Постанова Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17

суддя-доповідач: Банасько О.О. · оприлюднено 02.10.2019

Інші документи у цій справі

Наявність окремої думки означає, що суд не був одностайним.

Правові позиції з цього рішення

⚠️ Це висновок колегії касаційного суду. Він не є обов'язковим ні для інших колегій, ні для судів нижчої інстанції — на відміну від висновків Великої Палати, об'єднаної та судової палати.

Суд касаційної інстанції при перегляді справи перевіряє правильність застосування норм матеріального і процесуального права у межах доводів та вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин; він не вправі встановлювати нові факти, приймати або перевіряти нові докази та не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, за винятком випадків виявлення процесуальних порушень або неправильного застосування матеріального права, які є підставою для скасування рішення.

Правовідносини: порядок і межі касаційного перегляду судових рішень у господарському процесі

до тексту, п. 52, 53, 54, 55

Визначення правової природи договору є необхідною передумовою правильної правової кваліфікації спірних правовідносин і має бути встановлене судом для визначення обсягу прав та обов'язків сторін.

Правовідносини: кваліфікація договірних правовідносин та визначення наслідків укладення договору

до тексту, п. 67, 72, 74, 110

Неповне з'ясування фактичних обставин і відсутність належної оцінки доказів, що мають значення для справи (зокрема правової природи договору, моменту укладення та підстав і розміру вимог), є порушенням процесуальних обов'язків суду й робить судові рішення незаконними та необґрунтованими.

Правовідносини: процесуальні обов'язки суду щодо дослідження обставин та оцінки доказів

до тексту, п. 82, 99, 100, 101

Якщо договір укладено з дотриманням умов, він створює для сторін обов'язок повернути рівноцінні квартири або відшкодувати їх вартість за умовами договору; за відсутності дотримання умов укладення застосовуються правові наслідки, передбачені ч.1 ст.220 ЦК України з урахуванням ст.1212 ЦК України, а при неможливості повернення майна — норми ст.22 та ст.623 ЦК України.

Правовідносини: наслідки невиконання або недійсності договору щодо повернення майна та відшкодування вартості

до тексту, п. 86

Розрахунок розміру компенсації за неможливості повернення рівноцінних квартир має здійснюватись відповідно до п.4.1 Договору за площею квартир, зазначеною у п.2.1.1, та виходячи з ринкової вартості станом на час повернення квартир.

Правовідносини: порядок визначення розміру грошової компенсації замість повернення нерухомого майна

до тексту, п. 87, 88

Суди повинні оцінити доводи щодо застосування Закону України 'Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності' та Порядку (постанова КМУ №1482 від 21.09.1998), якщо ці нормативні акти мають значення для правовідносин сторін.

Правовідносини: застосування спеціального регулювання при передачі комунальної власності у державну власність у спірних правовідносинах

до тексту, п. 89

Національні суди зобов'язані належним чином обґрунтовувати свої рішення та прямо відповідати на вирішальні доводи сторін; ігнорування конкретних і доречних доводів може порушити право на справедливий судовий розгляд за ст.6 Конвенції.

Правовідносини: обов'язок мотивування судових рішень та врахування вирішальних доводів сторін у контексті права на справедливий суд

до тексту, п. 90, 92, 93, 98

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною; підсвічені нижче фрагменти — це те, з чого її взято, дослівно.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 924/831/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

позивача (Хмельницької міської ради): Кучевська Г. В.,

відповідача (УМВС України в Хмельницькій області): Гринишин І. П., Ліщишин О. А.,

третьої особи (МВС України): Губарева О. М.,

третьої особи (ГУ ДКСУ у Хмельницькій області): не з`явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019

у складі колегії суддів: Мельника О.В. - головуючого, Маціщук А. В., Грязнова В. В.

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2019

у складі судді Гладюка Ю. В.

у справі за позовом Хмельницької міської ради

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -

1. Міністерства внутрішніх справ України

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області

про зобов`язання відповідача, в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Хмельницької міської ради в сумі 951 012,80 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог, їх розгляд

1. У вересні 2017 року Хмельницька міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - УМВС України у Хмельницької області, відповідач) про зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, в особі ліквідаційної комісії, включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу у розмірі 951 012,80 грн, що становить заборгованість по договору № 1/27 від 31.03.2008 зі змінами, внесеними додатковими угодами від 29.10.2008, від 19.03.2012 та від 25.12.2014, як визнану.

