Рішення щодо спільного плану дій
1. Комісія оцінює спільний план дій на підставі інформації, зазначеної в статті 106, для того, щоб визначити, чи є обґрунтованою підтримка з фондів.
Якщо Комісія, протягом двох місяців після подання пропозиції щодо спільного плану дій, вважає, що вона не відповідає вимогам оцінювання, зазначеним у статті 104, вона повинна надати спостереження державі-членові. Держава-член повинна надати Комісії всю необхідну додаткову інформацію, щодо якої було направлено запит, і, за необхідності, переглянути відповідним чином спільний план дій.
2. За умови, що кожне спостереження було належно враховано, Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційного акту, що затверджує спільний план дій не пізніше, ніж через чотири місяці після його подання державою-членом, але не раніше ухвалення відповідних операційних програм.
3. У рішенні, згаданому в параграфі 2, зазначаються бенефіціар та цілі спільного плану дій, цільові етапи, у відповідних випадках, і цільові показники здобутків та результатів, витрати на досягнення цих цільових етапів і цільових показників здобутків та результатів, а також план фінансування за операційною програмою та віссю пріоритетів, включаючи загальну прийнятну суму та суму публічних витрат, строк виконання спільного плану дій та, у відповідних випадках, географічне охоплення та цільові групи спільного плану дій.
4. Якщо Комісія відмовляє, шляхом імплементаційного акту, в дозволі на виділення підтримки з фондів для спільного плану дій, вона повинна повідомити державу-член про свої причини протягом періоду, встановленого в параграфі 2.