Про оцінку майна

1. Чинні кваліфікаційні свідоцтва оцінювача, видані Фондом державного майна України до введення в дію цього Закону, вважаються чинними кваліфікаційними свідоцтвами оцінювача відповідно до цього Закону, якщо інформація про такі кваліфікаційні свідоцтва міститься в Державному реєстрі оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності. Фонд державного майна України забезпечує внесення інформації про оцінювачів, які мають кваліфікаційні свідоцтва, зазначені у цьому пункті, та кваліфікаційні свідоцтва оцінювача, дія яких зупинена, до Єдиного реєстру оцінювачів України у встановленому ним порядку.

Кваліфікаційні свідоцтва оцінювача, видані Фондом державного майна України та дія яких зупинена до введення в дію цього Закону, можуть бути поновлені у порядку і строк, що передбачені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у редакції, що діяла на дату зупинення дії відповідного свідоцтва.

2. Особи, які завершили проходження базової кваліфікаційної підготовки відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" до введення в дію цього Закону, можуть скласти кваліфікаційний іспит протягом одного року з дня введення в дію цього Закону у порядку, встановленому цим Законом.

У разі нескладання кваліфікаційного іспиту протягом строку, зазначеного у цьому пункті, такі особи можуть набути кваліфікацію оцінювача на загальних засадах відповідно до цього Закону.

Установити, що для оцінювачів, які на день введення в дію цього Закону мають кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, у тому числі дія якого зупинена, трирічний строк для підтвердження підвищення кваліфікації, передбачений частиною першою статті 22 цього Закону, обчислюється з дня введення в дію цього Закону.

3. Оцінювачі з експертної грошової оцінки земельних ділянок мають право на отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача за напрямом оцінки майна "Оцінка об’єктів нерухомого майна (нерухомості) та прав на них" на підставі заяви, поданої до Фонду державного майна України, без проходження базової кваліфікаційної підготовки оцінювачів та без складання кваліфікаційного іспиту, якщо на дату подання заяви вони мають кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, дія якого не зупинена або не припинена відповідно до Закону України "Про оцінку земель" (чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок).

Право, закріплене абзацом першим цього пункту, може бути реалізовано у порядку, встановленому Фондом державного майна України, протягом шести місяців після введення в дію цього Закону.

Кваліфікаційні свідоцтва оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, видані до введення в дію цього Закону, залишаються чинними протягом 18 місяців з дня введення в дію цього Закону та засвідчують право здійснювати експертну грошову оцінку земельних ділянок, якщо дія таких свідоцтв не зупинена або не припинена відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Для цілей пункту 6 цього розділу кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок вважається продовженим до завершення експертної грошової оцінки земельних ділянок або рецензування звіту з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що розпочаті до введення в дію цього Закону.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів, сформована відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", здійснює свої повноваження відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" до введення в дію цього Закону.

5. Дисциплінарні справи, відкриті до введення в дію цього Закону, розглядаються та вирішуються за правилами, що передбачені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у редакції, що діяла на дату відкриття відповідної дисциплінарної справи.

Дисциплінарні справи, не вирішені до утворення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів відповідно до цього Закону, передаються на розгляд новоствореній Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії оцінювачів не пізніше дня введення в дію цього Закону та розглядаються з урахуванням абзацу першого цього пункту.

6. Незалежна оцінка майна, експертна грошова оцінка земельних ділянок та рецензування звітів, складених у межах таких процедур, розпочаті до введення в дію цього Закону, здійснюються за правилами, що діяли до введення в дію цього Закону.

Для цілей цього пункту незалежна оцінка майна, експертна грошова оцінка земельних ділянок або рецензування звіту вважаються розпочатими з моменту фактичного початку виконання передбачених законодавством України процедур, безпосередньо пов’язаних із проведенням відповідної оцінки або рецензування, крім дій, що мають виключно організаційний або договірний характер.

7. Звіти про оцінку майна (акти оцінки майна), складені до введення в дію цього Закону, а також звіти про оцінку майна, складені після введення його в дію за результатами оцінки майна, що відповідно до пункту 6 цього розділу здійснюється за правилами, які діяли до введення в дію цього Закону, є дійсними протягом строків, установлених законодавством України, що діяло на дату оцінки або дату її затвердження (погодження) замовником.

Рецензування звітів про оцінку майна, зазначених у цьому пункті, розпочате після введення в дію цього Закону, здійснюється відповідно до цього Закону, при цьому відповідність звіту встановленим вимогам визначається відповідно до законодавства України, що діяло на дату оцінки майна, зазначену у такому звіті.

8. Юридичні особи, які на день введення в дію цього Закону мали статус саморегулівної організації оцінювачів, визнаний Фондом державного майна України відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", набувають статусу саморегулівної організації оцінювачів з дня введення в дію цього Закону без ухвалення рішення Фондом державного майна України.

Юридичні особи, які на день створення єдиної саморегулівної організації оцінювачів мали статус саморегулівної організації оцінювачів відповідно до цього Закону, набувають статусу професійної організації оцінювачів без ухвалення рішення виконавчим органом саморегулівної організації оцінювачів.

9. Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок та рецензії на такі звіти підлягають державній реєстрації у Реєстрі звітів та рецензій у випадках та спосіб, що передбачені цим Законом для звітів про оцінку майна та рецензій на такі звіти, протягом 18 місяців з дня введення в дію цього Закону.

У випадках, передбачених законодавством України, звіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок або рецензія на такий звіт завантажуються до Реєстру звітів та рецензій та зберігаються в ньому у спосіб і протягом строку, що визначені Порядком ведення Реєстру звітів та рецензій.

Державну реєстрацію звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки або рецензії на такий звіт, а у випадках, передбачених законодавством України, – також завантаження зазначених документів до Реєстру звітів та рецензій, здійснює оцінювач з експертної грошової оцінки земельних ділянок, який склав відповідний звіт чи рецензію, або суб’єкт оціночної діяльності у сфері оцінки земель, у складі якого працює такий оцінювач.

Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок та рецензії на такі звіти, що підлягають державній реєстрації відповідно до частини третьої статті 14 цього Закону, можуть бути використані з метою, зазначеною у таких документах, з моменту їх реєстрації в Реєстрі звітів та рецензій.

Звіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок або рецензія на такий звіт, які всупереч частині третій статті 14 цього Закону не зареєстровані у Реєстрі звітів та рецензій, є недійсними.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 18 місяців з дня набрання ним чинності, крім:

частини третьої статті 4 цього Закону, яка вводиться в дію з дня набрання чинності цим Законом;

абзаців шістдесят третього – сімдесятого, дев’яносто сьомого підпункту 2, абзаців першого – третього підпункту 5, абзаців першого – дев’ятого, одинадцятого – вісімнадцятого підпункту 6, абзаців першого – сьомого підпункту 8, абзаців першого – вісімдесят четвертого підпункту 19, підпунктів 33–37 пункту 3 та пункту 5 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом;

абзаців четвертого, сьомого, одинадцятого, чотирнадцятого, сімнадцятого, тридцятого і тридцять першого підпункту 1, абзаців третього, двадцятого – двадцять другого, тридцять першого, тридцять третього і тридцять четвертого, тридцять шостого і тридцять сьомого, сорокового, п’ятдесят першого і п’ятдесят другого, п’ятдесят п’ятого і п’ятдесят шостого, п’ятдесят восьмого, шістдесят другого, вісімдесят п’ятого – дев’яносто першого, дев’яносто четвертого, дев’яносто восьмого – сто першого підпункту 2, абзаців третього і четвертого підпункту 4, абзацу сьомого підпункту 7 пункту 3 цього розділу, які вводяться в дію через 36 місяців з дня набрання чинності цим Законом.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3–4, ст. 27):

у статті 128:

у частині третій слова "експертної грошової оцінки земельної ділянки" замінити словами "незалежної оцінки майна щодо земельної ділянки або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки";

у частині третій слова "або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки" виключити;

абзац перший частини восьмої викласти в такій редакції:

"8. Ціна земельної ділянки визначається за незалежною оцінкою майна щодо земельної ділянки або експертною грошовою оцінкою земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування послуг з оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим за 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.";

в абзаці першому частини восьмої слова "або експертною грошовою оцінкою земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки" виключити;

у частині першій статті 136:

пункт "ґ" викласти в такій редакції:

"ґ) проведення незалежної оцінки майна щодо земельної ділянки або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки, крім випадків проведення земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки;";

у пункті "ґ" слова "або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки" виключити;

пункт "д" викласти в такій редакції:

"д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за вартість, визначену за результатами незалежної оцінки майна щодо земельної ділянки або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки;";

у пункті "д" слова "або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки" виключити;

пункт "є" викласти в такій редакції:

"є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за вартість відповідного права, визначену за результатами незалежної оцінки майна щодо земельної ділянки або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки;";

у пункті "є" слова "або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки" виключити;

статтю 201 викласти в такій редакції:

"Стаття 201. Грошова оцінка земельних ділянок

1. Грошова оцінка земельних ділянок визначається, зокрема, на рентній основі.

2. Залежно від призначення та порядку здійснення грошова оцінка земельних ділянок поділяється на:

1) нормативну грошову оцінку земельних ділянок;

2) незалежну оцінку майна щодо земельних ділянок;

3) експертну грошову оцінку земельних ділянок.

3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується у випадках, передбачених податковим законодавством України, а також для визначення втрат лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

4. Незалежна оцінка майна щодо земельних ділянок використовується для укладення цивільно-правових угод щодо таких земельних ділянок та прав на них, крім випадків, передбачених законом.

5. Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення та використовується для укладення цивільно-правових угод щодо таких земельних ділянок та прав на них, крім випадків, передбачених законом.

6. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок та експертна грошова оцінка земельних ділянок здійснюються за методикою, що затверджує Кабінет Міністрів України.

7. Незалежна оцінка майна щодо земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна".";

у статті 201:

пункт 3 частини другої та частину п’яту виключити;

у розділі X "Перехідні положення":

в абзаці першому пункту 6-1 слова "експертній грошовій оцінці земельної ділянки" замінити словами "ринковій вартості, визначеній за результатами незалежної оцінки майна щодо земельної ділянки";

доповнити пунктом 32 такого змісту:

"32. Установити, що протягом 18 місяців з дня введення в дію Закону України "Про оцінку майна" незалежна оцінка майна проводиться щодо об’єктів оцінки, передбачених Законом України "Про оцінку майна", за винятком земельних ділянок сільськогосподарського призначення.";

2) у Законі України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229 із наступними змінами):

в абзаці сьомому частини першої статті 1 слова "вартості земельної ділянки" замінити словами "вартості земельної ділянки сільськогосподарського призначення";

абзац сьомий частини першої статті 1 виключити;

у частині першій статті 2 слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";

статтю 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 5. Види оцінки земель

Залежно від мети та методів здійснення оцінка земель поділяється на такі види:

бонітування ґрунтів;

грошова оцінка земельних ділянок.

Дані бонітування ґрунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат лісогосподарського виробництва.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на:

нормативну грошову оцінку земельних ділянок;

незалежну оцінку майна;

експертну грошову оцінку земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується у випадках, передбачених податковим законодавством України, а також для визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробленні показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Незалежна оцінка майна щодо земельних ділянок проводиться з метою визначення їхньої вартості та вартості прав на них у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна".

Незалежна оцінка майна використовується для укладення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, передбачених законом.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться з метою визначення вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується для укладення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них, крім випадків, передбачених законом.";

у статті 5:

абзац третій частини третьої виключити;

частини сьому і восьму виключити;

статтю 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Суб’єкти оцінювальної діяльності у сфері оцінки земель

Суб’єктами оцінювальної діяльності у сфері оцінки земель є:

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у здійсненні оцінки земельних ділянок;

суб’єкти оцінки, які здійснюють незалежну оцінку майна за відповідним напрямом відповідно до Закону України "Про оцінку майна" (у частині виконання робіт з незалежної оцінки майна щодо земельних ділянок);

юридичні особи – суб’єкти господарювання незалежно від їхньої організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні особи – підприємці, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок (у частині виконання робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок);

фізичні та юридичні особи – розробники документації із землеустрою згідно із Законом України "Про землеустрій" (у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок).";

абзаци четвертий і п’ятий частини першої статті 6 виключити;

у статті 7:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Розробники технічної документації з оцінки земель";

у частині першій статті 7 слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";

частини першу і другу виключити;

статті 8 і 9 виключити;

у частині першій статті 10 слова "Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"" замінити словами "Законом України "Про оцінку майна"";

у статті 11:

абзац шостий виключити;

після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"рецензування звітів про оцінку майна щодо земельних ділянок у порядку, встановленому Законом України "Про оцінку майна";".

У зв’язку з цим абзаци сьомий – дев’ятий вважати відповідно абзацами восьмим – десятим;

статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Нормативно-методичне регулювання оцінки земель

Нормативно-методичне регулювання бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок їх проведення, організації і виконання землеоцінних робіт, склад і зміст технічної документації.

