904/7804/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 904/7804/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого – Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання – Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) – Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз"
представник позивача (відповідача за зустрічним позовом)– Чередниченко А. М.
відповідач (позивач за зустрічним позовом) – Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Індустріал-Сервіс"
представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) – Носова В. І.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Індустріал-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 (суддя Манько Г. В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 (головуючий суддя Вечірко І. О., судді Березкіна О. В., Чус О. В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Індустріал-Сервіс" про стягнення 97 257,60 грн. та зобов’язання повернути майно, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Індустріал-Сервіс" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" про стягнення 77 705,53 грн.,
Короткий зміст позовних вимог
1. 31.08.2016 Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" (далі – Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Індустріал-Сервіс" (далі – Відповідач) з позовом про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 88 416,00 грн. та суми штрафу в розмірі 8 841,60 грн. і перерахувати її на розрахунковий рахунок НГВУ "Чернігівнафтогаз" № 26005050008179 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО305229, код 00136573; зобов’язання повернути електродвигун 4АРМ 800 кВт 6000В, 2970 об/хв зав. №305 на адресу: Чернігівська область, місто Прилуки, вул. Вокзальна, 1 за власний рахунок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав зобов’язання відповідно до договору № 23р/132-VI від 06.09.2012 (далі – Договір-1) щодо ремонту 4 електродвигунів- 4 АРМУХЛ4 800 кВт, 2970 об/хв 6000 В та договору № 64-VI від 05.04.2013 (далі – Договір-2) на ремонт статора електродвигуна 4 АРМ 800 кВт 6000В, 2970 об/хв зав. № 305, оскільки після проведення ремонту статора електродвигун не працює. Комісія НГВУ "Чернігівнафтогаз" дійшла висновку, що причиною несправності було неякісне виконання ремонту за Договором-1, у зв’язку з чим за домовленістю сторін електродвигун 4АРМУХЛ4 800 кВт 2970 об/хв 03.02.2016 був відвантажений виконавцю за накладною на вантаж № 999454682 та доставлений отримувачу 08.02.2016. Разом з тим інформацію про ремонт електродвигуна, час і можливість його повернення замовнику не надано до часу звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
2. 18.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Індустріал-Сервіс" (далі – Позивач за зустрічним позовом, Відповідач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" (далі – Відповідач за зустрічним позовом, Позивач) з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 77 705,53 грн., яка складається з основної суми боргу у розмірі 35 616,00 грн., 3 % річних у розмірі 3 062,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 35 545,42 грн. та 6 482,11 грн. пені.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем за зустрічним позовом акт виконаних робіт від 06.11.2013 протягом 10 робочих днів не підписано, всупереч пунктам 6.4, 6.5 умов Договору-1 не надано письмове обґрунтування відмови від підписання та не підписано двосторонній акт з переліком недоробок та недоліків із строками їх усунення, отже цей акт вважається підписаним, а роботи прийнятими 22.11.2013, отже обов’язок з розрахунку за виконані роботи у розмірі 50 % від їх вартості мав бути виконаний у строк до 02.12.2013. Втім зазначена сума замовником сплачена не була, у зв’язку з чим з 03.12.2013 ним допущено прострочення виконання грошового зобов’язання, що є підставою для нарахування на основну суму боргу 3 % річних, інфляційних втрат та пені.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 27.02.2018 Господарський суд Дніпропетровської області вирішив первісний позов задовольнити частково; стягнути з Відповідача на користь Позивача 48 816 грн., штраф у сумі 4 881,60 грн.; в решті первісного позову відмовити; в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю. Зазначене рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2018.
