1. Іноземні оцінювачі, які перебувають на території України на законних підставах, користуються тими самими правами та мають такі самі обов’язки у сфері оцінки майна, що й громадяни України, за умови відповідності вимогам цього Закону.
2. Іноземний оцінювач може набути право на здійснення професійної оцінювальної діяльності на підставі та у спосіб, передбачені статтями 15–18 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
3. Іноземний оцінювач, за умови підтвердження свого правового статусу оцінювача у відповідній іноземній державі, може набути кваліфікацію оцінювача в Україні шляхом складання кваліфікаційного іспиту без проходження базової кваліфікаційної підготовки.
4. Іноземний оцінювач з держави, у якій визнається кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане відповідно до цього Закону, та оцінювачам, які мають таке свідоцтво, забезпечено право провадити професійну оцінювальну діяльність на умовах, не гірших ніж ті, що застосовуються до оцінювачів такої іноземної держави, може набути кваліфікацію оцінювача в Україні без складання кваліфікаційного іспиту та проходження базової кваліфікаційної підготовки.
5. Порядок набуття іноземними оцінювачами права на здійснення професійної оцінювальної діяльності в Україні визначає Фонд державного майна України.