Нормативно-правові акти у сфері оцінки земель затверджує Кабінет Міністрів України, крім випадків, передбачених Законом України "Про оцінку майна" у частині незалежної оцінки майна щодо земельних ділянок.";

у статті 13:

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"Експертна грошова оцінка земельних ділянок або незалежна оцінка майна щодо земельних ділянок залежно від цільового призначення об’єкта оцінки проводиться у разі:";

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"Незалежна оцінка майна щодо земельних ділянок проводиться у разі:";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим особам, а також особам, які відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється вимагати подання звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки чи звіту про оцінку майна щодо земельної ділянки, якщо обов’язковість такої оцінки не встановлена законом.";

у частині четвертій слова "звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки чи" виключити;

статтю 14 виключити;

у статті 15:

частину четверту виключити;

доповнити новою частиною такого змісту:

"Підстави для проведення незалежної оцінки майна щодо земельної ділянки встановлюються Законом України "Про оцінку майна".";

у частині третій статті 19 слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";

статтю 19 виключити;

у статті 20:

у частині другій слова "витяг з технічної" замінити словами "витяг із технічної";

після частини другої доповнити чотирма новими частинами такого змісту:

"Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

За видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок справляється адміністративний збір у розмірі 0,025 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідний витяг.

Видача витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за заявою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється безоплатно.

У разі відмови у видачі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок адміністративний збір підлягає поверненню.".

У зв’язку з цим частини третю – шосту вважати відповідно частинами сьомою – десятою;

статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Документація з оцінки земель

За результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

За результатами проведення незалежної оцінки майна щодо земельної ділянки складається звіт про оцінку майна згідно з вимогами, встановленими Законом України "Про оцінку майна".

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

За видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок справляється адміністративний збір у розмірі 0,025 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідний витяг.

Видача витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за заявою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється безоплатно.

У разі відмови у видачі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок адміністративний збір підлягає поверненню.

Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов’язані безоплатно передавати копії матеріалів до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про землеустрій".

Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що проводиться для цілей оподаткування, нарахування та сплати інших обов’язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, є публічною інформацією.

У разі якщо технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок і звіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок містять персональні дані фізичних осіб (реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи), такі документи оприлюднюються та надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, виключно після знеособлення персональних даних.";

у статті 20:

частину другу виключити;

у частині дев’ятій слова ", а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок" виключити;

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є публічною інформацією.";

частину дванадцяту викласти в такій редакції:

"У разі якщо технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок містять персональні дані фізичних осіб (реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи), такі документи оприлюднюються та надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, виключно після знеособлення персональних даних.";

у статті 22:

у назві слово "експертної" виключити;

частини першу – шосту виключити;

доповнити новою частиною такого змісту:

"Рецензування звітів про оцінку майна щодо земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна".";

частину п’яту статті 23 виключити;

частини першу і другу статті 25 викласти в такій редакції:

"Державне регулювання у сфері бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок полягає в забезпеченні об’єктивності та законності проведення оцінки земель, контролю у цій сфері, впровадження в практику оцінювальної діяльності міжнародних норм та правил, створення конкурентного середовища для суб’єктів оцінювальної діяльності у сфері оцінки земель, а також у забезпеченні суспільних інтересів з питань оцінки земель.

Державне регулювання у сфері бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також інші органи виконавчої влади відповідно до закону.";

статтю 26 виключити;

розділ VI "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 1-3 такого змісту:

"1-3. Установити, що протягом 18 місяців з дня введення в дію Закону України "Про оцінку майна" незалежна оцінка майна проводиться щодо об’єктів оцінки, передбачених Законом України "Про оцінку майна", за винятком земельних ділянок сільськогосподарського призначення.";

3) частину третю статті 38 Закону України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282 із наступними змінами) після слів "Кабінетом Міністрів України" доповнити словами ", крім випадків, передбачених Законом України "Про оцінку майна"";

4) у статті 8-2 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102 із наступними змінами):

у частині восьмій слова ", майнових прав та професійну оціночну" замінити словами "та професійну оцінювальну";

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"Суб’єкт оцінки визначається ініціатором обміну правами користування. Вартість послуг суб’єкта оцінки сплачується ініціатором обміну правами користування земельними ділянками. У разі якщо власник, користувач земельної ділянки не погоджується з оцінкою майнової шкоди, проведеною суб’єктом оцінки, визначеним ініціатором обміну правами користування, він може залучити іншого суб’єкта оцінки для рецензування відповідного звіту про оцінку земельної ділянки. У разі негативного висновку на такий звіт власник, користувач земельної ділянки може залучити іншого суб’єкта оцінки для здійснення нової оцінки. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе їх замовник.";

5) у Законі України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 4, ст. 25 із наступними змінами):

частину сьому статті 8 викласти в такій редакції:

"7. Вартість об’єкта оренди визначається відповідно до Методики оцінки об’єктів оренди, затвердженої Кабінетом Міністрів України.";

статтю 10 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Рецензування звіту про оцінку майна

1. Рецензування звіту про оцінку об’єкта оренди здійснюється відповідно до вимог законодавства про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність у такому порядку:

протягом 10 робочих днів з дати отримання рецензентом звіту про оцінку майна – для нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна;

протягом 15 робочих днів з дати отримання рецензентом звіту про оцінку майна єдиного майнового комплексу – для єдиних майнових комплексів.";

в абзаці першому частини четвертої статті 21 слова "оціночної діяльності" замінити словом "оцінки";

6) у Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61 із наступними змінами):

частину четверту статті 24 викласти в такій редакції:

"4. Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа;

документ про оплату послуги з державної реєстрації земельної ділянки, крім випадків, визначених цим Законом.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оплата послуг з державної реєстрації земельної ділянки здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".";

абзац четвертий частини другої статті 38 після слів "Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок" доповнити словами ", Єдиного реєстру оцінювачів України";

у статті 41:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. За державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюється безоплатно.";

частину другу доповнити новими абзацами такого змісту:

"У разі відмови в здійсненні державної реєстрації земельної ділянки адміністративний збір не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію земельної ділянки адміністративний збір підлягає поверненню.";

у частині третій слова "Надання відомостей" замінити словами "Державна реєстрація земельної ділянки, надання відомостей";

7) у Законі України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

частини другу – п’яту статті 5 викласти в такій редакції:

"2. Вартість об’єкта відчуження визначається на підставі незалежної оцінки майна або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки.

3. Звіти про оцінку об’єкта відчуження підлягають рецензуванню в порядку, визначеному законом.

4. Суб’єкти для здійснення оцінки майна, передбаченої частиною другою цієї статті, визначаються на замовлення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування або особи, яка ініціювала відчуження об’єктів нерухомого майна, у встановленому законом порядку. Вартість надання послуг з оцінки об’єкта відчуження та рецензування звіту про оцінку об’єкта відчуження сплачується органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об’єктів нерухомого майна, з джерел, що не заборонені законом, або за рахунок коштів відповідних бюджетів.

5. У разі якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна, що є об’єктом відчуження, за оцінкою, здійсненою суб’єктом, визначеним на замовлення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб’єкта для визначення вартості об’єкта відчуження. У цьому випадку рецензування звіту про оцінку об’єкта відчуження є обов’язковим та забезпечується Фондом державного майна України на підставі запиту на рецензування, надісланого органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. Витрати на надання послуг з оцінки об’єкта відчуження несе власник майна.";

у частині другій статті 5 слова "або експертної грошової оцінки земельної ділянки залежно від цільового призначення об’єкта оцінки" виключити;

у частині четвертій статті 12 слова "експертної грошової" виключити;

в абзаці другому частини першої статті 14 слова "(але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки)" замінити словами "(але не більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної шляхом оцінки)";

8) у Законі України "Про Фонд державного майна України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 28, ст. 311 із наступними змінами):

в абзаці першому частини першої статті 1 слова "у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності" замінити словами "є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оцінки майна та професійної оцінювальної діяльності";

у частині першій статті 4:

у пункті 1 слова "а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності" виключити;

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері оцінки майна та професійної оцінювальної діяльності;";

у пункті 8 слова "майна, майнових прав" замінити словом "майна";

у частині першій статті 5:

в абзаці четвертому пункту 4 слова "затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна)" замінити словами "складає документи стандартизованої оцінки майна";

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) у сфері оцінки майна забезпечує формування та реалізує державну політику у межах повноважень, передбачених Законом України "Про оцінку майна":

приймає інші нормативно-правові акти у сфері оцінки майна;

контролює дотримання єдності нормативно-правового та організаційного забезпечення професійної оцінювальної діяльності;

надає інформаційно-рекомендаційні роз’яснення щодо застосування інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна;

формує та веде Єдиний реєстр оцінювачів України і Реєстр звітів та рецензій, встановлює порядок подання інформації, необхідної для ведення зазначених реєстрів;

здійснює нагляд за дотриманням належної якості базової кваліфікаційної підготовки у встановленому ним порядку;

контролює дотримання законодавства у сфері оцінки майна та міжнародних стандартів оцінки іншими суб’єктами;

створює та організаційно забезпечує діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів;

на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів про присвоєння кваліфікації оцінювача приймає рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та видає відповідне свідоцтво;

приймає рішення про зупинення або припинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача у випадках, передбачених цим Законом;

приймає рішення про присвоєння статусу саморегулівної організації оцінювачів та відкликання такого статусу;

оприлюднює офіційний переклад міжнародних стандартів оцінки;

здійснює міжнародне співробітництво з іноземними державними та недержавними органами у сфері оцінки майна;

здійснює стандартизовану оцінку майна;

забезпечує рецензування звітів про оцінку майна у випадках, передбачених цим Законом;

укладає договори про співробітництво у сфері професійної підготовки оцінювачів;

затверджує:

програми базової кваліфікаційної підготовки у випадках, передбачених цим Законом;

порядок складання кваліфікаційного іспиту;

Загальні вимоги до професійної підготовки оцінювачів;

перелік тестових завдань для підтвердження підвищення кваліфікації оцінювачем;

Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів;

визначає:

порядок забезпечення Фондом державного майна України рецензування звітів про оцінку майна;

порядок набуття іноземними оцінювачами права на здійснення професійної оцінювальної діяльності в Україні;

порядок формування та ведення Реєстру звітів та рецензій;

порядок формування та ведення Єдиного реєстру оцінювачів України;

порядок видачі (відмови у видачі) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;

порядок перевірки звіту про відповідність та результати діяльності;

встановлює:

порядок зупинення, поновлення і припинення професійної оцінювальної діяльності;

порядок обліку та перевірки заходів безперервного навчання у сфері оцінки майна та викладання у сфері оцінки майна;

мінімальну кількість балів, необхідну для набрання оцінювачем під час складання тесту, з метою підтвердження підвищення кваліфікації;

бере участь у складі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів та методичного комітету Національної палати оцінювачів України через своїх представників;

забезпечує представництво Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, їхніми посадовими і службовими особами, фізичними та юридичними особами, а також у судовому процесі, крім випадків, передбачених цим Законом;

здійснює інші повноваження, передбачені законом;";

9) пункт 124 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), виключити;

10) у Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами):

частину п’яту статті 20 викласти в такій редакції:

"5. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. Суб’єкт оцінки несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері оцінки майна та професійної оцінювальної діяльності під час здійснення оцінки майна у виконавчому провадженні у порядку, встановленому законом.";

абзаци другий і третій частини четвертої статті 57 виключити;

в абзаці другому частини першої статті 61 слово "оціночна" виключити;

у тексті слова "суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання" в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку і числі;

11) у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564 із наступними змінами):

пункт 7-1 частини першої статті 2 викласти в такій редакції:

"7-1) незалежна оцінка – визначення вартості майна та акцій банку, що здійснюється суб’єктом оцінки;";

пункт 3 частини п’ятої статті 18 виключити;

в абзаці восьмому частини шістнадцятої статті 41-1 слово "вартості" виключити;

у частині дванадцятій статті 42 слова "незалежної оцінки ціни перехідного банку суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами)." замінити словами "незалежної оцінки акцій перехідного банку суб’єктами оцінки.";

у статті 51:

частину шосту доповнити новим абзацом такого змісту:

"Продаж майна (активів) Фондом є ефективним, якщо він здійснений відповідно до вимог цього Закону із застосуванням відкритої конкурентної процедури продажу, у тому числі через ЕТС, що забезпечує рівний доступ потенційних покупців та умови для формування ринкової ціни. Ефективність такого продажу не визначається співвідношенням ціни продажу з балансовою, залишковою вартістю майна (активів) банку чи вартістю зазначеного майна (активів), визначеною шляхом оцінки відповідно до Закону України "Про оцінку майна".";

у пункті 1 частини тринадцятої слово "оціночна" виключити;

в абзаці першому частини третьої статті 52 слова "суб’єктом оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом у порядку, передбаченому правилами Фонду." замінити словами "суб’єктом оцінки відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна".";

у розділі X "Прикінцеві та перехідні положення":

у пункті 16 слова "за сумою оціночної вартості майна (активу)" замінити словами "за балансовою вартістю майна (активу)";

у пункті 23:

в абзаці сороковому слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";

в абзаці сорок четвертому слово "вартості" виключити;

у тексті слова "суб’єкт оціночної діяльності" в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку і числі;

12) частину другу статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 9, ст. 79 із наступними змінами) доповнити новим абзацом такого змісту:

"методики оцінки майна та інших нормативно-правових актів, що регулюють процедури визначення вартості (ціни), прийнятих Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України відповідно до Закону України "Про оцінку майна".".

У зв’язку з цим розділовий знак "." в кінці абзацу двадцять третього замінити розділовим знаком ";";

13) в абзаці дев’ятнадцятому частини другої статті 9 Закону України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 238 із наступними змінами) слова "суб’єктом оціночної діяльності" замінити словами "суб’єктом оцінки";

14) у тексті Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 12, ст. 68 із наступними змінами) слова "суб’єкт оціночної діяльності", "суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання" в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку і числі;

15) у тексті Закону України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 18–19, ст. 81 із наступними змінами):

слова "законодавство про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" в усіх відмінках замінити словами "законодавство про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність" у відповідному відмінку;

слова "суб’єкт оціночної діяльності", крім підпункту 28 пункту 3 розділу XIX "Прикінцеві та перехідні положення", та "суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання" в усіх відмінках замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку;

16) у частині четвертій статті 22 та частині дванадцятій статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 13, ст. 69 із наступними змінами) слова "суб’єкт оціночної діяльності" в усіх відмінках замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку;

17) пункт 2 частини третьої статті 37 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738–IX викласти в такій редакції:

"2) за вартістю, визначеною суб’єктом оцінки відповідно до законодавства про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність, – для цінних паперів, не допущених до торгів на організованих ринках капіталу.";

18) у тексті Закону України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313 із наступними змінами) слова "суб’єктом оціночної діяльності" замінити словами "суб’єктом оцінки";

19) у Законі України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами):

абзац другий частини першої статті 3 виключити;

пункт 18 частини другої статті 5 доповнити підпунктами "о-1" і "о-2" такого змісту:

"о-1) перетворення державного підприємства в державне некомерційне товариство;

о-2) перетворення державної установи в державне некомерційне товариство;";

частину першу статті 9-6 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"Термін "дочірнє підприємство" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб".".

У зв’язку з цим абзаци четвертий і п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим і шостим;

у статті 9-7:

частину першу доповнити новими абзацами такого змісту:

"Державне некомерційне товариство може бути створене в результаті реорганізації юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є держава. Державне майно (його частина), що перебуває в користуванні юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є держава, за рішенням уповноваженого органу управління такої юридичної особи може бути передане у власність державного некомерційного товариства шляхом внесення його до статутного капіталу такого державного некомерційного товариства.

Майно, права та обов’язки юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є держава, що припиняється в результаті перетворення в державне некомерційне товариство, переходять до правонаступника такої юридичної особи – державного некомерційного товариства, крім випадків передбачених законом.";

частину шосту доповнити новим абзацом першим такого змісту:

"6. Майно, внесене до статутного капіталу державного некомерційного товариства, належить такому державному некомерційному товариству на праві власності.".

У зв’язку з цим абзац перший вважати абзацом другим;

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Відчуження та передача в користування державного майна, що перебуває на балансі державного некомерційного товариства, здійснюються за попереднім погодженням з органом, до сфери управління якого належить таке державне некомерційне товариство, та лише на конкурентних засадах шляхом продажу або передачі в користування на електронному аукціоні у дворівневій електронній торговій системі з урахуванням вимог цього Закону та особливостей, визначених законом.

Відчуження нерухомого майна, що належить державі та перебуває на балансі державного некомерційного товариства, здійснюється за попереднім погодженням з Фондом державного майна України, крім випадків, передбачених законом. Фонд державного майна України виступає організатором продажу такого нерухомого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відчуження та передача в користування майна, що є власністю державного некомерційного товариства, здійснюються на конкурентних засадах шляхом продажу або передачі в користування на електронному аукціоні у дворівневій електронній торговій системі.";

частину десяту після пункту 5 доповнити новими пунктами такого змісту:

"6) майно, внесене до статутного капіталу;

7) майно, набуте товариством у результаті діяльності, передбаченої статутом;".

У зв’язку з цим пункт 6 вважати пунктом 8;

статті 9-8–9-10 викласти в такій редакції:

"Стаття 9-8. Значний правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

1. Значний правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства – це правочин, ринкова вартість предмета якого становить 10 і більше відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.

Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

2. Рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством значного правочину, ринкова вартість предмета якого становить від 10 до 25 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, приймається наглядовою радою (радою директорів).

3. Рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством значного правочину, ринкова вартість предмета якого перевищує 25 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, приймається уповноваженим органом управління такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням наглядової ради (ради директорів) або виконавчого органу, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною.

4. Наглядова рада (рада директорів) державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства має право приймати рішення про вчинення значного правочину, ринкова вартість предмета якого перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, за умови що склад наглядової ради (ради директорів) відповідає вимогам частини другої статті 11-2 цього Закону і такий порядок прийняття рішення про вчинення значного правочину передбачено статутом такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.

5. У разі неприйняття наглядовою радою (радою директорів) державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства рішення про вчинення значного правочину або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не є обов’язковим відповідно до закону, або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною, питання про вчинення такого правочину може бути винесено на розгляд уповноваженого органу управління такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням виконавчого органу такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.

6. Якщо на дату прийняття уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства рішення про вчинення значного правочину неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться таким державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, уповноважений орган управління може прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися таким державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством протягом не більш як одного календарного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їхньої граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів застосовуються відповідні положення частин третьої та четвертої цієї статті.

7. Для цілей цієї статті вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством протягом одного року кількох правочинів з одним контрагентом та/або з афілійованими особами такого контрагента щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину.

8. Положення цієї статті не застосовуються у разі:

1) вчинення правочинів за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до законодавства;

2) вчинення правочинів у рамках провадження звичайної господарської діяльності, за умови їх вчинення на ринкових умовах.

9. Значний правочин може бути вчинено державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством з відкладальною умовою отримання згоди на його вчинення в порядку, встановленому цим Законом.

10. Порядок вчинення значного правочину господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначається Законом України "Про акціонерні товариства".

Стаття 9-9. Правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, щодо вчинення якого є заінтересованість

1. Правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю), – це правочин, у вчиненні якого хоча б одна із зазначених у частині другій цієї статті осіб має заінтересованість відповідно до частини третьої цієї статті, а також правочин, вчинений між афілійованою особою державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства та юридичною особою, що перебуває під контролем такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.

2. Особою, заінтересованою у вчиненні державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину, може бути особа, яка є:

1) посадовою особою органу державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства або її афілійованою особою;

2) юридичною особою, в якій особа, передбачена пунктом 1 цієї частини, є посадовою особою або контролером такої юридичної особи;

3) афілійованою особою державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства;

4) однією з інших осіб, додатково визначених статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.

3. Особа, визначена частиною другою цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину, якщо вона:

1) є стороною такого правочину або членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину, або здійснює контроль над юридичною особою, яка є стороною правочину;

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства (посадових осіб органів такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) відповідно до умов такого правочину набуває майно;

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства посадовими особами).

4. Порядок вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину із заінтересованістю, який є одночасно значним правочином (далі – значний правочин із заінтересованістю), встановлюється цією статтею.

5. Рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину із заінтересованістю приймається наглядовою радою (радою директорів), якщо ринкова вартість предмета правочину із заінтересованістю не перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.

Якщо ринкова вартість предмета правочину із заінтересованістю перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства (значний правочин із заінтересованістю), рішення про вчинення такого правочину приймається уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням наглядової ради (ради директорів) або виконавчого органу, якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не є обов’язковим відповідно до закону або якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною.

У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину із заінтересованістю або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не є обов’язковим відповідно до закону, або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною, або якщо всі члени наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні правочину, питання про вчинення такого правочину може бути внесено на розгляд уповноваженого органу управління такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням виконавчого органу такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.

6. Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства можуть визначатися додаткові умови віднесення правочину до правочину із заінтересованістю та може бути встановлено нижнє граничне значення співвідношення між ринковою вартістю предмета правочину із заінтересованістю та вартістю активів за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства з метою отримання згоди відповідного органу такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства на вчинення правочинів із заінтересованістю.

7. Рішення органу державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства про вчинення правочину із заінтересованістю може передбачати умови проекту правочину, які можуть змінюватися за рішенням виконавчого органу під час вчинення такого правочину із заінтересованістю. У разі відсутності таких умов правочин має вчинятися відповідно до умов проекту правочину, поданого відповідно до частини восьмої цієї статті.

8. Особа, заінтересована у вчиненні державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину, зобов’язана завчасно поінформувати таке державне унітарне підприємство, державне некомерційне товариство про наявність у неї заінтересованості шляхом подання до виконавчого органу такої інформації:

1) ознаки заінтересованості особи у вчиненні правочину;

2) проект правочину.

Виконавчий орган державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства протягом п’яти робочих днів з дня отримання такої інформації зобов’язаний подати її з поясненням щодо ознак заінтересованості до наглядової ради (ради директорів).

9. Наглядова рада державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства з метою проведення оцінки правочину із заінтересованістю на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучає незалежного суб’єкта аудиторської діяльності, суб’єкта оцінювальної діяльності або іншу особу, яка має відповідну кваліфікацію.

Якщо в державному унітарному підприємстві, державному некомерційному товаристві утворено комітет з питань аудиту, наглядова рада може отримати висновок такого комітету та не залучати осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, для проведення оцінки правочину із заінтересованістю на відповідність його умов звичайним ринковим умовам.

10. Якщо член наглядової ради (ради директорів) є особою, заінтересованою у вчиненні правочину (представником особи, заінтересованої у вчиненні правочину), він не має права голосу з питання вчинення такого правочину.

Рішення про вчинення правочину із заінтересованістю приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів наглядової ради (ради директорів), які не є заінтересованими у вчиненні правочину (далі – незаінтересовані члени наглядової ради). Якщо на такому засіданні присутній лише один незаінтересований член наглядової ради (ради директорів), рішення про вчинення правочину із заінтересованістю може прийматися таким членом одноосібно.

Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства може встановлюватися вимога про присутність усіх чи більшості незаінтересованих членів наглядової ради (ради директорів) на засіданні, на якому розглядається питання про вчинення правочину із заінтересованістю, або інші вимоги щодо порядку прийняття рішення про вчинення правочину із заінтересованістю.

11. Для цілей цієї статті вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством протягом одного року кількох правочинів з одним контрагентом та/або з афілійованими особами такого контрагента щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину.

12. Державне унітарне підприємство, державне некомерційне товариство, господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, зобов’язане оприлюднити інформацію про прийняття рішення про вчинення правочину із заінтересованістю у передбаченому законодавством порядку.

13. Положення цієї статті не застосовуються у разі:

1) вчинення правочину на суму менше 1 відсотка вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, якщо менша сума не визначена статутом такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства;

2) припинення державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства;

3) надання посадовою особою органу державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки такому державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству або особам, які надають такому державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству позику;

4) вчинення правочину за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до вимог законодавства;

5) вчинення правочинів у рамках провадження звичайної господарської діяльності, за умови їх вчинення на ринкових умовах;

6) вчинення правочинів з метою реалізації положення про винагороду членів наглядової ради (ради директорів).

14. Солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству правочином із заінтересованістю, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несуть особа, яка порушила вимоги цього Закону щодо порядку надання згоди на вчинення такого правочину, та особа, заінтересована у вчиненні державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством такого правочину.

15. Порядок вчинення правочину із заінтересованістю господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначається Законом України "Про акціонерні товариства".

Стаття 9-10. Вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, значного правочину, правочину, щодо якого є заінтересованість, з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення або правочину, вчиненого на гірших умовах, ніж ринкові

1. Значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину таким державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про його вчинення.

2. Подальше схвалення правочину державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства з дня вчинення такого правочину.

3. Особа, заінтересована у вчиненні правочину, вчиненого з порушенням порядку отримання згоди на його вчинення, несе відповідальність перед державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством у розмірі збитків, заподіяних такому державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству вчиненням такого правочину.

4. Особа, заінтересована у вчиненні правочину із заінтересованістю, у разі вчинення такого правочину на гірших умовах, ніж ринкові, зобов’язана повернути державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству кошти у розмірі прибутку, отриманого такою особою прямо або опосередковано в результаті вчинення такого правочину.

5. Наслідки вчинення господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, значного правочину, правочину, щодо якого є заінтересованість, з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення або правочину, вчиненого на гірших умовах, ніж ринкові, визначаються Законом України "Про акціонерні товариства".";

у частині п’ятій статті 11:

абзац п’ятий після слів "У такому разі сплата дивідендів" доповнити словами ", нарахованих за акціями (часткою), що належать державі,";

абзац сьомий після слів "сплачують дивіденди" доповнити словами ", нараховані за акціями (часткою), що набуті державою в результаті примусового відчуження або вилучення,";

у пункті 10 частини першої статті 11-4 слова "суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання" замінити словами "суб’єкта оцінки";

у частині четвертій статті 13 слова "законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність." замінити словами "законодавством про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність.";

20) у Законі України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 12–13, ст. 28 із наступними змінами):

частину сімнадцяту статті 18 викласти в такій редакції:

"17. Ринкова вартість майна у разі його оцінки, зокрема у зв’язку з набуттям або збільшенням істотної участі у страховику та в інших випадках, передбачених цим Законом, визначається на підставі незалежної оцінки майна, що проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність або в іншому порядку, передбаченому законом.

Рішення про залучення суб’єкта оцінки приймає Рада страховика (у процесі створення товариства – збори засновників, а в разі створення страховика однією особою – засновником особисто).

