1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2028 року, крім:
пункту 4, підпунктів 1 і 3 пункту 5 цього розділу, які набирають чинності та вводяться в дію з 1 січня 2029 року;
пунктів 6 і 7 цього розділу, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Установити, що з 1 січня 2028 року по 31 грудня 2028 року сім’ї, які мають право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, мають право на призначення базової соціальної допомоги, за умови припинення виплати зазначених видів допомоги у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Види державної допомоги, зазначені в абзаці першому цього пункту, призначені до 31 грудня 2028 року, виплачуються у порядку, на умовах та у розмірах, що діяли на день їх призначення, до закінчення строку, на який їх призначено.
Одночасна виплата за один і той самий період базової соціальної допомоги та видів державної допомоги, замість яких вона призначається, забороняється.
3. Установити, що:
1) до повного запровадження базової соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про базову соціальну допомогу" посилання в абзаці другому частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" на Закон України "Про базову соціальну допомогу" застосовується також до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" стосовно осіб, яким відповідна допомога призначена до введення в дію цього Закону;
2) до приведення нормативно-правових актів у сфері освіти у відповідність із цим Законом:
для цілей застосування законодавства про освіту до дітей із малозабезпечених сімей належать діти з сімей, яким призначено державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" або базову соціальну допомогу відповідно до цього Закону;
документи, що підтверджують право малозабезпеченої сім’ї на отримання державної соціальної допомоги, видані до введення в дію цього Закону, є чинними для надання пільг та гарантій у сфері освіти до закінчення строку їх дії або строку призначення базової соціальної допомоги.
4. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290 із наступними змінами).
5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) розділ VII "Прикінцеві положення" Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21–22, ст. 135) доповнити пунктом 2 - 2 такого змісту:
"2 - 2 . Тимчасова державна допомога, призначена дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, відповідно до частини восьмої статті 181 цього Кодексу, до введення в дію Закону України "Про базову соціальну допомогу", виплачується до закінчення строку її призначення або до призначення базової соціальної допомоги.
Частини восьму – десяту статті 181 цього Кодексу визнати такими, що втрачають чинність з 1 січня 2029 року. ";
2) пункт "б" частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити підпунктом 21 такого змісту:
"21) забезпечення виявлення сімей, які належать до вразливих груп населення, перебувають у складних життєвих обставинах або в кризовій ситуації та потребують базової соціальної допомоги; інформування таких сімей про право на отримання базової соціальної допомоги та державної соціальної підтримки; здійснення інших повноважень, передбачених Законом України "Про базову соціальну допомогу".".
У зв’язку з цим розділовий знак "." в кінці підпункту 20 замінити розділовим знаком ";";
3) у Законі України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102 із наступними змінами):
пункт 5 частини першої статті 3 виключити;
у частині першій статті 5 слова "допомога на дітей одиноким матерям," виключити;
розділ V-A "ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ ОДИНОКИМ МАТЕРЯМ" виключити;
4) у Законі України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами):
абзац п’ятий частини третьої статті 5 викласти в такій редакції:
"організацію безоплатного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах, та учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти із малозабезпечених сімей;";
частини п’яту і десяту статті 19 викласти в такій редакції:
"Здобувачі освіти, які навчаються в державних, комунальних закладах професійної освіти, із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення здобувачів освіти, які навчаються в державних, комунальних закладах професійної освіти, стипендією, порядок організації харчування здобувачів освіти, які навчаються в державних, комунальних закладах професійної освіти, із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю I–III групи та дітей із малозабезпечених сімей затверджує Кабінет Міністрів України.";
"Здобувачі фахової передвищої та вищої освіти із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному утриманні держави. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I–III групи, студентами із малозабезпечених сімей, включно із студентами з багатодітних сімей, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.";
5) в абзаці другому частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49–51, ст. 376 із наступними змінами) слова "Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"." замінити словами "законами України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" і "Про базову соціальну допомогу".";
6) у Законі України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 33–34, ст. 404 із наступними змінами):
а) статтю 1 викласти в такій редакції:
" Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю – щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
одинока особа – особа, яка не має працездатних родичів, зобов’язаних за законом її утримувати;
особа, яка не має права на пенсію, – дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі – дитина померлого годувальника). ";
б) частину першу статті 2 викласти в такій редакції:
"Громадяни України, які є дітьми померлого годувальника і не мають права на пенсію або є особами з інвалідністю I групи і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв’язку з інвалідністю та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.";
в) частину першу статті 4 викласти в такій редакції:
"Державна соціальна допомога згідно з цим Законом призначається особі, яка:
1) є дитиною померлого годувальника та не має права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону;
2) є особою з інвалідністю I групи та не має права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону;
3) не одержує соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, передбачені Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування".";
г) у статті 5:
частину першу викласти в такій редакції:
"Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначаються з дня звернення за допомогою. Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, допомога призначається з дня визнання осіб особами з інвалідністю. Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду допомоги надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.";
абзац другий частини другої виключити;
у частині четвертій слово "допомога" замінити словами "державна соціальна допомога на догляд";
частину п’яту викласти в такій редакції:
"У разі встановлення II або III групи інвалідності особі, якій призначено державну соціальну допомогу як особі з інвалідністю I групи, виплата такої допомоги припиняється з місяця, наступного за тим, у якому встановлена нова група інвалідності.";
