Методичні рекомендації для центральних органів виконавчої влади щодо застосування в законотворчій діяльності Конвенції про захист прав і основних свобод людини
Рекомендації від 21.11.2000 № 40
ст. 1. ( 995_004 ) стосується лише іноземців, які законно перебувають на території певної держави, і таким чином, не поширюється на осіб, що не є іммігрантами (особи, що перебувають на території держави транзитом, особи, що очікують падання дозволу на проживання)
ст. 2. Протоколу N 7 ( 995_004 ) доповнює положення статті 6. Проте стаття 6 тлумачиться як така, що не накладає на державу зобов'язання утворити апеляційну інстанцію в своїй судовій системі, а лише гарантує права особи при розгляді справи в такій інстанції, якщо вона передбачена національним законодавством (Delcourt v. Belgium judgment of 17 January 1970, Series A. no. 11). Стаття 2 Протоколу N 7 ( 995_004 ) нині вже передбачає, запровадження апеляції для перегляду вироків у кримінальних справах, проте залишає дл
ст. 3. ВІДШКОДУВАННЯ ЗА СУДОВУ ПОМИЛКУ ( 995_004 )
ст. 4. ПРАВО НЕ БУТИ ПРИТЯГНУТИМ ДО СУДУ АБО ПОКАРАНИМ ДВІЧІ ( 995_004 )
ст. 6. Конвенції ( 995_004 ) встановлює право на відкритість судового розгляду та оприлюднення судового рішення, що забезпечує можливість проведення розгляду в присутності всіх осіб, які захищають свої права, а також зацікавлених осіб
ст. 8. ( 995_004 ) передбачає такі основні права особи: на повагу до приватного життя, сімейного життя, на недоторканність житла та на таємницю кореспонденції. Обсяг відповідних прав при цьому не визначається. Комісія та Європейський суд не сформулювали у своїй практиці чітких меж поняття як приватного, так і сімейного життя. Тому заявнику надаються широкі повноваження у доведенні перед Судом, що порушення його права підлягає захисту статтею 8 ( 995_004 )
ст. 9. СВОБОДА ДУМКИ, СОВІСТІ І ВІРОСПОВІДАННЯ ( 995_004 )
ст. 10. ( 995_004 ) дозволяє державі втручатися у свободу виявлення поглядів з метою запобігання порушенню порядку. Так, запобігання порушенням у збройних силах може бути підставою обмеження прав за статтею 10 ( 995_004 ) (Engel v Netherlands A 22 (1976); Verei-nigung Democratischer Soldaten Osterreichs and Gubi v Austria A 302, & 32 (1994)
ст. 12. ( 995_004 ) забезпечує право розлученим особам одружуватися без необгрунтованих обмежень у разі, коли національне законодавство дозволяє розірвання шлюбу, що, однак, не є вимогою Конвенції ( 995_004 )
ст. 13. Конвенції ( 995_004 ) вимагає "ефективності" засобу правового захисту. Термін "засіб" може фактично включати "сукупність заходів". Крім того, національною владою, відповідальною за надання обов'язкових ефективних правових засобів захисту, необов'язково повинен бути суд: відповідно до статті 13 звернення до адміністративного органу може бути достатнім (Colder judgment of 21 February 1975, Series A, No. 18). Щодо цього стаття 13 Конвенції відрізняється від пункту 4 статті 5, як і від статті 6 Конвенції ( 995_
Джерело не фіксує для цього документа подій набрання або втрати чинності, тому стан не показано. Так само зроблено в офіційному реєстрі.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.