Ст. 1. Виконавче провадження

Чинна редакція від 08.03.2011 · Закон набрав чинності 28.05.1999

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Коли державний виконавець під час виконання судового рішення накладає арешт на майно чи оголошує обмеження на його відчуження і тим самим порушує права або пріоритет третьої особи, він діє як публічна посадова особа та набуває статусу суб'єкта владних повноважень.

Правовідносини: визначення статусу державного виконавця як суб'єкта владних повноважень при виконанні рішення і вплив цього статусу на можливість оскарження його дій

42. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (частини перша та друга статті 57 Закону № 606-XIV). 43. Відповідно до частини четвертої вказаної статті постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. 44.…

Велика Палата ВС, постанова від 20.11.2019 у справі № 805/4199/16-а, п. 42, 52, 57 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.