ґ) статтю 6 викласти в такій редакції:
" Стаття 6. Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю
Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю за умовами, передбаченими частиною першою статті 4 цього Закону, встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
особам з інвалідністю I групи – 100 відсотків;
на одну дитину померлого годувальника – 100 відсотків, на двох дітей – 120 відсотків, на трьох і більше дітей – 150 відсотків.";
д) у статті 18 "Прикінцеві положення":
пункт 4 виключити;
доповнити пунктом 5 - 1 такого змісту:
"5 - 1 . Державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону особі, яка досягла віку 65 років та не має права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону або визнана у встановленому законом порядку особою з інвалідністю II або III групи, до введення в дію Закону України "Про базову соціальну допомогу", виплачується до закінчення строку її призначення або до призначення базової соціальної допомоги за її заявою.";
7) пункт 9 частини першої статті 14 Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"9) непрацюючі працездатні особи із малозабезпечених сімей;";
8) у Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами):
частину першу статті 73 доповнити пунктом 9 - 1 такого змісту:
"9 - 1 ) базову соціальну допомогу;";
розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 1 - 8 такого змісту:
"1 - 8 . Пункт 9 частини першої статті 73 цього Закону визнати таким, що втрачає чинність з 1 січня 2029 року.";
9) в абзаці другому частини третьої статті 56 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38–39, ст. 380 із наступними змінами) слова "дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"," замінити словами "дітей із малозабезпечених сімей,";
10) у Законі України "Про соціальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 18, ст. 73 із наступними змінами):
а) у частині першій статті 1:
пункт 4 - 3 після слів "соціальний менеджер" доповнити словами "виконавчого органу ради";
пункт 12 викласти в такій редакції:
"12) оцінювання потреб особи/сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах або кризовій ситуації, – аналіз належності особи/сім’ї до вразливих груп населення, її складних життєвих обставин, а також визначення індивідуальних потреб особи/сім’ї, переліку та обсягу соціальних послуг, яких вона потребує;";
доповнити пунктами 12 - 1 і 12 - 2 такого змісту:
"12 - 1 ) первинне оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах – аналіз складних життєвих обставин та функціонування особи/сім’ї, що здійснює уповноважений орган системи надання соціальних послуг з метою встановлення належності до вразливих груп населення, визначення потреби у соціальних послугах та прийняття рішення про надання соціальних послуг;
12 - 2 ) поглиблене оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах – детальний аналіз індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг, що його здійснює надавач соціальних послуг для складання індивідуального плану надання соціальної послуги (соціальних послуг);";
пункт 14 - 2 після слів "соціального менеджера" доповнити словами "виконавчого органу ради";
пункт 16 - 1 викласти в такій редакції:
"16 - 1 ) соціальний менеджер – посадова особа районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі – соціальний менеджер виконавчого органу ради), яка має повноваження щодо первинного оцінювання потреб дитини та сім’ї, координації виконання інтегрованого плану та плану ведення випадку, а також організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій з питань організації надання соціальних послуг і ведення випадку відповідно до цього Закону на території відповідної територіальної громади;";
доповнити пунктами 19 і 20 такого змісту:
"19) план ведення випадку – перелік та порядок надання соціальних послуг і здійснення заходів державної соціальної підтримки, визначені уповноваженим органом системи надання соціальних послуг за результатами первинного оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах для забезпечення організації та координації такої підтримки. Інтеграція, моніторинг виконання та координація інтегрованого плану здійснюються з використанням Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в установленому законодавством порядку (за технічної можливості);
20) індивідуальний план надання соціальної послуги (соціальних послуг) – перелік та порядок здійснення заходів у межах надання соціальної послуги, визначені надавачем соціальної послуги за результатами поглибленого оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах, які встановлюють зміст, обсяг, строки та умови надання такої послуги.".
У зв’язку з цим розділовий знак "." в кінці пункту 18 замінити розділовим знаком ";";
б) частину першу статті 1 - 1 викласти в такій редакції:
"1. Порядок визначення соціальних послуг загальнонаціонального значення, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та перелік таких послуг затверджує Кабінет Міністрів України.";
в) у частині п’ятій статті 11:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) забезпечення виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення, перебувають у складних життєвих обставинах або в кризовій ситуації, інформування таких осіб/сімей про право на отримання соціальних послуг та державної соціальної підтримки, здійснення інших повноважень, визначених Законом України "Про базову соціальну допомогу";";
пункт 4 після слів "за результатами" доповнити словом "первинного";
г) у частині восьмій статті 13:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) проводити поглиблене оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;";
доповнити пунктом 9 - 1 такого змісту:
"9 - 1 ) здійснювати внутрішній моніторинг наданих соціальних послуг та оцінювання їх якості;";
пункт 11 після слова "здійсненню" доповнити словом "зовнішнього";
ґ) статтю 18 викласти в такій редакції:
" Стаття 18. Надання соціальних послуг шляхом ведення випадку
1. Надання соціальних послуг шляхом ведення випадку здійснюється у разі виявлення складних життєвих обставин або комплексних потреб особи/сім’ї та включає такі етапи:
1) аналіз соціальним менеджером виконавчого органу ради заяви, звернення або повідомлення про особу/сім’ю, яка перебуває у складних життєвих обставинах або в ситуації, що загрожує життю чи здоров’ю особи;
2) проведення соціальним менеджером виконавчого органу ради первинного оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах та державній соціальній підтримці, розроблення за його результатами плану ведення випадку;
3) прийняття рішення виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб особи/сім’ї;
4) проведення надавачем соціальних послуг поглибленого оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах та розроблення індивідуального плану надання соціальної послуги (соціальних послуг);
5) укладення договору про надання соціальних послуг;
6) виконання індивідуального плану надання соціальної послуги (соціальних послуг), здійснення внутрішнього моніторингу її (їх) надання та оцінювання якості;
7) здійснення супроводу особи/сім’ї протягом строку, необхідного для реалізації плану ведення випадку;
8) здійснення зовнішнього моніторингу надання соціальних послуг та оцінювання їх якості.
2. Органи місцевого самоврядування, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації забезпечують організацію ведення випадку шляхом визначення соціальних менеджерів або інших уповноважених посадових осіб виконавчих органів рад. Порядок ведення випадку затверджує Кабінет Міністрів України.
3. Ведення випадку не застосовується у разі надання соціальних послуг одноразово або екстрено (кризово).
4. План ведення випадку розробляє соціальний менеджер виконавчого органу ради на основі результатів первинного оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах та визначає перелік соціальних послуг, послуг у сфері освіти, охорони здоров’я та інших сферах, заходів державної соціальної підтримки, порядок і строки їх надання (реалізації), механізми взаємодії суб’єктів надання підтримки, а також заходи щодо супроводу та моніторингу виконання особою або сім’єю такого плану.
5. У разі виявлення комплексних проблем особи/сім’ї до розроблення та реалізації плану ведення випадку в установленому порядку можуть залучатися фахівці інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та мультидисциплінарних команд.
6. План ведення випадку затверджується у порядку та строки, визначені Кабінетом Міністрів України. Строк дії такого плану становить не більш як 12 місяців і може бути переглянутий та продовжений за результатами повторного оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах.";
д) статтю 20 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Первинне оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах для призначення базової соціальної допомоги та/або продовження її виплати здійснюється соціальним менеджером або іншою уповноваженою особою виконавчого органу ради протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення від органу, що призначає базову соціальну допомогу. Результати оцінювання потреб особи/сім’ї є чинними протягом шести місяців з дня його проведення.";
е) у частині шостій статті 22:
абзац перший після слів "за результатами" доповнити словом "первинного";
в абзаці другому слова "Оцінювання потреб" замінити словами "Повторне поглиблене оцінювання потреб";
є) у статті 23 - 1:
абзац перший частини третьої після слів "за результатами" доповнити словами "первинного та/або поглибленого";
у пункті 1 частини четвертої слово "оцінювання" замінити словами "поглиблене оцінювання";
ж) статтю 24 доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Безпідставна відмова особи/сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах або належить до вразливих груп населення, від отримання соціальних послуг, визначених як обов’язкові, або умисне невиконання заходів, передбачених планом ведення випадку чи індивідуальним планом надання соціальної послуги (соціальних послуг), є підставою для припинення виплати базової соціальної допомоги у порядку, визначеному Законом України "Про базову соціальну допомогу".";
з) пункт 2 частини другої статті 25 після слова "результатів" доповнити словом "первинного";
11) пункт 3 частини другої статті 57 Закону України "Про фахову передвищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 30, ст. 119) викласти в такій редакції:
"3) дітей із малозабезпечених сімей;";
12) в абзаці четвертому частини сьомої статті 19 Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 42, ст. 258 із наступними змінами) слова "дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"," замінити словами "дітей із малозабезпечених сімей,";
13) в абзаці другому частини п’ятої статті 22 Закону України "Про професійну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., № 49, ст. 216 із наступними змінами) слова "дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"," замінити словами "дітей із малозабезпечених сімей,".
6. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
3) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
4) затвердити порядок поетапного застосування соціальних контрактів щодо різних категорій отримувачів базової соціальної допомоги;
5) затвердити типовий перелік поважних причин невиконання отримувачем базової соціальної допомоги умов соціального контракту та порядок їх підтвердження;
6) затвердити та забезпечити виконання поетапного плану заходів щодо інформаційної взаємодії і навчання фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників та соціальних менеджерів процедурам проведення первинного та поглибленого оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах до 1 липня 2027 року.
7. Органам місцевого самоврядування протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) забезпечити проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення територіальних громад щодо порядку призначення та отримання базової соціальної допомоги, а також надання соціальних послуг її отримувачам;
2) вжити заходів щодо створення матеріально-технічних та організаційних умов для реалізації цього Закону;
3) враховувати примірні нормативи чисельності соціальних менеджерів, затверджені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", під час формування структури та штатної чисельності виконавчих органів місцевих рад.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
13 жовтня 2026 року
№ 5012-IX