Рада страховика затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами). Затверджена вартість майна не може відрізнятися більш як на 10 відсотків від вартості, визначеної суб’єктом оцінки. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність, Рада страховика (у процесі створення страховика – установчі збори) повинна мотивувати своє рішення.";

у пункті 2 частини четвертої статті 67 слова "оцінювачами та суб’єктами оціночної діяльності;" замінити словами "суб’єктами оцінки;";

21) у тексті Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., №№ 37–38, ст. 238 із наступними змінами):

слова "законодавство про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" замінити словами "законодавство про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність";

слова "суб’єкт оціночної діяльності," і "суб’єкт професійної оціночної діяльності," в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки," у відповідному відмінку і числі;

слово "оцінювач," в усіх відмінках і числах виключити;

22) абзац другий частини п’ятої статті 12 Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., № 6, ст. 13 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"До визначення вартості пакетів акцій банків згідно з цим Законом положення Закону України "Про оцінку майна" (у тому числі щодо здійснення незалежної оцінки майна) не застосовуються. Аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), екологічний аудит та інвентаризація майна банку у зв’язку з продажем пакета акцій банку не проводяться.";

23) у Законі України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 68, ст. 234 із наступними змінами):

у пункті 4 частини першої статті 7 слова "суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання" замінити словами "суб’єктів оцінки";

абзац третій частини четвертої статті 19 викласти в такій редакції:

"Початкова вартість майна об’єкта припинення визначається на підставі ринкової вартості такого майна, визначеної за результатами незалежної оцінки майна відповідно до Закону України "Про оцінку майна".";

24) у Законі України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 60, ст. 191 із наступними змінами):

в абзаці п’ятому частини другої статті 1 слова ""Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"" замінити словами ""Про оцінку майна"";

у статті 3:

в абзаці другому частини третьої слово "оцінювачі," виключити, а слова "суб’єкти оціночної діяльності," замінити словами "суб’єкти оцінки,";

у пункті 3 частини четвертої слово "оцінювачів," виключити, а слова "суб’єктів оціночної діяльності," замінити словами "суб’єктів оцінки,";

у пункті 17 частини восьмої статті 14 слова "суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі);" замінити словами "суб’єкти оцінки;";

25) у частині п’ятій статті 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 46, ст. 378) слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";

26) у частинах другій і третій статті 22 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 52, ст. 497 із наступними змінами) слова "законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" замінити словами "законодавством про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність";

27) у частині першій статті 7 і частині шостій статті 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 47, ст. 313 із наступними змінами) слова "суб’єкт оціночної діяльності" в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку і числі;

28) у частині першій статті 72 Закону України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337) слова "законодавством про оцінку майна, майнових прав та" замінити словами "законодавством про оцінку майна та";

29) у Законі України "Про особливості передачі в оренду об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 11, ст. 71 із наступними змінами):

в абзаці четвертому частини другої статті 6 слова "і майнових прав" виключити;

в абзаці першому частини дев’ятої статті 11 слова "законодавством про оцінку майна, майнових прав та" замінити словами "законодавством про оцінку майна та";

30) у Законі України "Про іпотечні облігації" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 16, ст. 134 із наступними змінами):

у пункті 9 частини другої статті 7 слова "оціночної діяльності" замінити словом "оцінки";

у тексті Закону слово "оціночна" в усіх відмінках виключити;

31) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5–6, ст. 30 із наступними змінами):

статтю 61 доповнити новою частиною такого змісту:

"Оцінювач, який є працівником банку, надає інформацію, що становить банківську таємницю, що міститься у відповідних звітах про оцінку майна і рецензіях, на запити Фонду державного майна України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, апеляційного комітету Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, саморегулівної організації оцінювачів у випадку, передбаченому статтею 30 Закону України "Про оцінку майна".";

у частині тринадцятій статті 79-1 слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";

32) у частині першій статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):

пункт 21 викласти в такій редакції:

"21) визначає за погодженням з Фондом державного майна України перелік випадків обов’язкового рецензування рецензентами Фонду державного майна України звітів про оцінку майна, складених суб’єктами оцінки за результатами проведення ними незалежної оцінки майна у випадках, передбачених профільним законодавством;";

у підпункті "и" пункту 57 слова "оціночної діяльності," замінити словом "оцінки,";

33) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17 із наступними змінами):

у статті 6:

частину другу доповнити пунктом 3-5 такого змісту:

"3-5) перевіряє наявність правових підстав користування об’єктом нерухомого майна, адреса якого зазначена як місцезнаходження юридичної особи;";

після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

"8. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації створення юридичної особи обов’язково здійснює перевірку наявності у засновника чи у одного із засновників такої юридичної особи правових підстав користування об’єктом нерухомого майна, адреса якого зазначена як місцезнаходження юридичної особи, шляхом встановлення відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно факту належності такого об’єкта нерухомого майна на праві власності чи на іншому речовому праві, похідному від права власності.

Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною місцезнаходження такої юридичної особи, обов’язково здійснює перевірку наявності у такої юридичної особи правових підстав користування об’єктом нерухомого майна, адреса якого зазначена як місцезнаходження юридичної особи, шляхом встановлення відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно факту належності такого об’єкта нерухомого майна на праві власності чи на іншому речовому праві, похідному від права власності.

У випадку коли правовою підставою користування об’єктом нерухомого майна є договір найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, що відповідно до закону не підлягає нотаріальному посвідченню, перевірка здійснюється на підставі договору найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди та відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо факту належності такого об’єкта нерухомого майна на праві власності особі, що є наймодавцем (позичкодавцем).

Дія цієї частини не поширюється на проведення реєстраційних дій щодо державного органу, органу місцевого самоврядування.".

У зв’язку з цим частини восьму – одинадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою – дванадцятою;

у частині дев’ятій слова "Єдиним реєстром довіреностей, Єдиним державним" замінити словами "Єдиним реєстром довіреностей, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним";

у статті 17:

частину першу доповнити пунктом 20 такого змісту:

"20) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) договору найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, адресу якої зазначено як місцезнаходження юридичної особи, – у разі коли правовою підставою користування об’єктом нерухомого майна є договір найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, що відповідно до закону не підлягає нотаріальному посвідченню.".

У зв’язку з цим розділовий знак "." в кінці пункту 19 замінити розділовим знаком ";";

частину четверту доповнити пунктом 17 такого змісту:

"17) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) договору найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, адресу якої зазначено як нове місцезнаходження юридичної особи, – у разі державної реєстрації змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування) та коли правовою підставою користування об’єктом нерухомого майна є договір найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, що відповідно до закону не підлягає нотаріальному посвідченню.".

У зв’язку з цим розділовий знак "." в кінці пункту 16 замінити розділовим знаком ";";

частину першу статті 28 доповнити пунктом 13-1 такого змісту:

"13-1) з поданих документів або відомостей, отриманих у порядку, передбаченому цим Законом, не встановлено правових підстав користування об’єктом нерухомого майна, адреса якого зазначена як місцезнаходження юридичної особи;";

у частині третій статті 34:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.";

абзац третій виключити;

34) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

у статті 17:

назву доповнити словами ", спільній власності територіальних громад району, області";

частину першу після слів "територіальних громад" доповнити словами ", спільній власності територіальних громад району, області";

частину другу після слів "відповідної територіальної громади" доповнити словами ", спільній власності територіальних громад району, області";

частину третю після слів "непідприємницьких товариств" доповнити словами "через сільські, селищні, міські ради, а також через районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст";

у частині четвертій:

в абзаці другому слова "територіальна громада" замінити словами "одна або кілька територіальних громад, територіальні громади району, області";

в абзаці третьому слова "Територіальна громада" замінити словами "Територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

доповнити новими абзацами такого змісту:

"Комунальне некомерційне товариство може бути створене в результаті реорганізації юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є одна або кілька територіальних громад, територіальні громади району, області. Комунальне майно (його частина), що перебуває в користуванні юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є одна або кілька територіальних громад, територіальні громади району, області, за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування, може бути передане у власність комунального некомерційного товариства шляхом внесення його до статутного капіталу такого комунального некомерційного товариства.

Майно, права та обов’язки юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є одна або кілька територіальних громад, територіальні громади району, області, що припиняється в результаті перетворення в комунальне некомерційне товариство, переходять до правонаступника такої юридичної особи – комунального некомерційного товариства, крім випадків, передбачених законом.

Майно, внесене до статутного капіталу комунального некомерційного товариства, належить такому комунальному некомерційному товариству на праві власності.";

у частині першій статті 60-2:

в абзаці першому слова "Комунальне унітарне підприємство створюється" замінити словами "Комунальним унітарним підприємством є юридична особа, створена";

в абзаці другому слово "створюються" замінити словом "функціонують";

35) у статті 14 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., №№ 28–29, ст. 94 із наступними змінами):

в абзаці другому частини першої слова "єдиним учасником (засновником) якого є територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "учасниками (засновниками) яких є територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

у частині другій:

в абзаці першому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

в абзаці другому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

у частині четвертій:

в абзаці першому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

в абзаці третьому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

в абзаці четвертому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

в абзаці шостому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)", а слова "крім випадку, визначеного абзацом сьомим цієї частини" – словами "крім випадків, передбачених абзацами сьомим – десятим цієї частини";

доповнити новими абзацами такого змісту:

"Об’єкт державної або комунальної власності, що підлягає внесенню до статутного капіталу юридичної особи – правонаступника підприємства, єдиним учасником (засновником) якої є держава або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області), підлягає переоцінці, у разі якщо:

у об’єкта оренди відсутня балансова вартість;

залишкова балансова вартість об’єкта дорівнює нулю;

залишкова балансова вартість об’єкта становить менше 10 відсотків його первісної балансової вартості (балансової вартості за результатами останньої переоцінки).

Розмір статутного капіталу юридичної особи – правонаступника підприємства, єдиним учасником (засновником) якої є держава або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області), складається із сукупної вартості активів єдиного майнового комплексу такого підприємства за вирахуванням вартості майна, що не передається до статутного капіталу. Під час визначення розміру статутного капіталу вартість довгострокових та поточних зобов’язань і забезпечень не враховується.";

у частині восьмій:

в абзаці першому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

в абзаці четвертому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

в абзаці п’ятому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

у частині дев’ятій:

в абзаці першому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

в абзаці другому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";

36) статтю 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139 із наступними змінами) доповнити частинами другою і третьою такого змісту:

"Термін "дочірнє підприємство" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб".

Заснованим підприємством у значенні цього Закону є юридична особа, незалежно від її організаційно-правової форми, єдиним учасником (засновником) якої є інше підприємство або підприємницьке товариство.";

37) у частині третій статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, територіального органу Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.";

абзац третій виключити.

4. З метою створення Національної палати оцінювачів України відповідно до вимог цього Закону не пізніше шести місяців з дня набрання чинності цим Законом проводиться установча конференція саморегулівних організацій оцінювачів.

Оцінювачі з чинним кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, виданим відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", подають до Фонду державного майна України інформацію щодо членства у саморегулівних організаціях оцінювачів протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом.

Здійснення організаційних заходів щодо скликання установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів покладається на Організаційний комітет з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів.

До складу Організаційного комітету з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів по одному представнику делегують Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну економічну політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, а також саморегулівні організації оцінювачів, статус яких визнано відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Про делегування представників до Організаційного комітету з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів особи, зазначені в абзаці четвертому цього пункту, повідомляють Фонд державного майна України.

Делегування представників до Організаційного комітету з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів здійснюється протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Організаційне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення Організаційного комітету з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів покладається на Фонд державного майна України.

Делегатами установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів є представники саморегулівних організацій оцінювачів, статус яких визнано відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Кількість представників саморегулівної організації оцінювачів на установчій конференції саморегулівних організацій оцінювачів визначається Організаційним комітетом з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів пропорційно частці оцінювачів – членів такої організації у загальній кількості оцінювачів, відомості про яких містяться у Державному реєстрі оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, на дату скликання конференції.

На установчій конференції саморегулівних організацій оцінювачів обирається голова установчої конференції, який організовує роботу конференції та головує на ній.

Установча конференція саморегулівних організацій оцінювачів утворює Національну палату оцінювачів України та затверджує її статут, утворює та формує органи Національної палати оцінювачів України, затверджує положення про ці органи.

Після утворення органів самоврядування оцінювачів зміна їхнього складу можлива в порядку, передбаченому цим Законом.

Реєстрація Національної палати оцінювачів України здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань".

Методичний комітет Національної палати оцінювачів України розробляє перший офіційний переклад міжнародних стандартів оцінки не пізніше шести місяців з дня створення Національної палати оцінювачів України.

Фонд державного майна України не пізніше дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом оприлюднює перший офіційний переклад міжнародних стандартів оцінки на своєму офіційному вебсайті та визначає дату початку їх застосування, яка не може передувати даті початку застосування, зазначеній у відповідних стандартах.

5. Установити, що скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів прав на нерухоме майно, державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань суб’єктів державної реєстрації, а також територіальних органів Міністерства юстиції України, які подано до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діяли до набрання ним чинності.

6. Установити, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, оцінювачі, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України або інших сил оборони, звільняються від обов’язків, передбачених статтями 21 і 22 цього Закону, при цьому пункт 4 частини першої статті 28 цього Закону на зазначених осіб не поширюється.

7. Фонду державного майна України протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом:

1) утворити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів у порядку та у складі, що визначені цим Законом;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

8. Кабінету Міністрів України протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

14 жовтня 2026 року

№ 5020-IX