1. На період дії Закону України "Про фінансову реструктуризацію" ( 1414-19 ) положення цього Закону застосовуються з урахуванням нижчезазначених підстав.
Виконавче провадження щодо вимог стягувача підлягає обов’язковому зупиненню у разі:
1) введення щодо вимог стягувача мораторію відповідно до статті 21 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" ( 1414-19 );
2) укладення стягувачем договору про відстрочку відповідно до статті 22 Закону України "Про фінансову реструктуризацію". У такому разі зупинення виконавчого провадження здійснюється відповідно до умов, передбачених договором про відстрочку.
Зупинення виконавчого провадження із зазначених підстав також поширюється на стягнення заборгованості з податків і зборів.
Виконавче провадження у випадках, передбачених цим пунктом, зупиняється до закінчення строку дії відповідних обставин.
У разі введення мораторію щодо вимог стягувача відповідно до статті 21 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" ( 1414-19 ) забороняється на період дії такого мораторію відчуження, у тому числі реалізація та примусове звернення стягнення на необоротні активи боржника, що не є предметом застави (іпотеки) на дату початку процедури реструктуризації відповідно до положень Закону України "Про фінансову реструктуризацію".
Перебіг строку пред’явлення до виконання виконавчих документів зупиняється до завершення проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до статті 27 Закону України "Про фінансову реструктуризацію".
Термін "договір про відстрочку" використовується у значенні, наведеному у Законі України "Про фінансову реструктуризацію" ( 1414-19 ).
{ Закон доповнено главою 11 згідно із Законом N 1414-VIII ( 1414-19 ) від 14.06.2016 }