Ст. 21. Способи підвищення кваліфікації

Чинна редакція від 14.10.2026 · Закон набрав чинності 27.10.2026

Розділ IV. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ОЦІНЮВАЧА

1. Оцінювач зобов’язаний постійно підвищувати свою кваліфікацію за кожним напрямом оцінки майна, зазначеним у його кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, з метою опанування законодавства України, міжнародних стандартів оцінки та набуття нових професійних компетентностей.

2. Підвищення кваліфікації здійснюється за напрямами незалежної оцінки майна за одним чи декількома (за бажанням) способами:

1) безперервне навчання у сфері оцінки майна;

2) викладання у сфері оцінки майна;

3) науково-методична діяльність у сфері оцінки майна.

3. Безперервне навчання у сфері оцінки майна передбачає виконання оцінювачем програм підвищення кваліфікації в Україні та/або участь оцінювача в освітніх (професійних, науково-практичних) заходах у сфері оцінки майна, що проводяться за кордоном, в обсязі не менше мінімальної кількості таких заходів та/або навчальних годин, визначених Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.

Виконання програм підвищення кваліфікації забезпечують заклади освіти, суб’єкти освітньої діяльності, створені саморегулівними організаціями оцінювачів або які здійснюють зазначену діяльність на підставі договору, укладеного з саморегулівною організацією оцінювачів (далі – організатори підвищення кваліфікації).

Організатори підвищення кваліфікації забезпечують виконання програм підвищення кваліфікації на підставі договору про співробітництво у сфері професійної підготовки оцінювачів, укладеного з Фондом державного майна України.

Єдині вимоги до програм підвищення кваліфікації, кваліфікації викладацького складу та організаторів підвищення кваліфікації визначаються Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.

4. Викладання у сфері оцінки майна передбачає проведення оцінювачем лекцій, семінарів, інших освітніх (професійних, науково-практичних) заходів у межах базової кваліфікаційної підготовки та/або виконання програм підвищення кваліфікації в обсязі не менше мінімальної кількості таких заходів та/або навчальних годин, визначених Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.

5. Науково-методична діяльність у сфері оцінки майна передбачає підготовку оцінювачем одноосібно або у співавторстві наукових досліджень та/або методичних розробок у сфері оцінки майна у формі наукових статей, монографій, підручників, посібників, методичних рекомендацій та інших фахових публікацій та їх оприлюднення у вітчизняних та/або міжнародних фахових виданнях.

Вимоги до науково-методичної діяльності у сфері оцінки майна для зарахування такої діяльності як підвищення кваліфікації визначаються Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.

6. Облік та перевірка заходів безперервного навчання у сфері оцінки майна та викладання у сфері оцінки майна здійснюються автоматизовано за накопичувальною системою за допомогою засобів Єдиного реєстру оцінювачів України у порядку, встановленому Фондом державного майна України.