Процедура
1. Перед ухваленням рішення про фінансове коригування Комісія ініціює процедуру шляхом повідомлення держави-члена про попередні висновки своєї перевірки та вимоги до держави-члена подати свої коментарі протягом двох місяців.
2. Якщо Комісія пропонує фінансове коригування на підставі екстраполяції чи фіксованої ставки, державі-членові необхідно надати можливість продемонструвати, шляхом перевірки відповідної документації, що фактичні об’єми порушення є меншими, ніж в оцінюванні Комісії. За погодженням із Комісією, держава-член може обмежити масштаби перевірки до необхідної пропорції чи зразку відповідної документації. Крім належно обґрунтованих випадків, час, що виділено для такої перевірки, не повинен перевищувати наступний період у два місяці після двомісячного періоду, зазначеного в параграфі 1.
3. Комісія повинна враховувати будь-які докази, надані державою-членом протягом строків, викладених у параграфах 1 і 2.
4. Якщо держава-член не приймає попередні висновки Комісії, державу-члена запрошують до слухання Комісії для того, щоб забезпечити, що вся відповідна інформація та всі відповідні спостереження є наявними як підстава для висновків Комісії щодо застосування фінансового коригування.
5. У разі досягнення згоди та без обмеження параграфу 7 цієї статті, держава-член може повторно використати відповідні Фонди чи EMFF відповідно до статті 143(3).
6. Для того, щоб застосувати фінансові коригування, Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, протягом шести місяців з дати слухання чи з дати отримання додаткової інформації, якщо держава-член погоджується подати таку додаткову інформацію після слухання. Комісія повинна враховувати всю інформацію та всі спостереження, подані в ході процедури. Якщо слухання не відбувається, шестимісячний період починається через два місяці після дати офіційного запрошення на слухання, надісланого Комісією.
7. Якщо Комісія під час виконання своїх обов’язків згідно зі статтею 75 чи Європейська Рахункова Палата виявляє порушення, що демонструють серйозний недолік у дієвому функціонуванні систем управління та контролю, обумовлене цим фінансове коригування повинно зменшити підтримку з фондів або EMFF для операційної програми.
Перший підпараграф не застосовують у випадку серйозного недоліку в дієвому функціонуванні системи управління та контролю, який, до дати виявлення Комісією або Європейською Рахунковою Палатою:
(a) було встановлено в декларації управління, річному контрольному звіті чи аудиторському висновку, поданих Комісії відповідно до статті 63(5), (6) та (7) Фінансового регламенту, чи в інших аудиторських звітах органу аудиту, поданих до Комісії, та відповідних вжитих заходах; або
(b) підлягав відповідним коригувальним заходам держави-члена.
Оцінювання серйозних недоліків у дієвому функціонуванні систем управління та контролю повинно ґрунтуватися на застосовному праві, якщо було подано відповідні декларації управління, річні контрольні звіти та аудиторські висновки.
Під час ухвалення рішення щодо фінансового коригування Комісія повинна:
(a) дотримуватися принципу пропорційності, враховуючи характер і тяжкість серйозного недоліку в ефективному функціонуванні системи управління та контролю, а також його фінансові наслідки для бюджету Союзу;
(b) для цілей застосування фіксованої ставки чи екстрапольованого коригування, виключати видатки з порушеннями, які попередньо виявила держава-член і які підлягали коригуванню в звітності відповідно до статті 139(10), і видатки щодо яких відбувається процес перевірки їх законності згідно зі статтею 137(2);
(c) враховувати фіксовану ставку чи екстрапольовані коригування, які застосовує держава-член для інших серйозних недоліків, виявлених державою-членом під час визначення залишкового ризику для бюджету Союзу.
8. Правила окремого фонду для EMFF можуть встановлювати додаткові правила процедури для фінансових коригувань, зазначених у статті 144(7).