ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
13 березня 2018 року
справа №826/2689/15
адміністративне провадження №К/9901/19278/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.
за участю представників:
від позивача - Букуєвої О.О. на підставі ордеру серії КВ № 218398 від 30.11.2017 р.,
Мініна О.А. на підставі ордеру серії КВ № 370550 від 05.03.2018 р.,
від відповідача - Кравченка Є.В. за дов. від 15.12.2017 р.,
від особи, яка приєдналась до касаційної скарги - Песиголовець Я.О. на підставі ордеру серії КВ № 157219 від 17.02.2018 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Таркетт УА» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у складі судді Качур І.А., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у складі суддів Ганечко О.М., Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. у справі №826/2689/15 за позовом Дочірнього підприємства «Таркетт УА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю особи, яка приєдналась до касаційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В :
09 лютого 2015 року Дочірнє підприємство «Таркет УА» (далі - підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 вересня 2014 року № 133026552209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5665032 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1416258 грн., з мотивів безпідставності прийняття податковим органом податкового повідомлення рішення.
19 січня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, у задоволені позовних вимог Дочірнього підприємства «Таркетт УА» відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем не надано до суду та під час перевірки усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій за результатами яких позивачем сформовані дані податкової звітності.
28 квітня 2016 року Підприємство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.
В касаційній скарзі позивач доводить порушення судами попередніх інстанцій принципів диспозитивності, дослідження доказів, внаслідок чого ними самостійно змінений предмет доказування, встановлення та дослідження об'єкту обчислення податку на додану вартість, вирішення питання про законність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості послуг (мотиваційних виплат, бонусів, тощо) судами не здійснювалось, натомість в основу відмови у позові покладена відсутність будь-якого підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що в спірних відносинах місця не мало. Не оцінювались доводи позивача наведені позовом та не застосовувалось норми матеріального справа до спірних відносин.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надійшов, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
Під час касаційного провадження представником позивача заявлені клопотання про залучення до розгляду у даній справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» та залучення цього ж Товариства у якості особи, яка приєдналась до касаційної скарги.
Клопотання задоволено в частині приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» у якості особи, яка приєдналась до касаційної скарги. Стосовно залучення третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у задоволенні клопотання відмовлено з огляду на те, що за правилами частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє після 15 грудня 2017 року) треті особи можуть вступити у справу або можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням учасників справи, зокрема на стороні позивача до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Відтак, залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору можливе, починаючи з суду першої інстанції та неможливе під час касаційного провадження. Разом із тим, колегія суддів визнає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» наявні всі підстави бути залученим у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом з 21 квітня 2014 року по 01 вересня 2014 року проведена планова виїзна перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 21 грудня 2013 року, результати якої викладені в акті від 08 вересня 2014 року №834/26-552-09/24254372, на підставі якої прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 24 вересня 2014 року № 133026552209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5665032 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1416258 грн.
Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені норми пункту 185.1 статті 185, абзац «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України. Підставою застосування штрафних фінансових санкцій наведені положення пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.
Вирішуючи спір по суті суди попередніх інстанцій виклали в них норми, які регулюють підстави та порядок проведення податкових перевірок, при цьому ці питання не є спірними між сторонами, встановили наявність договірних відносин між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», ненадання документів на його виконання, навели судову практику на переконання необхідності дослідження первинних документів.
За положеннями статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. За частиною другою цієї статті суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи є наявними первинні документи а саме, акт перевірки у висновках якого наведений склад податкового правопорушення за десять звітних податкових періодів з податку на додану вартість з визначенням норм Податкового Кодексу України, які податковий орган вважає порушеними, акти виконаних робіт (надання послуг), калькуляція бонусу, двадцять п'ять податкових накладних, звіт про просування товарів (торгової марки).
Суди попередніх інстанцій не оцінили зібрані по справі докази, не встановили та не дослідили склад податкового правопорушення. Посилання на відсутність первинних документів спростовується інформацією наведеною у акті перевірки та долученими документами до матеріалів справи.
Відтак, має місце неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, та є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
Суд визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Таркетт УА» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі №826/2689/15 скасувати.
Справу №826/2689/15 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер