Ст. 13. Змагальність сторін

Чинна редакція від 15.12.2017

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 1. Основні положення

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз’яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Процесуальний принцип рівності та змагальності сторін вимагає, щоб кожна сторона мала рівні можливості для доведення обставин, на які вона посилається, та була забезпечена можливістю бути вислухана і подати заперечення щодо заяв про розподіл судових витрат.

Правовідносини: процесуальні гарантії при розгляді питань про розподіл судових витрат

7.13. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що відповідно до частин першої - третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 7.14.…

Велика Палата ВС, постанова від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, п. 7.13, 7.14, 7.28, 7.30, 7.33 · цитують у 276 рішеннях · текст рішення

Суд, дотримуючись принципу диспозитивності, має надати позовним вимогам належну інтерпретацію і не відмовляти у задоволенні виключно з формальних мотивів; за змістом позовних обґрунтувань суд повинен з'ясувати бажаний позивачем результат і, за належної інтерпретації, може розглядати вимогу про скасування наказу як спрямовану на введення позивача у володіння з подальшою державною реєстрацією речового права.

Правовідносини: процесуальна інтерпретація позовних вимог у справах про оскарження актів у сфері держреєстрації з метою забезпечення ефективного захисту прав

9.41. Відповідно до принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 9.42. Диспозитивність - це один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. 9.43.…

Велика Палата ВС, постанова від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, п. 9.41, 9.42, 9.45, 9.47 · цитують у 98 рішеннях · текст рішення

На позивача покладено обовʼязок довести обставини, що є підставою для застосування цивільно‑правової відповідальності та відшкодування збитків.

Правовідносини: процесуальний обовʼязок щодо доказування підстав для стягнення збитків

57. У постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21493/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду указав таке. Згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.…

Велика Палата ВС, постанова від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16, п. 57 · цитують у 71 рішеннях · текст рішення

Особа, залучена до справи як третя особа без самостійних вимог, яка в процесі набуває права на предмет спору, зобов’язана повідомити суд про це; недобросовісне умовчання про набуті права тягне наслідки (неможливість у подальшому ставити питання, які можна було і повинно було висвітлити під час розгляду по суті).

Правовідносини: права та обов’язки третьої особи, яка набула права на предмет спору під час судового розгляду; наслідки недобросовісної бездіяльності

10.25. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що ПП «Іствін» як залучена до участі у справі третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, мало всі передбачені процесуальним законом можливості заявити про своє право на майно, яке є предметом іпотеки, питання про звернення стягнення на яке суд вирішував під час розгляду справи по суті. Скаржник, набувши право власності на предмет іпотеки, щодо якого тривав спір у цій справі, не повідомив суду, що рішення у цій справі впливає на його права та обов`язки, у тому числі, оскаржуючи рішення по суті, не зазначав, що це рішення є рішенням стосовно належної йому речі. 10.26.…

Велика Палата ВС, постанова від 03.12.2025 у справі № 902/388/18, п. 10.25, 10.26, 10.30, 10.34 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення

Інститут запобігання зловживанню процесуальними правами покликаний не обмежувати доступ до суду, а забезпечити використання судової процедури за її функціональним призначенням; суд повинен розмежовувати добросовісне використання процесуальних прав і зловживання ними, оцінюючи поведінку сторін в цілому через призму добросовісності.

Правовідносини: застосування принципу добросовісності та оцінка зловживання процесуальними правами

10.2. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. 10.3. У частині п`ятій статті 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. 10.4.…

Велика Палата ВС, постанова від 01.07.2026 у справі № 910/10837/25, п. 10.2, 10.3, 10.5, 10.13, 10.22 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, підтверджене доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування конкретного заходу; сторона, що просить забезпечення, повинна довести обставини, на які посилається.

Правовідносини: доказування підстав для забезпечення позову у господарському процесі

8. Відзив на касаційну скаргу не надходив. 9. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 (головуючий суддя Кондратова І.Д., судді Губенко Н.М.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, п. 8, 19, 21, 22, 25 · цитують у 192 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.

Рішення, де статтю названо у висновках

Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).