2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача зобов`язання за Договором від 31.03.2008 № 1/27 щодо відшкодування вартості загальної площі виділених позивачем йому в борг квартир, яку ліквідаційна комісія УМВС України у Хмельницької області безпідставно відмовилась включити до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Ухвалою Господарського Хмельницької області від 08.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 924/831/17 та залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України) та Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області).

4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2018 у справі № 924/831/17 у задоволенні позову Хмельницької міської ради відмовлено з підстав неукладеності договору від 31.03.2008 №1/27 та в зв`язку з цим відсутністю виникнення у відповідача зобов`язань щодо включення вимог позивача до ліквідаційного балансу, а також вибуттям квартир, які були предметом договору у власність громадян.

5. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2018 залишено без змін і з тих самих підстав.

6. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2018 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2018 у справі №924/831/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Приймаючи постанову Верховним Судом, зокрема, зазначено, що суди пославшись на те, що вказаний договір, всупереч вимог законодавства не був нотаріально посвідчений, не врахували положень статті 220 ЦК України (далі - ЦК України) відповідно до якої, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Крім того вказано, що встановивши факт виконання позивачем зобов`язань за Договором № 1/27 від 31.03.2008 в частині передачі відповідних квартир, суди не вирішили які наслідки настають у разі недійсності правочину (повернення одержаного на виконання такого правочину в натурі або вартості того, що одержано), та яким чином це впливає на права позивача щодо включення його вимог до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

8. Також судом зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що на підставі Договору № 1/27 від 31.03.2008 у відповідача не виникло зобов`язань з відшкодування вартості відповідних квартир, з посиланням на те, що такі квартири були передані безпосередньо у власність громадян, оскільки суди не надали оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам, зокрема: листу УМВС України у Хмельницькі області від 30.01.2008 № 14/54; спільному рішенню адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС України від 24.12.200; листу УМВС України в Хмельницькі області від 07.11.2008 № 14/380; спільному рішенню адміністрації профкому та житлово-побутової комісії УМВС України від 06.11.2008; розпорядженню заступника начальника УМВС України у Хмельницькій області від 03.12.2008.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій за результатами нового розгляду справи

9. За наслідками нового розгляду справи № 924/831/17 рішенням Господарського суду Хмельницькій області від 11.03.2019 позов Хмельницької міської ради задоволено. Зобов`язано УМВС України у Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії, включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Хмельницької міської ради в сумі 951 012,80 грн, що становить заборгованість по договору № 1/27 від 31.03.2008 із змінами, внесеними додатковими угодами від 29.10.2018, від 19.03.2012 та від 25.12.2014, як визнану.

10. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що договір № 1/27 від 31.03.2008 є укладеним та відповідно, таким, що породжує правові наслідки для його сторін. Крім того, факт наявності такого договору (не заперечується сторонами) та відсутні докази визнання його недійсним (неукладеним, розірваним). Оскільки законність такого договору не є предметом розгляду даної справи (вимога про визнання недійсним/неукладеним такого договору не заявлена у даній справі), тому підстави для надання правової оцінки договору відсутні.

11. Враховуючи дійсність договору, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача зобов`язання про відшкодування вартості квартир, відтак позов Хмельницької міської ради задовольнив та зобов`язав відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу позивача в сумі 951 012,80 грн. При цьому суд погодився з розрахунком позивача щодо розміру кредиторської вимоги в розмірі 951 012,80 грн, враховуючи інформацію надану в листі від 18.05.2016 № 4245/01-14 Хмельницького бюро технічної інвентаризації, в якому зазначено орієнтовну середню ринкову вартість 1 кв.м. житла у певних районах м. Хмельницького станом на 01.05.2016.

12. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 рішення Господарського суду Хмельницькій області від 11.03.2019 у справі № 924/831/17 залишено без змін із аналогічних підстав.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

13. 31.03.2008 між Хмельницькою міською радою (сторона - 1) та УМВС України в Хмельницькій області (сторона - 2) підписано договір № 1/27 (далі - Договір), предметом є визначення для сторони - 2, якій виділяється в борг однокімнатна квартира, умов та термінів повернення квартири (пункт 1.1. Договору).