4. Судами встановлено, що 06.09.2012 між Позивачем (надалі – Замовник) та Відповідачем (надалі – Підрядник) укладено Договір-1, відповідно до умов якого Замовник доручає Підряднику, а Підрядник виконує на свій ризик власними силами та способами, методами ремонт 4 електродвигунів – 4 АРМУХЛ4 800 кВт, 2970 об/хв., 6000 В (надалі – Об'єкт), передає Замовнику виконані роботи, усуває протягом гарантійного строку недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а замовник приймає і оплачує виконані роботи відповідно до умов Договору. Згідно з пунктом 1.2 Договору-1 обсяг робіт визначається Специфікаціями і дефектними актами, які складаються повноважними представниками сторін та є невід'ємними частинами даного Договору. Пунктом 2.1 Договору-1 передбачено, що ціна ремонтних робіт становить суму в розмірі 88 000,00 грн., ПДВ – 17 600,00 грн., всього загальна ціна по Договору становить 105 600,00 грн. Розрахунок вартості робіт наведено у Договірній ціні (Додаток № 2), яка є невід'ємною частиною даного Договору. В пунктах 3.1 та 3.2 Договору-1 сторони погодили, що строк виконання робіт становить 40-50 календарних днів від дати прийняття Об'єкту в ремонт та завершуючи датою передачі його Замовнику. Про виконання робіт та готовність повернення Об'єкту з ремонту Підрядник зобов'язаний повідомити Замовника протягом строку виконання робіт. Передача Об'єкту в ремонт оформляється Актом приймання-передачі Об'єкту в ремонт. Повернення Об'єкту з ремонту оформляється підписанням Акту приймання-передачі виконаних робіт. Роботи по Договору вважаються виконаними в разі прийняття Замовником Об'єкту та підписання ним Акту приймання-передачі виконаних робіт. Відповідно до пункту 5.1 Договору-1 визначено порядок проведення розрахунків та платежів за виконані роботи, відповідно до якого Замовник оплачує вартість виконаних робіт у формі 50 % передплати від загальної вартості робіт, що вказана в пункті 2.1 даного Договору на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10 банківських днів з дня виставлення рахунку. Остаточний розрахунок Замовник здійснює протягом 20 днів від дати підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт. Загальний розмір збитків, що підлягають відшкодуванню Замовником Підряднику не можуть перевищувати загальної вартості робіт, передбачених цим Договором. У разі порушення Підрядником строків виконання робіт чи неякісне їх виконання Підрядник виплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості невиконаних, неякісно, несвоєчасно виконаних робіт, відповідно до пунктів 8.5, 8.6 Договору-1.
На виконання умов Договору-1 Замовник 09.11.2012 платіжним дорученням № 4168 перерахував Підряднику 50 % вартості ремонтних робіт 4 електродвигунів, зазначених у пункті 1.1 Договору-1 в сумі 52 800,00 грн.
Згідно з актом, підписаним Відповідачем 03.10.2012, для капітального ремонту електродвигунів необхідно виконати: ремонт шийок ротора; ремонт вкладишів під шийки ротора; ремонт підшипникових щитів (зазор між підшипником і кришкою щита по сфері (0,02-0,08 мм)); ремонт маслоущільнюючих кришок (лабіринтні ущільнення); ремонт повітря ущільнюючих кришок (з польової сторони); виставити зазор між ротором і статором; установити розбіг ротора (16 мм).
03.10.2012 на підставі замовлення № 8821004 1 електродвигун типу 4 АРМ, потужністю 800 кВт, обороти 2970 об/хв., напругою 6000 В, струм 0А, число фаз 3, частота 50 Гц, напруга в кільцях 0 В, струм ротора 0А було передано Підряднику за Актом приймання електрообладнання в ремонт.
18.10.2012 сторонами складено двосторонній Акт спільного обстеження електродвигуна 4 АРМ, 800 кВт, 6000 В, 2970 об/хв., зав. № 305. Представники Підрядника та Замовника дійшли висновку, що необхідно провести заміну ізоляції обмотки статора вказаного електродвигуна.
05.04.2013 між Замовником та Підрядником додатково укладено Договір-2 на ремонт статора електродвигуна 4 АРМ, 800 кВт, 6000 В, 2970 об/хв., зав. № 305 на суму 71 232,00 грн. Відповідно до пункту 8.6 Договору-2 у разі порушення строків виконання робіт чи неякісне їх виконання Підрядник виплачує Замовнику штраф в розмірі 10 % від вартості невиконаних, неякісно, несвоєчасно виконаних робіт. Розмір збитків визначений пунктом 8.5 Договору-2.
10.07.2013 на підставі пункту 5.1 Договору-2 платіжним дорученням № 2580 Замовник перерахував Підряднику 50 % попередньої оплати від вартості ремонтних робіт в сумі 35 616,00 грн.
08.10.2013 електродвигун типу 4 АРМ УХЛ4, потужністю 800 кВт прийнято відповідачем в ремонт на підставі відповідного Акта.
17.12.2013 представниками Замовника складено Акт пробного пуску електродвигуна, Дефектний Акт № 7 від 12.11.2014, Акт вводу в експлуатацію електродвигуна від 11.08.2014, в яких зазначено, що електродвигун працював не стабільно, при роботі з'являвся підвищений шум, завищено розмір зазорів посадки підшипників, мала місце підвищена вібрація, у зв’язку з чим Замовником на адресу підрядника направлено претензії від 05.08.2015 та 06.07.2016 щодо невиконання договірних зобов'язань на суму 88 416,00 грн., сплати штрафу та повернення електродвигуна.
