Конвенції ( 995_004 ) встановлює право на відкритість судового розгляду та оприлюднення судового рішення, що забезпечує можливість проведення розгляду в присутності всіх осіб, які захищають свої права, а також зацікавлених осіб.
Суд відзначив, що публічність судового розгляду спрямована на захист сторін від таємного правосуддя, яке не підпадає під контроль громадськості, і є також одним із засобів збереження довіри до судів усіх рівнів (Axen judgment of 8 December 1983, Series A, No. 72).
При цьому Європейський суд наполягає на позиції, що фактичні обставини справи спору повинні розглядатися тільки у присутності сторін та інших зацікавлених осіб. Водночас обговорення судом питань права можливе і за відсутності сторін.
Представники громадськості і засобів масової інформації не допускаються на судове засідання, на якому розглядаються фактичні обставини, лише у разі обгрунтування такої заборони моральними підставами та нормами, що захищають державну таємницю.
Суд також зазначив, що немає необхідності проводити відкритий дисциплінарний розгляд у в'язниці з огляду на громадський спокій і безпеку (Campbell and Fell judgment of 28 June 1984, Series A, No. 80). Іноді з міркувань необхідності збереження професійної таємниці чи захисту приватного життя осіб може бути виправданим закритий дисциплінарний розгляд, але це залежить від обставин конкретної справи, і загальна заборона публічного розгляду була б невиправданою.
Незалежно від цієї обставини додержання вимоги публічності є обов'язковим на стадії винесення вмотивованого судового рішення. Це не слід сприймати як вимогу оприлюднення рішення у всіх випадках, проте необхідно дотримуватися відповідної відкритості. Зокрема, передача до канцелярії рішення суду, з яким зацікавлена особа може там ознайомитись, може бути достатньою (Pretto and Others judgment of 8 December 1983, Series A N 71; Sutler judgment of 22 February 1984, Series A N 74).
Вимога розгляду справи протягом "розумного строку" стосується двох основних питань: який строк необхідно брати до уваги і чи можна вважати його розумним?
Під строком розгляду справи мається на увазі весь час розгляду претензії особи, що захищає свої права як в адміністративних, так і в судових органах держави - члена Ради Європи, а також строк фактичного виконання рішення.
Розумність строку в судовому розгляді визначається залежно від конкретних обставин страви, складності спору, поведінки сторін у процесі, добросовісності судових органів, що розглядають спір, а також видають виконавчі документи.
При цьому Європейський суд, як правило, виключає з цього строку періоди, коли зволікання розгляду ініціювалося приватною особою (вивчаються клопотання, внесені приватною особою, підстави зміни її адвоката, причини невмотивованої відсутності сторін у судовому процесі тощо).
Невиправдані дії державних органів (щодо зволікання розгляду скарг), а також судів (відмова у прийнятті позовних заяв, необ'єктивний розгляд справ, невиправдане об'єднання справ, зміна суддів, зупинення чи призупинення розгляду тощо) розцінюються як факти, що свідчать про порушення принципу розумності строку розгляду.