Впровадження фінансових інструментів
1. При імплементації статті 37, органи управління можуть надавати фінансовий внесок до таких фінансових інструментів:
(a) фінансових інструментів, які створено на рівні Союзу та якими прямо чи опосередковано керує Комісія;
(b) фінансових інструментів, які створено на національному, регіональному, транснаціональному чи транскордонному рівні, якими керує орган управління або якими керують за відповідальності органу управління.
(c) фінансових інструментів, що поєднують такий внесок із фінансовими продуктами ЄІБ у рамках EFSI відповідно до статті 39а.
2. Внески з ЄСІ фондів до фінансових інструментів згідно з пунктом (а) параграфу 1 розміщують на окремих рахунках і використовують, відповідно до цілей відповідних ЄСІ фондів, для надання підтримки заходам і кінцевим одержувачам, що є сумісними з програмою чи програмами, з яких роблять такі внески.
Внески до фінансових інструментів, які зазначені в першому підпараграфі, підпадають під дію цього Регламенту, якщо тільки чітко не передбачено винятки.
Другий підпараграф не перешкоджає застосуванню правил, що регулюють створення та функціонування фінансових інструментів, згідно з Фінансовим регламентом, якщо тільки такі правила не суперечать правилам цього Регламенту, у разі чого перевагу надають цьому Регламенту.
3. Для фінансових інструментів згідно з пунктом (b) параграфу 1, орган управління може надавати фінансовий внесок до таких фінансових інструментів:
(a) фінансових інструментів, що відповідають типовим положенням і умовам, які встановила Комісія, відповідно до другого підпараграфу цього параграфу;
(b) фінансових інструментів, що вже діють або які є новоствореними та які спеціально призначено для досягнення конкретних цілей, викладених згідно з відповідними пріоритетом.
Комісія ухвалює імплементаційні акти стосовно типових положень і умов, яким повинні відповідати фінансові інструменти згідно з пунктом (a) першого підпараграфу. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).
4. Для підтримки фінансових інструментів, зазначених у пункті (b) параграфу 1, орган управління може:
(a) інвестувати в капітал існуючих або новостворених юридичних осіб, у тому числі юридичних осіб, що отримують фінансування з інших ЄСІ фондів, які призначено для впровадження фінансових інструментів, сумісних з цілями відповідних ЄСІ фондів, що будуть виконувати завдання з впровадження; підтримку таким особам обмежують сумами, що є необхідними для впровадження нових інвестувань відповідно до статті 37 та в спосіб, що є сумісним з цілями цього Регламенту;
(b) доручити завдання з використання шляхом прямого укладення договору:
(i) ЄІБ;
(ii) міжнародній фінансовій установі, учасником якої є держава-член;
(iii) публічному банку або установі, створеній як юридична особа, що провадить фінансову діяльність на професійній основі та відповідає всім таким умовам:
- відсутня пряма участь приватного капіталу, за винятком передбачених національним законодавством форм участі приватного капіталу, що не призводять до виникнення права контролю або права блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на відповідний банк чи установу, а також за винятком форм участі приватного капіталу, що не мають впливу на рішення стосовно поточного управління фінансовим інструментом, підтримуваного ЄСІ фондами;
- функціонує в рамках мандата публічної політики, наданого відповідним органом держави-члена на національному або регіональному рівні, що включає реалізацію заходів з економічного розвитку, які становлять усю її діяльність або її частину, що сприяють досягненню цілей ЄСІ фондів;
- реалізує заходи з економічного розвитку, що становлять усю її діяльність або її частину, що сприяють досягненню цілей ЄСІ фондів у регіонах, сферах політики або галузях, для яких доступ до фінансування з ринкових джерел загалом недоступний або недостатній;
- не ставить максимальне збільшення прибутків за основну мету своєї діяльності, але забезпечує її довгострокову фінансову стійкість;
- забезпечує шляхом належних заходів відповідно до чинного законодавства, щоб пряме укладення договору, зазначене в пункті (b), не давало будь-яких прямих або непрямих вигод для комерційної діяльності;
- підлягає нагляду з боку незалежного органу відповідно до чинного законодавства;
(c) доручити завдання з впровадження іншому органу, що регулюється публічним чи приватним правом; або
(d) виконувати завдання з впровадження безпосередньо в разі фінансових інструментів, що складаються виключно з позик або гарантій. У цьому випадку орган управління вважається бенефіціаром у значенні пункту (10) статті 2.
При використанні фінансового інструмента органи, зазначені в пунктах (a)-(d) першого підпараграфа цього параграфа, забезпечують відповідність застосовному законодавству та вимогам, установленим у статті 155(2) та (3) Фінансового регламенту.
Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють додаткові спеціальні правила щодо ролі, обов’язків і відповідальності органів, що впроваджують фінансові інструменти, пов’язаних критеріїв відбору та продуктів, які може бути реалізовано за допомогою фінансових інструментів відповідно до статті 37. Комісія повідомляє одночасно Європейський Парламент і Раду про делеговані акти до 22 квітня 2014 року.
5. Органи, зазначені в пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфа параграфа 4 цієї статті, можуть при впровадження фондів фондів доручати частину впровадження фінансовим посередникам, за умови що такі органи забезпечують під свою відповідальність, щоб фінансові посередники відповідали критеріям, викладеним у статтях 33(1) та 209(2) Фінансового регламенту. Фінансові посередники обираються згідно з відкритими, прозорими, пропорційними та недискримінаційними процедурами із забезпеченням відсутності конфлікту інтересів.
6. Органи, зазначені в пунктах (b) та (c) першого підпараграфа параграфа 4, що на них покладено завдання з впровадження, відкривають фідуціарні рахунки від свого імені та в інтересах органу управління або встановлюють фінансовий інструмент як окремий блок фінансів у межах установи. У разі окремого блоку фінансів проводиться бухгалтерське розрізнення між програмними ресурсами, вкладеними у фінансовий інструмент, та іншими ресурсами, наявними в установі. Управління активами на фідуціарних рахунках і такими окремими блоками фінансів здійснюється відповідно до принципу належного фінансового управління і з дотриманням відповідних пруденційних правил, і такі активи повинні мати належну ліквідність.
7. Якщо фінансовий інструмент використовується відповідно до пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа параграфа 4, з урахуванням структури використання фінансового інструмента, умови стосовно внесків від програм у фінансові інструменти повинні бути визначені в угодах про фінансування згідно з додатком IV на таких рівнях:
(a) у відповідних випадках, між належним чином уповноваженими представниками органу управління та органом, що використовує фонд фондів; та
(b) між належним чином уповноваженими представниками органу управління чи, у відповідних випадках, органом, що впроваджує фонд фондів, і органом, що впроваджує фінансовий інструмент.
8. Щодо фінансових інструментів, що використовуються відповідно до пункту (d) першого підпараграфа параграфа 4, умови стосовно внесків від програм у фінансові інструменти повинні бути визначені в документі-стратегії згідно з додатком IV, що повинен бути перевірений комітетом з моніторингу.
9. Національні публічні та приватні внески, в тому числі, у відповідних випадках, внески такого типу, як зазначено в статті 37(10), може бути здійснено на рівні фонду фондів, на рівні фінансового інструменту чи на рівні кінцевих одержувачів, відповідно до правил окремого Фонду.
10. Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють єдині умови щодо детальних процедур перенесення програмних внесків та управління програмними внесками, що перебувають під управлінням органів, зазначених у першому підпараграфі параграфа 4 цієї статті та в статті 39а(5). Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).