Листами від 06.07.2016 та 16.02.2016 Підрядник повідомив Замовника, що не має заперечень щодо повернення двигуна.
Встановлено, що актів приймання-передачі виконаних робіт за Договорами сторонами не підписано.
Відповідно до висновку судової електротехнічної експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, ремонт сферичних посадочних місць підшипникових опор під підшипники ковзання та посадочних місць самих підшипників з нарощуванням металу та заливкою бабіту в щитах електродвигуна 4АРМ 800/6000, заводський № 305, у відповідності до умов Договору-1, не проводився; ремонт щитів електродвигуна 4АРМ 800/6000, заводський № 305 з шліфуванням кришок підшипникових опор на величину завищення зазору щодо умов Договору-1, не проводився; роботи з відновлення зазору посадки корпусу підшипників ковзання в підшипникових опорах електродвигуна 4АРМ 800/6000, заводський № 305 по сфері до номінальної величини, у відповідності до умов Договору-1, не проводилися; замість проведення робіт з відновлення зазору посадки корпусу підшипників ковзання в підшипникових опорах двигуна по сфері до номінальної величини у відповідності до умов Договору-1, величина зазору посадки підшипників ковзання в підшипникових опорах була зменшена шляхом накладання на роз'ємні вкладиші регулюючих пластин з м'якого металу; зазор посадки корпусу підшипників ковзання в підшипникових опорах електродвигуна 4АРМ 800/6000, заводський № 305 збільшився за короткий час внаслідок здавлювання матеріалу регулюючих пластин, що накладені на роз'ємні вкладиші, від різкого збільшення механічної дії валу двигуна: його навантаженні; ремонтні роботи у відповідності до умов Договору-1 з ремонту підшипникових щитів та роботи з відновлення зазору посадки корпусу підшипників ковзання в підшипникових опорах електродвигуна 4АРМ 800/6000, заводський № 305, Відповідачем не виконані належним чином; ремонті роботи за Договором-2 з ремонту обмотки статору двигуна Відповідачем виконані.
В описовій частині експертизи зазначено, що при проведенні натурального огляду електродвигуна, заводський № 305 встановлено, що роботи з ремонту статора електродвигуна проводилися, що вбачається із стану ізоляції проводів в місцях, що доступні для огляду, без виймання ротора з двигуна. Також судовими експертами з питань виконання Підрядником умов Договору-2 встановлено, що стан ізоляції обмотки статора визначався візуально лише в місцях, що доступні для огляду. Ротор з двигуна не виймався. Такий огляд не виключає можливості іншого стану ізоляції в місцях недоступних для огляду, що стало підставою для призначення повторної судової експертизи у даній справі.
Висновки експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення електротехнічної експертизи свідчать, що проведеними вимірюваннями величини опору ізоляції обмоток статора електродвигуна встановлено значення 37,98 кОм, що не відповідає встановленим нормам, передбаченим СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007, яке має бути не менше 60МОм. Також, за результатами проведених досліджень не виявлено інформації про фактичне виконання робіт з ремонту статора електродвигуна відповідно до Договору-2. Тому встановити чи належним чином усі ремонтні роботи по електродвигуну (тип 4АРМ 800/6000 заводський № 305), передбачені Договором-2, були виконані не є можливим; експлуатувати електродвигун 4АРМ 800/6000, зав. № 305 з величиною опору ізоляції обмоток статора, як 6 мОм, так і 37,98 кОм – опір ізоляції обмоток статора цього електродвигуна, який був встановлений за результатами проведених вимірювань експертом, не можливо, і не допускається, тому що це призведе до неминучого виходу з ладу електродвигуна, а також до появи на корпусі двигуна великого потенціалу напруги, що призведе до враження електричним струмом людини у разі дотику її до корпусу цього електродвигуна, у разі підключення його до джерела електропостачання; роботи з ремонту обмоток статора електродвигуна за Договором-2 з величиною опору ізоляції 37,98 кОм та вологою ізоляцією з коефіцієнтом абсорбції 0,83 відповідно до СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007 не можна вважати виконаними належним чином; відповідно до пункту 4.12 СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007 випробування підвищеною напругою досліджуваного електродвигуна (4АРМ 800/6000 зав. № 305 та подібного йому) має бути 10 кВ. Таке випробування є обов'язковим для електрообладнання, призначеного для роботи під напругою до 35 кВ. Допустити до експлуатації електродвигун 4АРМ 800/6000 зав. № 305 без випробування підвищеною напругою також не передбачено пунктом 13.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів; встановити, чи ізоляція обмоток статора електродвигуна типу 4АРМ 800/6000 зав. № 305 буде в нормі (понад 60 мОм) можливо лише після проведення фактичного просушування цієї ізоляції. Визначити вірогідність втрати ізолювальної властивості ізоляції обмоток статора зазначеного електродвигуна не є можливим, бо не існує експертних методів проведення таких досліджень; встановити, чи ізоляція обмоток статора електродвигуна типу 4АРМ 800/6000 зав. № 305 після її просушування витримає випробування підвищеною напругою 10 кВ частотою 50 Гц можливо лише після проведення фактичного просушування цієї ізоляції та після проведення зазначеного випробування. Водночас занижені показники виміряного опору ізоляції можуть вказувати на механічні пошкодження ізоляції обмоток статора, часткову відсутність ізоляції на обмотках статора тощо.
