Ст. 3. Координація адміністративних механізмів у межах районів річкових басейнів

Редакція від 11.03.2008 до 19.11.2014

Координація адміністративних заходів в межах районів басейну річок

1. Держави-члени визначають окремі басейни річок, що знаходяться в межах їх національної території, і для цілей Директиви приписують їх до окремих районів басейнів річок. Малі басейни річок можуть об'єднуватися з більшими басейнами річок або приєднуватися до сусідніх малих басейнів з метою формування окремих районів басейнів річок там, де це є доцільним.

Якщо ґрунтові води не відносяться повністю до меж окремого басейну ріки, вони ідентифікуються і приписуються до найближчого чи найбільш доречного у даному разі району басейну ріки. Прибережні води ідентифікуються і приписуються до найближчого або найбільш доречного району або районів басейну ріки.

2. Держави-члени вживають відповідні адміністративні заходи, включаючи визначення відповідних компетентних органів влади, для застосування положень цієї Директиви в межах кожного району басейну ріки, що знаходиться на їх території.

3. Держави-члени забезпечують, щоб басейн ріки, який покриває територію більш ніж однієї держави-члена, приписувався до міжнародного району басейну ріки. За запитом зацікавлених держав-членів, Комісія має діяти з метою полегшення приписування до таких міжнародних районів басейнів річок.

Кожна держава-член вживає відповідних адміністративних заходів, включаючи визначення відповідних компетентних органів влади, для застосування положень цієї Директиви в межах частини будь-якого міжнародного басейну річки, що знаходиться в межах її території.

4. Держави-члени дбають про те, щоб вимоги цієї Директиви для досягнення цілей стосовно довкілля, встановлені відповідно до статті 4, і, зокрема, всі програми заходів, координувалися стосовно району басейну ріки в цілому. Для міжнародних районів басейну ріки зацікавлені держави-члени разом забезпечують цю координацію і можуть, з цією метою, використовувати існуючі структури, що походять з міжнародних угод. За запитом держав-членів, що мають відношення до справи, Комісія діє у напрямі полегшення заснування програми заходів.

5. Там, де район басейну ріки простягається за межі території Співтовариства, зацікавлена держава-член або держави-члени докладають зусиль, щоб налагодити належну координацію з відповідними державами, що не є державами-членами, для досягнення цілей цієї Директиви у всьому районі басейну ріки. Держави-члени забезпечують виконання положень цієї Директиви в межах їх території.

6. Держави-члени можуть визнати існуючий національний чи інтернаціональний орган у якості компетентної влади для цілей цієї Директиви.

7. Держави-члени визнають владу компетентною до дати, зазначеної у статті 24.

8. Держави-члени надають Комісії перелік своїх компетентних органів влади і компетентних органів влади всіх міжнародних органів, у яких вони беруть участь, не пізніше, ніж через шість місяців після дати, зазначеної у статті 24. Інформація, викладена у Додатку I, доводиться до відома кожної компетентної влади.

9. Держави-члени інформують Комісію про будь-які зміни у інформації, наданій згідно пункту 8 протягом трьох місяців після того, як зміна набере чинності.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.