14. Відповідно до пунктів 2.1.1., 2.2.1. Договору сторона - 1 виділяє в борг стороні - 2 однокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2.2.1. Договору сторона - 2 зобов`язується повернути стороні - 1 до 31.12.2011 однокімнатну квартиру

АДРЕСА_2 . У відповідності до пункту 4.1. Договору при неможливості повернути рівноцінну однокімнатну квартиру, сторона - 2 зобов`язується компенсувати стороні -1 вартість вказаної в пункті 2.1.1. квартири з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв.м загальної площі до 31.12.2011.

17. Згодом, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 461 від 24.04.2008 "Про надання житлової площі громадянам міста" затверджено спільне рішення адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії про надання ОСОБА_2 , пенсіонеру УМВС України в Хмельницькій області житла - однокімнатної квартири АДРЕСА_3 виділена УМВС України у Хмельницької області виконавчим комітетом Хмельницької міської ради згідно договору № 1/27 від 31.03.2008.

18. Листом № 12-3859-02-09 від 04.08.2008 Хмельницькою міською радою повідомлено начальника УМВС України в Хмельницькій області, що для поліпшення житлових умов ОСОБА_3 управлінню в борг може бути виділена двокімнатна квартира АДРЕСА_4 , за умови укладення договору про повернення рівноцінної квартири.

19. Додатковою угодою № 1 від 29.10.2008 було внесено зміни до пунктів 2.1.1, 2.2.1 та 4.1 Договору № 1/27 від 31.03.2008.

20. Відповідно до пункту 2.1.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.10.2008) сторона - 1 виділяє в борг стороні - 2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 та двокімнатну квартиру № 105 загальною площею 71,21

АДРЕСА_7 . Згідно з пунктом 2.2.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.10.2008) сторона - 2 зобов`язана повернути стороні - 1 до 31.12.2011 однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_9

22. У пункті 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.10.2008) при неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона - 2 зобов`язується компенсувати стороні - 1 вартість вказаних у пункті 2.1.1. загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв.м до 31.12.2011.

23. Згідно з витягом з протоколу № 5 спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС України в Хмельницькій області 06.11.2008 вирішено надати ОСОБА_3 двокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 . Листом № 14/380 від 07.11.2008 УМВС України в Хмельницькій області звернулось з проханням до Хмельницької міської ради затвердити зазначене рішення спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії УМВС України № 5 від 06.11.2008 щодо пенсіонера ОСОБА_3 та видати ордер.

25. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради "Про надання житлової площі громадянам міста" № 1285 від 13.11.2008 затверджено рішення адміністрацій та профспілкових комітетів підприємств, установ, організацій міста, зокрема, про надання ОСОБА_3 - пенсіонеру УМВС України в Хмельницькій області житлової площі - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Згідно з рішенням, квартира належить територіальній громаді міста, виділена УМВС України в Хмельницькій області згідно з договором № 1/27 від 31.03.2008.

26. Рішенням Хмельницької міської ради № 36 від 31.03.2010 "Про затвердження договору № 1/27 від 31.03.2008 та додаткової угоди до договору № 1/27 від 29.10.2008" за результатами розгляду пропозиції міського голови щодо затвердження договору № 1/27 від 31.03.2008 та додаткової угоди до договору № 1/27 від 29.10.2008 про виділення в борг Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області однокімнатної квартири АДРЕСА_12 , загальною площею 30.9 кв.м та двокімнатної квартири АДРЕСА_13 загальною площею 71,21 кв.м, затверджено договір № 1/27 від 29.10.2008 про виділення в борг УМВС України в Хмельницькій області квартир.

27. В подальшому Додатковими угодами від 19.03.2012 № 2 та від 25.12.2014 № 3 до вказаних пунктів Договору вносились зміни в частині терміну виконання зобов`язань за Договором.

28. Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" від 16.09.2015 № 730 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовано територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України.

29. Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1310 від 30.10.2015 "Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Хмельницькій області" затверджено головою ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області Семенишина Миколу Олександровича.

30. 01.12.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 02-15-1720 передати однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_9 або компенсувати вартість загальної площі вищевказаних квартир із розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв.м житла.

31. Листом № 10/121/11-2016 від 05.01.2016 відповідачем повідомлено позивача, що для можливості погашення дебіторської заборгованості, яка виникла при завершенні будівництва 130-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_14 перед підрядною організацією, а також для можливості здачі в експлуатацію вищевказаного житлового будинку в запланований термін, замовником будівництва - Відділом капітального будівництва УМВСУ в Хмельницькій області здійснено реалізацію квартири № 112 у житловому будинку за вказаною адресою . Також зазначив , що будівництво житлового будинку по АДРЕСА_19 знаходиться двокімнатна квартира № 77 загальною проектною площею 55,74 кв.м - припинено замовником будівництва ПВП "Добробут СП", тому виконати умови договору неможливо. Таким чином, сума невиконаних зобов`язань перед Міською радою станом на грудень 2015 складає 748 769,52 грн (із розрахунку вартості 1 кв.м загальної площі житла, опосередкована вартість якого по Хмельницькій області складає 7 338,00 грн).

32. Згодом, Хмельницька міська рада звернулась з листом до відповідача № 02-15-493 від 28.03.2016, в якому просила повідомити голову комісії з припинення відповідача - чи визнані її вимоги та чи включені вимоги до ліквідаційного балансу УМВС у Хмельницькій області за договором, вказавши, що у відповідь на вимогу № 02-15-1720 від 01.12.2015 про передачу Хмельницькій міській раді однокімнатної квартири АДРЕСА_8 та двокімнатної квартири № 77 загальною площею 55,74 кв.м , житловою площею 30,99 АДРЕСА_19 , або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир, із розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв.м житла на виконання умов вищевказаного договору - голова комісії з припинення відповідача листом № 10/121/11-2016 від 05.01.2016 повідомив про подання до Міністерства внутрішніх справ України клопотання про виділення коштів для можливості виконання взятих на себе зобов`язань перед Хмельницькою міською радою.

33. У відповідь на вказане звернення УМВС України в Хмельницькій області листом № 372/121/31-2016 від 17.05.2016 повідомило міського голову Хмельницької міської ради про те, що ліквідаційною комісією визнані вимоги Хмельницької міської ради щодо передачі Хмельницькій міській раді однокімнатної квартири АДРЕСА_23 та двокімнатної квартири АДРЕСА_24 , або компенсації вартості загальної площі вищевказаних квартир, та про те, що членами ліквідаційної комісії вирішується питання про внесення відповідних змін до ліквідаційного балансу УМВС України у Хмельницькій області.

34. Згідно з листом Хмельницького бюро технічної інвентаризації № 4245/01-14 від 18.05.2016 станом на 01.05.2016 орієнтовна середня ринкова вартість 1 кв.м житла у м. Хмельницькому становить: мікрорайон Озерна (в районі вул. Лісогринівецької ) - 8 310,00 грн (330 у.о.) новобудови, мікрорайон Озерна (в районі вул. Лісогринівецької ) - 10 580,00 грн (420 у.о.) житловий стан, Ближні Гречани ( в районі вул. Курчатова ) - 7 230,00 грн (287 у.о.) новобудови, Ближні Гречани ( в районі вул. Курчатова ) - 11 160,00 грн (443 у.о.) житловий стан.

35. У липні 2017 позивач звернувся до відповідача з листом № 02-14-904 від 19.07.2017 з проханням повідомити, чи включені до ліквідаційного балансу УМВС України у Хмельницькій області вимоги Хмельницької міської ради.

36. Посилаючись на отримання відповіді від відповідача про відмову у включенні даних вимог до проміжного ліквідаційного балансу, позивач звернувся з позовом до суду про зобов`язання УМВС України у Хмельницькій області в особі ліквідатора/голови ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Хмельницької міської ради в сумі 951 012,80 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

37. Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду МВС України та УМВС України в Хмельницькій області звернулися до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційними скаргами з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі повністю.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

38. 05.08.2019 МВС України звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою № 12/6-3673 від 02.08.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2019 у справі № 924/831/17.

