Ст. 20. Підстави та порядок звільнення осіб, що тримаються під вартою

{ Назва статті 20 в редакції Закону N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

Підставами для звільнення з-під варти є:

скасування запобіжного заходу;

зміна запобіжного заходу;

закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку; { Абзац четвертий частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003, N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003, N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ); { Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;

припинення тимчасового або екстрадиційного арешту; { Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України ( 4651-17 );

звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом. { Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;

Звільнення осіб з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови органу дізнання або слідчого, які провадять досудове розслідування у справі, прокурора, судді, вироку чи ухвали суду. ( Частина друга статті 20 в редакції Законів N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003, N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003, N 2376-IV ( 2376-15 ) від 20.01.2005 )

звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.

{ Частину третю статті 20 виключено на підставі Закону N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003 }

Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення строку тримання під вартою, передбаченого статтею 156 Кримінально-процесуального кодексу встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України ( 1002-05 4651-17 ), не надійшла постанова судді ухвала слідчого судді, суду про продовження такого строку. При цьому він начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у разі закінчення максимального строку тимчасового арешту, передбаченого частиною першою статті 583 Кримінального процесуального кодексу України ( 4651-17 ), повідомивши про це прокурора та суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у в разі закінчення максимального строку тимчасового екстрадиційного арешту, передбаченого частиною першою статті 462 Кримінально-процесуального кодексу Кримінальним процесуальним кодексом України ( 1003-05 4651-17 ), повідомивши про це прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового екстрадиційного арешту. За п'ять десять днів до закінчення максимального строку тимчасового екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступнику, а також суду, що який прийняв рішення про застосування тимчасового екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.

{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступника відповідно до статті 586 Кримінального процесуального кодексу України ( 4651-17 ).

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту, передбаченого статтею 463 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ), повідомивши про це прокурора області або його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору області або його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.

Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора області або його заступника відповідно до статті 464 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ).

Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безоплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг.

{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }

{ Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003, N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003, N 2376-IV ( 2376-15 ) від 20.01.2005, N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011; в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

Постанова, вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.

Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг.