Ст. 20. Підстави та порядок звільнення осіб, що тримаються під вартою

Про попереднє ув'язнення · порівняння редакції від 1993-06-30 з редакцією від 2003-03-04

Абзаців змінено: 2, вилучено: 0, додано: 0, без змін: 6.

Підставами для звільнення з-під варти є:

скасування запобіжного заходу;

зміна запобіжного заходу;

закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено у встановленому законом порядку. Начальник місця попереднього ув'язнення повинен не пізніш як за сім діб до закінчення строку тримання під вартою письмово повідомити про це слідчого або орган дізнання, в провадженні яких знаходиться справа, а також прокурора, який здійснює нагляд за її провадженням. У день закінчення строку тримання особи під вартою начальник місця попереднього ув'язнення повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за додержанням кримінально-виконавчого законодавства.( Абзац четвертий частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003 )

Звільнення осіб з-під варти провадить начальник місця попереднього ув'язнення на підставі постанови особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді, прокурора прокурора, у провадженні яких перебуває справа, судді або вироку чи ухвали суду. У випадку, передбаченому абзацом четвертим частини першої цієї статті, особи, взяті під варту, звільняються за постановою прокурора, у перший день після закінчення цього строку. При цьому начальник місця попереднього ув'язнення направляє повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням кримінально-виконавчого законодавства.розслідуванням. ( Частина друга статті 20 в редакції Закону N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003 )

Особа, яка під час попереднього слідства в кримінальній справі перебувала під вартою протягом максимального строку, встановленого частиною 2 статті 156 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), підлягає негайному звільненню адміністрацією установи в перший день після закінчення цього строку, якщо не отримано повідомлення слідчого або прокурора про закінчення попереднього слідства і пред'явлення його матеріалів для ознайомлення особі, яку тримають під вартою. Персональна відповідальність за звільнення ув'язненого покладається в цьому разі на начальника місця попереднього ув'язнення.

Постанова, вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.

Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг.

Закреслене — текст редакції від 1993-06-30, підкреслене — текст редакції від 2003-03-04. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1993-06-30 або 2003-03-04.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.