1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
2. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;
c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;
d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
e) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 10.09.2024 у справі № 922/230/22 — текст
Колегія суддів установила, що в пункті 72 постанови від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду частково відступила від своїх попередніх висновків, зроблених у справі № 653/1096/16-ц, шляхом такого уточнення: "визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 22.02.2023 у справі № 204/5734/19 — текст
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, на яку посилалася заявник, як на приклад неоднакового застосування норм права, задля більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції, частково відступила від висновків шляхом такого уточнення,…
Суд при розгляді вимог про виселення має оцінити наявність нагальної суспільної необхідності та пропорційність втручання в право на житло, а також належно мотивувати рішення, врахувавши аргументи і докази сторін; відсутність такої оцінки або вмотивування може свідчити про порушення гарантій Конвенції та процесуального закону.
Правовідносини: судова оцінка пропорційності та мотивування рішень про виселення
65. Вирішуючи питання про «необхідність у демократичному суспільстві» виселення відповідачів зі службового житла, суд має оцінити, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого заходу та чи буде таке втручання у право особи на житло пропорційним переслідуваній легітимній меті.
66. Щодо наявності нагальної суспільної необхідності для виселення відповідачів суд першої інстанції висловився, вказавши, що існує черга працівників, які можуть претендувати на заселення у службове житло.
67.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, п. 65, 67, 77 · цитують у 1636 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 23.12.2021 у справі № 179/1114/19 — текст
Разом з тим застосування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 березня 2018 року в справі № 904/9159/16, від 22 березня 2018 року в справі № 904/12521/16 та від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц щодо незастосування позовної давності до…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 30.11.2021 у справі № 179/645/20 — текст
Застосування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 904/9159/16, від 22 березня 2018 року у справі № 904/12521/16, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц щодо незастосування позовної давності до віндикаційних…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 01.07.2020 у справі № 619/740/17 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 01.04.2020 у справі № 522/4690/17 — текст
Колегія суддів звертає увагу на те, що від висновку Верховного Суду України щодо непоширення позовної давності до правовідносин про витребування майна на підставі положення статті 388 ЦК України, викладеного у постанові від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15, який суди попередніх інстанцій…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 19.02.2020 у справі № 2-5633/11 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 13.11.2019 у справі № 636/2623/14-ц — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 03.07.2019 у справі № 619/737/17-ц — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 03.07.2019 у справі № 619/720/17 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 17.04.2019 у справі № 1008/1609/12 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 14-460цс18 виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що обчислення позовної давності у…
Застосування наслідків спливу позовної давності, через які зміни правовідносин стали б остаточними або мали б стати остаточними, є несумісним із принципом правової визначеності.
Правовідносини: принцип правової визначеності при застосуванні позовної давності до віндикаційних позовів держави/громад
61. Зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, якби позовна давність була застосована без дискримінації на користь держави, є несумісною з принципом правової визначеності.
Велика Палата ВС, постанова від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, п. 61 · цитують у 689 рішеннях · текст рішення
За наявності чинної ухвали адміністративного суду про закриття провадження (п. 1 ч. 2 ст. 239 КАС України) продовження розгляду спору за правилами цивільного судочинства може бути необхідним для захисту права особи на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, гарантовані Конвенцією.
Правовідносини: процесуальне питання про вибір порядку провадження у разі існування попереднього закритого адміністративного провадження
71. 4 червня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд прийняв постанову (реєстровий номер 74453473), згідно з якою залишив без змін ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року. Апеляційний суд навів аналогічні, що й суд першої інстанції, висновки стосовно юрисдикції.
72.…
Велика Палата ВС, постанова від 08.06.2022 у справі № 362/643/21, п. 72, 77 · цитують у 452 рішеннях · текст рішення
Рішення суду має бути обґрунтованим: за наявності у матеріалах справи різних показників площ земельних ділянок суд зобов'язаний мотивовано пояснити вибір конкретного показника та встановити фактичні обставини (наприклад, чи користується відповідач лише площею під своїми об’єктами), оскільки без такого з’ясування неможливе правильне визначення збитків.
Правовідносини: вимоги до вмотивування судових рішень та встановлення фактичних обставин у справах про визначення збитків (розрахунок за площею земельної ділянки)
45. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 213). Близькі за змістом приписи передбачає ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду (стаття 263).
46.…
Велика Палата ВС, постанова від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, п. 45, 46, 49, 50, 51 · цитують у 359 рішеннях · текст рішення
Відсутність законодавчої можливості оскаржувати рішення, дії або бездіяльність суду іншим шляхом, окрім передбачених процесуальним законом, та неможливість притягнення суду/судді до цивільної відповідальності за такі дії є легітимним і пропорційним обмеженням права на доступ до суду відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правовідносини: обмеження права на доступ до суду у зв'язку з неможливістю позовного оскарження дій/бездіяльності суду;
49. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
50. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див.…
Велика Палата ВС, постанова від 21.11.2018 у справі № 757/43355/16-ц, п. 49, 62, 63 · цитують у 264 рішеннях · текст рішення
Відсутність юридичної можливості використати для захисту права позовну вимогу, яка б зобов’язувала відповідача порушити закон, є легітимним, пропорційним обмеженням права на доступ до суду і не порушує суті цього права за ст.6 Конвенції.
Правовідносини: захист права доступу до суду у випадках заявлення процесуально недопустимих вимог; співвідношення національного процесуального регулювання та Конвенції.
39. Європейський суд з прав людини (далі– ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод далі – Конвенція), не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див.…
Велика Палата ВС, постанова від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц, п. 39, 40, 41 · цитують у 209 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.