Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок заходів Співтовариства в галузі водної політики

1.1.4.

Прибережні води

1.1.5.

Штучні водні масиви та істотно змінені поверхневі водні масиви

1.2.

Нормативні визначення класифікації екологічного стану

1.2.1.

Визначення «відмінного», «доброго» та «задовільного» екологічного стану річок

1.2.2.

Визначення «відмінного», «доброго» та «задовільного» екологічного стану озер

1.2.3.

Визначення «відмінного», «доброго» та «задовільного» екологічного стану перехідних вод

1.2.4.

Визначення «відмінного», «доброго» та «задовільного» екологічного стану прибережних вод

1.2.5.

Визначення максимального, «доброго» та «задовільного» екологічного потенціалу для істотно змінених водних масивів або штучних водних масивів

1.2.6.

Процедура встановлення державами-членами стандартів хімічної якості

1.3.

Моніторинг екологічного та хімічного стану поверхневих вод

1.3.1.

Розробка діагностичного моніторингу

1.3.2.

Розробка операційного моніторингу

1.3.3.

Розробка дослідницького моніторингу

1.3.4.

Частота здійснення моніторингу

1.3.5.

Додаткові вимоги щодо моніторингу захищених зон

1.3.6.

Стандарти моніторингу елементів якості

1.4.

Класифікація та представлення екологічного стану

1.4.1.

Порівнянність результатів біологічного моніторингу

1.4.2.

Представлення результатів моніторингу та класифікація екологічного стану та екологічного потенціалу

1.4.3.

Представлення результатів моніторингу та класифікація хімічного стану

2.

ПІДЗЕМНІ ВОДИ

2.1.

Кількісний стан підземних вод

2.1.1.

Параметр класифікації кількісного стану

2.1.2.

Визначення кількісного стану

2.2.

Моніторинг кількісного стану підземних вод

2.2.1.

Моніторингова мережа рівня підземних вод

2.2.2.

Щільність ділянок моніторингу

2.2.3.

Частота здійснення моніторингу

2.2.4.

Тлумачення та представлення кількісного стану підземних вод

2.3.

Хімічний стан підземних вод

2.3.1.

Параметри визначення хімічного стану підземних вод

2.3.2.

Визначення «доброго» стану підземних вод

2.4.

Моніторинг хімічного стану підземних вод

2.4.1.

Моніторингова мережа підземних вод

2.4.2.

Діагностичний моніторинг

2.4.3.

Операційний моніторинг

2.4.4.

Виявлення тенденцій щодо забрудників

2.4.5.

Тлумачення та представлення хімічного стану підземних вод

2.5.

Представлення стану підземних вод

1. СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

1.1. Елементи якості для класифікації екологічного стану

1.1.1. Річки

Біологічні елементи

Склад водної флори та її кількість

Види бентосних безхребетних та їх кількість

Види, кількість та вікова структура іхтіофауни

Гідроморфологічні елементи, що підтримують біологічні елементи

Гідрологічний режим

обсяг та динаміка водного стоку

зв’язок із підземними водними масивами

Нерозривність річки

Морфологічні умови

коливання глибини та ширини річки

структура та субстрат русла річки

структура прибережної зони

Хімічні та фізико-хімічні елементи, що підтримують біологічні елементи

Загальні

Температурні умови

Умови насичення киснем

Солоність

Стан кислотності

Умови вмісту біогенних речовин

Окремі забрудники

Забруднення всіма пріоритетними речовинами, визначеними як такі, які скидають у водний масив

Забруднення всіма пріоритетними речовинами, визначеними як такі, які скидають у водний масив у значних кількостях

1.1.2. Озера

Біологічні елементи

Види фітопланктону, його кількість та біомаса

Види іншої водної флори та її кількість

Види бентосних безхребетних та їх кількість

Види, кількість та вікова структура іхтіофауни

Гідроморфологічні елементи, що підтримують біологічні елементи

Гідрологічний режим

обсяг та динаміка водного стоку

час існування

зв’язок із підземним водним масивом

Морфологічні умови

коливання глибини озера

величина, структура та субстрат озерного дна

структура берега озера

Хімічні та фізико-хімічні елементи, що підтримують біологічні елементи

Загальні

Прозорість

Температурні умови

Умови насичення киснем

Солоність

Стан кислотності

Умови вмісту біогенних речовин

Окремі забрудники

Забруднення всіма пріоритетними речовинами, визначеними як такі, які скидають у водний масив

Забруднення всіма пріоритетними речовинами, визначеними як такі, які скидають у водний масив у значних кількостях

1.1.3. Перехідні води

Біологічні елементи

Види фітопланктону, його кількість та біомаса

Види іншої водної флори та її кількість

Види бентосних безхребетних та їх кількість

Види іхтіофауни та її кількість

Гідроморфологічні елементи, що підтримують біологічні елементи

Морфологічні умови

коливання глибини

величина, структура та субстрат дна

структура зони припливів і відпливів

Режим припливів і відпливів

потік прісної води

захищеність від хвиль

Хімічні та фізико-хімічні елементи, що підтримують біологічні елементи

Загальні

Прозорість

Температурні умови

Умови насичення киснем

Солоність

Умови вмісту біогенних речовин

Окремі забрудники

Забруднення всіма пріоритетними речовинами, визначеними як такі, які скидають у водний масив

Забруднення всіма пріоритетними речовинами, визначеними як такі, які скидають у водний масив у значних кількостях

1.1.4. Прибережні води

Біологічні елементи

Види фітопланктону, його кількість та біомаса

Види іншої водної флори та її кількість

Види бентосних безхребетних та їх кількість

Гідроморфологічні елементи, що підтримують біологічні елементи

Морфологічні умови

коливання глибини

структура та субстрат прибережного дна

структура зони припливів і відпливів

Режим припливів і відпливів

напрям основних течій

захищеність від хвиль

Хімічні та фізико-хімічні елементи, що підтримують біологічні елементи

Загальні

Прозорість

Температурні умови

Умови насичення киснем

Солоність

Умови вмісту біогенних речовин

Окремі забрудники

Забруднення всіма пріоритетними речовинами, визначеними як такі, які скидають у водний масив

Забруднення всіма пріоритетними речовинами, визначеними як такі, які скидають у водний масив у значних кількостях

1.1.5. Штучні поверхневі водні масиви та істотно змінені поверхневі водні масиви

До штучних поверхневих водних масивів та істотно змінених поверхневих водних масивів необхідно застосовувати елементи якості тієї з чотирьох наведених вище категорії природних поверхневих водних масивів, яка найбільше подібна до відповідного штучного водного масива або істотно зміненого водного масива.

1.2. Нормативні визначення класифікації екологічного стану

Таблиця 1.2. Загальне визначення для річок, озер, перехідних вод та прибережних вод

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Загальні характеристики

Антропогенні зміни значень фізико-хімічних та гідроморфологічних елементів якості для типу поверхневого водного масива від значень, характерних для такого типу за нормальних умов, відсутні або дуже незначні.

Значення біологічних елементів якості для поверхневого водного масива відповідають значенням, характерним для такого типу за нормальних умов та не мають жодних ознак або ж мають лише незначні ознаки викривлення.

Наявні умови та популяції, характерні для типу.

Значення біологічних елементів якості для типу поверхневого водного масива мають ознаки незначного викривлення внаслідок діяльності людини, але відхиляються від значень, характерних для такого типу поверхневого водного масива за нормальних умов, лише незначною мірою.

Значення біологічних елементів якості для типу поверхневого водного масива мають помірні відхилення від значень, характерних для такого типу поверхневого водного масива за нормальних умов. Значення мають помірні ознаки викривлення, спричиненого діяльністю людини та містять значно більші порушення, ніж за умов «доброго» стану.

Води, які досягають стану, нижчого, ніж «задовільний», необхідно класифікувати як такі, що мають «поганий» або «дуже поганий» стан.

Води, що мають ознаки значних відхилень значень біологічних елементів якості для типу поверхневого водного масива від значень, характерних для такого типу поверхневого водного масива за нормальних умов, та в яких відповідні біологічні популяції мають значні відхилення від популяцій, характерних для такого типу водного масива за нормальних умов, повинні вважатися такими, що мають «поганий» стан.

Води, що мають ознаки дуже значних змін значень біологічних елементів якості для типу поверхневого водного масива від значень, характерних для такого типу поверхневого водного масива за нормальних умов, та в яких відсутня значна частина біологічних популяцій, характерних для такого типу водного масива за нормальних умов, повинні вважатися такими, що мають «дуже поганий» стан.

1.2.1. Визначення «відмінного», «доброго» та «задовільного» екологічного стану річок

Біологічні елементи якості

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Фітопланктон

Таксономічний склад фітопланктону повністю або майже повністю відповідає таксономічному складу за нормальних умов.

Середня кількість фітопланктону повністю відповідає типовим фізико-хімічним умовам та не спричиняє значних змін типових умов прозорості.

Цвітіння планктону відбувається із частотою та інтенсивністю, що відповідають типовим фізико-хімічним умовам.

Наявні незначні зміни складу та кількості таксонів планктону в порівнянні з типовими популяціями. Такі зміни не свідчать про будь-який прискорений ріст водоростей, що призводить до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві, або фізико-хімічної якості води або осаду.

Можливе незначне збільшення частоти та інтенсивності типового цвітіння планктону.

Наявні помірні відхилення у таксономічному складі планктону в порівнянні з типовими популяціями.

Наявні помірні порушення кількості, що можуть призвести до значного небажаного порушення значень інших біологічних та фізико-хімічних елементів якості.

Можливе помірне збільшення частоти та інтенсивності цвітіння планктону. У літні місяці можливе виникнення стійкого цвітіння.

Макрофіти та фітобентос

Таксономічний склад повністю або майже повністю відповідає таксономічному складу за нормальних умов.

Змін середньої кількості макрофітів та фітобентосу не виявлено.

Наявні незначні зміни складу та кількості таксонів макрофітів та фітобентосу в порівнянні з типовими популяціями. Такі зміни не свідчать про будь-який прискорений ріст фітобентосу або вищих рослинних форм життя, що призводить до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві, або фізико-хімічної якості води або осаду.

Популяція фітобентосу не зазнає негативного впливу скупчень бактерій і бактеріальних плівок внаслідок діяльності людини.

Наявні помірні відхилення у таксономічному складі мактофітів та фітобентосу в порівнянні з типовими популяціями; такі викривлення призводять до значних відхилень від складу, характерного для «доброго» стану.

Наявні помірні зміни середньої кількості макрофітів та фітобентосу.

Популяція фітобентосу може зазнавати впливу скупчень бактерій і бактеріальних плівок, що виникли внаслідок діяльності людини, та, у деяких зонах, може бути витіснена ними.

Бентосні безхребетні

Таксономічний та кількісний склад повністю або майже повністю відповідає таксономічному та кількісному складу за нормальних умов.

Відношення кількості чутливих до впливу таксонів до кількості нечутливих таксонів не має явних відмінностей від рівнів за нормальних умов.

Рівень розмаїття таксонів безхребетних не має явних відмінностей від аналогічного рівня за нормальних умов.

Наявні незначні зміни складу та кількості таксонів безхребетних в порівнянні з типовими популяціями.

Відношення кількості чутливих до впливу таксонів до кількості нечутливих таксонів має незначні відмінності типових рівнів.

Рівень розмаїття таксонів безхребетних має незначні відмінності від типового рівня.

Наявні помірні відхилення у складі та кількості таксонів безхребетних в порівнянні з типовими популяціями.

Значні таксономічні групи типових популяцій відсутні.

Відношення кількості чутливих до впливу таксонів до кількості нечутливих таксонів та рівень розмаїття значно нижчі за типовий рівень, а також істотно нижчі за показники, характерні для «доброго» стану.

Іхтіофауна

Видовий та кількісний склад повністю або майже повністю відповідає видовому та кількісному складу за нормальних умов.

Наявні усі типові чутливі до впливу види.

Вікові структури популяцій риби мають незначні ознаки антропогенного втручання, які, втім, не свідчать про нездатність будь-якого виду до розмноження або розвитку.

Наявні незначні зміни складу та кількості видів в порівнянні з типовими популяціями, пов’язані з антропогенним впливом на фізико-хімічні та гідроморфологічні елементи якості.

Вікові структури популяцій риби мають ознаки втручання, пов’язаного з антропогенним впливом на фізико-хімічні або гідроморфологічні елементи якості та, у декількох випадках, свідчать про нездатність певного виду до розмноження або розвитку до такої міри, що деякі вікові класи можуть бути відсутні.

Наявні помірні відхилення у складі та кількості видів в порівнянні з типовими популяціями, пов’язані з антропогенним впливом на фізико-хімічні або гідроморфологічні елементи якості.

Вікова структура популяції риби має істотні ознаки антропогенного втручання до такої міри, що невелика частка типових видів відсутня або представлена у дуже малій кількості.

Гідроморфологічні елементи якості

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Гідрологічний режим

Обсяг та динаміка стоку, а також пов’язаний із цим зв’язок із підземними водами повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Нерозривність річки

Діяльність людини не впливає на нерозривність річки, що уможливлює безперешкодну міграцію водних організмів та транспорт осаду.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Морфологічні умови

Форма русла, коливання ширини та глибини, швидкість стоку, умови субстрату, а також структура та стан прибережної зони повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Фізико-хімічні елементи якості ( - 1 )

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Загальні умови

Значення фізико-хімічних елементів повністю або майже повністю відповідає таксономічному складу за нормальних умов.

Концентрації біогенних речовин перебувають у межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Рівні солоності, рН, кисневого балансу, здатності до нейтралізації кислот та температури не мають ознак антропогенного втручання та залишаються в межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Температура, кисневий баланс, рН, здатність до нейтралізації кислот та солоність не сягають рівнів поза межами діапазону, визначеного для забезпечення функціонування типової екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні синтетичні забрудники

Концентрації наближені до нуля й щонайменше не перевищують граничних значень виявлення, передбачених передовими аналітичними методами загального користування.

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6, без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні несинтетичні забрудники

Концентрації залишаються в межах діапазону, що відповідає нормальним умовам (фонові рівні = фр).

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6 ( - 2 ), без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

( - 1 ) Застосовуються такі абревіатури: фр = фоновий рівень, СЯД = стандарт якості довкілля.

( - 2 ) Застосування стандартів, що ґрунтуються на цьому протоколі, не повинне передбачати вимог щодо зниження концентрацій забрудників нижче фонових рівнів: (СЯД > фр).

1.2.2. Визначення «відмінного», «доброго» та «задовільного» екологічного стану озер

Біологічні елементи якості

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Фітопланктон

Таксономічний та кількісний склад фітопланктону повністю або майже повністю відповідає таксономічному та кількісному складу за нормальних умов.

Середня біомаса фітопланктону відповідає типовим фізико-хімічним умовам та не спричиняє значних змін типових умов прозорості.

Цвітіння планктону відбувається із частотою та інтенсивністю, що відповідають типовим фізико-хімічним умовам.

Наявні незначні зміни складу та кількості таксонів планктону в порівнянні з типовими популяціями. Такі зміни не свідчать про будь-який прискорений ріст водоростей, що призводить до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві, або фізико-хімічної якості води або осаду.

Можливе незначне збільшення частоти та інтенсивності типового цвітіння планктону.

Наявні помірні відхилення у складі та кількості таксонів планктону в порівнянні з типовими популяціями.

Наявні помірні порушення біомаси, що можуть призвести до значного небажаного порушення стану інших біологічних елементів якості, а також фізико-хімічної якості води або осаду.

Можливе помірне збільшення частоти та інтенсивності цвітіння планктону. У літні місяці можливе виникнення стійкого цвітіння.

Макрофіти та фітобентос

Таксономічний склад повністю або майже повністю відповідає таксономічному складу за нормальних умов.

Змін середньої кількості макрофітів та фітобентосу не виявлено.

Наявні незначні зміни складу та кількості таксонів макрофітів та фітобентосу в порівнянні з типовими популяціями. Такі зміни не свідчать про будь-який прискорений ріст фітобентосу або вищих рослинних форм життя, що призводить до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві, або фізико-хімічної якості води.

Популяція фітобентосу не зазнає негативного впливу скупчень бактерій і бактеріальних плівок внаслідок діяльності людини.

Наявні помірні відхилення у таксономічному складі мактофітів та фітобентосу в порівнянні з типовими популяціями; такі викривлення призводять до значних відхилень від складу, характерного для «доброго» стану.

Наявні помірні зміни середньої кількості макрофітів та фітобентосу.

Популяція фітобентосу може зазнавати впливу скупчень бактерій і бактеріальних плівок, що виникли внаслідок діяльності людини, та, у деяких зонах, може бути витіснена ними.

Бентосні безхребетні

Таксономічний та кількісний склад повністю або майже повністю відповідає таксономічному та кількісному складу за нормальних умов.

Відношення кількості чутливих до впливу таксонів до кількості нечутливих таксонів не має явних відмінностей від рівнів за нормальних умов.

Рівень розмаїття таксонів безхребетних не має явних відмінностей від аналогічного рівня за нормальних умов.

Наявні незначні зміни складу та кількості таксонів безхребетних у порівнянні з типовими популяціями.

Відношення кількості чутливих до впливу таксонів до кількості нечутливих таксонів має ознаки незначного відхилення від типових рівнів.

Рівень розмаїття таксонів безхребетних має незначні ознаки відхилення від типового рівня.

Наявні помірні відхилення у складі та кількості таксонів безхребетних в порівнянні з типовими умовами.

Значні таксономічні групи типових популяцій відсутні.

Відношення кількості чутливих до впливу таксонів до кількості нечутливих таксонів та рівень розмаїття значно нижчі за типовий рівень, а також істотно нижчі за показники, характерні для «доброго» стану.

Іхтіофауна

Видовий та кількісний склад повністю або майже повністю відповідає видовому та кількісному складу за нормальних умов.

Наявні усі типові чутливі види.

Вікові структури популяцій риби мають незначні ознаки антропогенного втручання, які, втім, не свідчать про нездатність будь-якого виду до розмноження або розвитку.

Наявні незначні зміни складу та кількості видів в порівнянні з типовими популяціями, пов’язані з антропогенним впливом на фізико-хімічні або гідроморфологічні елементи якості.

Вікові структури популяцій риби мають ознаки втручання, пов’язаного з антропогенним впливом на фізико-хімічні або гідроморфологічні елементи якості та, у декількох випадках, свідчать про нездатність певного виду до розмноження або розвитку до такої міри, що деякі вікові класи можуть бути відсутні.

Наявні помірні відхилення у складі та кількості видів в порівнянні з типовими популяціями, пов’язані з антропогенним впливом на фізико-хімічні або гідроморфологічні елементи якості.

Вікова структура популяцій риби має істотні ознаки втручання, спричиненого антропогенним впливом на фізико-хімічні або гідроморфологічні елементи якості до такої міри, що невелика частка типових видів відсутня або представлена у дуже малій кількості.

Гідроморфологічні елементи якості

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Гідрологічний режим

Обсяг та динаміка стоку, рівень води, проточність, а також пов’язаний із цим зв’язок із підземними водами повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Морфологічні умови

Коливання глибини озера, кількість та структура субстрату, а також структура та стан прибережної зони озера повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Фізико-хімічні елементи якості ( - 1 )

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Загальні умови

Значення фізико-хімічних елементів повністю або майже повністю відповідає відповідним значенням за нормальних умов.

Концентрації біогенних речовин перебувають у межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Рівні солоності, рН, кисневого балансу, здатності до нейтралізації кислот, прозорості та температури не мають ознак антропогенного втручання та залишаються в межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Температура, кисневий баланс, рН, здатність до нейтралізації кислот, прозорість та солоність не сягають рівнів поза межами діапазону, визначеного для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення наведених вище значень біологічних елементів якості.

Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні синтетичні забрудники

Концентрації наближені до нуля й щонайменше не перевищують граничних значень виявлення, передбачених передовими аналітичними методами загального користування.

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6, без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні несинтетичні забрудники

Концентрації залишаються в межах діапазону, що відповідає нормальним умовам (фонові рівні = фр).

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6 ( - 2 ), без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

( - 1 ) Застосовуються такі абревіатури: фр = фоновий рівень, СЯД = стандарт якості довкілля.

( - 2 ) Застосування стандартів, що ґрунтуються на цьому протоколі, не повинне передбачати вимог щодо зниження концентрацій забрудників нижче фонових рівнів: (СЯД > фр).

1.2.3. Визначення «відмінного», «доброго» та «задовільного» екологічного стану перехідних вод

Біологічні елементи якості

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Фітопланктон

Таксономічний склад та кількість таксонів фітопланктону відповідають звичайним умовам.

Середня біомаса фітопланктону відповідає типовим фізико-хімічним умовам та не спричиняє значних змін типових умов прозорості.

Цвітіння планктону відбувається із частотою та інтенсивністю, що відповідають типовим фізико-хімічним умовам.

Наявні незначні зміни складу та кількості таксонів фітопланктону.

Наявні незначні зміни біомаси у порівнянні з типовими умовами. Такі зміни не свідчать про будь-який прискорений ріст водоростей, що призводить до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві, або фізико-хімічної якості води.

Можливе незначне збільшення частоти та інтенсивності типового цвітіння планктону.

Наявні помірні відхилення у таксономічному складі та кількості таксонів фітопланктону в порівнянні з типовими популяціями.

Наявні помірні порушення біомаси, що можуть призвести до значного небажаного порушення стану інших біологічних елементів якості.

Можливе помірне збільшення частоти та інтенсивності цвітіння планктону. У літні місяці можливе виникнення стійкого цвітіння.

Макроводорості

Таксономічний склад макроводоростей відповідає нормальним умовам.

Змін покриття макроводоростями, спричинених діяльністю людини, не виявлено.

Наявні незначні зміни таксономічного складу та кількості таксонів макроводоростей у порівнянні з типовими популяціями. Такі зміни не свідчать про будь-який прискорений ріст фітобентосу або вищих рослинних форм життя, що призводить до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві, або фізико-хімічної якості води.

Таксономічний склад макроводоростей помірно відрізняється від типових умов та має істотніші викривлення, аніж передбачено «доброю» якістю.

Наявні помірні зміни середньої кількості макроводоростей, які можуть призвести до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві.

Покритонасінні

Таксономічний склад повністю або майже повністю відповідає таксономічному складу за нормальних умов.

Змін кількості покритонасінних, спричинених діяльністю людини, не виявлено.

Наявні незначні зміни таксономічного складу та кількості таксонів макроводоростей у порівнянні з типовими популяціями.

Кількість покритонасінних має незначні ознаки втручання.

Наявні помірні відхилення у таксономічному складі покритонасінних у порівнянні з типовими популяціями; такі викривлення призводять до значних відхилень від складу, характерного для «доброї» якості.

Наявні помірні викривлення кількості таксонів покритонасінних.

Бентосні безхребетні

Рівень розмаїтості та кількості таксонів безхребетних перебуває у межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Присутні усі чутливі до впливу таксони, наявність яких відповідає нормальним умовам.

Рівень розмаїтості та кількості таксонів безхребетних має незначні відхилення від діапазону, що відповідає типовим умовам.

Присутня більшість чутливих таксонів типових популяцій.

Рівень розмаїтості та кількості таксонів безхребетних має помірні відхилення від діапазону, що відповідає типовим умовам.

Наявні таксони, що свідчать про забруднення.

Значна частина чутливих таксонів типових популяцій відсутня.

Іхтіофауна

Видовий склад та кількість видів відповідають звичайним умовам.

Кількість чутливих до впливу видів має ознаки незначних відхилень від типових умов, які пов’язані з антропогенним впливом на фізико-хімічні або гідроморфологічні елементи якості.

Невелика частка типових чутливих до впливу видів відсутня внаслідок антропогенного впливу на фізико-хімічні або гідроморфологічні елементи якості.

Гідроморфологічні елементи якості

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Режим припливів і відпливів

Режим потоку прісної води повністю або майже повністю відповідає нормальним умовам.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Морфологічні умови

Коливання глибини, стан субстрату, а також структура та стан зони припливів і відпливів повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Фізико-хімічні елементи якості ( - 1 )

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Загальні умови

Фізико-хімічні елементи повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Концентрації біогенних речовин перебувають у межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Температура, кисневий баланс та прозорість не мають ознак антропогенного втручання та залишаються у межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Температура, насичення киснем та прозорість не сягають рівнів поза межами діапазонів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні синтетичні забрудники

Концентрації наближені до нуля й щонайменше не перевищують граничних значень виявлення, передбачених передовими аналітичними методами загального користування.

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6, без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні несинтетичні забрудники

Концентрації залишаються в межах діапазону, що відповідає нормальним умовам (фонові рівні = фр).

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6 ( - 2 ), без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

( - 1 ) Застосовуються такі абревіатури: фр = фоновий рівень, СЯД = стандарт якості довкілля.

( - 2 ) Застосування стандартів, що ґрунтуються на цьому протоколі, не повинне передбачати вимог щодо зниження концентрацій забрудників нижче фонових рівнів: (СЯД > фр).

1.2.4. Визначення «відмінного», «доброго» та «задовільного» екологічного стану прибережних вод

Біологічні елементи якості

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Фітопланктон

Таксономічний склад та кількість таксонів фітопланктону відповідають звичайним умовам.

Середня біомаса фітопланктону відповідає типовим фізико-хімічним умовам та не спричиняє значних змін типових умов прозорості.

Цвітіння планктону відбувається із частотою та інтенсивністю, що відповідають типовим фізико-хімічним умовам.

Таксономічний склад та кількість таксонів фітопланктону мають незначні ознаки втручання.

Наявні незначні зміни біомаси в порівнянні з типовими умовами. Такі зміни не свідчать про будь-який прискорений ріст водоростей, що призводить до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві, або погіршення якості води.

Можливе незначне збільшення частоти та інтенсивності типового цвітіння планктону.

Таксономічний склад та кількість таксонів планктону мають ознаки помірного втручання.

Біомаса водоростей має значні відхилення від діапазону, що відповідає типовим умовам; такі відхилення можуть мати вплив на інші біологічні елементи якості.

Можливе помірне збільшення частоти та інтенсивності цвітіння планктону. У літні місяці можливе виникнення стійкого цвітіння.

Макроводорості та покритонасінні

Присутні усі чутливі до впливу таксони, наявність яких відповідає нормальним умовам.

Рівні покриття макроводоростями та кількість покритонасінних відповідають нормальним умовам.

Присутня більшість чутливих до впливу таксонів, наявність яких відповідає нормальним умовам.

Рівень покриття макроводоростями та кількість покритонасінних мають незначні ознаки втручання.

Відсутня невелика кількість чутливих до впливу таксонів, наявність яких відповідає нормальним умовам.

Покриття макроводоростями та кількість покритонасінних мають ознаки помірного втручання, який можуть призвести до небажаного порушення балансу організмів, присутніх у водному масиві.

Бентосні безхребетні

Рівень розмаїтості та кількості таксонів безхребетних перебуває у межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Присутні усі чутливі до впливу таксони, наявність яких відповідає нормальним умовам.

Рівень розмаїтості та кількості таксонів безхребетних має незначні відхилення від діапазону, що відповідає типовим умовам.

Присутня більшість чутливих таксонів типових популяцій.

Рівень розмаїтості та кількості таксонів безхребетних має помірні відхилення від діапазону, що відповідає типовим умовам.

Наявні таксони, що свідчать про забруднення.

Значна частина чутливих таксонів типових популяцій відсутня.

Гідроморфологічні елементи якості

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Режим припливів і відпливів

Режим потоку прісної води, а також напрям та швидкість основних течій повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Морфологічні умови

Коливання глибини, структури та субстрату прибережного дна, а також структура та стан зони припливів і відпливів повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Фізико-хімічні елементи якості ( - 1 )

Елемент

«Відмінний» стан

«Добрий» стан

«Задовільний» стан

Загальні умови

Фізико-хімічні елементи повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам.

Концентрації біогенних речовин перебувають у межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Температура, кисневий баланс та прозорість не мають ознак антропогенного втручання та залишаються у межах діапазону, що відповідає нормальним умовам.

Температура, насичення киснем та прозорість не сягають рівнів поза межами діапазонів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні синтетичні забрудники

Концентрації наближені до нуля й щонайменше не перевищують граничних значень виявлення, передбачених передовими аналітичними методами загального користування.

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6, без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні несинтетичні забрудники

Концентрації залишаються в межах діапазону, що відповідає нормальним умовам (фонові рівні = фр).

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6 ( - 2 ), без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

( - 1 ) Застосовуються такі абревіатури: фр = фоновий рівень, СЯД = стандарт якості довкілля.

( - 2 ) Застосування стандартів, що ґрунтуються на цьому протоколі, не повинне передбачати вимог щодо зниження концентрацій забрудників нижче фонових рівнів: (СЯД > фр).

1.2.5. Визначення максимального, «доброго» та «задовільного» екологічного потенціалу для істотно змінених водних масивів або штучних водних масивів

Елемент

Максимальний екологічний потенціал

«Добрий» екологічний потенціал

«Задовільний» екологічний потенціал

Біологічні елементи якості

Значення відповідних біологічних елементів якості відповідають, наскільки це можливо, значенням, застосовним до найближчого за характеристиками типу поверхневих водних масивів, з урахуванням фізичних умов, спричинених штучними характеристиками або характеристиками істотних змін водного масива.

Наявні незначні зміни значень відповідних біологічних елементів якості у порівнянні зі значеннями, характерними для максимального екологічного потенціалу.

Наявні незначні зміни значень відповідних біологічних елементів якості у порівнянні зі значеннями, характерними для максимального екологічного потенціалу.

Такі значення мають істотніші викривлення, аніж передбачено «доброю» якістю.

Гідроморфологічні елементи

Гідроморфологічні умови відповідають стану, за якого поверхневий водний масив зазнає лише тих впливів, які спричинені його штучними характеристиками або характеристиками істотних змін після вжиття усіх заходів пом’якшення впливу для забезпечення найкращого наближення до екологічного континууму, зокрема стосовно міграції фауни та належних місць нересту та виведення потомства.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Фізико-хімічні елементи

Загальні умови

Фізико-хімічні елементи повністю або майже повністю відповідають нормальним умовам, властивим для типу поверхневого водного масива, найближчого за характеристиками до відповідного штучного водного масива або істотно зміненого штучного масива.

Концентрації біогенних речовин перебувають у межах діапазону, що відповідає таким нормальним умовам.

Рівні температури, кисневого балансу та рН відповідають рівням, властивим для найближчого за характеристиками типу поверхневого водного масива за природних обставин.

Значення фізико-хімічних елементів перебувають у межах діапазонів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Температура та рН не сягають рівнів поза межами діапазонів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Концентрації біогенних речовин не перевищують рівнів, визначених для забезпечення функціонування екосистеми та досягнення зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні синтетичні забрудники

Концентрації наближені до нуля й щонайменше не перевищують граничних значень виявлення, передбачених передовими аналітичними методами загального користування.

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6, без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

Специфічні несинтетичні забрудники

Концентрації залишаються в межах діапазону, що відповідає нормальним умовам, властивим для типу поверхневого водного масива, найближчого за характеристиками до відповідного штучного водного масива або істотно зміненого штучного масива (фонові рівні = фр).

Концентрації не перевищують стандартів, встановлених відповідно до процедури, визначеної в секції 1.2.6 ( - 1 ) без обмеження Директиви 91/414/ЄС та Директиви 98/8/ЄС. (< СЯД)

Умови відповідають досягненню зазначених вище значень біологічних елементів якості.

( - 1 ) Застосування стандартів, що ґрунтуються на цьому протоколі, не повинне передбачати вимог щодо зниження концентрацій забрудників нижче фонових рівнів.

1.2.6. Процедура встановлення державами-членами стандартів хімічної якості

При встановленні стандартів якості довкілля для забрудників, перелік яких надано в пунктах 1-9 додатка VIII, з метою захисту водної біоти, держави-члени повинні діяти згідно з такими положеннями. Стандарти можуть бути запроваджені для води, осаду або біоти.

Якщо можливо, необхідно збирати дані як про гостру, так і про хронічну токсичність, отримані стосовно таксонів, зазначених нижче, пов’язаних із відповідним типом водних масивів, а також будь-які водні таксони, щодо яких доступні дані. «Базовий набір» таксонів охоплює:

- водорості та/або макрофіти

- дафнії або організми, характерні для солоних вод

- рибу.

Встановлення стандартів якості довкілля

Встановлення максимальних значень середніх річних концентрацій здійснюється відповідно до такої процедури:

(i) Держави-члени повинні запроваджувати відповідні коефіцієнти безпеки, що в кожному випадку повинні відповідати характеру та якості доступних даних та настанов, поданих у секції 3.3.1 частини II «Технічних настанов на підтримку Директиви Комісії 93/67/ЄЕС про оцінювання ризиків від нових зареєстрованих речовин, а також Регламенту Комісії (ЄС) № 1488/94 про оцінювання ризиків від наявних речовин», а також коефіцієнтам безпеки, наведеним у поданій нижче таблиці:

Коефіцієнт безпеки

Щонайменше один показник гострої токсичності L(E)C 50 для кожного з трьох трофічних рівнів базового набору

1 000

Один показник хронічної токсичності NOEC (риба, дафнії, або організми, характерні для солоних вод)

100

Два показники хронічної токсичності NOEC для видів, що представляють два трофічні рівні (риба та/або дафнії або організми, характерні для солоних вод, та/або водорості)

50

Показник хронічної токсичності NOEC щонайменше для трьох видів, що представляють три трофічні рівні (зазвичай - риба, дафнії, організми, характерні для солоних вод, та водорості)

10

Інші випадки, включно з даними польових досліджень або моделями екосистем, які надають змогу обчислити та застосувати точніші коефіцієнти безпеки.

Оцінювання в кожному окремому випадку

(ii) у разі наявності даних щодо стійкості та біоакумуляції, такі дані повинні враховуватися для отримання остаточного значення стандарту якості довкілля;

(iii) встановлені таким чином стандарти необхідно порівнювати з будь-якими даними польових досліджень. У разі виявлення аномалій, необхідно переглянути отримане значення, щоб уможливити обчислення точнішого коефіцієнта безпеки;

(iv) встановлений стандарт повинен підлягати партнерській перевірці, включно з консультаціями із громадськістю, щоб уможливити обчислення точнішого коефіцієнта безпеки.

1.3. Моніторинг екологічного та хімічного стану поверхневих вод

Моніторингова мережа поверхневих вод впроваджується відповідно до вимог, зазначених у статті 8. Моніторингова мережа повинна бути розроблена таким чином, щоб забезпечувати узгоджений та комплексний огляд екологічного та хімічного стану в межах кожного річкового басейну, а також повинна передбачати можливість класифікації водних масивів на п’ять класів, що відповідають нормативним визначенням у секції 1.2. Держави-члени повинні надавати мапу або мапи моніторингової мережі поверхневих вод у плані управління річковим басейном.

На основі характеризації та оцінювання впливу, здійснених відповідно до статті 5 та додатка II, держави-члени повинні запровадити програми діагностичного моніторингу та операційного моніторингу для кожного періоду, до якого застосовується план управління річковим басейном. Окрім цього, у деяких випадках державам-членам також може бути потрібно запроваджувати програми дослідницького моніторингу.

Держави-члени повинні здійснювати моніторинг параметрів, які відображають стан кожного відповідного елемента якості. Під час обрання параметрів для біологічних елементів якості держави-члени повинні визначати належний таксономічний рівень, необхідний для досягнення відповідної надійності й точності класифікації елементів якості. Оцінку рівня надійності та точності результатів, які забезпечують програми моніторингу, необхідно подавати у плані.

1.3.1. Розробка діагностичного моніторингу

Мета

Держави-члени повинні запровадити програми діагностичного моніторингу з метою забезпечення інформації для:

- доповнення та валідації процедури оцінювання впливу, наведеної в додатку II,

- ефективної та дієвої розробки майбутніх програм моніторингу,

- оцінювання довгострокових змін природних умов, та

- оцінювання довгострокових змін, спричинених поширеною діяльністю людини.

Результати такого моніторингу необхідно переглядати й використовувати, у поєднанні з оцінюванням процедури, описаної в додатку II, для визначення вимог для програм моніторингу у поточному та подальших планах управління річковими басейнами.

Вибір пунктів моніторингу

Діагностичний моніторинг повинен охоплювати достатню кількість поверхневих водних масивів для забезпечення оцінювання загального стану поверхневих вод у кожному водозбірному басейні та суббасейні у межах району річкового басейну. При обранні таких масивів держави-члени повинні забезпечувати, щоб, у відповідних випадках, моніторинг здійснювався в пунктах, де:

- Витрата потоку є високою в межах району річкового басейну в цілому; включно з пунктами на великих річках, водозбірний басейн яких має площу понад 2500 км - 2 ,

- у районі річкового басейну присутній значний об’єм води, включно з великими озерами та водосховищем,

- значні водні масиви перетинають кордон держави-члена,

- пункти визначені відповідно до Рішення про обмін інформацією 77/795/ЄЕС, та

в інших пунктах, необхідних для оцінювання навантаження забрудників, які перетинають кордон держав-членів, та які потрапляють до морського середовища.

Вибір елементів якості

Діагностичний моніторинг повинен здійснюватися в кожному пункті моніторингу упродовж одного року в межах періоду, охопленого планом управління річковим басейном, та охоплювати:

- параметри, що відображають усі біологічні елементи якості,

- параметри, що відображають усі гідроморфологічні елементи якості,

- параметри, що відображають усі загальні фізико-хімічні елементи якості,

- забрудники з переліку пріоритетних речовин, які скидають у річковий басейн або суббасейн, та

- інші забрудники, які скидають у значних кількостях у річковий басейн або суббасейн,

окрім випадків, коли попередній діагностичний моніторинг показав, що відповідний об’єкт досягнув «доброго» стану, а огляд впливу людської діяльності, зазначений у додатку II, не свідчить про те, що вплив на такий об’єкт змінився. У таких випадках діагностичний моніторинг необхідно здійснювати один раз на три плани управління річковим басейном.

1.3.2. Розробка операційного моніторингу

Операційний моніторинг здійснюється для

- встановлення стану масивів, визначених як такі, що мають ризик не досягти визначених для них екологічних цілей, та

- оцінювання будь-яких змін стану таких масивів, спричинених програмами заходів.

Упродовж періоду, охопленого планом управління річковим басейном, до програми можуть вноситися зміни на підставі інформації, отриманої на виконання вимог додатка II або цього додатка, зокрема для уможливлення зменшення частоти, у випадках, якщо вплив вважається незначним або якщо відповідний тиск був усунений.

Відбір пунктів моніторингу

Операційний моніторинг необхідно здійснювати для всіх водних масивів, які на підставі оцінювання впливу, здійсненого відповідно до додатка II, або діагностичного моніторингу були визначені як такі, що мають ризик не досягти екологічних цілей, визначених для них відповідно до статті 4, а також для водних масивів, до яких скидають речовини із переліку пріоритетних речовин. Пункти моніторингу щодо речовин із переліку пріоритетних речовин необхідно обирати, як зазначено в законодавстві, що закріплює відповідні стандарти якості довкілля. У всіх інших випадках, зокрема для речовин із переліку пріоритетних речовин за умови відсутності конкретних настанов у такому законодавстві, пункти моніторингу необхідно обирати так:

- для масивів, які наражаються на ризик з боку значних точкових джерел тиску, необхідно обирати достатню кількість пунктів моніторингу у межах кожного масива для оцінювання величини та впливу таких точкових джерел. У випадках, коли на масив впливає декілька точкових джерел тиску, пункти моніторингу можуть обирати для оцінювання величини та впливу такого тиску в цілому,

- для масивів, які наражаються на ризик з боку значних дифузних джерел тиску, необхідно обирати достатню кількість пунктів моніторингу у межах вибірки таких масивів для оцінювання величини та впливу таких дифузних джерел впливу. Таку вибірку необхідно створювати таким чином, щоб обрані до неї масиви відображали відносні ризики виникнення тиску з дифузних джерел, а також відносні ризики недосягнення «доброго» стану поверхневих вод,

- для масивів, які наражаються на ризик значного гідроморфологічного тиску, необхідно обирати достатню кількість пунктів моніторингу у межах вибірки таких масивів для оцінювання величини та впливу такого гідроморфологічного тиску. Така вибірка масивів повинна відображати загальний вплив гідроморфологічного тиску, на який наражаються усі такі масиви.

Вибір елементів якості

Для оцінювання величини тиску, на який наражаються поверхневі водні масиви, держави-члени повинні здійснювати моніторинг таких елементів якості, які відображають тиск, на який наражаються такі масиви. Для оцінювання впливу такого тиску, держави-члени повинні здійснювати моніторинг, у відповідних випадках:

- параметрів, що відображають біологічні елементи якості, які є найбільш чутливими до тиску, на який наражаються водні масиви,

- усіх пріоритетних речовин, які скидають, а також інших забрудників, які скидають у значних кількостях,

- параметрів, що відображають гідроморфологічний елемент якості, який є найбільш чутливим до виявленого тиску.

1.3.3. Розробка дослідницького моніторингу

Мета

Дослідницький моніторинг здійснюють:

- у випадках, коли причина будь-яких перевищень не відома,

- у випадках, коли діагностичний моніторинг свідчить про малу ймовірність досягнення водним масивом цілей, встановлених для нього в статті 4, а операційний моніторинг іще не було запроваджено, для визначення причин, через які водний масив не досягає екологічних цілей, або

- для визначення величини та впливу випадкового забруднення;

такий моніторинг повинен надавати інформацію, необхідну для створення програми заходів для досягнення екологічних цілей та конкретних інструментів, необхідних для усунення наслідків випадкового забруднення.

1.3.4. Частота здійснення моніторингу

Упродовж періоду здійснення діагностичного моніторингу застосовується зазначена нижче частота моніторингу параметрів, що відображають фізико-хімічні елементи якості, окрім випадків, коли застосування більших інтервалів є виправданим на підставі технічних знань та експертних суджень. Моніторинг біологічних або гідроморфологічних елементів якості повинен здійснюватися щонайменше один раз на період здійснення діагностичного моніторингу.

У випадку операційного моніторингу, вимоги щодо частоти здійснення моніторингу будь-якого з параметрів повинна визначатися державами-членами у спосіб, який забезпечує достатній обсяг даних для надійного оцінювання стану відповідного елемента якості. Як правило, моніторинг повинен здійснюватися з дотриманням інтервалів, які не перевищують інтервалів, зазначених у поданій нижче таблиці, окрім випадків, коли застосування більших інтервалів є виправданим на підставі технічних знань та експертних суджень.

Частоту моніторингу необхідно обирати таким чином, щоб забезпечити прийнятний рівень надійності та точності. Оцінки надійності та точності використовуваної моніторингової системи повинні зазначатися у плані управління річковим басейном.

Частоту моніторингу необхідно обирати з урахуванням варіативності параметрів, спричиненої як природними, так і антропогенними умовами. Час здійснення моніторингу необхідно обирати таким чином, щоб мінімізувати вплив на результати сезонних коливань та забезпечити відображення результатами змін водного масива внаслідок антропогенного тиску. Для досягнення цієї цілі упродовж різних сезонів того самого року може здійснюватися додатковий моніторинг.

Елементи якості

Річки

Озера

Прибережні води

Біологічні

Фітопланктон

6 місяців

6 місяців

6 місяців

6 місяців

Інша водна флора

3 роки

3 роки

3 роки

3 роки

Макробезхребетні

3 роки

3 роки

3 роки

3 роки

Риба

3 роки

3 роки

3 роки

Гідроморфологічні

Нерозривність

6 років

Гідрологія

постійно

1 місяць

Морфологія

6 років

6 років

6 років

6 років

Фізико-хімічні

Температурні умови

3 місяці

3 місяці

3 місяці

3 місяці

Насичення киснем

3 місяці

3 місяці

3 місяці

3 місяці

Солоність

3 місяці

3 місяці

3 місяці

Стан біогенних речовин

3 місяці

3 місяці

3 місяці

3 місяці

Стан кислотності

3 місяці

3 місяці

Інші забрудники

3 місяці

3 місяці

3 місяці

3 місяці

Пріоритетні речовини

1 місяць

1 місяць

1 місяць

1 місяць

1.3.5. Додаткові вимоги щодо моніторингу захищених зон

Програми моніторингу, вимоги до яких наведено вище, повинні доповнюватися для виконання таких вимог:

Пункти забору питної води

Поверхневі водні масиви, визначені в статті 7, які в середньому забезпечують понад 100 м - 3 на день, повинні бути визначені як пункти моніторингу та підлягати додатковому моніторингу, який може бути необхідний для виконання вимог зазначеної статті. Необхідно здійснювати моніторинг таких масивів на всі пріоритетні речовини, які скидають до них, а також усі інші речовини, які скидають до них у значних кількостях, що можуть вплинути на стан водного масива, та контроль над якими здійснюється відповідно до положень Директиви про питну воду. Такий моніторинг необхідно здійснювати із частотою, зазначеною нижче:

Чисельність спільноти, що користується пунктом забору

Частота

< 10 000

4 рази на рік

10 000-30 000

8 разів на рік

> 30 000

12 разів на рік

Оселища та зони охорони видів

Водні масиви, що входять до таких зон, необхідно включити до зазначеної вище програми операційного моніторингу, якщо на підставі оцінювання впливу та діагностичного моніторингу такі водні масиви визначено як такі, що мають ризик не досягти екологічних цілей, встановлених для них відповідно до статті 4. Моніторинг здійснюється для оцінювання величини будь-якого відповідного значного тиску та його впливу на такі водні масиви, а також, у відповідних випадках, для оцінювання змін стану таких масивів, спричинених програмами заходів. Моніторинг повинен тривати до настання відповідності таких зон вимогам законодавства, відповідно до якого такі зони були визначені, що стосуються води, а також до досягнення ними цілей, встановлених відповідно до статті 4.

1.3.6. Стандарти для моніторингу елементів якості

Методи, які використовують для моніторингу параметрів типу, повинні відповідати міжнародним стандартам, перелік яких подано нижче, наскільки такі стандарти охоплюють моніторинг, або таким національним або міжнародним стандартам, які гарантуватимуть надання даних еквівалентної наукової якості та порівнянності.

Стандарти відбору зразків біологічних елементів якості

Загальні методи, які використовують спільно зі спеціальними методами, зазначеними у стандартах, що стосуються таких біологічних елементів якості:

EN ISO 5667-3:2012

Якість води - Відбір зразків - Частина 3: Зберігання та оброблення зразків

Стандарти для фітопланктону

EN 15204:2006

Якість води - Настановчий стандарт для визначення кількості фітопланктону з використанням інвертованої мікроскопії (метод Утермеля)

EN 15972:2011

Якість води - Настанови щодо кількісних та якісних досліджень морського фітопланктону

ISO 10260:1992

Якість води - Вимірювання біохімічних параметрів - Спектрометричне визначення концентрації хлорофілу а

Стандарти для макрофітів та фітобентосу

EN 15460:2007

Якість води - Настановчий стандарт для вивчення озерних макрофітів

EN 14184:2014

Якість води - Настанови щодо вивчення макрофітів у проточних водах

EN 15708:2009

Якість води - Настановчий стандарт для вивчення, відбору зразків та лабораторного аналізу фітобентосу в мілких проточних водоймах

EN 13946:2014

Якість води - Настанови щодо регулярного відбору та підготовки зразків бентосних діатомових водоростей із річок та озер

EN 14407:2014

Якість води - Настанови щодо виявлення та визначення кількості діатомових водоростей, відібраних із річок та озер

Стандарти для бентосних безхребетних

EN ISO 10870:2012

Якість води - Настанови щодо відбору методів та засобів відбору зразків бентосних макробезхребетних у прісних водоймах

EN 15196:2006

Якість води - Настанови щодо відбору та оброблення лялечкового екзувію хірономід (ряду двокрилих) з метою екологічного оцінювання

EN 16150:2012

Якість води - настанови щодо пропорційного відбору зразків бентосних макробезхребетних з річок із малою глибиною

EN ISO 19493:2007

Якість води - настанови щодо морських біологічних досліджень популяцій твердого субстрату

EN ISO 16665:2013

Якість води - Настанови щодо кількісного забору зразків та оброблення зразків макрофауни з м’якого морського дна

Стандарти для риби

EN 14962:2006

Якість води - Настанови щодо сфери застосування та відбору методів відбору зразків риби

EN 14011:2003

Якість води - відбір зразків риби із використанням електрики

EN 15910:2014

Якість води - Настанови щодо оцінювання кількості риби із застосуванням мобільних гідроакустичних методів

EN 14757:2005

Якість води - Відбір зразків риби із використанням зябрових сіток із різним розміром комірок

Стандарти для гідроморфологічних параметрів

EN 14614:2004

Якість води - Настановчий стандарт для оцінювання гідроморфологічних характеристик річок

EN 16039:2011

Якість води - Настановчий стандарт для оцінювання гідроморфологічних характеристик озер

Стандарти для фізико-хімічних параметрів

Будь-які відповідні стандарти CEN/ISO

1.4. Класифікація та представлення екологічного стану

1.4.1. Порівнянність результатів біологічного моніторингу

(i) Держави-члени повинні запроваджувати системи моніторингу з метою оцінювання значень біологічних елементів якості, визначених для кожної категорії поверхневих водних масивів, або для істотно змінених поверхневих водних масивів та штучних поверхневих водних масивів. При застосуванні процедури, визначеної нижче, до істотно змінених водних масивів або штучних водних масивів покликання на екологічний стан слід тлумачити як покликання на екологічний потенціал. Такі системи можуть використовувати конкретний вид або групу видів як відображення елемента якості в цілому.

(ii) для забезпечення сумісності таких систем моніторингу, результати систем, якими керує кожна держава-член, повинні виражатися як коефіцієнти екологічної якості для цілей класифікації екологічного стану. Такі коефіцієнти повинні представляти відношення між значеннями біологічних параметрів, що спостерігаються у певному поверхневому водному масиві, а також значення таких параметрів у референтних умовах, застосовних до такого масива. Такий коефіцієнт повинен виражатися як числове значення від 0 до 1, де «відмінний» екологічний стан представляють значення, наближені до одного, а «поганий» екологічний стан - значення, наближені до нуля.

(iii) Кожна держава-член повинна поділити шкалу визначення коефіцієнта екологічної якості своєї моніторингової системи для кожної категорії поверхневих вод на п’ять класів від «відмінного» до «поганого», як визначено в секції 1.2, шляхом встановлення числових значень, що позначають межі між класами. Значення, що позначають межу між класами «відмінного» та «доброго» стану, а також значення, що позначають межу між «добрим» і «задовільним» станом необхідно встановлювати із застосуванням процедури взаємного калібрування, описаної нижче.

(iv) Комісія повинна сприяти здійсненню такого взаємного калібрування для забезпечення відповідності таких меж між класами відповідно до нормативних визначень, наданих у секції 1.2, та можливості їх порівняння серед різних держав-членів.

(v) У межах цієї процедури Комісія повинна сприяти обміну інформацією між державами-членами, внаслідок якої буде визначено низку пунктів у кожному екорегіоні Співтовариства; такі пункти утворюватимуть мережу взаємного калібрування. Така мережа повинна складатися із пунктів, обраних із низки типів поверхневих водних масивів, наявних у кожному екорегіоні. Для кожного обраного типу поверхневого водного масива, мережа повинна складатися щонайменше з двох пунктів, що відповідають межевому значенню між нормативними визначеннями «відмінного» та «доброго» стану, а також щонайменше з двох пунктів, що відповідають межевому значенню між нормативними визначеннями «доброго» та «задовільного» стану. Такі пункти необхідно обирати із використанням експертних суджень на підґрунті спільного інспектування та будь-якої іншої доступної інформації.

(vi) Система моніторингу кожної держави-члена повинна застосовуватися до таких пунктів мережі взаємного калібрування, обидва з яких розташовані у відповідному екорегіоні та належать до типу поверхневого водного масива, до якого така система застосовуватиметься відповідно до вимог цієї Директиви. Результати такого застосування використовуватимуться для встановлення числових значень, що позначають відповідні межі між класами в системі моніторингу кожної держави-члена.

(vii) Комісія повинна підготувати проект реєстру пунктів, які утворюватимуть мережу взаємного калібрування. Остаточний реєстр пунктів повинен бути затверджений згідно з регуляторною процедурою, зазначеною в статті 21(2).

(viii) Комісія та держави-члени повинні завершити взаємне калібрування упродовж 18 місяців від дати публікації остаточного реєстру.

(ix) Результати взаємного калібрування та значення, встановлені для класифікацій, передбачених системами моніторингу держав-членів, відповідно до пунктів (i)-(viii) та призначених для внесення змін до несуттєвих елементів цієї Директиви шляхом її доповнення, необхідно ухвалювати згідно з регуляторною процедурою з ретельним вивченням, зазначеною у статті 21(3), та публікувати впродовж 6 місяців від часу завершення процедури взаємного калібрування.

1.4.2. Представлення результатів моніторингу та класифікація екологічного стану та екологічного потенціалу

(i)

Класифікація екологічного стану

Колірне позначення

«Відмінний»

Синій

«Добрий»

Зелений

«Задовільний»

Жовтий

«Поганий»

Оранжевий

«Дуже поганий»

Червоний

(ii)

Класифікація екологічного потенціалу

Колірне позначення

Штучні водні масиви

Істотно змінені водні масиви

«Добрий» і вище

Зелені та світло-сірі смуги однакової ширини

Зелені та темно-сірі смуги однакової ширини

«Задовільний»

Жовті та світло-сірі смуги однакової ширини

Жовті та темно-сірі смуги однакової ширини

«Поганий»

Помаранчеві та світло-сірі смуги однакової ширини

Помаранчеві та темно-сірі смуги однакової ширини

«Дуже поганий»

Червоні та світло-сірі смуги однакової ширини

Червоні та темно-сірі смуги однакової ширини

(iii) Держави-члени повинні також позначати чорними точками на мапі ті водні масиви, недосягнення якими «доброго» стану чи «доброго» екологічного потенціалу спричинена невідповідністю одному або більш ніж одному зі стандартів якості довкілля, що були визначені для такого водного масива стосовно окремих синтетичних та несинтетичних забрудників (відповідно до режиму відповідності, встановленого державою-членом).

1.4.3. Представлення результатів моніторингу та класифікація хімічного стану

Якщо водний масив досягає відповідності усім стандартам якості довкілля, встановленим у додатку IX, статті 16, а також відповідно до іншого відповідного законодавства Співтовариства, що встановлює стандарти якості довкілля, такий водний масив необхідно записати як такий, що досягнув «доброго» хімічного стану. В усіх інших випадках, такий водний масив необхідно записати як такий, що не досягнув доброго хімічного стану.

Класифікація хімічного стану

Колірне позначення

«Добрий» стан

Синій

Недосягнення «доброго» стану

Червоний

2. ПІДЗЕМНІ ВОДИ

2.1. Кількісний стан підземних вод

2.1.1. Параметр класифікації кількісного стану

Режим рівня підземних вод

2.1.2. Визначення кількісного стану

Елементи

«Добрий» стан

Рівень підземних вод

Рівень підземних вод у підземному водному масиві є таким, що довгостроковий середній річний коефіцієнт обсяг забору не перевищує наявного ресурсу підземних вод.

Відповідно, на рівень підземних вод не впливають антропогенні зміни, що можуть призвести до:

- недосягнення екологічних цілей, визначених відповідно до статті 4 для пов’язаних поверхневих вод,

- будь-якого значного зниження стану таких вод,

- будь-якої значної шкоди наземним екосистемам, які безпосередньо залежать від такого підземного водного масива,

а зміни напрямку стоку, спричинені змінами рівня, можуть виникати тимчасово або постійно в просторово обмеженій зоні, але такі зміни не призводять до потрапляння солоної води або будь-якого іншого втручання, а також не свідчать про тривалу та чітко визначену тенденцію напрямку стоку, що має антропогенне походження та може призвести до таких втручань.

2.2. Моніторинг кількісного стану підземних вод

2.2.1. Моніторингова мережа рівня підземних вод

Моніторингова мережа підземних вод впроваджується відповідно до вимог, зазначених у статтях 7 та 8. Така моніторингова мережа повинна бути розроблена таким чином, щоб забезпечувати надійне оцінювання кількісного стану всіх підземних водних масивів або груп масивів, включно з оцінюванням наявного ресурсу підземних вод. Держави-члени повинні надавати мапу або мапи моніторингової мережі підземних вод у плані управління річковим басейном.

2.2.2. Щільність ділянок моніторингу

Мережа повинна охоплювати достатню кількість показових пунктів моніторингу для оцінювання рівня підземних вод у кожному підземному водному масиві або групі масивів із урахуванням коротко- та довгострокових коливань поповнення запасів та зокрема:

- для підземних водних масивів, визначених як такі, що мають ризик не досягти екологічних цілей відповідно до статті 4, забезпечувати достатню щільність ділянок моніторингу для оцінювання впливу забору та скиду та рівень підземних вод,

- для підземних водних масивів, у межах яких підземні води протікають через кордон держави-члена, забезпечувати достатню кількість пунктів моніторингу для оцінювання напрямку та витрати потоку підземних вод через кордон держави-члена.

2.2.3. Частота здійснення моніторингу

Частота спостережень повинна бути достатньою для створення можливості оцінювання кількісного стану кожного підземного водного масива або групи масивів із урахуванням коротко- та довгострокових коливань поповнення запасів. Зокрема:

- для підземних водних масивів, визначених як такі, що мають ризик не досягти екологічних цілей відповідно до статті 4, забезпечувати достатню частоту вимірювань для оцінювання впливу забору та скиду та рівень підземних вод,

- для підземних водних масивів, у межах яких підземні води протікають через кордон держави-члена, забезпечувати достатню частоту вимірювань для оцінювання напрямку та витрати потоку підземних вод через кордон держави-члена.

2.2.4. Тлумачення та представлення кількісного стану підземних вод

Результати стосовно підземного водного масива або групи підземних водних масивів, отримані внаслідок використання моніторингової мережі, необхідно використовувати для оцінювання кількісного стану такого масива або таких масивів. Відповідно до пункту 2.5. держави-члени повинні надати мапу такого оцінювання кількісного стану підземних вод із колірними позначеннями відповідно до такого режиму:

«Добрий» : зелений колір

«Поганий» : червоний колір

2.3. Хімічний стан підземних вод

2.3.1. Параметри визначення хімічного стану підземних вод

Провідність

Концентрація забрудників

2.3.2. Визначення «доброго» хімічного стану підземних вод

Елементи

«Добрий» стан

Загальні характеристики

Хімічний склад підземного водного масива такий, що концентрації забрудників:

- як зазначено нижче, не мають ознак впливу потрапляння солоної води або інших втручань

- не перевищують стандартів якості, застосовних відповідно до іншого відповідного законодавства Співтовариства відповідно до статті 17

- не є такими, що можуть призвести до недосягнення екологічних цілей, визначених відповідно до статті 4 для пов’язаних поверхневих вод, до значного зниження екологічної або хімічної якості таких масивів, або до будь-якої значної шкоди наземним екосистемам, які безпосередньо залежать від такого підземного водного масива

Провідність

Зміни провідності не свідчать про потрапляння до підземного водного масива солоної води або інші втручання

2.4. Моніторинг хімічного стану підземних вод

2.4.1. Моніторингова мережа підземних вод

Моніторингова мережа підземних вод впроваджується відповідно до вимог, зазначених у статтях 7 та 8. Моніторингова мережа повинна бути розроблена таким чином, щоб забезпечувати цілісний та комплексний огляд хімічного стану підземних вод у межах кожного річкового басейну, а також виявляти присутність довгострокових тенденцій зростання концентрацій забрудників, спричинених діяльністю людини.

На основі характеризації та оцінювання впливу, здійснених відповідно до статті 5 та додатка II, держави-члени повинні запровадити програми діагностичного моніторингу для кожного періоду, до якого застосовується план управління річковим басейном. Результати такої програми необхідно використовувати для запровадження програми операційного моніторингу, яка застосовуватиметься упродовж решти періоду, охопленого планом.

Оцінку рівня надійності та точності результатів, які забезпечують програми моніторингу, необхідно подавати у плані.

2.4.2. Діагностичний моніторинг

Мета

Діагностичний моніторинг здійснюють для:

- доповнення та валідації процедури оцінювання впливу,

- отримання інформації, яку використовуватимуть для оцінювання довгострокових тенденцій, спричинених як змінами природних умов, так і діяльністю людини.

Відбір пунктів моніторингу

Необхідно обрати достатню кількість пунктів моніторингу для:

- масивів, визначених як такі, що наражаються на ризик, за результатами характеризації, здійсненої відповідно до додатка II, та

- масивів, які перетинають кордон держави-члена.

Відбір параметрів

У всіх обраних підземних водних масивах необхідно здійснювати моніторинг такого набору ключових параметрів:

- вміст кисню

- значення pH

- провідність

- нітрати

- амоній

Щодо водних масивів, визначених відповідно до додатка II як такі, що мають значний ризик не досягти «доброго» стану, необхідно також здійснювати моніторинг параметрів, які відображають вплив такого тиску.

Щодо транскордонних водних масивів необхідно також здійснювати моніторинг параметрів, відповідних для захисту усіх видів користування, забезпечуваних стоком підземних вод.

2.4.3. Операційний моніторинг

Мета

Операційний моніторинг здійснюють у періоди між програмами діагностичного моніторингу для:

- встановлення хімічного стану усіх підземних водних масивів або груп масивів, визначених як такі, що наражаються на ризик,

- встановлення присутності будь-яких довгострокових тенденцій зростання концентрації будь-якого забрудника, спричинених діяльністю людини.

Відбір пунктів моніторингу

Операційний моніторинг необхідно здійснювати щодо всіх підземних водних масивів або груп масивів, які на підставі оцінювання впливу, здійсненого відповідно до додатка II, та діагностичного моніторингу були визначені як такі, що мають ризик не досягти цілей відповідно до статті 4. Відбір пунктів моніторингу повинен також відображати оцінювання того, наскільки дані, зібрані в цьому пункті, відображають якість відповідних підземних водних масивів.

Частота здійснення моніторингу

Операційний моніторинг необхідно здійснювати у періоди між програмами діагностичного моніторингу із частотою, достатньою для виявлення впливу відповідного тиску, але не рідше, ніж один раз на рік.

2.4.4. Визначення тенденцій, пов’язаних із забрудниками

Держави-члени повинні використовувати дані діагностичного та операційного моніторингу для визначення довгострокових тенденцій зростання концентрацій забрудників, спричинених діяльністю людини, та зміни таких тенденцій на зворотні. Необхідно визначити базисний рік або період, від якого здійснюватимуться розрахунки для виявлення тенденцій. Тенденції визначаються щодо підземних водних масивів або, у відповідних випадках, груп підземних водних масивів. Зміна тенденції на зворотну повинна демонструватися на статистичному рівні, а довірча ймовірність повинна бути пов’язана із зазначеним визначенням.

2.4.5. Тлумачення та представлення хімічного стану підземних вод

При оцінюванні стану, результати окремих пунктів моніторингу в межах одного підземного водного масива необхідно зводити для водного масива в цілому. Без обмеження відповідних директив, для досягнення «доброго» стану підземного водного масива, стосовно хімічних параметрів, для яких у законодавстві Співтовариства були встановлені стандарти якості довкілля:

- необхідно обчислювати середні значення моніторингу, здійсненого в кожному пункті в межах підземного водного масива або групи масивів, та

- відповідно до статті 17, необхідно використовувати такі середні значення, щоб демонструвати відповідність «доброму» хімічному стану підземних вод.

Відповідно до пункту 2.5. держави-члени повинні надати мапу хімічного стану підземних вод із такими колірними позначеннями:

«Добрий» : зелений колір

«Поганий» : червоний колір

Держави-члени також повинні позначати чорними точками на мапі підземні водні масиви, в яких спостерігаються значні та тривалі тенденції зростання концентрацій будь-якого забрудника, спричинені впливом діяльності людини. Зміну тенденції на зворотну необхідно позначати синіми точками на мапі.

Такі мапи необхідно включати до плану управління річковим басейном.

2.5. Представлення стану підземних вод

Держави-члени повинні надавати у плані управління річковим басейном мапу, яка демонструє як кількісний, так і хімічний стан кожного підземного водного масива або групи масивів із колірними позначеннями відповідно до вимог пунктів 2.2.4 та 2.4.5. Держави-члени можуть вирішити не надавати окремих мап відповідно до пунктів 2.2.4 та 2.4.5, але повинні в такому випадку надавати інформацію, відповідно до вимог пункту 2.4.5 щодо мапи, передбаченої цим пунктом, стосовно масивів, у яких спостерігаються значні та тривалі тенденції зростання концентрацій будь-яких забрудників або будь-якої зміни таких тенденцій на зворотні.

ДОДАТОК VI

ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВКЛЮЧАТИ ДО ПРОГРАМ ЗАХОДІВ

ЧАСТИНА A

Вимоги щодо наведених нижче заходів встановлено у таких директивах:

(i) Директива про води для купання (76/160/ЄЕС);

(ii) Директива про птахів (79/409/ЄЕС) ( - 37);

(iii) Директива про питну воду (80/778/ЄЕС) зі змінами, внесеними Директивою (98/83/ЄС);

(iv) Директива про значні аварії (96/82/ЄС) ( - 38);

(v) Директива про оцінювання впливу на довкілля (85/337/ЄЕС) ( - 39);

(vi) Директива про осад стічних вод (86/278/ЄЕС) ( - 40);

(vii) Директива про оброблення міських стічних вод (91/271/ЄЕС);

(viii) Директива про засоби захисту рослин (91/414/ЄЕС);

(ix) Директива про нітрати (91/676/ЄЕС);

(x) Директива про оселища (92/43/ЄЕС) ( - 41);

(xi) Директива про інтегрований контроль над запобіганням забрудненню (96/61/ЄC).

