Комбінований підхід до точкових та дифузних джерел
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб контроль усіх скидів, зазначених у параграфі 2, у поверхневі води здійснювався відповідно до комбінованого підходу, визначеного у цій статті.
2. Держави-члени повинні забезпечити запровадження та/або імплементацію:
(a) засобів контролю скидів, що ґрунтуються на найкращих доступних техніках, або
(b) відповідних значень гранично допустимих скидів, або
(c) у випадку дифузних впливів, засобів контролю, що включають, залежно від випадку, найкращі екологічні практики,
визначені в:
- Директиві Ради 96/61/ЄС від 24 вересня 1996 року про комплексне запобігання забрудненню та контроль над ним ( - 19),
Директиві Ради 91/271/ЄЕС від 21 травня 1991 року про очищення міських стічних вод ( - 20),
- Директиві Ради 91/676/ЄЕС від 12 грудня 1991 року щодо захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел ( - 21),
- директивах, ухвалених відповідно до статті 16 цієї Директиви,
- директивах, перелік яких подано в додатку IX,
- будь-якому іншому відповідному законодавстві Співтовариства
не пізніше ніж через 12 років після дати набуття чинності цією Директивою, якщо інше не зазначено у відповідному законодавстві.
3. Якщо цілі якості або стандарт якості, встановлені відповідно до цієї Директиви або директив, перелік яких подано в додатку IX, або будь-якого іншого законодавства Співтовариства, вимагають більш суворих умов, аніж умови, які будуть результатом застосування параграфа 2, необхідно застосовувати відповідно більш суворі засоби контролю скидів.