Координація адміністративних механізмів у межах районів річкових басейнів
1. Держави-члени повинні визначити індивідуальні річкові басейни, розташовані у межах їхніх національних територій, та, для цілей цієї Директиви, відносити їх до індивідуальних районів річкових басейнів. У відповідних випадках малі річкові басейни можуть бути поєднані з більшими річковими басейнами або з сусідніми малими басейнами для утворення індивідуальних районів річкових басейнів. Якщо підземні води не повністю належать до окремого річкового басейну, такі підземні води необхідно визначати та відносити до найближчого або найбільш відповідного району річкового басейну. Прибережні води необхідно визначити та призначити до найближчого або найбільш відповідного району річкового басейну або кількох таких районів.
2. Держави-члени повинні забезпечувати належні адміністративні механізми, включно з визначенням відповідного компетентного органу, для застосування правил цієї Директиви у межах кожного району річкового басейну, розташованого у межах їхніх територій.
3. Держави-члени повинні забезпечити віднесення річкових басейнів, що охоплюють територію більш ніж однієї держави-члена, до міжнародних районів річкових басейнів. На вимогу залучених держав-членів Комісія повинна сприяти віднесенню річкових басейнів до таких міжнародних районів річкових басейнів.
Кожна держава-член повинна забезпечувати належні адміністративні механізми, включно з визначенням відповідного компетентного органу, для застосування правил цієї Директиви у межах частини будь-якого міжнародного району річкового басейну, розташованого на її території.
4. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб вимоги цієї Директиви стосовно досягнення екологічних цілей, встановлених відповідно до статті 4, та особливо всі програми заходів були скоординовані для всього району річкового басейну. Стосовно міжнародних районів річкових басейнів відповідні держави-члени повинні спільно забезпечувати таку координацію та можуть із цією метою використовувати існуючі структури, передбачені міжнародними угодами. На запит залучених держав-членів, Комісія повинна вживати заходів для сприяння запровадженню програм заходів.
5. Якщо район річкового басейну виходить за межі території Співтовариства, відповідна держава-член або відповідні держави-члени повинні докладати зусиль для встановлення належної координації із відповідними державами, що не є державами-членами, з метою досягнення цілей цієї Директиви в усьому районі річкового басейну. Держави-члени повинні забезпечувати застосування правил цієї Директиви у межах їхніх територій.
6. Держави-члени можуть визначити існуючу національну або міжнародну організацію як компетентний орган для цілей цієї Директиви.
7. Держави-члени повинні визначити компетентний орган до дати, зазначеної у статті 24.
8. Держави-члени повинні надати Комісії перелік своїх компетентних органів та компетентних органів усіх міжнародних організацій, до яких вони належать, не пізніше ніж через шість місяців після дати, зазначеної у статті 24. Стосовно кожного компетентного органу необхідно надати інформацію, визначену в додатку I.
9. Держави-члени повинні інформувати Комісію про будь-які зміни в інформації, наданій відповідно до параграфа 8, упродовж 3 місяців після набуття такими змінами чинності.