ЧАСТИНА B

Нижче подано невиключний перелік додаткових заходів, які можуть вирішити вжити держави-члени у межах кожного району річкового басейну як частина програми заходів, вимоги щодо яких наведено у статті 11(4):

(i) законодавчі інструменти

(ii) адміністративні інструменти

(iii) економічні або фіскальні інструменти

(iv) укладені екологічні угоди

(v) засоби контролю над скидами

(vi) кодекси належної практики

(vii) рекреація та відновлення водно-болотних угідь

(viii) регулювання забору

(ix) заходи управління попитом, між іншим , просування адаптованого сільськогосподарського виробництва, як-от вирощування посухостійких культур у зонах, уражених посухами.

(x) заходи щодо ефективності та повторного використання, між іншим , просування водоефективних технологій у промисловості та технік зрошування, що заощаджують воду

(xi) проекти будівництва

(xii) станції опріснення води

(xiii) проекти реконструкції

(xiv) штучне поповнення запасів водоносних горизонтів

(xv) освітні проекти

(xvi) проекти з дослідження, розробки та демонстрації

(xvii) інші відповідні заходи

ДОДАТОК VII

ПЛАНИ УПРАВЛІННЯ РІЧКОВИМИ БАСЕЙНАМИ

A. План управління річковим басейном повинен містити такі елементи:

1. загальний опис характеристик району річкового басейну, передбачений статтею 5 та додатком II.

1.1. для поверхневих вод:

- картографічні дані щодо розташування та меж водних масивів,

- картографічні дані щодо екорегіонів та типів поверхневих водних масивів у межах річкового басейну,

- визначення референтних умов для типів поверхневих водних масивів;

1.2. для підземних вод:

- картографічні дані щодо розташування та меж підземних водних масивів;

2. підсумкові дані щодо значних тисків та впливу діяльності людини на стан поверхневих та підземних вод, зокрема:

- оцінку забруднення з точкових джерел,

- оцінку забруднення з дифузного джерела, включно з підсумковими даними щодо землекористування,

- оцінку тисків на кількісний стан води, включаючи забори води,

- аналіз інших впливів людської діяльності на стан води;

3. визначення та нанесення на карту захищених зон відповідно до вимог, наведених у статті 6 та додатку IV;

4. мапу моніторингових мереж, створених для цілей статті 8 та додатка V, а також представлення у формі мапи результатів програм моніторингу, виконаних відповідно до цих положень, щодо стану:

4.1. поверхневих вод (екологічного та хімічного);

4.2. підземних вод (хімічного та кількісного);

4.3. захищених зон;

5. перелік екологічних цілей, встановлених відповідно до статті 4 для поверхневих вод, підземних вод та захищених зон, включно із визначенням прикладів застосування статей 4(4), (5), (6) та (7), а також пов’язаної інформації, вимоги щодо якої наведені у зазначеній статті;

6. підсумкові дані економічного аналізу водокористування, як передбачено статтею 5 та додатком III;

7. підсумкові дані програм заходів, ухвалених відповідно до статті 11, включно зі способами встановлення цілей відповідно до статті 4 та їх досягнення;

7.1. підсумкові дані щодо інструментів, необхідних для імплементації законодавства Співтовариства щодо захисту вод;

7.2. звіт щодо практичних кроків та заходів, вжитих для застосування принципу відновлення витрат на водокористування відповідно до статті 9;

7.3. підсумкові дані щодо заходів, вжитих для відповідності вимогам статті 7;

7.4. підсумкові дані щодо засобів контролю над забором води та її збиранням у водоймищах, включно з посиланням на реєстри та визначенням випадків застосування винятків відповідно до статті 11(3)(e);

7.5. підсумкові дані щодо засобів контролю, ухвалених для скидів із точкових джерел та іншої діяльності, що має вплив на стан води відповідно до положень статті 11(3)(g) та 11(3)(i);

7.6. визначення випадків надання дозволу на прямі скиди у підземні води відповідно до положень статті 11(3)(j);

7.7. підсумкові дані щодо заходів, вжитих відповідно до статті 16 щодо пріоритетних речовин;

7.8. підсумкові дані щодо заходів, вжитих для зменшення впливу випадкових інцидентів забруднення;

7.9. підсумкові дані щодо заходів, вжитих відповідно до статті 11(5) щодо водних масивів, які мають малу ймовірність досягнення цілей, визначених у статті 4;

7.10. детальну інформацію щодо додаткових заходів, визначених як необхідні для відповідності встановленим екологічним цілям;

7.11. детальну інформацію про заходи, вжиті для уникнення збільшення забруднення морських вод відповідно до статті 11(6);

8. реєстр будь-яких детальніших програм та планів управління для району річкового басейну, що стосуються конкретних суббасейнів, секторів, питань або типів водних масивів, а також резюме їх змісту;

9. підсумкові дані щодо публічної інформації та вжитих консультаційних заходів, їх результатів та змін плану, внесених внаслідок таких консультацій;

10. перелік компетентних органів відповідно до додатка I;

11. контактні пункти та процедури отримання довідкових документів та інформації, зазначеної у статті 14(1), і зокрема детальної інформації про інструменти контролю, ухвалені відповідно до статті 11(3)(g) та 11(3)(i), а також про фактичні дані моніторингу, зібрані відповідно до статті 8 та додатка V.

B. Перше оновлення плану управління річковим басейном та всі подальші оновлення повинні також включати:

1. підсумкові дані щодо будь-яких змін або оновлень із часу публікації попередньої версії відповідного плану управління річковим басейном, включно з підсумковими даними переглядів, які необхідно здійснювати відповідно до статей 4(4), (5), (6) та (7);

2. оцінювання прогресу в досягненні екологічних цілей, включно з представленням результатів моніторингу за період, охоплений попереднім планом, у формі мапи, а також пояснення щодо недосягнення будь-яких екологічних цілей;

3. підсумкові дані щодо будь-яких заходів, що були передбачені у попередній версії плану управління річковим басейном та не були вжиті, та пояснення щодо них;

4. підсумкові дані щодо будь-яких проміжних інструментів, ухвалених відповідно до статті 11(5) із часу публікації попередньої версії плану управління річковим басейном.

ДОДАТОК VIII

ІНДИКАТИВНИЙ ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЗАБРУДНИКІВ

1. Галогеноорганічні сполуки та речовини, що можуть утворювати такі сполуки у водному середовищі.

2. Фосфорорганічні сполуки.

3. Оловоорганічні сполуки.

4. Речовини та препарати або продути їх розпаду, стосовно яких доведено їхні канцерогенні або мутагенні властивості або властивості, що можуть впливати на стероїдогенні, тіреоїдні, репродуктивні або інші ендокриннопов’язані функції у водному середовищі або через нього.

5. Стійкі вуглеводні та стійкі й біоакумулювальні токсичні органічні речовини.

6. Ціаніди.

7. Метали та їх сполуки.

8. Арсен та його сполуки.

9. Біоциди та засоби захисту рослин.

10. Суспендовані матеріали.

11. Речовини, що сприяють евтрофікації (зокрема нітрати та фосфати)

12. Речовини, що чинять несприятливий вплив на кисневий баланс (і можуть бути виміряні з використанням таких параметрів як БСК, ХСК тощо).

ДОДАТОК IX

ЗНАЧЕННЯ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИХ CКИДІВ ТА СТАНДАРТИ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ

«Граничні значення» та «цілі якості», встановлені відповідно до директив, ухвалених на підставі 76/464/ЄЕС, необхідно вважати значеннями гранично допустимих скидів та стандартами якості довкілля відповідно для цілей цієї Директиви. Такі граничні значення встановлені у таких директивах:

(i) Директива про викиди ртуті (82/176/ЄЕС) ( - 42);

(ii) Директива про викиди кадмію (83/513/ЄЕС) ( - 43);

(iii) Директива про ртуть (84/156/ЄЕС) ( - 44);

(iv) Директива про викиди гексахлорциклогексану (84/491/ЄЕС) ( - 45); та

(v) Директива про викиди небезпечних речовин (86/280/ЄЕС) ( - 46).

ДОДАТОК X

ПЕРЕЛІК ПРІОРИТЕТНИХ РЕЧОВИН У ГАЛУЗІ ВОДНОЇ ПОЛІТИКИ

Кількість

Номер CAS ( - 1 )

Номер ЄС ( - 2 )

Назва пріоритетної речовини ( - 3 )

Визначена як пріоритетна небезпечна речовина

(1)

15972-60-8

240-110-8

Алахлор

(2)

120-12-7

204-371-1

Антрацен

X

(3)

1912-24-9

217-617-8

Атразин

(4)

71-43-2

200-753-7

Бензол

(5)

Не застосовується

Не застосовується

Бромовані дифенілові ефіри

X ( - 4 )

(6)

7440-43-9

231-152-8

Кадмій і його сполуки

X

(7)

85535-84-8

287-476-5

Хлоралкани, C 10-13

X

(8)

470-90-6

207-432-0

Хлорфенвінфос

(9)

2921-88-2

220-864-4

Хлорпірифос (хлорпірифос-етил)

(10)

107-06-2

203-458-1

1,2-Дихлоретан;

(11)

75-09-2

200-838-9

Дихлорметан

(12)

117-81-7

204-211-0

Ди(2-етилгексил)фталат (ДЕГФ)

X

(13)

330-54-1

206-354-4

Діурон

(14)

115-29-7

204-079-4

Ендосульфан

X

(15)

206-44-0

205-912-4

Флуорантен

(16)

118-74-1

204-273-9

Гексахлорбензол

X

(17)

87-68-3

201-765-5

Гексахлорбутадієн

X

(18)

608-73-1

210-168-9

Гексахлорциклогексан

X

(19)

34123-59-6

251-835-4

Ізопротурон

(20)

7439-92-1

231-100-4

Свинець та його сполуки

(21)

7439-97-6

231-106-7

Ртуть та її сполуки

X

(22)

91-20-3

202-049-5

Нафталін

(23)

7440-02-0

231-111-4

Нікель та його сполуки

(24)

Не застосовується

Не застосовується

Нонилфеноли

X ( - 5 )

(25)

Не застосовується

Не застосовується

Октилфеноли ( - 6 )

(26)

608-93-5

210-172-0

Пентахлорбензол

X

(27)

87-86-5

201-778-6

Пентахлорфенол

(28)

Не застосовується

Не застосовується

Поліароматичні вуглеводні (ПАВ) ( - 7 )

X

(29)

122-34-9

204-535-2

Симазин

(30)

Не застосовується

Не застосовується

Сполуки трибутилолова

X ( - 8 )

(31)

12002-48-1

234-413-4

Трихлоробензоли

(32)

67-66-3

200-663-8

Трихлорметан (хлороформ)

(33)

1582-09-8

216-428-8

Трифлуралін

X

(34)

115-32-2

204-082-0

Дикофол

X

(35)

1763-23-1

217-179-8

Перфтороктановий сульфонат і його похідні (ПФОС)

X

(36)

124495-18-7

Не застосовується

Квіноксифен

X

(37)

Не застосовується

Не застосовується

Діоксини і діоксиноподібні сполуки

X ( - 9 )

(38)

74070-46-5

277-704-1

Аклоніфен

(39)

42576-02-3

255-894-7

Біфенокс

(40)

28159-98-0

248-872-3

Цибутрин

(41)

52315-07-8

257-842-9

Циперметрин ( - 10 )

(42)

62-73-7

200-547-7

Дихлорвос

(43)

Не застосовується

Не застосовується

Гексабромоциклододекан (ГБЦДД)

X ( - 11 )

(44)

76-44-8/ 1024-57-3

200-962-3/ 213-831-0

Гептахлор і гептахлорепоксид

X

(45)

886-50-0

212-950-5

Тербутрин

( - 1 ) CAS: Хімічна реферативна служба.

( - 2 ) Номер ЄС: Номер Європейського реєстру існуючих комерційних хімічних речовин (EINECS) або Європейського переліку зареєстрованих хімічних речовин (ELINCS).

( - 3 ) Якщо було обрано групи речовин, окрім випадків, коли це прямо зазначено, у контексті встановлення стандартів якості довкілля визначають окремі речовини, що представляють такі групи.

( - 4 ) Лише тетра-, пента-, гекса- та гепта- бромовані дифенілові ефіри (номери CAS: 40088-47-9 , 32534-81-9, 36483-60-0, 68928-80-3 відповідно).

( - 5 ) Нонилфенол (CAS 25154-52-3, ЄС 246-672-0), зокрема його ізомери 4-нонилфенол (CAS 104-40-5, ЄС 203-199-4) та 4-нонилфенол (із розгалуженим ланцюгом) (CAS 84852-15-3, ЄС 284-325-5).

( - 6 ) Октилфенол (CAS 1806-26-4, ЄС 217-302-5), зокрема його ізомер 4-(1,1',3,3'-тетраметилбутил)-фенол (CAS 140-66-9, ЄС 205-426-2).

( - 7 ) Зокрема бензо(а)пірен (CAS 50-32-8, ЄС 200-028-5), бензо(b)флуорантен (CAS 205-99-2, ЄС 205-911-9), бензо(g,h,i)перилен (CAS 191-24-2, ЄС 205-883-8), бензо(k)флуорантен (CAS 207-08-9, ЄС 205-916-6), індено(1,2,3-cd)пірен (CAS 193-39-5, ЄС 205-893-2), та окрім антрацену, флуорантену and нафталіну, які входять до переліку як окремі позиції.

( - 8 ) Зокрема трибутилолова катіон (CAS 36643-28-4).

( - 9 ) Це стосується таких сполук: 7 поліхлорованих дибензо-p-діоксинів (ПХДД): 2,3,7,8-Т4ХДД (CAS 1746-01-6), 1,2,3,7,8-П5ХДД (CAS 40321-76-4), 1,2,3,4,7,8-Г6ХДД (CAS 39227-28-6), 1,2,3,6,7,8-Г6ХДД (CAS 57653-85-7), 1,2,3,7,8,9-Г6ХДД (CAS 19408-74-3), 1,2,3,4,6,7,8-Г7ХДД,5 (CAS 35822-46-9), 1,2,3,4,6,7,8,9-О8ХДД (CAS 3268-87-9); 10 поліхлорованих дибензофуранів (ПХДФ): 2,3,7,8-Т4ХДФ (CAS 51207-31-9), 1,2,3,7,8-П5ХДФ (CAS 57117-41-6), 2,3,4,7,8-П5ХДФ (CAS 57117-31-4), 1,2,3,4,7,8-Г6ХДФ (CAS 70648-26-9), 1,2,3,6,7,8-Г6ХДФ (CAS 57117-44-9), 1,2,3,7,8,9-Г6ХДФ (CAS 72918-21-9), 2,3,4,6,7,8-Г6ХДФ (CAS 60851-34-5), 1,2,3,4,6,7,8-Г7ХДФ (CAS 67562-39-4), 1,2,3,4,7,8,9-Г7ХДФ (CAS 55673-89-7), 1,2,3,4,6,7,8,9-O8ХДФ (ЗС 39001-02-0); 12 диоксиноподібних поліхлорованих біфенілів (ПХБ-ДП): 3,3',4,4'-T4ХБ (ПХБ 77,CAS 32598-13-3), 3,3',4',5-T4ХБ (ПХБ 81,CAS 70362-50-4), 2,3,3',4,4'-П5ХБ (ПХБ 105,CAS 32598-14-4), 2,3,4,4',5-П5ХБ (ПХБ 114,CAS 74472-37-0), 2,3',4,4',5-П5ХБ (ПХБ 118,CAS 31508-00-6), 2,3',4,4',5'-П5ХБ (ПХБ 123,CAS 65510-44-3), 3,3',4,4',5-П5ХБ (ПХБ 126,CAS 57465-28-8), 2,3,3',4,4',5-Г6ХБ (ПХБ 156,CAS 38380-08-4), 2,3,3',4,4',5'-Г6ХБ (ПХБ 157,CAS 69782-90-7), 2,3',4,4',5,5'-Г6ХБ (ПХБ 167,CAS 52663-72-6), 3,3',4,4',5,5'-Г6ХБ (ПХБ 169,CAS 32774-16-6), 2,3,3',4,4',5,5'-Г7ХБ (ПХБ 189,CAS 39635-31-9).

( - 10 ) CAS 52315-07-8 позначає суму ізомерів циперметрину, альфа-циперметрин (CAS 67375-30-8), бета-циперметрин (CAS 65731-84-2), тета-циперметрин (CAS 71697-59-1) та дзета-циперметрин (52315-07-8).

( - 11 ) 1,3,5,7,9,11-гексабромциклододекан (CAS 25637-99-4), 1,2,5,6,9,10-гексабромциклододекан (CAS 3194-55-6), α -гексабромциклододекан (CAS 134237-50-6), β -гексабромциклододекан (CAS 134237-51-7) та γ - гексабромциклододекан (CAS 134237-52-8).

ДОДАТОК XI

МАПА A

Система A Екорегіони річок та озер

1. Іберо-макаронезійський регіон

2. Піренеї

3. Італія, Корсика та Мальта

4. Альпи

5. Динарські Західні Балкани

6. Грецькі Західні Балкани

7. Східні Балкани

8. Західне нагір’я

9. Центральне нагір’я

10. Карпати

11. Угорська низовина

12. Чорноморський регіон

13. Західні рівнини

14. Центральні рівнини

15. Балтійський регіон

16. Східні рівнини

17. Ірландія та Північна Ірландія

18. Великобританія

19. Ісландія

20. Бореальні височини

21. Тундра

22. Фенноскандинавський щит

23. Тайга

24. Кавказ

25. Прикаспійська низовина

МАПА B

Система A: Екорегіони перехідних та прибережних вод.

1. Атлантичний океан

2. Норвезьке море

3. Баренцове море

4. Північне море

5. Балтійське море

6. Середземне море

__________

( - 1 ) ОВ C 184, 17.06.1997, с. 20,

ОВ C 16, 20.01.1998, с. 14 та

ОВ C 108, 07.04.1998, с. 94.

( - 2 ) ОВ C 355, 21.11.1997, с. 83.

( - 3 ) ОВ C 180, 11.06.1998, с. 38.

( - 4 ) Висновок Європейського Парламенту від 11 лютого 1999 року (ОВ C 150, 28.05.1999, с. 419), підтверджений 16 вересня 1999 року, та Спільна позиція Ради від 22 жовтня 1999 року (ОВ C 343, 30.11.1999, с. 1). Рішення Європейського Парламенту від 07 вересня 2000 року і Рішення Ради від 14 вересня 2000 року.

( - 5 ) ОВ C 209, 09.08.1988, с. 3.

( - 6 ) ОВ C 59, 06.03.1992, с. 2.

( - 7 ) ОВ C 49, 28.02.1995, с. 1.

( - 8 ) ОВ L 20, 26.01.1980, с. 43. Директива зі змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (ОВ L 377, 31.12.1991, с. 48).

( - 9 ) ОВ C 355, 25.11.1996, с. 1.

( - 10 ) ОВ C 281, 26.09.1996, с. 3.

( - 11 ) ОВ L 73, 16.03.1994, с. 19.

( - 12 ) ОВ L 104, 03.04.1998, с. 1.

( - 13 ) ОВ L 240, 19.09.1977, c. 1.

( - 14 ) ОВ L 67, 12.03.1983, с. 1.

( - 15 ) ОВ L 186, 05.08.1995, с. 42.

( - 16 ) ОВ L 229, 30.08.1980, с. 11. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 98/83/ЄС (ОВ L 330, 05.12.1998, с. 32).

( - 17 ) ОВ C 184, 17.07.1999, с. 23.

( - 18 ) ОВ L 129, 18.05.1976, с. 23. Директива зі змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (ОВ L 377, 31.12.1991, с. 48).

( - 19 ) ОВ L 257, 10.10.1996, с. 26.

( - 20 ) ОВ L 135, 30.05.1991, с. 40. Директива зі змінами, внесеними Директивою Комісії 98/15/ЄС (ОВ L 67, 07.03.1998, с. 29).

( - 21 ) ОВ L 375, 31.12.1991, с. 1.

( - 22 ) ОВ L 140, 05.06.2009, с. 114.

( - 23 ) ОВ L 84, 05.04.1993, с. 1.

( - 24 ) ОВ L 230, 19.08.1991, с. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 98/47/ЄС (ОВ L 191, 07.07.1998, с. 50).

( - 25 ) ОВ L 123, 24.04.1998, с. 1.

( - 26 ) ОВ L 194, 25.07.1975, с. 26. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС.

( - 27 ) ОВ L 334, 24.12.1977, с. 29. Рішення з останніми змінами, внесеними Актом про приєднання 1994 року.

( - 28 ) ОВ L 271, 29.10.1979, с. 44. Директива з останніми змінами, внесеними Актом про приєднання 1994 року.

( - 29 ) ОВ L 222, 14.08.1978, с. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Актом про приєднання 1994 року.

( - 30 ) ОВ L 281, 10.11.1979, с. 47. Директива зі змінами та доповненнями, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС.

( - 31 ) ОВ L 135, 30.05.1991, с. 40. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 98/15/ЄС (ОВ L 67, 07.03.1998, с. 29).

( - 32 ) ОВ L 31, 05.02.1976, с. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Актом про приєднання 1994 року.

( - 33 ) ОВ L 281, 10.11.1979, с. 47. Директива зі змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (ОВ L 377, 31.12.1991, с. 48).

( - 34 ) ОВ L 375, 31.12.1991, с. 1.

( - 35 ) ОВ L 206, 22.07.1992, с. 7. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 97/62/ЄС (ОВ L 305, 08.11.1997, с. 42).

( - 36 ) ОВ L 103, 25.04.1979, с. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 97/49/ЄС (ОВ L 223, 13.08.1997, с. 9).

( - 37 ) ОВ L 103, 25.04.1979, с. 1.

( - 38 ) ОВ L 10, 14.01.1997, с. 13.

( - 39 ) ОВ L 175, 05.07.1985, с. 40. Директива зі змінами, внесеними Директивою 97/11/ЄC (ОВ L 73, 14.03.1997, с. 5).

( - 40 ) ОВ L 181, 08.07.1986, с. 6.

( - 41 ) ОВ L 206, 22.07.1992, с. 7.

( - 42 ) ОВ L 81, 27.03.1982, с. 29.

( - 43 ) ОВ L 291, 24.10.1983, с. 1.

( - 44 ) ОВ L 74, 17.03.1984, с. 49.

( - 45 ) ОВ L 274, 17.10.1984, с. 11.

( - 46 ) ОВ L 181, 04.07.1986, с. 16.

{ Оригінальний текст перекладу }

{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою }