Екологічні цілі
1. З метою забезпечення виконання програм заходів, зазначених у планах управління річковими басейнами:
(a) для поверхневих вод
(i) держави-члени повинні імплементувати необхідні інструменти для запобігання погіршення стану всіх поверхневих водних масивів, за умови застосування параграфів 6 та 7 та без обмеження параграфа 8;
(ii) держави-члени повинні захищати, вдосконалювати та відновлювати усі поверхневі водні масиви, за умови застосування підпараграфа (iii) для штучних водних масивів та істотно змінених водних масивів, з метою досягнення «доброго» стану поверхневих вод не пізніше ніж за 15 років після дати набуття чинності цією Директивою, відповідно до положень, встановлених у додатку V, за умови застосування продовжень строків, визначених відповідно до параграфа 4, та за умови застосування параграфів 5, 6 та 7, без обмеження параграфа 8;
(iii) держави-члени повинні захищати та вдосконалювати усі штучні водні масиви та істотно змінені водні масиви з метою досягнення «доброго» екологічного потенціалу та «доброго» хімічного стану поверхневих вод не пізніше ніж через 15 років після дати набуття чинності цією Директивою, відповідно до положень, встановлених у додатку V, за умови застосування продовжень строків, визначених відповідно до параграфа 4, та за умови застосування параграфів 5, 6 та 7, без обмеження параграфа 8;
(iv) держави-члени повинні імплементувати необхідні заходи відповідно до статті 16(1) та (8) з метою поступового зниження рівня забруднення пріоритетними речовинами та усунення або поетапного припинення викидів, скидів та витоків пріоритетних небезпечних речовин
без обмеження відповідних міжнародних угод, зазначених у статті 1, для відповідних сторін;
(b) для підземних вод
(i) держави-члени повинні імплементувати заходи, необхідні для запобігання потраплянню забрудників до підземних вод або обмеження такого потрапляння, а також для запобігання погіршення стану всіх водних масивів, за умови застосування параграфів 6 та 7, без обмеження параграфа 8 цієї статті та за умови застосування статті 11(3)(j);
(ii) держави-члени повинні захищати, вдосконалювати та відновлювати усі підземні водні масиви та забезпечувати баланс між забором і поповненням підземних вод із метою досягнення «доброго» стану підземних вод не пізніше ніж через 15 років після дати набуття чинності цією Директивою, відповідно до положень, встановлених у додатку V, за умови застосування продовжень строків, визначених відповідно до параграфа 4, та за умови застосування параграфів 5, 6 та 7, без обмеження параграфа 8 цієї статті та за умови застосування статті 11(3)(j);
(iii) держави-члени повинні імплементувати інструменти, необхідні для зупинення будь-яких значних та тривалих тенденцій зростання концентрації будь-яких забрудників, спричинених впливом діяльності людини, для поступового зменшення рівня забруднення підземних вод.
Інструменти для досягнення зміни таких тенденцій на зворотні необхідно імплементувати відповідно до параграфів 2, 4 та 5 статті 17 із урахуванням застосовних стандартів, визначених відповідним законодавством Співтовариства, за умови застосування параграфів 6 та 7 та без обмеження параграфа 8;
(c) для захищених зон
держави-члени повинні досягнути відповідності будь-яким стандартам та цілям не пізніше ніж через 15 років після дати набуття чинності цією Директивою, якщо інше не зазначено в законодавстві Співтовариства, відповідно до якого були створені окремі захищені зони.
Щодо Майотти як найбільш віддаленого регіону в розумінні статті 349 Договору про функціонування Європейського Союзу (далі - «Майотта»), строк, зазначений в пунктах (a)(ii), (a)(iii), (b)(ii) та (c), становить 22 грудня 2021 року.
2. У випадках, коли певного водного масива стосується більш ніж одна ціль відповідно до параграфа 1, застосовується більш сувора з них.
3. Держави-члени можуть визначити поверхневий водний масив як штучний або істотно змінений, якщо:
(a) зміни гідроморфологічних характеристик такого масива, необхідні для досягнення «доброго» екологічного стану, матимуть значний негативний вплив на:
(i) ширше середовище;
(ii) судноплавство, включно з портовою інфраструктурою, або рекреацію;
(iii) діяльність, для цілей якої зберігають воду, наприклад, постачання питної води, виробництво електроенергії або зрошування;
(iv) регулювання стоку, захист від паводків, дренажні роботи; або
(v) іншу еквівалентно важливу сталу діяльність людини із розвитку;
(b) корисних цілей, для яких слугують штучні або змінені характеристики водного масива, обґрунтовано неможливо досягти іншими способами, які є значно кращими з екологічної точки зору, з причин технічної здійсненності або непропорційності витрат.
Таке визначення та його причини необхідно окремо зазначати в планах управління річковими басейнами, вимоги до яких надано у статті 13, та переглядати кожні шість років.
4. Строки, встановлені в параграфі 1, можуть продовжуватися для поетапного досягнення цілей щодо водних масивів, якщо стан відповідного водного масива не погіршується за умови виконання усіх таких умов:
(a) держави-члени визначають, що всі необхідні покращення стану водних масивів обґрунтовано не можуть бути досягнуті у межах строків, визначених у зазначеному параграфі через щонайменше одну з таких причин:
(i) необхідного масштабу покращень можливо досягти лише етапами, які перевищують такі строки, з причин технічної здійсненності;
(ii) завершення покращень у межах строків буде непропорційно дорогим;
(iii) природні умови унеможливлюють вчасне покращення стану водного масива.
(b) продовження терміну та причини для такого продовження спеціально встановлюються та пояснюються у плані управління річковим басейном, вимоги до якого надано у статті 13.
(c) продовження термінів повинні обмежуватися щонайбільше двома подальшими оновленнями плану управління річковим басейном, окрім випадків, коли природні умови унеможливлюють досягнення цілей у межах такого періоду.
(d) підсумкові дані стосовно заходів, вимоги до яких встановлено у статті 11, та які вважаються необхідними для поступового досягнення водними масивами необхідного стану до продовженого строку, причини будь-яких значних затримок у введенні в дію таких заходів, а також графік їх очікуваної імплементації визначаються у плані управління річковим басейном. Перегляд імплементації таких заходів та підсумкові дані щодо будь-яких додаткових заходів повинні бути включені до оновлень плану управління річковим басейном.
5. Держави-члени можуть ставити за мету досягнення менш суворих екологічних цілей, аніж цілі, вимоги до яких встановлені у параграфі 1 для конкретних водних масивів, якщо на них таким чином впливає діяльність людини, як визначено відповідно до статті 5(1), або якщо їхній природний стан такий, що досягнення таких цілей буде нездійсненним або непропорційно витратним, та за умови виконання таких умов:
(a) екологічні та соціально-економічні потреби, які задовольняє така людська діяльність, не можуть бути задоволені іншими способами, які є значно кращими з екологічної точки зору та не передбачають непропорційних витрат;
(b) держави-члени забезпечують,
- для поверхневих вод, досягнення якомога кращого екологічного та хімічного стану, з урахуванням впливів, яких обґрунтовано неможливо було б уникнути через природу діяльності людини або забруднення,
- для підземних вод, якомога менші зміни «доброго» стану підземних вод, з урахуванням впливів, яких обґрунтовано неможливо було б уникнути через природу діяльності людини або забруднення;
(c) стан відповідного водного масива надалі не погіршується;
(d) встановлення менш суворих екологічних цілей та причини такого встановлення окремо зазначаються у плані управління річковим басейном, вимоги щодо якого визначені в статті 13, а перегляд таких цілей відбувається кожні 6 місяців.
6. Тимчасове погіршення стану водних масивів не є порушенням вимог цієї Директиви, якщо таке погіршення спричинене обставинами природного походження або форс-мажорними обставинами , які є винятковими або які неможливо було передбачити, зокрема надзвичайно сильними паводками та тривалими посухами, або якщо таке погіршення є результатом обставин, спричинених випадками, які обґрунтовано неможливо було передбачити, у разі виконання усіх таких умов:
(a) було вжито усіх можливих заходів для запобігання подальшому погіршенню стану та для уникнення загроз досягненню цілей цієї Директиви в інших водних масивах, на які не впливають такі обставини;
(b) умови, за яких може бути оголошено про обставини, які є винятковими або які неможливо було передбачити, включно з ухваленням відповідних показників, зазначають у плані управління річковим басейном;
(c) заходи, яких необхідно вживати за таких виняткових обставин, включаються до програми заходів та не ставитимуть під загрозу відновлення якості водного масива після припинення таких обставин;
(d) наслідки обставин, які є винятковими або які обґрунтовано неможливо було передбачити, переглядають щорічно та, відповідно до причин, визначених у параграфі 4(a), вживають усіх можливих заходів із метою відновлення водного масива до набуття ним стану, який існував до впливу таких умов, якомога швидше, наскільки це обґрунтовано можливо, та
(e) підсумкові дані щодо наслідків зазначених обставин та таких заходів, які були вжиті або які повинні бути вжиті відповідно до параграфів (a) та (d), включають до нового оновлення плану управління річковим басейном.
7. Вважається, що держави-члени не порушують цю Директиву, коли:
- нездатність досягти «доброго» стану підземних вод, «доброго» екологічного стану або, у відповідних випадках, «доброго» екологічного потенціалу чи запобігти погіршенню стану поверхневого водного масива або підземного водного масива спричинена новими змінами фізичних характеристик поверхневого водного масива або змінами рівня підземних водних масивів, або
- нездатність запобігти погіршенню «відмінного» стану поверхневого водного масива до «доброго» стану спричинена новою сталою діяльністю людини із розвитку
та у разі виконання таких умов:
(a) було вжито всіх можливих заходів для пом’якшення негативного впливу на стан водного масива;
(b) причини для таких модифікацій або змін спеціально встановлюються та пояснюються у плані управління річковим басейном, вимоги до якого надано у статті 13, а цілі переглядають кожні 6 років;
(c) причини для таких модифікацій або змін становлять переважний суспільний інтерес та/або переваги досягнення цілей, визначених у параграфі 1, для довкілля та суспільства є менш істотними, ніж переваги таких нових модифікацій або змін для здоров’я людини, підтримання безпеки людини або сталого розвитку, та
(d) корисних цілей, для яких слугують такі модифікації або зміни водного масива, неможливо досягти іншими способами, які є значно кращими з екологічної точки зору, з причин технічної здійсненності або непропорційності витрат.
8. При застосуванні параграфів 3, 4, 5, 6 та 7, держави-члени повинні забезпечувати, щоб таке застосування не виключало на постійній основі та не становило загрози для досягнення цілей цієї Директиви в інших водних масивах у межах того самого району річкового басейну, та щоб таке застосування було узгодженим із імплементацією іншого екологічного законодавства Співтовариства.
9. Повинно бути вжито заходів для забезпечення застосування нових положень, включно із застосуванням параграфів 3, 4, 5, 6 та 7, що гарантують щонайменше такий самий рівень захисту, як і чинне законодавство Співтовариства.