Ст. 16. Права та обов’язки отримувача базової соціальної допомоги

Чинна редакція від 13.10.2026 · Закон набрав чинності 30.10.2026

Розділ III. ВЗАЄМОДІЯ СУБ’ЄКТІВ НАДАННЯ БАЗОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ, СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОТРИМУВАЧА БАЗОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

1. Отримувач базової соціальної допомоги має право на:

своєчасне та в повному обсязі отримання базової соціальної допомоги відповідно до цього Закону;

безоплатне отримання інформації про умови, порядок призначення, перерахунку та виплати базової соціальної допомоги;

подання через уповноваженого представника сім’ї заяви та документів, необхідних для призначення базової соціальної допомоги, у паперовій або електронній формі;

об’єктивний, неупереджений та своєчасний розгляд заяви про призначення базової соціальної допомоги;

захист своїх прав та законних інтересів під час призначення і виплати базової соціальної допомоги;

оскарження рішень, дій або бездіяльності органу, що призначає базову соціальну допомогу, та його посадових осіб до суду або в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

2. Отримувач базової соціальної допомоги зобов’язаний:

подавати до органу, що призначає базову соціальну допомогу, повні та достовірні відомості і документи, що підтверджують право на її отримання та визначення розміру;

протягом 10 календарних днів з дня виникнення обставин, що впливають на визначення права на призначення та виплату базової соціальної допомоги або на визначення її розміру (зміна складу сім’ї, працевлаштування, отримання інших видів доходів чи майна), інформувати про такі обставини орган, що призначає базову соціальну допомогу;

своєчасно та в повному обсязі повертати надміру виплачені суми базової соціальної допомоги у разі подання недостовірних відомостей або неповідомлення про виникнення обставин, що впливають на визначення права на призначення та виплату базової соціальної допомоги або на визначення її розміру;

співпрацювати з виконавчим органом ради та територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, щодо подолання або мінімізації складних життєвих обставин, в яких перебуває сім’я.