П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 810/184/18
Провадження № 11-1295апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року (судді Костюк Л. О., Бужак Н. П., Троян Н. М.) у справі № 810/184/18 за позовом ОСОБА_1 до Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Відділ Держгеокадастру), Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру), третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу Держгеокадастру, ГУ Держгеокадастру, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01 березня 2018 року просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,0600 га з кадастровим номером 3223186800:04:001:0060 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - спірна земельна ділянка), та перенести в архівний шар, а також закрити Поземельну книгу.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що є власником земельної ділянки загальною площею 0,1200 га з кадастровим номером 3223186800:04:001:0054, яка розташована на АДРЕСА_1 Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. Державний кадастровий реєстратор Відділу Держгеокадастру зареєстрував за ОСОБА_2 спірну земельну ділянку, що повністю накладається на його земельну ділянку. Оскільки технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність третьої особи у відповідачів немає, то відомості, що містяться в Публічній кадастровій карті, виправити неможливо, а тому єдиним способом захисту порушеного права є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
3. Позивач також указав, що державний кадастровий реєстратор Відділу Держгеокадастру направив ОСОБА_2 лист-повідомлення № 1507794555/1 про виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у документації із землеустрою земель помилки, допущеної у його відомостях. Проте третя особа жодних дій для урегулювання питання з її земельною ділянкою не вчинила.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 22 березня 2018 року позов задовольнив.
5. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 липня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що цей позов спрямований на захист прав у сфері цивільно-правових, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства. За висновком апеляційного суду, цей спір належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
7. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки державний кадастровий реєстратор Відділу Держгеокадастру під час реєстрації земельної ділянки третьої особи порушив вимоги статті 24 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр». Скаржник також указав, що за ОСОБА_2 зареєстрована спірна земельна ділянка, він володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 3223186800:04:001:0054, тобто це фактично різні земельні ділянки, і він не оспорює її право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:04:001:0060, але земельна ділянка третьої особи має розташовуватись в іншому місці, а не на частині його земельної ділянки.
8. ОСОБА_1 також зазначив, що він звернувся з цим позовом саме для усунення помилки, яка наявна в Публічній кадастровій карті, а єдиним способом захисту порушених прав у цьому випадку є звернення до суду з позовом про скасування реєстрації, оскільки без наявності технічної документації із землеустрою неможливо внести зміни до Державного земельного кадастру. На думку скаржника, предметом позову в цій справі є саме перевірка законності рішень (дій) відповідачів, прийнятих (вчинених) ними при здійсненні владних управлінських функцій, а саме: на якій підставі й на підставі яких документів проводилась реєстрація спірної земельної ділянки; на якій підставі було проведено реєстрацію, якщо земельна ділянка позивача була зареєстрована значно раніше і в Публічній кадастровій карті відображається її місцезнаходження і координати, а тому при реєстрації спірної земельної ділянки кадастровий реєстратор мав перевірити наявність/відсутність накладення земельних ділянок; якщо в момент реєстрації така накладка не існувала, то на підставі чого й у зв`язку із чим вона з`явилась у подальшому.
9. У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Позиція інших учасників справи
10. На час розгляду справи відповідачі та третя особа відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
Рух касаційної скарги
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 30 жовтня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
12. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2018 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 листопада 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли повинні вирішуватися тільки питання права (рішення від 26 травня 1988 року у справі «Екбатані проти Швеції»).
14. 31 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 10/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 «Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду», відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікову О. С.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
16. Відповідно до інформаційної довідки Управління Держкомзему в Обухівському районі ГУ Держкомзему від 19 травня 2011 року № 05-01/644 земельній ділянці площею 0,1200 га, яка згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 029521 перебуває у власності ОСОБА_1 і розташована в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, присвоєно кадастровий номер 3223186800:04:001:0054.
17. Згідно зі збірним кадастровим планом земельної ділянки, який виконаний на підставі присвоєного кадастрового номера, визначено точне місце розташування земельної ділянки позивача, встановлено та сформовано її межі.
18. Підтвердженням законного та правильного місця розташування земельної ділянки також є укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 договір сервітуту від 06 липня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного територіального округу Щуром Н. Р. та зареєстрований в реєстрі за № 1589.
19. За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи в кримінальному провадженні № 42017111200000129, відкритому за заявою позивача, складено висновок експерта від 10 липня 2017 року № 8300/17-41, відповідно до якого: 1) місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:04:001:0054 в Публічній кадастровій карті не відповідає місцю розташування за проектно-технічною документацією (є зміщення ділянки на 50 метрів в Національній кадастровій системі); 2) земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:04:001:0060 в частині 0,0600 накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:04:001:0054; 3) земельною ділянкою з кадастровим номером 3223186800:04:001:0054 позивач користується в межах, які визначені при розробці документації із землеустрою.
20. В Національній кадастровій системі містилась помилка в частині меж (місця розташування) земельної ділянки позивача, а спірну земельну ділянку зареєстровано в межах земельної ділянки позивача (кадастровий номер 3223186800:04:01:0054).
21. ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою щодо внесення змін у відомості, що містяться в Національній кадастровій системі (Публічній кадастровій карті) стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:04:001:0054, а саме просив виправити межі (місце розташування) земельної ділянки відповідно до документації із землеустрою (технічної документації), на підставі якої йому видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КА № 029521.
22. ГУ Держгеокадастру надало відповідь від 06 листопада 2017 року № Ч-32663/0-17851/6-17, відповідно до якої державним кадастровим реєстратором Відділу Держгеокадастру 12 жовтня 2017 року внесено виправлені відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:04:001:0054 відповідно до каталогу координат, зазначеному у відомості вирахування площі, що містяться у технічній документації з передачі земельної ділянки у власність та виготовлення державного акта на право власності на землю на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (розроблена Приватним підприємством «Фокус-2002» у 2003 році). На підставі вказаних змін сформовано новий витяг.
23. У цій відповіді також зазначено, що державний кадастровий реєстратор Відділу Держгеокадастру направив лист-повідомлення № 1507794555/1 ОСОБА_2 про виявлення органом, що здійснює введення Державного земельного кадастру, у документації із землеустрою земель помилки, допущеної у його відомостях.
24. Факт наявності помилки, яку виправлено щодо земельної ділянки позивача (місце розташування останньої визначено відповідно до технічної документації), визнано відповідачем, однак не виправлено помилку щодо розташування земельної ділянки ОСОБА_2 , у зв`язку із чим спірна земельна ділянка повністю накладається на земельну ділянку позивача в межах 0,0600 га.
25. Відділ Держгеокадастру повідомив, що технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_2 відсутня, а отже, відповідач позбавлений можливості внести зміни до Публічної кадастрової карти.
26. Листом від 21 березня 2017 року № 10-3896 Відділ Держгеокадастру повідомив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 в архіві відсутній.
27. ГУ Держгеокадастру листом від 11 жовтня 2017 року № ПІ-737/0-16645/6-17 повідомило, що державна реєстрація земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3223186800:04:001:0060 проведена 30 серпня 2013 року на підставі проекту землеустрою, розробленого ОМРВВ КОФ ДП «Центр ДЗК», а у місцевому фонді документації із землеустрою Відділу Держгеокадастру проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки відсутній.
28. У зв`язку з тим, що земельна ділянка третьої особи накладається на земельну ділянку позивача, а також ураховуючи, що відповідачі позбавлені можливості внести зміни щодо місця розташування земельної ділянки без технічної документації, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
29. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
30. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
31. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
32. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
33. За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
34. На підставі статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
35. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Таким чином, визнання незаконними дій суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
36. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування предметної юрисдикції, а також критеріїв, які при цьому потрібно враховувати.
37. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
38. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
39. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
40. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
41. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
42. Звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом обумовлено тим, щона земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:04:001:0054, яка належить позивачу на праві приватної власності, повністю накладається спірна земельна ділянка, зареєстрована державним кадастровим реєстратором за ОСОБА_2 , а отже, має місце приватноправовий інтерес, на захист якого направлено звернення до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки третьої особи.
43. Оскільки на підставі державної реєстрації спірної земельної ділянки у третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється позивачем, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства.
44. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
45. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладенийу постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/14015/17 (провадження № 11-269апп19).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
46. На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
47. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
48. Оскільки оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків суду скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв
Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська