Зміст спільних планів дій
Спільний план дій повинен містити:
(1) опис цілей спільного плану дій і того, як він сприяє досягненню цілей програми або виконанню відповідних рекомендацій для окремих країн, а також стратегічних настанов економічної політики держав-членів та Союзу згідно зі статтею 121(2) ДФЄС та відповідних рекомендацій Ради, що їх держави-члени повинні враховувати у своїй політиці щодо зайнятості відповідно до статті 148(4) ДФЄС;
(3) опис передбачених проектів або видів проектів, а також цільових етапів, у відповідних випадках, та цілей здобутків і результатів, пов’язаних зі спільними показниками за віссю пріоритетів, у відповідних випадках;
(4) інформацію про його географічні межі та цільові групи;
(5) його очікуваний період впровадження;
(6) підтвердження того, що це допоможе реалізації підходу до сприяння рівності між чоловіками та жінками, згідно з відповідною програмою чи Угодою про партнерство;
(7) підтвердження того, що це допоможе реалізації підходу до сталого розвитку, згідно з відповідною програмою чи Угодою про партнерство;
(8) його імплементаційні положення, включаючи таке:
(a) інформація про вибір спільного плану дій органом управління згідно зі статтею 125(3);
(b)заходи з управління спільним планом дій згідно зі статтею 108;
(c) заходи з моніторингу та оцінювання спільного плану дій, включаючи заходи із забезпечення якості, збору та зберігання даних про досягнення цільових етапів, здобутки та результати;
(9) його фінансові механізми, в тому числі таке:
(a) витрати на досягнення цільових етапів та цільові показники здобутків та результатів, що ґрунтуються, у випадку стандартних шкал питомих витрат та єдиних сум, на методах, викладених у статті 67(5) цього Регламенту та у статті 14 Регламенту ESF;
(c) план фінансування за операційною програмою та віссю пріоритетів, у тому числі сукупну прийнятну суму та суму публічних видатків.
Для того, щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють формат моделі для спільного плану дій. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до дорадчої процедури, викладеної в статті 150(2).