Ст. 42. Діяння, пов'язане з ризиком

Чинна редакція від 18.09.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2001

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА → Розділ VIII. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ КРИМІНАЛЬНУ ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЯННЯ

1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.

{Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Після перегляду та часткового скасування вироку остаточне покарання за сукупністю злочинів має визначатися шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим відповідно до норм кримінального закону, що застосовуються (для злочинів за КК 2001 – ст. 70 КК України 2001; для злочинів за КК 1960 – ч. 1 ст. 42 КК України 1960).

Правовідносини: визначення остаточного покарання при сукупності злочинів після перегляду вироку

4.                 Вважати ОСОБА_16 засудженим за ст. 69, п.п. «а, г, е, і» ст. 93, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 КК України 1960 року, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України 2001 року до позбавлення волі: за ст. 69 – на строк 10 років, за ч. 2 ст. 142 – на строк 7 років, за ч. 3 ст. 142 – на строк 8 років, за ч. 3 ст. 215-3 – на строк 10 років, за ч. 4 ст. 187 – на строк 9 років; за ст. 257 – на строк 7 років, а за пунктами «а, г, е, і» ст. 93 КК України 1960 року – до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього його майна по кожній з наведених статей. На підставі ст.…

Велика Палата ВС, постанова від 17.04.2019 у справі № 1-23/2005, п. 4 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.