Підставами для звільнення з-під варти є:
скасування запобіжного заходу;
зміна запобіжного заходу;
закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено у встановленому законом порядку. Начальник місця попереднього ув'язнення повинен не пізніш як за сім діб до закінчення строку тримання під вартою письмово повідомити про це слідчого або орган дізнання, в провадженні яких знаходиться справа, а також прокурора, який здійснює нагляд за її провадженням. ( Абзац четвертий частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003 )
Звільнення осіб з-під варти провадить начальник місця попереднього ув'язнення на підставі постанови особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді, прокурора, у провадженні яких перебуває справа, судді або вироку чи ухвали суду. У випадку, передбаченому абзацом четвертим частини першої цієї статті, особи, взяті під варту, звільняються у перший день після закінчення цього строку. При цьому начальник місця попереднього ув'язнення направляє повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням. ( Частина друга статті 20 в редакції Закону N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003 )
Особа, яка під час попереднього слідства в кримінальній справі перебувала під вартою протягом максимального строку, встановленого частиною 2 статті 156 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), підлягає негайному звільненню адміністрацією установи в перший день після закінчення цього строку, якщо не отримано повідомлення слідчого або прокурора про закінчення попереднього слідства і пред'явлення його матеріалів для ознайомлення особі, яку тримають під вартою. Персональна відповідальність за звільнення ув'язненого покладається в цьому разі на начальника місця попереднього ув'язнення.
Постанова, вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.
Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг.