комунікаційних видів діяльності;
(d) орієнтовний бюджет для виконання стратегії;
(e) опис адміністративних органів, у тому числі кадрових ресурсів, відповідальних за виконання інформаційно-комунікаційних заходів;
(f) механізми для інформаційно-комунікаційних заходів, зазначені в пункті 2, в тому числі вебсайт або вебпортал, де можна знайти такі дані;
(g) зазначення того, як необхідно оцінювати інформаційні та комунікаційні заходи з точки зору видимості політики, операційних програм і операцій, а також обізнаності про них, а також про роль, яку відіграють Фонди та Союз;
(h) у відповідних випадках, опис використання основних результатів попередньої операційної програми;
(i) щорічно оновлюваний опис інформаційної та комунікаційної діяльності, включаючи заходи з покращення видимості Фондів, що повинні бути здійснені в наступному році, з урахуванням, зокрема, здобутого досвіду щодо ефективності таких заходів.
ДОДАТОК XIII
КРИТЕРІЇ ПРИЗНАЧЕННЯ ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНУ ІЗ ЗАСВІДЧЕННЯ
1. МЕХАНІЗМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ
(i) Наявність організаційної структури, що охоплює функції органу управління та органу із засвідчення, а також розподілення функцій у рамках кожного з таких органів, та забезпечує дотримання принципу відокремлення функцій, за необхідності.
(ii) Рамки забезпечення, в разі делегування завдань проміжним органам, означення їхніх відповідних обов’язків і відповідальності, перевірки їхньої спроможності виконувати делеговані завдання та наявності процедур звітування.
(iii) Процедури звітування та моніторингу порушень і відшкодування необґрунтовано сплачених сум.
(iv) План розподілення відповідних людських ресурсів з необхідними технічними навичками, на різних рівнях і для різних функцій в організації.
2. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ
З урахуванням принципу пропорційності, рамки для забезпечення того, щоб відповідні заходи управління ризиками було здійснено, за необхідності, та, зокрема, в разі внесення істотних змін до діяльності.
3. ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ
A. Орган управління
(i) Процедури відносно заявок на отримання грантів, підтвердження заявок, відбору для фінансування, в тому числі інструкції та настанови, що забезпечують внесок операцій, відповідно до пункту (a)(i) статті 125(3), в напрямку досягнення конкретних цілей і результатів відповідного пріоритету.
(ii) Процедури для перевірок управління, в тому числі адміністративних перевірок відносно кожної заявки на відшкодування, поданої бенефіціарами, та перевірок операцій на місцях.
(iii) Процедури розгляду заявок на відшкодування, поданих бенефіціарами, та надання дозволів на платежі.
(iv) Процедури для системи збирання, запису та зберігання даних у електронному вигляді щодо кожної операції, в тому числі, за необхідності, даних щодо індивідуальних учасників і розподілу даних про показники за статтю, за необхідності, та забезпечення відповідності систем безпеки міжнародно визнаним стандартам.
(v) Процедури, встановлені органом управління для забезпечення того, щоб бенефіціари вели окрему звітну систему, або належний бухгалтерський код для всіх транзакцій, щодо відносяться до операції.
(vi) Процедури впровадження дієвих і пропорційних заходів боротьби з шахрайством.
(vii) Процедури забезпечення наявності документації, необхідної для проведення аудиту та системи архівування.
(viii) Процедури складання декларації управління, зазначеної в пункті (а) статті 59(5) Фінансового регламенту, та річного короткого викладу заключних аудиторських висновків і проведеного контролю, в тому числі встановлених недоліків, зазначених у пункті (b) статті 59(5) Фінансового регламенту.
(ix) Процедури забезпечення надання бенефіціару документу з викладенням умов для надання підтримки кожній операції.
B. Орган із засвідчення
(i) Процедури засвідчення заявок до Комісії на проміжні платежі.
(ii) Процедури складання звітності і засвідчення її достовірності, повноти та точності, а також того, що видатки відповідають застосовному праву з урахуванням результатів усіх аудитів.
(iii) Процедури забезпечення наявності належного аудиторського сліду шляхом зберігання звітних записів, у тому числі сум, що підлягають відшкодуванню, сум, які було відшкодовано, та сум, знятих для кожної операції, в електронному вигляді.
(iv) За необхідності, процедури забезпечення того, що орган із засвідчення отримує належну інформацію від органу управління про проведені перевірки та результати аудитів, проведених органом аудиту або за його відповідальності.
4. МОНІТОРИНГ
A. Орган управління
(i) Процедури з підтримки роботи комітету з моніторингу
(ii) Процедури з розробки та подання до Комісії річного та заключного звітів про імплементацію.
B. Орган із засвідчення
Процедури виконання обов’язків органу із засвідчення з моніторингу результатів перевірок управління та результатів аудитів, проведених органом аудиту або за його відповідальності, до подання до Комісії заявок на платежі.
ДОДАТОК XIV
КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ
Регламент (ЄС) № 1083/2006
Цей Регламент
Стаття 1
Стаття 1
Стаття 2
Стаття 2
Статті 3 та 4
Стаття 89
Статті 5, 6 і 8
Стаття 90
Стаття 7
-
Стаття 9
Статті 4 та 6
Стаття 10
Стаття 4(1)
Стаття 11
Стаття 5
Стаття 12
Стаття 4(4)
Стаття 13
Стаття 4(5)
Стаття 14
Статті 4(7) і (8) і 73
Стаття 15
Стаття 95
Стаття 16
Стаття 7
Стаття 17
Стаття 8
Стаття 18
Стаття 91
Статті 19 - 21
Стаття 92
Стаття 22
Статті 93 та 94
Стаття 23
Стаття 92(6)
Стаття 24
Стаття 91(3)
Стаття 25
Статті 10 і 11
Стаття 26
Стаття 12
Стаття 27
Стаття 15
Стаття 28
Статті 14 і 16
Стаття 29
Стаття 52
Стаття 30
Стаття 53
Стаття 31
Стаття 113
Стаття 32
Статті 26, 29 і 96(9) і (10)
Стаття 33
Статті 30 і 96(11)
Стаття 34
Стаття 98
Стаття 35
Стаття 99
Стаття 36
Стаття 31
Стаття 37
Статті 27 і 96(1) - (8)
Стаття 38
-
Стаття 39
Стаття 100
Стаття 40
Стаття 101
Стаття 41
Статті 102 та 103
Стаття 42
Стаття 123(7)
Стаття 43
-
Стаття 43a
Стаття 67
Стаття 43b
Стаття 67
Стаття 44
Статті 37 - 46
Стаття 45
Статті 58 і 118
Стаття 46
Статті 59 і 119
Стаття 47
Стаття 54
Стаття 48
Статті 55, 56(1) - (3), 57 і 114(1) і (2)
Стаття 49
Статті 56(4), 57 і 114(3)
Стаття 50
Статті 20 - 22
Стаття 51
-
Стаття 52
Стаття 121
Статті 53 та 54
Статті 60 і 120
Стаття 55
Стаття 61
Стаття 56
Статті 65 - 70
Стаття 57
Стаття 71
Стаття 58
Стаття 73
Стаття 59
Стаття 123
Стаття 60
Стаття 125
Стаття 61
Стаття 126
Стаття 62
Стаття 127
Стаття 63
Стаття 47
Стаття 64
Стаття 48
Стаття 65
Стаття 110
Стаття 66
Стаття 49
Стаття 67
Статті 50 і 111
Стаття 68
Статті 51 і 112
Стаття 69
Статті 115 - 117
Стаття 70
Статті 74 та 122
Стаття 71
Стаття 124
Стаття 72
Стаття 75
Стаття 73
Стаття 128
Стаття 74
Стаття 148
Стаття 75
Стаття 76
Стаття 76
Статті 77 і 129
Стаття 77
Статті 78 і 130
Статті 78 і 78а
Стаття 131
Стаття 79
-
Стаття 80
Стаття 132
Стаття 81
Статті 80 і 133
Стаття 82
Статті 81 і 134
Стаття 83
-
Стаття 84
Стаття 82
Статті 85 - 87
Стаття 135
Стаття 88
-
Стаття 89
Стаття 141
Стаття 90
Стаття 140
Стаття 91
Стаття 83
Стаття 92
Стаття 142
Стаття 93
Статті 86 і 136
Стаття 94
-
Стаття 95
-
Стаття 96
Стаття 87
Стаття 97
Стаття 88
Стаття 98
Стаття 143
Стаття 99
Статті 85 і 144
Стаття 100
Стаття 145
Стаття 101
Стаття 146
Стаття 102
Стаття 147
Статті 103 та 104
Стаття 150
Стаття 105
Стаття 152
Стаття 105а
-
Стаття 106
Стаття 151
Стаття 107
Стаття 153
Стаття 108
Стаття 154
Спільна заява Ради та Комісії щодо статті 67
Рада та Комісія погоджуються, що стаття 67(4), що виключає застосування спрощених витрат, викладених у статті 67 (1) (b)-(d), у разі, якщо операцію чи проект, що складає частину операції, виконують виключно через процедури публічних закупівель, не перешкоджає впровадженню операції через процедури публічних закупівель, що мають своїм результатом платежі бенефіціара замовнику на підставі попередньо визначених питомих витрат. Рада та Комісія погоджуються, що витрати, які визначив і сплатив бенефіціар на підставі таких питомих витрат, визначених за допомогою процедур публічних закупівель, становлять реальні витрати, яких фактично зазнав і які сплатив бенефіціар згідно зі статтею 67 (1) (a).
Спільна заява Європейського Парламенту, Ради та Комісії щодо перегляду Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 966/2012, що стосується реорганізації асигнувань
Європейський Парламент, Рада та Комісія погоджуються включити до перегляду Фінансового регламенту, спрямованого на узгодження Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 966/2012 до Багаторічних фінансових рамок 2014-20 років, положення, що є необхідними для застосування механізмів розподілення резерву результативності та відносно впровадження фінансових інструментів згідно зі статтею 39 (ініціатива МСП) відповідно до Регламенту, що встановлює спільні положення для Європейських структурних і інвестиційних фондів стосовно реорганізації:
1) асигнувань, які було виділено для програм відносно резерву результативності та які потрібно анулювати в зв’язку з пріоритетами, що не досягнули своїх цільових етапів у рамках цих програм, і;
2) асигнувань, які було виділено відносно спеціальних програм, зазначених згідно зі статтею 39(4)b, та які потрібно анулювати в зв’язку з необхідністю припинити участь держави-члена в фінансовому інструменті.
Спільна заява Європейського Парламенту, Ради та Комісії щодо статті 1
Якщо необхідними є подальші обґрунтовані відступи від спільних правил для того, щоб врахувати особливості EMFF і EAFRD, Європейський Парламент, Рада та Європейська Комісія зобов’язуються дозволити такі відступи шляхом внесення з належною сумлінністю необхідних модифікацій до Регламенту, що встановлює загальні положення для Європейських структурних і інвестиційних фондів.
Спільна заява Європейського Парламенту і Ради щодо виключення будь-якої зворотної дії відносно застосування статті 5(3)
Європейський Парламент і Рада погоджуються, що:
- стосовно застосування статей 14(2), 15(1)(c) та 26 (2) Регламенту, що встановлює загальні положення для Європейських структурних і інвестиційних фондів, заходи, які вживають держави-члени з метою залучення партнерів, зазначених у статті 5(1), до підготовки Угоди про партнерство та програм, зазначених у статті 5 (2), містять усі заходи, які вживають на практичному рівні держави-члени незалежно від своїх строків, а також заходи, які вони вживали до набуття чинності цим Регламентом та до дати набуття чинності делегованим актом про Європейський кодекс поведінки, ухваленим відповідно до статті 5(3) того самого Регламенту, під час підготовчих етапів процедури планування програм у державі-члені, за умови, що досягнуто цілей принципу партнерства, встановленого в такому Регламенті. У цьому контексті держави-члени, відповідно до компетенції своїх національних і регіональних органів влади, ухвалюватимуть рішення щодо контексту як запропонованої Угоди про партнерство, так і запропонованих проектів програм, згідно з відповідними положеннями такого Регламенту та правил фонду;
- делегований акт, що встановлює Європейський кодекс поведінки, ухвалений відповідно до статті 5(3), за жодних обставин прямо чи опосередковано не матиме зворотної дії в часі, особливо стосовно процедури затвердження Угоди про партнерство та програм, доки він не втілює намір законодавства ЄС надати будь-які повноваження Комісії таким чином, щоб вона могла відхилити затвердження Угоди про партнерство та програм виключно на підставі будь-якого виду недотримання Європейського кодексу поведінки, ухваленого відповідно до статті 5(3);
- Європейський Парламент і Рада закликають Комісію надати їм проект тексту делегованого акту, який потрібно ухвалити згідно зі статтею 5(3) якомога раніше, але не пізніше, ніж у день, коли Рада ухвалює політичну угоду щодо Регламенту, що встановлює загальні положення для Європейських структурних і інвестиційних фондів, або коли має місце голосування за проект звіту щодо такого Регламенту на пленарному засіданні Європейського Парламенту, залежно від того, яка дата є ранішою.
