Заявки на виплату
1. Заявки на виплати повинні включати, щодо кожного пріоритету:
(a) загальну суму прийнятних видатків, понесених бенефіціарами та оплачених під час здійснення операцій, згідно з даними, внесеними до системи бухгалтерського обліку органу із засвідчення;
(b) загальну суму публічних видатків, понесених під час здійснення операцій, згідно з даними, внесеними до системи бухгалтерського обліку органу із засвідчення.
Стосовно сум, що повинні бути включені до заявок на виплати для отримання форми підтримки, зазначеної в пункті (e) першого підпараграфа статті 67(1), заявки на виплати повинні включати елементи, зазначені в делегованих актах, ухвалених згідно зі статтею 67(5a), та відповідати зразку заявок на виплати, наведеному в імплементаційних актах, ухвалених відповідно до параграфа 6 цієї статті.
2. Прийнятні видатки, включені до заявки на виплату, повинні підтверджуватися оплаченими рахунками-фактурами або бухгалтерськими документами, що мають еквівалентну доказову силу, за винятком форм підтримки, зазначених у пунктах (b)-(e) першого підпараграфа статті 67(1) цього Регламенту, статтях 68, 68a та 68b цього Регламенту, статті 69(1) цього Регламенту та статті 109 цього Регламенту, а також у статті 14 Регламенту ESF. Для таких форм підтримки суми, включені до заявки на виплату, є витратами, розрахованими на відповідній основі.
3. У разі державної допомоги публічний внесок, що відповідає видаткам, включеним до заявки на виплату, сплачує бенефіціарам орган, що надає допомогу, або, якщо держави-члени вирішили, що бенефіціаром є орган, що надає допомогу відповідно до пункту (10)(a) статті 2, його сплачує бенефіціар органу, що отримує допомогу.
4. Як відступ від параграфа 1 цієї статті, в разі державної допомоги заявка на виплату може включати аванси, сплачені бенефіціару органом, що надає допомогу, або, якщо держави-члени вирішили, що бенефіціаром є орган, що надає допомогу відповідно до пункту (10)(a) статті 2, аванси, сплачені бенефіціаром органу, що отримує допомогу, за таких кумулятивних умов:
(a) ці аванси є предметом гарантії, наданої банком або іншою фінансовою установою, що має осідок у державі-члені, або покриваються механізмом, що надається як гарантія публічним органом або державою-членом;
(b) ці аванси не перевищують 40 % загальної суми допомоги, що повинна бути надана бенефіціару для певної операції, або, якщо держави-члени вирішили, що бенефіціаром є орган, що надає допомогу відповідно до пункту (10)(a) статті 2, загальної суми допомоги, що повинна бути надана органу, що отримує допомогу в рамках певної операції;
(c) ці аванси покриті видатками, сплаченими бенефіціаром, або, якщо держави-члени вирішили, що бенефіціаром є орган, що надає допомогу відповідно до пункту (10)(a) статті 2, видатками, сплаченими органом, що отримує допомогу, при здійсненні операції, та підтвердженими оплаченими рахунками-фактурами або бухгалтерськими документами, що мають еквівалентну доказову силу, протягом трьох років після року сплати авансу або 31 грудня 2023 року, залежно від того, який із цих термінів настане раніше.
Якщо умови, викладені в пункті (c) першого підпараграфа, не виконано, наступна заявка на виплату повинна бути відповідно виправлена.
5. У кожній заявці на виплату, що включає аванси типу, описаного в параграфі 4 цієї статті, окремо зазначають:
(a) загальну суму, що надійшла від операційних програм як аванси;
(b) суму, що протягом трьох років після сплати авансу відповідно до пункту (c) першого підпараграфа параграфа 4 була покрита видатками, сплаченими бенефіціаром, або, якщо держави-члени вирішили, що бенефіціаром є орган, що надає допомогу відповідно до пункту (10)(a) статті 2, органом, що отримує допомогу; та
(c) суму, яка не була покрита видатками, сплаченими бенефіціаром, або, якщо держави-члени вирішили, що бенефіціаром є орган, що надає допомогу відповідно до пункту (10)(а) статті 2, органом, що отримує допомогу, та стосовно якої трирічний строк іще не завершився.
6. Для забезпечення однакових умов для імплементації цієї статті Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють зразок заявок на виплати. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).