На підставі наведених обставин суди дійшли висновку про те, що у строки, встановлені Договорами Відповідач не здійснив належним чином виконання ремонтних робіт електричного двигуна. Факт невиконання Відповідачем робіт за Договором-1 підтверджується висновком судової експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, невиконання належним чином робіт за Договором-2 підтверджується висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Враховуючи, що три двигуна Позивачем Відповідачу станом на час розгляду справи судом для проведення ремонтних робіт передані не були, Відповідачем не порушено умови Договору-1 в частині проведення ремонту трьох двигунів. Таким чином суди дійшли висновку про те, що вимоги первісного позову про стягнення з Відповідача збитків, що полягають у понесенні витрат на попередню оплату вартості ремонтних робіт одного двигуна, які складають 13 200,00 грн. та нарахованих на цю суму штрафних, а також суми попередньої оплати у розмірі 35 616,00 грн., перерахованої Відповідачу за Договором-2, та суми штрафу, передбаченого умовами цього договору, підлягають задоволенню. В частині вимог про зобов’язання повернути електричний двигун позов задоволенню не підлягає, оскільки Відповідач не створював перешкод Позивачу щодо повернення електричного двигуна.
У задоволенні зустрічного позову судами відмовлено, враховуючи, що факт наявності технічних проблем, що заважають експлуатації електродвигуна після проведення ремонтних робіт не заперечувався самим Відповідачем в листуванні з Позивачем, а отже посилання Відповідача на те, що акти виконаних робіт з ремонту електродвигуна слід вважати підписаними на підставі пункту 6.4 Договорів не прийняті судами до уваги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 21.08.2018 Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2018, відмовити у задоволенні первісного позову; зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
6. 17.10.2018 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
7. Суд першої інстанції не надав належної оцінки та не зазначив обґрунтовані мотиви щодо умов Договорів стосовно погодженої сторонами процедури прийняття ремонтних робіт, а саме пунктів 1.3, 1.4, 1.10, 1.11, 1.12 Договору-1 та пунктів 2.4. 2.5, 2.6, 2.8, 2.9 Договору-2.
8. Апеляційний суд не зазначив, яким саме документом, що має докази направлення Позивачем та отримання Відповідачем, замовник протягом 10 днів з отримання актів надав обґрунтовану відповідь про відмову від підписання актів виконаних робіт, отже судом не застосовано норми матеріального права статей 626, 627, пунктів 1, 2, 3 статті 853 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та не дотримано норми процесуального права пунктів 1, 3 частини 1 статті 237, пунктів 2, 3, 5, 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).
9. Враховуючи те, що акт виконаних робіт від 06.11.2013 отримано замовником 12.11.2013, не підписано протягом 10 робочих днів та не надано письмове обґрунтування відмови від його підписання, цей акт вважається підписаним, а роботи прийнятими 27.11.2013 відповідно до пункту 3.2 Договору.
10. Суди не навели мотивів відхилення пояснень Відповідача щодо висновку судової електротехнічної експертизи, складеного 19.05.2017, оскільки експерти керувались документами, підписаними Позивачем, що призводить до питання упередженості висновків експертів. Також експерти роблять висновки на підставі акта від 16.08.2012, який не є частиною Договору-1 та складений до його укладення. Крім того суди неправомірно відмовили у задоволенні клопотання Відповідача про призначення додаткової експертизи.
11. Судами порушено статті 76, 78, 79 ГПК України, оскільки зазначені експертизи не усунули питання щодо якості робіт.
12. Судами не застосовано норми статей 852, 853, 858 ЦК України, статей 220, 224 ГПК України, що призвело до безпідставного задоволенні позову в частині повернення суми попередньої оплати у якості збитків, дійшовши помилкового висновку про те, що попередня оплата є збитками відповідно до чинного законодавства.
