Чоловік і жінка, що перебувають у шлюбі, мають рівні громадянські права і обов'язки у стосунках між собою і у відносинах з їхніми дітьми, щодо одруження, перебування в шлюбі і його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, які необхідні в інтересах дітей.
Відповідно до положень цієї статті рівність повинна забезпечуватися виключно у стосунках між самим подружжям, що стосується їх особистості, їх майна та в їх стосунках зі своїми дітьми. Тому передбачені права та обов'язки мають приватноправовий характер і не стосуються інших галузей права, зокрема таких, як адміністративне, податкове, соціальне або трудове право.
Оскільки ця стаття забезпечує рівноправність членів подружжя, особи, що не перебувають у шлюбі, не підпадають під сферу її захисту. Крім того, вона не застосовується до умов, що визначають правоздатність осіб для укладення шлюбу, передбачених національним законодавством. Слова "щодо одруження" стосуються правових наслідків укладення шлюбу.
Той факт, що члени подружжя "мають рівні права і обов'язки" у стосунках з дітьми, не перешкоджає державам застосовувати заходи, необхідні для забезпечення інтересів дітей. Тут доречно зазначити, що рівноправність членів подружжя вже забезпечено Конвенцією ( 995_004 ), зокрема статтею 8 у сукупності із статтею 14. У цьому ж випадку Європейський суд та Комісія підкреслюють необхідність брати до уваги інтереси дітей. Що стосується статті 14, то у справі про використання мов у Бельгії Суд постановив норму, відповідно до якої будь-яка відмінність у ставленні є порушенням зазначеної статті, "якщо така відмінність не має об'єктивного та розумного обгрунтування". Стаття 5 Протоколу N 7 ( 995_004 ) закріплює принцип, відповідно до якого будь-який відхід від норми рівності членів подружжя завжди не може бути ні об'єктивним, ні розумним.
Цю статтю не слід розуміти таким чином, що вона перешкоджає національним органам враховувати всі необхідні фактори при винесенні рішень, що стосуються поділу майна при розірванні шлюбу. Слова ж "його розірвання" не означають ніякого обов'язку держави забезпечувати розірвання шлюбу.
"Збірник нормативно-правових актів та методичних рекомендацій", "Видавничий дім", Київ, 2001.