39. Згодом, 07.08.08.2019 із касаційною скаргою на зазначені судові рішення № 924/831/17 звернулось також УМВС України в Хмельницькій області.

40. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги МВС України у справі № 924/831/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019.

41. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги УМВС України в Хмельницькій області у справі № 924/831/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.08.2019.

42. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 924/831/17 за касаційною скаргою МВС України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2019; датою проведення судового засідання визначено 19.09.2019.

43. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2019 задоволено клопотання УМВС в Хмельницькій області про поновлення строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження у справі № 924/831/17; об`єднано касаційні скарги МВС України та УМВС України у Хмельницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2019 в одне касаційне провадження; датою проведення судового засідання визначено 19.09.2019.

44. 09.09.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання від Хмельницької міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 13.09.2019 задоволено, доручено Господарському суду Хмельницької області забезпечити проведення відеоконференції 19.09.2019.

45. Також, 09.09.2019 на адресу Верховного Суду від Хмельницької міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу № 12-3294-02-14 від 29.08.2019, в якому позивач просить суд відмовити у задоволенні касаційних скарг МВС України та УМВС України в Хмельницькій області, та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.

46. У судове засідання 19.09.2019 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи (МВС України), які надали пояснення у справі.

47. Третя особа (ГУ ДКСУ у Хмельницькій області) явку повноважного представника не забезпечила, хоча про час та дату судового засідання була сповіщена належним чином. Оскільки, явка учасників справи не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважного представника ГУ ДКСУ у Хмельницькій області.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Доводи скаржника

(Міністерства внутрішніх справ України)

48. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зазначаючи, зокрема, таке:

- суди не визначили правової природи Договору № 1/27 від 31.03.2008 без оцінки якої неможливо визначити у який спосіб згідно актів цивільного законодавства мають регулюватися правовідносини між сторонами та в якій формі такий договір має вчинятися;

- предметом Договору № 1/27 від 31.03.2008 є відчуження нерухомого майна, однак суди не врахували положення Цивільного кодексу України про обов`язковість нотаріального посвідчення такого Договору. Між сторонами виникли правовідносини за договором, який містить елементи договору міни;

- суди попередніх інстанцій без визначення правової природи Договору № 1/27 від 31.03.2008 дійшли висновків, що Хмельницька міська рада свій обов`язок згідно даного Договору виконала належним чином;

- суди, врахувавши висновки Верховного Суду у постанові по справі № 924/478/16, не встановили на настання яких правових наслідків спрямований Договір № 1/27 від 31.03.2008;

- суди дійшли помилкового висновку щодо незастосування до даних правовідносин норм Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998;

- у справі відсутні докази виконання позивачем зобов`язань за Договором щодо передачі відповідачу квартир у спосіб визначений законодавством. Квартири було передано громадянам, які перебували на квартирному обліку. Відсутність доказів передачі квартир з комунальної власності у державну власність на баланс УМВС України в Хмельницькій області не може породжувати обов`язку для останнього передати рівноцінні квартир зі свого балансу з державної у комунальну власність;

- УМВС України у Хмельницькій області не є суб`єктом управління об`єктами державної власності, відтак не мало права вчиняти жодні дії щодо державного майна;

- включення до проміжного ліквідаційного балансу вимоги позивача, що не підтверджена належними та первинними документами матиме наслідком порушення принципів бюджетної системи, визначених статтею 7 Бюджетного кодексу України;

- судом допущено порушення норм процесуального права не залучивши до участі у справі Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Доводи скаржника

(Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області)

49. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в обґрунтування доводів касаційної скарги вказує таке:

- судами попередніх інстанцій безпідставно враховано постанову Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 924/478/16 в контексті неможливості вважати неукладеним Договір № 1/27 від 31.03.2008;

- Хмельницька міська рада не передавала у державну власність УМВС України в Хмельницькій області вказані у Договорі № 1/27 від 31.03.2008 квартири, тому у відповідача не виникало і не могло виникати жодних зобов`язань повертати позивачу будь-які квартири чи компенсувати їхню вартість за вказаним Договором;

- позивачем пропущено строк звернення до суду визначений статтею 112 ЦК України;

- за умовами Договору розмір компенсації вартості квартир мав розраховуватись станом на 01.01.2016, тоді як позивачем проведено розрахунок станом на 01.05.2016;

- до даних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998;

- судами не надано належної оцінки розрахунку розміру заявленої позивачем компенсації вартості квартир, який здійснено на підставі листа Хмельницького бюро технічної інвентаризації № 4245/01-14 від 18.05.2016, в якому вказано чотири різних орієнтовних середніх ринкових вартостей 1 м2 житла у м. Хмельницькому станом на 01.05.2016, а не ціни квартир по вул. Лісогринівецькій та Курчатова .

