Перевірка та прийняття звітності
1. Комісія проводить перевірку документів, поданих державою-членом згідно зі статтею 138. На запит Комісії, держава-член повинна подати всю необхідну додаткову інформацію, щоб надати можливість Комісії визначити, чи є звітність повною, точною та достовірною, до граничного строку, викладеного в статті 84.
2. Комісія приймає звітність, якщо вона може зробити висновок, що звітність є повною, точною та достовірною. Комісія приходить до такого висновку, якщо орган аудиту надає аудиторський висновок без застережень щодо повноти, точності та достовірності звітності, якщо тільки Комісія не має конкретного підтвердження того, що аудиторський висновок щодо звітностей не є надійним.
3. Комісія повинна повідомити державу-члена до завершення строку, викладеного в статті 84, про те, чи може вона прийняти звітність.
4. Якщо, з причин, пов’язаних з державою-членом, Комісія не може прийняти звітність до завершення виділеного строку, викладеного в статті 84, Комісія повинна повідомити держави-члени і вказати причини відповідно до параграфу 2 цієї статті, а також заходи, які необхідно вжити, та строк для їх завершення. Наприкінці строку для завершення таких заходів, Комісія повинна повідомити державу-члена про те, чи вона може прийняти звітність.
5. Питання, пов’язані з законністю основних транзакцій стосовно видатків, внесених до звітності, не враховують для цілей прийняття звітності Комісією. Процедура перевірки та прийняття звітності не повинна перешкоджати розгляду заявок на проміжні платежі та не повинна призводити до призупинення платежів, без обмеження статей 83 та 142.
6. На підставі прийнятої звітності, Комісія розраховує суму, що підлягає сплаті до фондів або EMFF, за звітний рік і наступні коригування відносно платежів державі-члену. Комісія враховує:
(a) суми в звітності, зазначені у пункті (a) статті 137(1), та до яких необхідно застосувати ставку спільного фінансування для кожного пріоритету;
(b) сукупну суму платежів, здійснених Комісією протягом такого звітного року, що складається з:
(i) суми проміжних платежів, сплачених Комісією відповідно до статті 130(1) та статті 24; та
(ii) суми річного попереднього фінансування, сплаченого згідно зі статтею 134(2).
7. Після розрахунку, здійсненого згідно з параграфом 6, Комісія списує відповідне річне попереднє фінансування та сплачує будь-яку належну додаткову суму протягом 30 днів з дати прийняття звітності. Якщо є сума, яка підлягає стягненню з держави-члена, до неї застосовується наказ про стягнення, який видає Комісія та який необхідно виконувати, за можливості, шляхом зарахування сум, що підлягають сплаті державі-члену, у рахунок наступних платежів до тієї самої операційної програми. Таке стягнення не становить фінансове коригування та не повинно зменшувати підтримку з фондів і з EMFF операційній програмі. Стягнута сума становить цільовий дохід згідно зі статтею 177(3) Фінансового регламенту.
Як відступ від першого підпараграфа, Комісія не повинна видавати наказ про стягнення для сум, що підлягають відшкодуванню з держав-членів для рахунків, поданих у 2020 році. Не стягнені суми використовують для пришвидшення інвестицій, пов’язаних зі спалахом COVID-19 та є прийнятними відповідно до цього Регламенту та правил окремих фондів.
Не стягнені суми списують або стягують при закритті.
8. Якщо, після застосування процедури, викладеної в параграфі 4, Комісія не може прийняти звітність, Комісія визначає, на підставі наявної інформації та відповідно до параграфу 6, суми, що підлягають сплаті до Фондів і EMFF, за звітний рік і повинна повідомити державу-члена. Якщо держава-член повідомляє Комісію про свою згоду протягом двох місяців з дати передачі Комісією інформації, застосовують параграф 7. За відсутності такої згоди, Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, що встановлюють суму, яка підлягає сплаті до Фондів і EMFF за звітний рік. Таке рішення не є фінансовим коригуванням та не зменшує підтримку з Фондів і EMFF для операційної програми. На підставі рішення Комісія застосовує коригування до платежів державі-члену відповідно до параграфу 7.
9. Прийняття звітності Комісією чи рішення Комісії згідно з параграфом 8 цієї статті не обмежує застосування коригувань згідно зі статтями 144 та 145.
10. Держави-члени можуть заміняти неправильні суми, які було виявлено після подання звітності, шляхом здійснення відповідних коригувань у звітностях за звітний рік, коли виявлено порушення, без обмеження статей 144 та 145.