13. Судами не взято до уваги, що Позивач повідомив Відповідача про гарантійний випадок вже після закінчення строку гарантії, тобто не протягом 10 днів з моменту отримання актів приймання-передачі за Договорами, що, відповідно до статті 613 ЦК України, є простроченням кредитора, тому боржник звільняється від відповідальності.
14. Замовник більш ніж три роки не звертався до підрядника з вимогою про розірвання Договору-1 та про повернення грошових коштів попередньої оплати за ремонт ще трьох двигунів, які не були надані підряднику, у зв’язку з чим суд мав надати відповідне обґрунтування щодо заяви про застосування строку позовної давності, що свідчить про порушення статей 256 – 261, 253, 254, 267 ЦК України.
15. Витрати за проведення судових експертиз повністю покладені на Відповідача, що суперечить статті 129 ГПК України.
Доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
16. Акт приймання виконаних підрядних робіт № 2012-05-19, не підписаний замовником, за жовтень 2012 року, не може свідчити про капітальний ремонт на етапі проміжних випробувань, які також фактично не були здійснені тому що у відповідно до вимог нормативних документів Міністерства паливної енергетики України про проведення випробувань електрообладнання СОУ-Н-ЕЕ20.302:2007, електродвигун даного типу, після середнього ремонту, повинні пройти випробування підвищеною напругою 10 кВт. Однак при підвищенні напруги до 9 кВт двигун вийшов з ладу, що унеможливило приймання робіт відповідно до вимог СОУ-Н-ЕЕ20.302:2007.
17. До 18.10.2012 акт виконаних робіт за Договором-1 не міг бути підписаний, тому що двигун не пройшов випробування, яке відбувалось саме 18.10.2012, а після цієї дати не міг бути підписаний до відновлення працездатності.
18. У матеріалах справи відсутнє будь-яке повідомлення про виконання робіт та готовність повернення Об’єкта з ремонту відповідно до пункту 3.1 Договору-2.
19. Отже акти виконаних робіт, долучені Відповідачем до зустрічного позову згідно із статтями 76, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) є неналежними доказами, тому не були враховані судами.
20. У Відповідача не було підстав для зарахування авансового платежу за ремонт чотирьох двигунів як плату за непроведений ремонт двигуна.
21. Матеріали двох електротехнічних експертиз однозначно вказують на неналежне виконання підрядником робіт за Договорами.
22. Твердження Скаржника про ненадання судом першої інстанції належної оцінки та незазначення обґрунтованих мотивів щодо умов Договорів щодо погодженої сторонами процедури прийняття ремонтних робіт не відповідає обставинам справи, встановленим під час судового розгляду в судах як першої так і апеляційної інстанцій, а також висновкам судових експертиз.
Позиція Верховного Суду
23. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
24. Частково задовольняючи первісні позовні вимоги з підстав, визначених положеннями статей 612 ЦК України та статей 220, 224 Господарського кодексу України (далі – ГК України), суди попередніх інстанцій не врахували таке.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з вимогами статей 220, 224 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
25. Разом з цим, відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. За приписами частини 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
При цьому для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки – це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі № 3-18гс15).
26. Питання наявності усіх складових елементів, необхідних для настання відповідальності у вигляді збитків, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалось та не встановлено, у зв’язку з чим висновки про наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог про стягнення збитків у вигляді попередньої оплати за Договорами, а відтак і висновки про підставність часткового задоволення вимог про стягнення штрафу, а також відмова у задоволенні зустрічних позовних вимог, є передчасними та прийняті судами за неповного дослідження істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки.
27. Також, враховуючи підстави виникнення правовідносин сторін цього спору, суди попередніх інстанцій не застосували до їх врегулювання норми права, які є спеціальними щодо цих правовідносин, та визначають умови і підстави права на збитки саме у спірних правовідносинах. При цьому Відповідач також посилався на необхідність застосування до врегулювання цього спору приписів статей 834, 852, 853, 860, 863, 864 ЦК України, про що було зазначено як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі, однак суди не навели жодних мотивів, за яких ці доводи залишені поза увагою.
28. Враховуючи наведене, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Суду відсутня процесуальна можливість з’ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухваленню нового рішення у справі, це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
29. Під час нового розгляду судам врахувати наведене, з’ясувати усі істотні обставини справи, надати їм належну правову оцінку та прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Судові витрати
30. З огляду на те, що розгляд справи не завершено розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Індустріал-Сервіс" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі № 904/7804/16 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак