ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3935/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Краснова Є. В., Пількова К. М.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Копач Любові Юріївни
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 (головуючий - Дармін М. О., судді Іванов О. Г., Березкіна О. В.) у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології",
2) фізичної особи-підприємця Копач Любові Юріївни
про визнання недійсним (фіктивним) договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації від 21.04.2016 № 21-04-16.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У серпні 2018 року Фізична особа-підприємець Сердюков Юрій Олександрович (далі - ФОП Сердюков Ю. О.) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" (далі - ТОВ "Малі Будівельні Технології") та Фізичної особи-підприємця Копач Любові Юріївни (далі - ФОП Копач Л. Ю. ) про визнання договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації від 21.04.2016 № 21-04-16 (далі - договір № 21-04-16) недійсним (фіктивним).
2. Позовні вимоги аргументовано відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Сістем" (далі - ТОВ "Маркет Сістем") будь-яких документів на майно, передане на відповідальне зберігання ТОВ "Малі Будівельні Технології" за договором № 21-04-16.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі № 904/3935/18 у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ФОП Сердюков Ю. О. звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі № 904/3935/18 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/3935/18 за апеляційною скаргою ФОП Сердюкова Ю. О. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі № 904/3935/18.
6. У подальшому, 13.03.2019 ФОП Сердюков Ю. О. звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 904/3935/18 до вирішення справи № 910/8937/18, що розглядається в порядку господарського судочинства і перебуває у провадженні Північного апеляційного господарського суду, та до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18.
7. В обґрунтування наведеного клопотання ФОП Сердюков Ю. О. зазначив, що:
- Господарський суд міста Києва у справі № 910/8937/18 установив факт здійснення ТОВ "Малі Будівельні Технології" і ТОВ "Маркет Сістем" фіктивної діяльності із поставки товару, зокрема за договором поставки від 25.01.2018 № 25/16 ДП (далі - договір № 25/16 ДП);
- Господарський суд міста Києва у справі № 910/8937/18 установив, що ТОВ "Малі Будівельні Технології" не отримувало товару від ТОВ "Маркет Сістем" і взагалі не мало товару, який би воно мало передати на зберігання ФОП Копач Л. Ю. , на що і послався ФОП Сердюков Ю. О. у позовній заяві, поданій до суду першої інстанції;
- Господарський суд міста Києва у справі № 910/8937/18 установив, що майно, яке є предметом договору № 25/16 ДП на суму 4 805 700,00 грн, який визнано недійсним згідно із вищезазначеним судовим рішенням, було предметом договорів відповідального зберігання, укладених ТОВ "Малі Будівельні Технології" із третіми особами, зокрема договору № 21-04-16 на суму 55 000,00 грн, укладеного із ФОП Копач Л. Ю. , що оскаржується у межах справи № 904/3935/18;
- Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що договір № 21-04-16 з огляду на його зміст суперечить засадам чинного цивільного законодавства, а отже є нікчемним;
- рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/8937/18 є доказом обґрунтованості позовних вимог у межах справи № 904/3935/18 а факти, установлені судом у цій справі, мають значення для справи № 904/3935/18 і не підлягають повторному доказуванню.
8. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019, зокрема, задоволено клопотання ФОП Сердюкова Ю. О. про зупинення провадження у справі, зупинено апеляційне провадження у справі № 904/3935/18 за апеляційною скаргою ФОП Сердюкова Ю. О. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі № 904/3935/18 до вирішення Північним апеляційним господарським судом справи № 910/8937/18 і набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
9. Не погоджуючись з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2018 (про зупинення провадження у справі) у справі № 904/3935/18, ФОП Копач Л. Ю. звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу № 904/3935/18 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Підставами для скасування ухвали скаржник вважає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема положень пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.
11. Скаржник наголошує, що оскаржувана ухвала не містить належних мотивів на обґрунтування висновку про неможливість самостійного установлення господарським судом кола обставин, які належать до предмета доказування, а тому апеляційний суд не встановив обставин, які унеможливлювали б розгляд справи № 904/3935/18 до вирішення зазначеної господарської справи № 910/8937/18.
12. Крім цього, посилаючись на положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі № 904/3935/18, порушив право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку.
13. Скаржник стверджує, що розгляд справи № 910/8937/18 не є перешкодою для встановлення суттєвих обставин у цій справі № 904/3935/18 під час її розгляду Центральним апеляційним господарським судом, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 13.03.2019 необхідно скасувати.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
14. Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
16. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
17. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).
18. Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
19. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.
20. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
21. Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження.
22. Отже, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
23. Зупиняючи провадження у справі № 904/3935/18 до вирішення Північним апеляційним господарським судом справи № 910/8937/18 і набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у цій справі, апеляційний господарський суд виходив із того, що результат розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 910/8937/18 безпосередньо впливає на розгляд справи № 94/3935/18, адже позовні вимоги ФОП Сердюкова Ю. О. ґрунтуються на обставинах щодо відсутності будь-яких документів у ТОВ "Маркет Сістем" на майно, передане на відповідальне зберігання ТОВ "Малі Будівельні Технології" за договором, визнання якого недійсним (фіктивним) становить предмет цього спору, відповідним доказом чого є, в тому числі, визнання фіктивним договору № 25/16 ДП, укладеного між ТОВ "Маркет Сістем" і ТОВ "Малі Будівельні Технології".
24. Водночас, зупиняючи провадження у справі № 904/3935/18, суд апеляційної інстанції належним чином не встановив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи про визнання недійсним (фіктивним) договору № 21-04-16, та не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні цієї справи, а також яким чином установлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, що ними сторони обґрунтовують наведені ними доводи у цій справі, виходячи із предмета, підстав позову.
25. Отже, зупинення провадження у справі № 904/3935/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8937/18 не відповідає положенням статей 227, 229 ГПК України.
26. Не встановивши обставин об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи № 910/8937/18, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому положення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.
27. Крім того, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
28. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
29. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням вимог частини 1 статті 6 зазначеної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
30. Наведеного суд апеляційної інстанцій не врахував, тому, зупинивши провадження у справі № 904/3935/18, суд порушив право учасників справи на її розгляд упродовж розумного строку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд
31. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції
32. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, у тому числі за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
33. Частиною 6 статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і передачі справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
34. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України.
35. За таких обставин ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 904/3935/18 необхідно скасувати, а зазначену справу передати до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Розподіл судових витрат
36. Оскільки у цьому касаційному провадженні спір по суті не вирішується, а справа підлягає передачі до апеляційного суду для продовження розгляду, відповідно до статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Копач Любові Юріївни задовольнити.
Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 904/3935/18 скасувати.
Справу № 904/3935/18 направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Є. В. Краснов
К. М. Пільков