1. Звіт про оцінку майна є документом, складеним за результатами незалежної оцінки майна, що містить професійне судження про вартість майна на дату оцінки та підтверджує виконані суб’єктом оцінки процедури з оцінки майна.
2. У звіті про оцінку майна обов’язково зазначаються:
1) завдання щодо здійснення оцінки майна;
2) вихідна інформація, надана суб’єкту оцінки замовником та/або іншою особою, за завданням якої здійснюється оцінка майна;
3) інша необхідна інформація, зібрана оцінювачем самостійно;
4) припущення та застереження щодо оцінки майна;
5) застосована методологія, у тому числі застосовані міжнародні стандарти оцінки;
6) розрахунки, на підставі яких сформовано професійне судження про вартість майна;
7) інша інформація, передбачена міжнародними стандартами оцінки та іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна.
У разі здійснення оцінки об’єкта нерухомого майна, який складається із земельної ділянки та розміщеної на ній будівлі (споруди), що на праві власності належать різним особам, звіт про оцінку майна повинен містити розподіл вартості об’єкта нерухомого майна на складові у вигляді вартості земельної ділянки та вартості відповідної будівлі (споруди).
Вимоги до форми та змісту звіту про оцінку майна встановлюються міжнародними стандартами оцінки та іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна з урахуванням частин шостої і сьомої статті 9 цього Закону.
3. Звіт про оцінку майна складає та підписує оцінювач, який здійснив оцінку майна.
Звіт про оцінку майна складається у вигляді документа в паперовій або електронній формі з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна може встановлюватися строк, протягом якого результат оцінки майна може використовуватися для визначеної мети. Після спливу зазначеного строку звіт про оцінку майна не може бути використаний для вчинення правочинів, здійснення повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а також для вчинення інших дій, що спричиняють виникнення, зміну або припинення відносин.
Звіт про оцінку майна, що підлягає державній реєстрації відповідно до частини третьої статті 14 цього Закону, може бути використаний з метою, зазначеною у такому звіті, з моменту його реєстрації в Реєстрі звітів та рецензій.
Звіт про оцінку майна, який всупереч частині третій статті 14 цього Закону не зареєстровано в Реєстрі звітів та рецензій, є недійсним.
4. Один примірник звіту про оцінку майна разом із робочою документацією (робочими файлами) щодо виконаного завдання із здійснення оцінки майна в обсязі, достатньому для підтвердження вихідних даних, припущень та застережень, проведених процедур, розрахунків та обґрунтування сформованого професійного судження про вартість майна, підлягає зберіганню протягом щонайменше п’яти років після його складення, якщо більший строк не встановлено законодавством України.
Виконання обов’язку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, покладається на суб’єкта оцінки, який склав звіт про оцінку майна, крім випадку, передбаченого абзацом третім цієї частини.
Зберігання документів, зазначених в абзаці першому цієї частини, якщо звіт про оцінку майна складено суб’єктом оцінки, визначеним пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону, який провадить професійну оцінювальну діяльність у складі фінансової установи або Національного банку України, забезпечує така юридична особа.
5. Суб’єкти оцінки, визначені пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону, які провадять професійну оцінювальну діяльність у складі фінансових установ або Національного банку України, складають звіти про оцінку майна на загальних засадах відповідно до цієї статті, якщо інше не визначено іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна.
Іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна, прийнятими Фондом державного майна України за погодженням з Національним банком України або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до компетенції, з метою забезпечення ефективної операційної діяльності фінансових установ можуть бути встановлені спеціальні вимоги до форми та змісту звіту про оцінку майна. При цьому такі вимоги не повинні впливати на обґрунтованість професійного судження про вартість майна.