1. Підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи сприяють проведенню державної політики зайнятості на основі:
додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод;
організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва;
працевлаштування визначеної місцевою Радою народних депутатів кількості осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.
( Пункт 2 статті 20 виключено на підставі Закону N 1993-XII ( 1993-12 ) від 18.12.91 )
2. Підприємствам, установам і організаціям, що використовують понад встановлену квоту працю осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, відповідно до законодавства Української РСР надаються пільги по податках та інших платежах у бюджет, які частково або повністю компенсують витрати, пов'язані з прийняттям на роботу цих категорій громадян.
3. Підприємства, установи і організації, розташовані на території регіону, незалежно від відомчої підпорядкованості, щомісячно в повному обсязі подають державній службі зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) і у триденний строк - про всіх прийнятих і звільнених працівників.
4. При вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці підприємства, установи, організації в письмовій формі повідомляють про це державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, не пізніш як за два місяці до вивільнення, а при реорганізації, перепрофілюванні та ліквідації підприємств, установ, організацій - за 6 місяців.
У разі неподання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються у державний фонд сприяння зайнятості і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
5. Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством Української РСР.