Ст. 123

Чинна редакція, діє з 2013-12-17

Розділ I. УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬГлава II. Органи управління та контролю

Призначення органів

1. Кожна держава-член призначає, для кожної операційної програми, національний, регіональний або місцевий орган публічної влади чи приватний орган як орган управління. Той самий орган управління може бути призначено для більше ніж однієї операційної програми. 2.

2. Держава-член призначає, для кожної операційної програми, національний, регіональний або місцевий орган публічної влади як орган із засвідчення, без обмеження параграфу 3. Той самий орган із засвідчення може бути призначено для більше ніж однієї операційної програми. 3.

3. Держава-член може призначати для операційної програми орган управління, що є органом публічної влади, для виконання, крім іншого, функцій органу із засвідчення.

4. Держава-член призначає, для кожної операційної програми, національний, регіональний або місцевий орган публічної влади, що є функціонально незалежним від органу управління та органу із засвідчення, як орган аудиту. Той самий орган аудиту може бути призначено для більше ніж однієї операційної програми.

5. Що стосується фондів та EMFF, за умови дотримання принципу відокремлення функцій, орган управління, орган із засвідчення, у відповідних випадках, та орган аудиту можуть уходити до складу одного органу публічної влади або публічного органу.

Якщо сукупна сума підтримки з фондів для операційної програми перевищує 250000000 євро чи з EMFF перевищує 100000000 євро, орган аудиту може належати до того самого органу публічної влади, що і орган управління, якщо, відповідно до застосовних положень для попереднього періоду планування програм, Комісія повідомила державу-члена до дати ухвалення відповідної операційної програми про свій висновок щодо того, що вона може в основному покладатися на свій аудиторський висновок, чи якщо Комісія переконується на підставі досвіду попереднього періоду підготовки програм у тому, що інституційна організація та підзвітність органу аудиту забезпечують належні гарантії їхньої функціональної незалежності та надійності.

6. Держава-член може призначити один проміжний орган або декілька проміжних органів для виконання деяких завдань органу управління чи органу із засвідчення за відповідальності такого органу. Відповідні домовленості між органом управління або органом із засвідчення та проміжними органами офіційно реєструють у письмовому вигляді.

7. Держава-член або орган управління можуть доручити управління частиною операційної програми проміжному органу шляхом укладення письмової угоди між проміжним органом і державою-членом або органом управління («глобальний грант»). Проміжний орган повинен надати гарантії своєї платоспроможності та компетентності у відповідній сфері, а також своєї спроможності в області адміністративного та фінансового управління.

8. Держава-член може, за своєю власною ініціативою, призначити координаційний орган, що буде нести відповідальність за підтримання зв’язку з Комісією та надання їй інформації, координацію видів діяльності інших відповідних призначених органів і сприяння гармонізованому застосуванню застосовного права.

9. Держава-член встановлює в письмовому вигляді правила, що регулюють її відносини з органами управління, органами із засвідчення та органами аудиту, відносини між такими органами та відносини таких органів з Комісією.