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи Хмельницької міської ради

50. У відзиві на касаційну скаргу позивач не погоджується із доводами касаційних скарг МВС України та УМВС України в Хмельницькій області, зазначаючи про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про те, що Договір є укладеним, а також щодо передачі позивачем квартир в рамках договірних правовідносин. Крім того вказує про правомірність висновків судів щодо виникнення у відповідача обов`язку за Договором з передачі квартир та невиконання його станом на момент вирішення спору.

Доводи інших учасників справи

51. Від третьої особи (ГУ ДКСУ у Хмельницькій області) станом на 19.09.2019 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

52. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

54. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

55. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

56. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

57. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

58. Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

59. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

60. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

61. Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

62. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

63. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

64. Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

65. Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

66. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Одним з таких юридичних фактів є договір як один із різновидів правочину (частина 2 статті 202 ЦК України).

67. У випадку виникнення між сторонами договірних правовідносин визначальною в даному контексті є оцінка договору, який згідно із частиною 2 статті 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін певного обсягу прав та обов`язків.

68. Відтак у разі обґрунтування підстав заявленого позову невиконання однією із сторін договірного зобов`язання розглядаючи спір суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначається нормативне регулювання спірних правовідносин з послідуючим визначенням обсягу прав та обов`язків сторін, а також моменту укладення договору.

69. Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

70. Згідно із статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

71. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні.

72. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, зокрема договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню (договори відчуження нерухомого майна) такі договори є укладеними з дня їх посвідчення (частина 3 статті 640 ЦК України).

73. Отже, визначення правової природи договору, як правочину, нерозривно пов`язано з оцінкою дій сторін, направлених на набуття (зміну, припинення) ними певних прав та обов`язків. Досліджуючи дійсні правовідносини сторін суди повинні проаналізувати його правову природу (суть умов договору) та ті дії, які сторони мали вчинити або вчинили на виконання договору.

74. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наголошує, що визначення правової природи договору як основи виникнення правовідносин є невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судом спірних правовідносин.

75. Предметом судового розгляду у даній справи є вимога Хмельницької міської ради про зобов`язання УМВС в Хмельницькій області, в особі ліквідаційної комісії, включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу в розмірі 951 012,80 грн обґрунтована укладенням між сторонами Договору № 1/27 від 31.03.2008, який не виконано зі сторони відповідача в частині повернення ним рівноцінних квартир, що є, на думку позивача, підставою для відшкодування вартості неповернутої площі квартир.

76. За умовами пункту 1.1. Договору його предметом є визначення для УМВС України в Хмельницькій області, які виділяється в борг квартира, умов та термінів повернення квартири.

77. Відповідно до пункту 2.1.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.10.2008) сторона - 1 виділяє в борг стороні - 2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 та двокімнатну квартиру № 105 загальною площею 71,21 кв.м ,

АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2.2.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.10.2008) сторона - 2 зобов`язана повернути стороні - 1 до 31.12.2011 однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 та двокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 . Отже за змістом укладеного Договору Хмельницька міська рада взяла на себе зобов`язання з передачі квартир УМВС в Хмельницькій області в обмін на повернення згодом рівноцінних квартир, а у випадку неможливості такого повернення відшкодування їх вартості згідно із пунктом 4.1. Договору. Тобто дії позивача були спрямовані на реальне відчуження нерухомого майна на користь відповідача в обмін на повернення ним згодом рівноцінного нерухомого майна.

80. Відтак, з урахуванням наведеного вище, у даній справі, суди попередніх інстанцій повинні були встановити правову природу договору, виходячи із тих зобов`язань, які ним передбачено та дій вчинених з його виконання.

81. Відповідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

82. Однак суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали юридичну оцінку правовій природі Договору виходячи із суті прийнятих сторонами на себе зобов`язань, моменту укладення такого договору та дій вчинених на його виконання.

83. Аналіз змісту оскаржуваних судових рішень місцевого та апеляційного господарського суду свідчить, що суди попередніх інстанцій надаючи оцінку спірним правовідносинам та задовольняючи позов Хмельницької міської ради у заявленому позивачем розмірі лише обмежились констатацією наявності факту договірних відносин між сторонами та відсутності доказів визнання Договору недійсним.

84. Тобто суди виходили лише із наявності факту договірних відносин між сторонами та невиконання Договору зі сторони відповідача, тоді як оцінку правової природи вказаного Договору на здійсненні якої постійно на протязі розгляду справи наголошував відповідач та третя особа (МВС України) не надано. Необхідність дослідження судами спірних правовідносин також слідує зі змісту постанови Верховного Суду від 29.08.2018 у даній справі.

85. Суд наголошує, що з урахуванням предмету та характеру правовідносин, що виникли між сторонами спору надання правової природи Договору у світлі встановлених судами обставин справи має визначальне значення для оцінки предмету заявлених вимог позивача.

86. За наявності дотримання умов укладення Договору, на невиконання якого відповідачем посилається позивач, вказаний Договір є таким, що створює за наслідком свого укладення для його сторін певний обсяг прав та обов`язків, в тому числі для відповідача обов`язок з повернення рівноцінних квартир, а у випадку неможливості повернення компенсації їх вартості, тоді як за відсутності дотримання умов його укладення - настають правові наслідки передбачені частиною 1 статті 220 ЦК України з урахуванням яких право позивача підлягає захисту в порядку статті 1212 ЦК України, та у разі неможливості повернення майна - у відповідності із нормами передбаченими статтями 22, 623 ЦК України.

87. Крім того, судами не надано належної оцінки розміру заявленого позивачем відшкодування вартості квартир. Зокрема, за умовами пункту 4.1. Договору при неможливості повернути рівноцінні квартири, сторона - 2 зобов`язується компенсувати стороні - 1 вартість вказаних у пункті 2.1.1. загальної площі квартир, з розрахунку діючої на час повернення ринкової ціни 1 кв.м.

88. Втім судами залишено поза увагою, що позивачем при розрахунку вартості компенсації взято за основу площу квартир 102,04 кв.м. (46,3 кв.м. + 55,74 кв.м.) та ринкову вартість квартир виходячи із листа Хмельницького бюро технічної інвентаризації станом на 01.05.2016, тоді як з урахуванням пункту 4.1. Договору розрахунок мав здійснюватись виходячи із площі переданих квартир вказаних у п. 2.1.1 загальною площею 102,11 кв.м. (30,9 кв.м. + 71,21 кв.м.) та ринкової вартості станом на час повернення квартир.

89. Окрім того судами не надано оцінки доводам скаржників щодо застосування до даних правовідносин норм Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998.

90. Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

91. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

92. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

93. Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України").

94. Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

95. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

96. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

97. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хамідов проти Росії").

98. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

99. Вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

100. Однак, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не надано оцінку правової природи Договору, моменту його укладення, підстав та розміру заявлених позивачем вимог, а також оцінку доводам скаржників щодо застосування до даних правовідносин норм Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998.

101. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, попередні судові інстанції припустилися порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частині 5 статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічно дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення даної справи.

Щодо суті касаційної скарги

102. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

103. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

104. Згідно із пунктами 1, 2 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

105. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 ГПК України).

106. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

107. Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, зокрема, надати оцінку правової природи Договору, правових наслідків його підписання, моменту укладення Договору, підстав та розміру заявлених позивачем вимог, а також оцінку доводам скаржників щодо застосування до даних правовідносин норм Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998. В залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

Судові витрати

108. У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Висновки щодо застосування норм права

109. Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

110. Визначення правової природи договору як основи виникнення правовідносин є невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судом спірних правовідносин.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області задовольнити частково.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2019 у справі № 924/831/17 скасувати повністю.

4. Справу № 924/831/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді Л. Й. Катеринчук

В. Г. Пєсков

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані Державної судової адміністрації України, CC BY 4.0). Первинний запис у реєстрі.