Ст. 4. Оцінка майна

Чинна редакція від 14.10.2026 · Закон набрав чинності 27.10.2026

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Оцінку майна здійснює суб’єкт оцінки з метою формування професійного судження про вартість майна (визначення вартості) або розрахунку вартості майна.

2. Видами вартості майна, що визначаються шляхом здійснення оцінки майна, є:

1) ринкова вартість;

2) справедлива вартість;

3) інвестиційна вартість;

4) інші види вартості, передбачені міжнародними стандартами оцінки, іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна.

Поняття ринкової, справедливої, інвестиційної вартості, а також порядок їх визначення встановлюються міжнародними стандартами оцінки і реалізуються шляхом здійснення незалежної оцінки майна.

Якщо законом, договором про надання послуг з оцінки майна або іншим актом, що є підставою для здійснення оцінки майна, не визначено вид вартості, що має бути визначена за результатами оцінки майна, визначається ринкова вартість такого майна.

3. Ціна майна за договорами купівлі-продажу, укладеними за результатами електронного аукціону в електронній торговій системі відповідно до закону, є ринковою вартістю (ціною) такого майна на момент вчинення правочину.

Така ціна є ринковою вартістю цього майна незалежно від:

1) попередньої вартості майна, визначеної за результатами оцінки майна;

2) балансової або залишкової вартості майна;

3) стартової ціни, визначеної організатором електронного аукціону.

Визначення вартості (ціни) продажу майна на електронному аукціоні в електронній торговій системі як ринкової не потребує додаткових підтверджень, здійснення оцінки майна або погодження органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

4. За суб’єктом оцінки та видом вартості майна оцінка майна поділяється на:

1) незалежну оцінку майна;

2) стандартизовану оцінку майна.

5. Незалежну оцінку майна здійснюють суб’єкти оцінки, визначені пунктами 1–3 частини другої статті 5 цього Закону, за такими напрямами:

1) оцінка об’єктів нерухомого майна (нерухомості) та прав на них;

2) оцінка об’єктів рухомого майна;

3) оцінка бізнесу, інтересів у бізнесі, фінансових інструментів та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Поняття бізнесу, інтересів у бізнесі, нематеріальних активів визначаються міжнародними стандартами оцінки.

За результатами незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна відповідно до статті 11 цього Закону, міжнародних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна.

Обов’язковість застосування звіту про оцінку майна для вчинення правочинів, здійснення повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, вчинення інших дій, що спричиняють виникнення, зміну або припинення відносин, встановлює законодавство України.

6. Стандартизовану оцінку майна здійснюють суб’єкти оцінки, визначені пунктом 4 частини другої статті 5 цього Закону, або така оцінка здійснюється автоматизовано за допомогою технічних і програмних засобів.

Порядок здійснення стандартизованої оцінки майна та форма документа, що складається за результатами такої оцінки майна, визначаються іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна, крім випадків, встановлених цим Законом.

Суб’єкти оцінки, визначені пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону, які провадять професійну оцінювальну діяльність у складі фінансових установ, здійснюють стандартизовану оцінку майна у порядку, визначеному іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна, прийнятими Фондом державного майна України за погодженням з Національним банком України або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до компетенції.