П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/100/19
Провадження № 11-261заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року (суддя Олендер І. Я.) у справі № 9901/100/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій і рішень, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо недопущення ОСОБА_1 до закінчення тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та зобов`язати ВККС вчинити дії з метою закінчення позивачем вказаного тестування;
- визнати протиправним рішення Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 в частині рейтингових результатів виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання, за яким ОСОБА_1 отримав 76,5 бала, та в частині рейтингових результатів складення 12-14 листопада 2018 року іспиту під час кваліфікаційного оцінювання, за яким ОСОБА_1 отримав 152,25 бала, а також у частині списку учасників іспиту, яким ОСОБА_1 відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано таким, що не склав іспиту, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;
- визнати протиправною відмову ВККС від 29 січня 2019 року надати позивачу копії зошитів для виконання практичних завдань 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали за виконання практичного завдання, та зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 вказані копії зошитів;
- визнати протиправним рішення Комісії від 29 січня 2019 року щодо відмови переглянути у пленарному складі рішення щодо результатів виконаного позивачем практичного завдання під час іспиту в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду шляхом, зокрема, порівняння виконаного практичного завдання із виконаними практичними завданнями 16 учасниками конкурсу, які отримали найвищі бали за, серед іншого, таким об`єктивним критерієм: чи було кандидатами застосовано (зроблено посилання на) практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ);
- зобов`язати ВККС у пленарному складі переглянути рішення щодо результатів виконаного позивачем практичного завдання під час іспиту в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду шляхом порівняння виконаного практичного завдання із виконаними практичними завданнями 16 учасниками конкурсу, які отримали найвищі бали за, серед іншого, таким об`єктивним критерієм: чи було кандидатами застосовано (зроблено посилання на) практику ЄСПЛ; урахування повної відповідності виконаного позивачем практичного завдання вимогам пункту 3 глави 2 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18); ухвалення про повну відповідність виконаного ОСОБА_1 практичного завдання вимогам статті 315 Господарського процесуального кодексу України.
2. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 в межах проходження конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 75,75 бала, та практичне завдання, за результатами якого набрав 76,5 бала, що разом складає 152,25 бала. 26 грудня 2018 року позивач звернувся до Комісії із заявою про перегляд рішення ВККС від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 щодо затвердження результатів виконаного практичного завдання, однак рішенням від 29 січня 2019 року відповідач відмовив позивачу в перегляді вказаного рішення.
3. На думку ОСОБА_1 , протиправними є дії та рішення Комісії щодо: недопущення позивача до закінчення тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; ненадання позивачу вказаних копій зошитів; відмови переглянути у пленарному складі рішення щодо результатів виконаного позивачем практичного завдання під час іспиту.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
4. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15 березня 2019 року визнав неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду; позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи повернув позивачуна підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Судове рішення мотивовано тим, що позивач не навів об`єктивних обставин, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом позивач також не навів, про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначив, а суд такі обставини не встановив.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
6. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
7. На думку скаржника, строк звернення до суду з цим позовом слід обраховувати починаючи з 29 січня 2019 року, оскільки саме з цієї дати позивач дізнався про те, що ВККС порушила його права під час вказаного конкурсу.
8. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
9. У відзиві на апеляційну скаргу Комісія зазначила, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1
10. На думку ВККС, суд першої інстанції повно й всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку із чим правильно повернув ОСОБА_1 його позовну заяву, ухваливши судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
11. На підставі викладеного ВККС просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Рух апеляційної скарги
12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 квітня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи № 9901/100/19, а ухвалою від 06 травня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на підставі пункту 1 частини першої статті 311 КАС України, оскільки у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень з огляду на обставини справи.
Обставини, установлені матеріалами справи
13. Позивач приймав участь у конкурсі на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оголошеному рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року.
14. ОСОБА_1 в межах проходження конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 75,75 бала, та практичне завдання, за результатами якого набрав 76,5 бала, що разом складає 152,25 бала.
15. Комісія рішенням від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18, серед іншого, відмовила ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала його таким, що не склав іспиту, та припинала його участь у вказаному конкурсі.
16. 26 грудня 2018 року позивач звернувся до Комісії із заявою про перегляд рішення ВККС від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 щодо затвердження результатів виконаного практичного завдання, однак рішенням від 29 січня 2019 року відповідач відмовив позивачу у перегляді вказаного рішення.
17. Вважаючи протиправними дії та рішення Комісії, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
18. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
19. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
20. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначено у статті 266 КАС України.
21. На підставі частин першої, другої та п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
22. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
23. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
24. За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
25. На підставі частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
26. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
27. Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV) суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.
28. ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
29. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
30. Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
31. Оцінюючи обставини звернення ОСОБА_1 з позовом до суду із врахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень частини п`ятої статті 122 КАС України, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету як найскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
32. Як установлено матеріалами справи, зокрема, зазначено ОСОБА_1 в адміністративному позові про рішення Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18, яким позивачу було відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано таким, що не склав іспиту, та припинено участь у конкурсі на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто про порушення прав, на захист яких подано цей позов, ОСОБА_1 дізнався 21 грудня 2018 року.
33. Водночас ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідними позовними вимогами до ВККС 22 лютого 2019 року, тобто із значним пропуском установленого процесуальним законом місячного строку, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подав.
34. На виконання вимог ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 01 березня 2019 року, позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, проте як правильно зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_1. не навів об`єктивних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах установленого КАС України процесуального строку.
35. При цьому звернення ОСОБА_1 до ВККС у порядку, визначеному частиною другою статті 85 Закону № 1402-VIII, не перешкоджало позивачеві звернутись безпосередньо до суду для захисту своїх прав та інтересів, та не може розглядатись як альтернатива звернення до суду.
36. Ураховуючи швидкоплинність процесу конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оголошеного Комісією 02 серпня 2018 року, факт отримання ОСОБА_1 рішення Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 лише 29 січня 2019 року також не може бути підставою для поновлення процесуального строку звернення з позовом до суду, оскільки відповідно до частини другої статті 79 та частин першої й другої статті 80 КАС України позивач при зверненні до суду разом із поданням позовної заяви мав право подати клопотання про витребування доказів судом, зокрема й вказаного рішення ВККС.
37. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині заявлених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо недопущення позивача до закінчення тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та зобов`язання ВККС вчинити дії з метою закінчення позивачем вказаного тестування, а також визнання протиправним рішення Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 в оскарженій позивачем частині.
38. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що, обіймаючи посаду юриста та будучи адвокатом, позивач мав достатній життєвий і професійний досвід, значну юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинен був знати про встановлений процесуальним законом місячний строк звернення до суду за захистом порушеного права з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав, тобто з 21 грудня 2018 року.
39. Водночас Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду помилково повернув ОСОБА_1 позовну заяву в частині заявлених вимог про: визнання протиправною відмови ВККС від 29 січня 2019 року надати позивачу копії зошитів для виконання практичних завдань 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали за виконання практичного завдання, та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 вказані копії зошитів; визнання протиправним рішення Комісії від 29 січня 2019 року щодо відмови переглянути у пленарному складі рішення щодо результатів виконаного позивачем практичного завдання під час іспиту у межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду шляхом порівняння виконаного практичного завдання із виконаними практичними завданнями 16 учасниками конкурсу, які отримали найвищі бали; зобов`язання ВККС у пленарному складі переглянути рішення щодо результатів виконаного позивачем практичного завдання під час іспиту в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду шляхом порівняння виконаного практичного завдання із виконаними практичними завданнями 16 учасниками конкурсу, які отримали найвищі бали, та ухвалити рішення про відповідність виконаного ОСОБА_1 практичного завдання вимогам статті 315 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, звернувшись до суду 22 лютого 2019 року, позивач не пропустив установлений законом місячний строк звернення до суду з цими вимогами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
40. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
41. Оскільки суд першої інстанції у частині заявлених у справі позовних вимог ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом скасування ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду у відповідній частині з направленням справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 320, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року в частині повернення ОСОБА_1 позовної заяви в частині позовних вимог про: визнання протиправною відмови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 січня 2019 року надати ОСОБА_1 копії зошитів для виконання практичних завдань 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали за виконання практичного завдання, та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 вказані копії зошитів; визнання протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 січня 2019 року щодо відмови переглянути у пленарному складі рішення щодо результатів виконаного ОСОБА_1 практичного завдання під час іспиту в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду шляхом порівняння виконаного практичного завдання із виконаними практичними завданнями 16 учасниками конкурсу, які отримали найвищі бали; зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі переглянути рішення щодо результатів виконаного позивачем практичного завдання під час іспиту в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду шляхом порівняння виконаного практичного завдання із виконаними практичними завданнями 16 учасниками конкурсу, які отримали найвищі бали, та ухвалити рішення про відповідність виконаного ОСОБА_1 практичного завдання вимогам статті 315 Господарського процесуального кодексу України, - скасувати, а справу № 9901/100/19 в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3. В іншій частині ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко
Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
М. І. Гриців О. М. Ситнік
Д. А. Гудима О. С. Ткачук
В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич
Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська