1. Незалежна оцінка майна здійснюється на підставі договору про надання послуг з оцінки майна, якщо інше не визначено іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Здійснення незалежної оцінки майна є обов’язковим у випадках:
1) створення юридичних осіб на базі державного чи комунального майна, крім випадків, встановлених законом;
2) реорганізації (крім випадків безоплатної передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій у комунальну власність, а також єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій у державну власність), банкрутства, ліквідації державних, комунальних суб’єктів господарювання та господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що належать державі або територіальній громаді, крім випадків, встановлених законом;
3) виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка та/або частка комунального майна;
4) визначення вартості внесків засновників (учасників) господарського товариства, до статутного (складеного) чи додаткового капіталу якого вноситься майно господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що належать державі або територіальній громаді, а також у разі виходу (виключення) засновника (учасника) із складу такого товариства;
5) приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, міни, страхування державного та/або комунального майна, а також повернення такого майна на підставі рішення суду;
6) передання державного та/або комунального майна у забезпечення виконання зобов’язання;
7) визначених податковим законодавством України;
8) визначення майнової шкоди, розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
9) визначення розміру майнової шкоди, завданої пошкодженням, знищенням чи втратою майна або іншими порушеннями щодо майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених воєнним конфліктом;
10) повернення (витребування) майна у державну або комунальну власність;
11) примусового відчуження майна;
12) оцінки скарбу, що передається державі або територіальній громаді;
13) оцінки майна, що переходить у власність територіальної громади (крім випадків безоплатної передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність);
14) в інших випадках, визначених законом або договором.
3. Стандартизована оцінка майна здійснюється на підставі рішення відповідного органу державної влади, його територіального органу, органу місцевого самоврядування, за винятком стандартизованої оцінки майна, що здійснюється автоматизовано за допомогою технічних і програмних засобів. Випадки здійснення стандартизованої оцінки майна встановлюються законодавством України.
4. Суб’єкти оцінки, визначені пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону, які провадять професійну оцінювальну діяльність у складі фінансових установ, здійснюють оцінку майна у випадках і на підставах, визначених внутрішніми документами відповідних фінансових установ.
5. Суб’єкти оцінки, визначені пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону, які провадять професійну оцінювальну діяльність у складі Національного банку України, здійснюють оцінку майна у випадках і на підставах, визначених Національним банком України.