Прийнятні видатки на час закриття
1. На момент закриття програми прийнятні видатки на фінансовий інструмент повинні становити сукупну суму внесків програми, які було фактично сплачено, чи, у випадку гарантій, виділено за рахунок фінансового інструменту протягом строку прийнятності, що відповідає:
(a) платежам кінцевим одержувачам і, у випадках, зазначених у статті 37(7), платежам на користь кінцевих одержувачів;
(b) ресурсам, виділеним для договорів гарантії, незалежно від того, чи строк сплати за ними вже настав, з метою виконання можливих гарантійних вимог щодо відшкодування втрат, які розраховано на підставі пруденційного оцінювання ex ante , що охоплює різні основні нові позики або інші пов’язані з ризиком інструменти для нових інвестувань у кінцевих одержувачів;
(c) капіталізованому субсидуванню процентних ставок або субсидуванню гарантійних внесків, які підлягають сплаті за період, що не перевищує 10 років після закінчення строку прийнятності, і що використовують у поєднанні з фінансовими інструментами, сплачують на рахунок ескроу, спеціально створений для такої цілі, для дієвої виплати коштів після закінчення строку прийнятності, але відносно позик або інших інструментів, пов’язаних з ризиком і сплачених для інвестувань у кінцевих одержувачів протягом строку прийнятності;
(d) відшкодуванню витрат на управління, що виникли, чи виплаті комісії за управління фінансового інструменту.
Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють конкретні правила стосовно створення системи капіталізації річних виплат на субсидування процентних ставок і субсидування гарантійних внесків, зазначених у пункті (c) першого підпараграфу.
2. У випадку інструментів, заснованих на власному капіталі, та мікрокредитування, капіталізовані витрати на управління чи комісії за управління, які необхідно сплатити за період, що не перевищує шести років після строку прийнятності, відносно інвестувань у кінцевих одержувачів, що мали місце протягом строку прийнятності, які не підпадають під дію статей 44 чи 45, можуть вважатися прийнятними видатками в разі сплати на спеціально створений для цієї мети рахунок ескроу.
3. У випадку інструментів, орієнтованих на зазначені в статті 37(4) підприємства, засновані на власному капіталі, щодо яких до 31 грудня 2018 року було підписано зазначену в пункті (b) статті 38(7) угоду про фінансування та через які до кінця строку прийнятності було інвестовано принаймні 55 % програмних ресурсів, передбачених відповідною угодою про фінансування, обмежений обсяг виплат на інвестиції в кінцевих одержувачів, що здійснюватимуться протягом строку не більше чотирьох років після закінчення строку прийнятності може вважатися прийнятними видатками в разі сплати на спеціально створений для цієї мети рахунок ескроу за умови дотримання правил державної допомоги та виконання всіх наведених нижче умов.
Суму, сплачену на цільовий депозитний рахунок:
(a) потрібно використовувати виключно для подальших інвестицій у кінцевих одержувачів, що отримали початкові інвестиції в капітал з фінансового інструменту протягом строку прийнятності і які залишаються не виплаченими повністю або частково;
(b) потрібно використовувати виключно для подальших інвестицій, здійснюваних відповідно до стандартів ринку та стандартних ринкових договірних механізмів і обмежених до необхідного мінімуму з метою заохочення спільного інвестування в приватний сектор, з одночасним забезпеченням безперервності фінансування для цільових підприємств для того, щоб водночас публічні та приватні інвестори могли користуватися перевагами від інвестицій;
(c) не слід встановлювати в розмірі, що перевищує 20 % від прийнятних видатків на інструмент, заснований на власному капіталі, зазначених у пункті (a) першого підпараграфу параграфу 1, з яких вираховують максимальні капітальні ресурси та доходи, які повертають такому інструменту, заснованому на власному капіталі, протягом строку прийнятності.
Будь-які суми, сплачені на рахунок ескроу, які не використовують для інвестування у кінцевих одержувачів, які здійснено протягом періоду, зазначеного в першому підпаграграфі, необхідно використовувати відповідно до статті 45.
4. Прийнятні видатки, розкриті відповідно до параграфів 1, 2 та 3, не повинні перевищувати суму:
(a) сукупної підтримки з ЄСІ фондів, сплаченої для цілей параграфів 1, 2 та 3; та
(b) відповідного національного спільного фінансування.
5. Якщо витрати на управління та комісії за управління, зазначені в пункті (d) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті та в параграфі 2 цієї статті, стягуються органом, що впроваджує фонд фондів, або органами, що впроваджують фінансові інструменти відповідно до пункту (c) статті 38(1) та пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа статті 38(4), вони не повинні перевищувати межі, визначені в делегованому акті, згаданому в параграфі 6 цієї статті. У той час як витрати на управління включають прямі або непрямі витрати, що відшкодовуються на підставі підтвердження видатків, комісія за управління стосується узгодженої ціни на надані послуги, що визначається в рамках конкурентного ринкового процесу, у відповідних випадках. Витрати на управління і комісії за управління ґрунтуються на методології розрахунку, заснованій на результативності.
Витрати на управління та комісії за управління можуть включати комісії за організацію. Якщо комісії за організацію, чи будь-яку їх частину, стягують з кінцевих одержувачів, їх не заявляють як прийнятні видатки.
Витрати на управління та комісії за управління, в тому числі витрати та комісії, що виникли в зв’язку з підготовчою роботою, пов’язаною з фінансовим інструментом, до підписання відповідної угоди про фінансування, є прийнятними з дати підписання відповідної угоди про фінансування.
6. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 149, що встановлюють конкретні правила з викладенням критеріїв для визначення витрат на управління та комісії за управління на підставі результативності та застосовних граничних значень, а також правила для відшкодування капіталізованих витрат на управління та комісії за управління для інструментів, заснованих на власному капіталі, та мікрокредитування.