_______________
( - 1 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 від 17 грудня 2013 року про фінансування, управління та моніторинг у сфері спільної сільськогосподарської політики та про скасування Регламентів Ради (ЄЕС) № 352/78, (ЄС) № 165/94, (ЄС) № 2799/98, (ЄС) № 814/2000, (ЄС) № 1290/2005 і (ЄС) № 485/2008 (Див. сторінку 549 зазначеного Офіційного вісника).
( - 2 ) Рекомендація Ради від 13 липня 2010 року про стратегічні настанови з економічної політики держав-членів і Союзу (ОВ L 191, 23.07.2010, с. 28).
( - 3 ) Рішення Ради 2010/707/ЄС від 21 жовтня 2010 року про настанови для політики щодо зайнятості держав-членів (ОВ L 308, 24.11.2010, с. 46).
( - 4 ) Регламент Комісії (ЄС) № 1407/2013 від 18 грудня 2013 року про застосування статей 107 та 108 Договору про функціонування Європейського Союзу до допомоги de minimis (ОВ L 352, 24.12.2013, с. 1).
( - 5 ) Регламент Комісії (ЄС) № 1408/2013 від 18 грудня 2013 року про застосування статей 107 та 108 Договору про функціонування Європейського Союзу до допомоги de minimis у сільськогосподарській галузі (ОВ L 352, 24.12.2013, с. 9).
( - 6 ) Регламент Комісії (ЄС) № 717/2014 від 27 червня 2014 року про застосування статей 107 та 108 Договору про функціонування Європейського Союзу до допомоги de minimis у риболовній та аквакультурній галузі (ОВ L 190, 28.06.2014, с. 45).
( - 7 ) Регламент Комісії (ЄС) № 1998/2006 від 15 грудня 2006 року про застосування статей 87 і 88 Договору до допомоги de minimis (ОВ L 379, 28.12.2006, с. 5).
( - 8 ) Регламент Комісії (ЄС) № 1535/2007 від 20 грудня 2007 року про застосування статей 87 і 88 Договору про заснування Європейського Співтовариства до допомоги de minimis в секторі сільськогосподарського виробництва (ОВ L 337, 21.12.2007, с. 35).
( - 9 ) Регламент Комісії (ЄС) № 875/2007 від 24 липня 2007 року про застосування статей 87 і 88 Договору про заснування Європейського Співтовариства до допомоги de minimis в секторі рибальства та внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1860/2004 (ОВ L 193, 25.07.2007, с. 6).
( - 10 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/18/ЄС від 31 березня 2004 року про координацію процедур для присудження публічних контрактів на виконання робіт, постачання товарів та надання послуг (ОВ L 134, 30.04.2004, с. 114).
( - 11 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1082/2006 від 5 липня 2006 року про Європейське групування територіальної співпраці (OJ L 210, 31.07.2006, с. 19).
( - 12 ) Рекомендація Комісії від 6 травня 2003 року щодо визначення мікропідприємств, малих і середніх підприємств (ОВ L 124, 20.05.2003, с. 36).
( - 13 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 516/2014 від 16 квітня 2014 року про створення Фонду з питань притулку, міграції та інтеграції, внесення змін до Рішення Ради 2008/381/ЄС та про скасування рішень Європейського Парламенту і Ради № 573/2007/ЄС та № 575/2007/ЄС і Рішення Ради 2007/435/ЄС (ОВ L 150, 20.05.2014, с. 168).
( - 14 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1176/2011 від 16 листопада 2011 року про запобігання макроекономічним дисбалансам та їх коригування (ОВ L 306, 23.11.2011, с. 25).
( - 15 ) Регламент Ради (ЄС) № 407/2010 від 11 травня 2010 року про створення Європейського механізму фінансової стабілізації (OB L 118, 12.05.2010, с. 1).
( - 16 ) Регламент Ради (ЄС) № 332/2002 від 18 лютого 2002 року про створення механізму для надання середньострокової фінансової допомоги для платіжних балансів держав-членів (OB L 53, 23.02.2002, с. 1).
( - 17 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 472/2013 від 21 травня 2013 року про зміцнення економічного та бюджетного нагляду держав-членів у просторі євро, що мають серйозні труднощі або знаходяться під їх загрозою з огляду на їхню фінансову стабільність (ОВ L 140, 27.05.2013, р. 1).
( - 18 ) Регламент Ради (ЄС) № 1467/97 від 7 липня 1997 року про пришвидшення та роз’яснення виконання процедури щодо надмірного дефіциту (ОВ L 209, 02.08.1997, с. 6).
( - 19 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/825 від 17 травня 2017 року про створення Програми з підтримки структурних реформ на період 2017-2020 років і внесення змін до Регламентів (ЄС) № 1303/2013 і (ЄС) № 1305/2013 (ОВ L 129, 19.05.2017, с. 1).
( - 20 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу, про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014, і Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 (ОВ 193, 30.07.2018, с. 1).
( - 21 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/1017 від 25 червня 2015 року про Європейський фонд стратегічних інвестицій, Європейський інвестиційний консультаційний хаб та Європейський портал інвестиційних проектів, а також внесення змін до Регламентів (ЄС) № 1291/2013 та (ЄС) № 1316/2013 - Європейський фонд стратегічних інвестицій (ОВ L 169, 01.07.2015, с. 1).
( - 22 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та інвестиційних фірм та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (OB L 176, 27.6.2013, с. 1).
( - 23 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС і про скасування Директиви 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС (OB L176, 27.6.2013, с.338).
( - 24 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/42/ЄС від 27 червня 2001 року про оцінювання впливу на довкілля деяких планів і програм (OB L 197, 21.07.2001, с. 30).
( - 25 ) Регламент Ради (ЄС) № 2020/2094 від 14 травня 2020 року про створення Інструменту відновлення Європейського Союзу для підтримки відновлення після кризи COVID-19 (OB L 433, 22.12.2020, с. 23).
( - 26 ) Регламент Ради (ЄС) № 2223/96 від 25 червня 1996 року про Європейську систему національної та регіональної звітності у Співтоваристві (OB L 310, 30.11.1996, с. 1).
( - 27 ) Регламент Ради (ЄС) № 2012/2002 від 11 листопада 2002 року про створення Фонду солідарності Європейського Союзу (OB L 311, 14.11.2002, с. 3).
( - 28 ) Регламент Ради (ЄС) № 1198/2006 від 27 липня 2006 року про Європейський фонд рибальства (OB L 223, 15.8.2006, с. 1).
( - 29 ) Регламент Ради (ЄС) № 659/1999 від 22 березня 1999 року про детальні правила застосування статті 93 Договору про заснування ЄС (OB L 83, 27.03.1999, с. 1).
( - 30 ) Регламент (ЄС) Європейського Парламенту і Ради № 1287/2013 від 11 грудня 2013 року про створення Програми конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) (2014-2020) і про скасування Рішення №1639/2006/ЄС (див. с. 33 цього Офіційного вісника).
( - 31 ) Рішення Комісії 2010/670/ЄС від 3 листопада 2010 року, що встановлює критерії та заходи щодо фінансування комерційних демонстраційних проектів, спрямованих на екологічно безпечне уловлювання та геологічне зберігання CO2, а також демонстраційних проектів щодо інноваційних технологій відновлюваних джерел енергії відповідно до схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Співтовариства, створених Директивою Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС (OB L 290, 06.11.2010, с. 39).
( - 32 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1293/2013 від 11 грудня 2013 року про створення Програми з охорони довкілля та вжиття заходів щодо збереження клімату (LIFE) та скасування Регламенту (ЄС) № 614/2007 (Див. сторінку 185 зазначеного Офіційного вісника).
( - 33 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1288/2013 від 11 грудня 2013 року про створення Програми «Еразмус+»: програми Союзу в сфері освіти, навчання, молоді та спорту, та про скасування Рішень № 1719/2006/ЄС, № 1720/2006/ЄС і № 1298/2008/ЄС (Див. сторінку 50 зазначеного Офіційного вісника).
( - 34 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1296/2013 від 11 грудня 2013 року про Програму Європейського Союзу щодо зайнятості та соціальних інновацій і внесення змін і доповнень до Рішення № 283/2010/ЄС про створення Європейського інструменту мікрофінансування «Прогрес» для працевлаштування та соціальної інклюзії (Див. сторінку 238 зазначеного Офіційного вісника).
( - 35 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1316/2013 від 11 грудня 2013 року про створення Механізму «Connecting Europe», внесення змін до Регламенту (ЄС) № 913/2010 і про скасування регламентів (ЄС) № 680/2007 та (ЄС) № 67/2010 (OB L 348, 20.12.2013, с. 129).
( - 36 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок заходів Співтовариства у сфері водної політики (ОВ L 327, 22.12.2000, с. 1).
( - 37 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи та скасування деяких Директив (ОВ L 312, 22.11.2008, с. 3).
( - 38 ) Директива Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року про збереження природних оселищ та дикої фауни і флори (ОВ L 206, 22.7.1992 р., с. 7).
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу }
{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою }