{ Назва статті 20 в редакції Закону N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
Підставами для звільнення з-під варти є:
скасування запобіжного заходу;
зміна запобіжного заходу;
закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку; { Абзац четвертий частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003, N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003, N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ); { Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
припинення тимчасового або екстрадиційного арешту; { Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом. { Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
Звільнення осіб з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови органу дізнання або слідчого, які провадять досудове розслідування у справі, прокурора, судді, вироку чи ухвали суду. ( Частина друга статті 20 в редакції Законів N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003, N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003, N 2376-IV ( 2376-15 ) від 20.01.2005 )
{ Частину третю статті 20 виключено на підставі Закону N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003 }
Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку тримання під вартою, передбаченого статтею 156 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ), не надійшла постанова судді про продовження такого строку. При цьому він надсилає повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.
{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у разі закінчення максимального строку тимчасового арешту, передбаченого частиною першою статті 462 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ), повідомивши про це прокурора та суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.
{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту, передбаченого статтею 463 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ), повідомивши про це прокурора області або його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору області або його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.
{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора області або його заступника відповідно до статті 464 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ).
{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3453-VI ( 3453-17 ) від 02.06.2011 }
Постанова, вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.
Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг.