П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 826/3624/17
Провадження № 11-428апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року (суддя Кузьменко В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (судді Мельничук В. П., Земляна Г. В., Лічевецький І. О.) у справі № 826/3624/17 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова Олександра Євгеновича (далі - Нотаріус), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» (далі - ПАТ «Дельта банк»; ПАТ відповідно), про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нотаріуса, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 19 травня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) з індексним номером 29672089.
2. Позов мотивовано тим, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 передав в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк» квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).
3. 19 травня 2016 року відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 29672089, яким на підставі заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року у справі № 753/16397/14-ц здійснив державну реєстрацію за ПАТ «Дельта банк» права власності на спірну квартиру.
4. На думку позивача, при прийнятті вказаного рішення Нотаріус порушив вимоги частини другої статті 9, статей 15, 17, 19, 24 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 9, 12, 18, 23, 40 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки не перевірив наявність підстав та заборон для прийняття такого рішення (зокрема, законодавчо встановлену заборону на звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно, яке передано банку для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним зобов`язанням в іноземній валюті).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29 листопада 2018 року закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
6. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 лютого 2019 року залишив без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києвавід 29 листопада 2018 року.
7. Судові рішення мотивовано тим, що ця справа пов`язана з вирішенням спору про право власності на спірну квартиру, тобто має приватноправовий характер, а тому не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
8. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначив, що суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права.
9. На думку скаржника, на відміну від інших спорів, на які помилково послалися суди попередніх інстанцій, скасування оскаржуваного рішення Нотаріуса не впливає на майновий інтерес жодного з її учасників, оскільки судове рішення щодо права власності на спірну квартиру вже було прийнято на користь третьої особи. У разі скасування оскаржуваного рішення відповідача, прийнятого ним як державним реєстратором, рішення загального суду залишалось би чинним та могло б бути виконано в порядку, встановленому законодавством України (зокрема, після закінчення дії мораторію).
10. Скаржник також зазначив, що цей спір не випливає із договірних відносин, а пов`язаний із неправильним виконанням судового рішення Нотаріусом, яким вчинено дії щодо прийняття індивідуального акта без перевірки рішення суду, тобто без перевірки наявності підстав для вчинення таких дій.
11. Отже, на думку ОСОБА_1 , в цих правовідносинах виник саме публічно-правовий спір із суб`єктом владних повноважень під час здійснення ним владних управлінських функцій та наданні адміністративних послуг.
12. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Позиція інших учасників справи
13. На час розгляду справи відповідач і третя особа відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
Рух касаційної скарги
14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 23 квітня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
15. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 травня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
16. 10 вересня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» і позивачем було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11204104000 (в іноземній валюті).
17. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором 10 вересня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» і позивачем було також укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого позивач передав в іпотеку банку належне йому на праві приватної власності майно, а саме спірну квартиру.
18. 04 травня 2011 року Печерським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у справі № 2-658/11, згідно з яким з позивача достроково стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за вказаним вище кредитним договором.
19. 19 травня 2016 року Нотаріус як державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) з індексним номером 29672089, яким на підставі заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року у справі № 753/16397/14-ц здійснив державну реєстрацію за ПАТ «Дельта банк» права власності на спірну квартиру.
20. Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
21. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
22. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
24. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
25. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
26. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
27. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
28. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
29. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
30. Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Нотаріуса від 19 травня 2016 року з індексним номером 29672089 про реєстрацію за ПАТ «Дельта банк» права власності на спірну квартиру. При цьому позов подано на захист порушеного, на думку позивача, його права власності на вказану квартиру.
31. Отже, між позивачем і третьою особою у справі існує спір про право власності на об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює вирішення заявлених позовних вимог у порядку адміністративного судочинства.
32. Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
33. Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої статті 16 ЦК України).
34. Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
35. Ураховуючи те, що позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача, на момент звернення до суду право власності на квартиру перейшло до третьої особи у справі, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
36. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
37. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 та 17 квітня 2018 року у справах № 826/366/16 (провадження № 11-96апп18) та № 815/6956/15 (провадження № 11-192апп18) відповідно.
38. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновок Окружного адміністративного суду міста Києва, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про закриття провадження в адміністративній справі є правильним.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
40. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків судів попередніх інстанцій скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв
Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов В. В. Пророк
М. І. Гриців Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська