Постанова Велика Палата Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 1-23/2005

провадження № 13-7зво18 · суддя-доповідач: Лобойко Леонід Миколайович · оприлюднено 17.02.2023

Інші документи у цій справі

Наявність окремої думки означає, що суд не був одностайним.

Правові позиції з цього рішення

Встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом є підставою для перегляду (скасування) судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Правовідносини: перегляд вироку в кримінальному провадженні у зв'язку з рішенням чи висновком міжнародного суду

до тексту, п. 1, 2

Після перегляду та часткового скасування вироку остаточне покарання за сукупністю злочинів має визначатися шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим відповідно до норм кримінального закону, що застосовуються (для злочинів за КК 2001 – ст. 70 КК України 2001; для злочинів за КК 1960 – ч. 1 ст. 42 КК України 1960).

Правовідносини: визначення остаточного покарання при сукупності злочинів після перегляду вироку

до тексту, п. 4

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною; підсвічені нижче фрагменти — це те, з чого її взято, дослівно.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 1-23/05

Провадження № 13-7зво18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_15 ,

засуджених  ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

захисників ОСОБА_19 ,  ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

прокурора ОСОБА_22

розглянула в судовому засіданні заяви зі змінами й з доповненнями засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та заяву захисника ОСОБА_19 в інтересах засудженого ОСОБА_17 про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2005 року та ухвали Верховного Суду України від 19 жовтня 2006 року в частині засудження зазначених осіб з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 148, 149, 150, 155, 156, 165, 400-21, 400-22 КПК України 1960 року, статтями 459, 467 та пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, параграфом 3 розділу 4 «Перехідні положення» Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1.                 Заяву захисника ОСОБА_19 в інтересах засудженого ОСОБА_17 , заяви зі змінами й доповненнями засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_16 про перегляд судових рішень у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом задовольнити частково.

2.                 Скасувати вирок Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2005 року та ухвалу Верховного Суду України від 19 жовтня 2006 року в частині засудження: ОСОБА_16 за епізодами, що мали місце 24 травня 2001 року (розбійний напад на ОСОБА_23 та ОСОБА_24 та замах на умисне вбивство ОСОБА_23 ), 09 серпня 2001 року (розбійний напад і умисне вбивство ОСОБА_25 та замах на умисне вбивство ОСОБА_26 ) ; ОСОБА_18 за епізодами, що мали місце 04 серпня 2000 року (умисне вбивство ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ), 24 травня 2001 року (розбійний напад на ОСОБА_23 та ОСОБА_24 та замах на умисне вбивство ОСОБА_23 ), 02 червня 2001 року (розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_32 ); ОСОБА_17 за епізодом, що мав місце 09 серпня 2001 року (розбійний напад і умисне вбивство ОСОБА_25 та замах на умисне вбивство ОСОБА_26 ).

В цій частині направити справу на новий судовий розгляд.

3.                 Донецькому апеляційному суду визначити підсудність справи за конкретним місцевим судом.

4.                 Вважати ОСОБА_16 засудженим за ст. 69, п.п. «а, г, е, і» ст. 93, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 КК України 1960 року, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України 2001 року до позбавлення волі:

за ст. 69 – на строк 10 років,

за ч. 2 ст. 142 – на строк 7 років,

за ч. 3 ст. 142 – на строк 8 років,

за ч. 3 ст. 215-3 – на строк 10 років,

за ч. 4 ст. 187 – на строк 9 років;

за ст. 257 – на строк 7 років,

а за пунктами «а, г, е, і» ст. 93 КК України 1960 року – до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього його майна по кожній з наведених статей.

На підставі ст. 70 КК України 2001 року визначити ОСОБА_16 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

5.                 Вважати ОСОБА_18 засудженим за ст. 69, ч. 2 ст. 17 – п.п. «а, г, і» ст. 93, п.п. «а, г, і» ст. 93, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 КК України 1960 року до позбавлення волі:

за ст. 69 – на строк 10 років,

за ч. 2 ст. 17 – п.п. «а, г, і» ст. 93 – на строк 12 років,

за ч. 2 ст. 142 – на строк 7 років,

за ч. 3 ст. 142 – на строк 8 років,

за ч. 3 ст. 215-3 – на строк 10 років,

а за пунктами «а, г, і» ст. 93 КК України 1960 року – на строк 15 років з конфіскацією всього його майна по кожній з наведених статей.

На підставі ч. 1 ст. 42 КК України 1960 року визначити ОСОБА_18 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

6.                 Вважати ОСОБА_17 засудженим за ст. 69, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 КК України 1960 року, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України 2001 року до позбавлення волі:

за ст. 69 – на строк 10 років,

за ч. 2 ст. 142 – на строк 7 років,

за ч. 3 ст. 142 – на строк 8 років,

за ч. 3 ст. 215-3 – на строк 10 років,

за ч. 4 ст. 187 – на строк 9 років,

за ст. 257 – на строк 7 років з конфіскацією всього його майна за кожною статтею.

На підставі ст. 70 КК України 2001 року визначити ОСОБА_17 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

7.                 ОСОБА_17 негайно звільнити з-під варти в залі суду у зв`язку з відбуттям покарання.

8.                 ОСОБА_18 негайно звільнити з-під варти в залі суду у зв`язку із відбуттям покарання.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду буде оголошено 22 квітня 2019 року о 10 год в приміщенні Верховного Суду.

Головуючий суддя|  ОСОБА_1 |

Суддя-доповідач|ОСОБА_2  |

Судді:|ОСОБА_3 |ОСОБА_9  |

|ОСОБА_4 |ОСОБА_10  |

|ОСОБА_5 |ОСОБА_11  |

|ОСОБА_6  |ОСОБА_12 |

|ОСОБА_7 |ОСОБА_13  |

|ОСОБА_8  |ОСОБА_14  |

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані Державної судової адміністрації України, CC BY 4.0). Первинний запис у реєстрі.