Постанова Велика Палата Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 9901/174/19

провадження № 11-466заі19 · суддя-доповідач: Прокопенко Олександр Борисович · оприлюднено 13.09.2019

Правові позиції з цього рішення

Строки звернення до адміністративного суду (зокрема загальний шестимісячний і спеціальний місячний строки) починають течію з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовідносини: звернення до адміністративного суду щодо захисту прав у публічно‑правових відносинах (з включенням спорів про прийняття/звільнення з публічної служби)

до місця в тексті

Звернення до ВККС із заявою про перегляд рішення щодо кваліфікаційного оцінювання судді (ч. 2 ст. 85 Закону №1402‑VIII) не є альтернативним (попереднім) способом оскарження такого рішення в адміністративному порядку та не є досудовим порядком врегулювання спору у розумінні ч. 4 ст. 122 КАС.

Правовідносини: оскарження рішень ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання суддів

до місця в тексті

Подання до ВККС заяви про перегляд рішення щодо кваліфікаційного оцінювання судді не впливає на перебіг строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду, та не зупиняє або не продовжує цей строк.

Правовідносини: строки звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень ВККС

до місця в тексті

За правилами ст. 123 КАС, у разі подання позову після закінчення строку без заяви про поновлення або за наявності неповажних підстав позов лишається без руху; протягом 10 днів особа може подати заяву про поновлення, а якщо цього не зроблено або підстави визнані неповажними, позов повертається (у т.ч. на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС).

Правовідносини: процедурні наслідки подання пропущеного позову та порядок поновлення строку

до місця в тексті

Поважними причинами пропуску процесуального строку є лише обставини, об’єктивно непереборні, незалежні від волевиявлення особи, істотні та такі, що унеможливили своєчасне звернення до суду, причини мають бути підтверджені відповідними і належними доказами.

Правовідносини: поновлення строку звернення до адміністративного суду у зв’язку з пропуском строку

до місця в тексті

Апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення та рішення (ухвалу) суду першої інстанції без змін, якщо встановить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС).

Правовідносини: перевірка апеляційним судом правильності встановлення обставин справи і застосування норм права судом першої інстанції

до місця в тексті

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною; підсвічені нижче фрагменти — це те, з чого її взято, дослівно.

Текст рішення

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/174/19

Провадження № 11-466заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року (судді Смокович М. І., Бевзенко В. М., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.),

УСТАНОВИЛА:

4 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним рішення ВККС від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18, яким затверджено кодовані результати складеного суддями 15 серпня 2018 року анонімного письмового тестування та практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, у частині затвердження результатів практичного завдання судді Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1 А. 54 бали (далі - Рішення, Рішення від 26 листопада 2018 року, спірне Рішення);

- зобов`язати ВККС допустити суддю Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1 до наступного (другого) етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та встановив позивачці десятиденний строк з дати отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року позивачка надіслала заяву про поновлення пропущеного строку.

Обґрунтовуючи поважність причин несвоєчасного звернення з цим позовом до суду, ОСОБА_1 зазначила, що в грудні 2018 року, після того як отримала витяг Рішення від 26 листопада 2018 року, звернулася до ВККС із заявою про його перегляд відповідно до частини другої статті 85 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, викладеній згідно із Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII; далі - Закон № 1402-VIII).

Засідання ВККС, на якому мало б розглядатися питання щодо перегляду Рішення, було призначено на 27 грудня 2018 року, але з невідомих причин питання про перегляд цього Рішення (стосовно результатів позивачки) зняли з розгляду, і станом на квітень 2019 року відомостей про результат розгляду згаданої заяви, як зазначила позивачка, їй не відомо.

Також ОСОБА_1 стверджує, що судова практика щодо розгляду спорів, які виникають у зв`язку з проходженням суддями кваліфікаційного оцінювання, була неоднозначною, на підтвердження чого навела постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року та 30 січня 2019 року у справах № 820/712/16 та № 9901/646/18 відповідно.

З огляду на викладене, а також з урахуванням триваючого, на думку ОСОБА_1 , характеру порушення своїх прав позивачка просить поновити строк звернення з цим позовом до суду. Також зауважила, що ВККС так і не розглянула її заяву про перегляд Рішення, а використання альтернативних способів захисту порушеного права відповідно до постанови Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 210/3915/17 є підставною для поновлення строку звернення до суду.

24 квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)повернув позивачці.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказані позивачкою підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, з підстав порушення цим судом норм процесуального права, просить скасувати постановлену ним ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

На обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 наводить доводи щодо безпідставності рішення суду першої інстанції про відмову у поновленні строку на звернення до адміністративного суду та звертає увагу не незначний строк пропущення звернення до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ВККС заперечує проти її задоволення та вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду та відсутність підстав для його поновлення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 травня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

29 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 8/0/30-19, виданим на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 «Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду», відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.

Ухвалою від 3 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі й відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною першою статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом частини першої статті 122 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 оспорює Рішення від 26 листопада 2018 року в частині затвердження ВККС результатів практичного завдання, яке вона виконала.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 отримала витяг спірного Рішення, відтак звернулася до ВККС із заявою про перегляд затверджених результатів виконаного практичного завдання.

Інформацію про стан розгляду її заяви щодо перегляду Рішення позивачка довідалася з листа ВККС від 25 січня 2019 року, надісланого у відповідь на її звернення. Крім іншого, у листі зазначено, що дати розгляду вказаної заяви не визначено.

4 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що звернення до ВККС із заявою про перегляд рішення щодо кваліфікаційного оцінювання судді (на підставі частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII) не є альтернативним способом оскаржити таке рішення в адміністративному порядку і не може вважатися досудовим порядком врегулюванням спору в розумінні частини четвертої статті 122 КАС, для звернення до суду з позовом про оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання.

В аспекті спірних правовідносин подання позивачкою заяви до ВККС про перегляд рішення щодо кваліфікаційного оцінювання судді не впливає на перебіг строку, встановленого частиною пя`тою статті 122 КАС для звернення до суду щодо оскарження такого рішення.

Посилання позивачки на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 820/712/16 (постанова від 3 жовтня 2018 року), є безпідставним, оскільки висновок у цій справі зроблено за інших (не подібних) обставин та іншого правового регулювання спірних відосин.

Так само недоречним є посилання ОСОБА_1 на правовий висновок Верховного Суду у справі № 210/3915/17 (постанова від 30 січня 2018 року), позаяк спір у цій справі виник з правовідносин, які регламентуються іншими положеннями законодавства (Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Що стосується посилання позивачки на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 9901/646/18, у якій, на думку ОСОБА_1 , цей суд, незважаючи на те, що позивачка пропустила строк звернення до адміністративного суду, прийняв до провадження та розглянув апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі за аналогічних правовідносин, то Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Як убачається із ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 9901/646/18, цей суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачка у цій справі не отримала повідомлення щодо розгляду ВККС питання про допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, бо знаходилася на лікуванні, а звернулася до суду із позовом лише тоді, коли дізналася про порушене, на її думку, право після отримання повідомлення ВККС про засідання Вищої ради правосуддя, на якому буде розглядатися питання про звільнення позивачки з посади судді.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про подання ОСОБА_1 цього позову після спливу місячного строку звернення до адміністративного суду з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права та відповідають установленим у справі обставинам.

За правилами частини першої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Про прийняте ВККС Рішення від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 була обізнана ще у грудні 2018 року, а позовну заяву подала лише у квітні 2019 року.

Як у заяві про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі, позивачка не навела об`єктивних підстав, які б унеможливили її звернення до суду в межах установленого КАС строку.

Отже, суд першої інстанції, зважаючи на відсутність поважних причин для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до частини другої статті 123 КАС.

За правилами статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, не допустив порушень норм процесуального права, а наведені скаржницею доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалуКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року - без змін.

Керуючись статтями 122, 243, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач| |О. Б. Прокопенко|

Судді:|Н. О. Антонюк|Н. П. Лященко|

|Т. О. Анцупова|В. В. Пророк|

|С. В. Бакуліна|Л. І. Рогач|

|В. В. Британчук|О. М. Ситнік|

|Ю. Л. Власов|О. С. Ткачук|

|М. І. Гриців|В. Ю. Уркевич|

|Д. А. Гудима|О. Г. Яновська|

|О. Р. Кібенко| |

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані Державної судової адміністрації України, CC BY 4.0). Первинний запис у реєстрі.