Забороняється реалізація і використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів (крім підакцизних товарів) без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію про: ( Абзац перший частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2189-IV ( 2189-15 ) від 18.11.2004 )
Ветеринарна служба:
1) загальну назву харчового продукту;
1) бере участь у роботі Національної Комісії України з Кодексу Аліментаріус з питань, що належать до її компетенції, включаючи розробку та перегляд санітарних заходів;
2) номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маси, об'єму тощо);
2) проводить державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на потужностях (об'єктах) для вирощування (виробництва) тварин, необроблених харчових продуктів тваринного походження та обігу сільськогосподарської продукції і видає відповідні ветеринарні документи, що засвідчують їх ветеринарно-санітарний стан;
3) склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок; ( Пункт 3 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
3) проводить дозабійне інспектування тварин та післязабійне інспектування їх продуктів на бойнях, а також післязабійне інспектування тварин, забитих на полюванні, на потужностях (об'єктах), призначених для цих цілей;
4) харчову цінність, а також енергетичну цінність для харчових продуктів, що її мають; ( Пункт 4 частини першої статті 7 в редакції Закону N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
4) впроваджує та здійснює нагляд за виконанням санітарних заходів у частині дотримання вимог Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) та інших нормативно-правових актів, які регулюють захист життя і здоров'я тварин, а також людей від захворювань, спільних з тваринами (зоонозів), що застосовуються до об'єктів санітарних заходів, їй підконтрольних;
5) кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання; ( Пункт 5 частини першої статті 7 в редакції Закону N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
5) надає консультації та проводить навчання виробників харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, з питань систем HACCP або аналогічних систем забезпечення безпечності та якості;
( Пункт 6 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
6) здійснює державний нагляд за запровадженням систем HACCP або аналогічних систем забезпечення безпечності та якості, які використовуються виробниками харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
7) умови зберігання;
7) здійснює державний контроль та/або державний нагляд на потужностях (об'єктах) з виробництва та обігу харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та агропродовольчих ринках;
8) позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;
8) видає сертифікати придатності для споживання людиною на запит заінтересованих сторін на підставі державного контролю або результатів розширеного контролю харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
9) найменування та адресу виробника і місце виготовлення;
9) проводить розширений контроль на підставі професійної оцінки ветеринарного інспектора або в рамках програми вибіркового контролю харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, з метою перевірки:
10) умови використання (якщо такі передбачені);
а) заявленої виробником поживної цінності харчового продукту;
11) наявність у харчовому продукті компонентів з генетично модифікованої сировини (у випадках, коли використання таких компонентів передбачено нормативними документами або нормативно-правовими актами на даний харчовий продукт); ( Пункт 11 частини першої статті 7 в редакції Закону N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
б) дотримання мінімальних специфікацій якості харчових продуктів;
12) застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо); ( Пункт 12 частини першої статті 7 в редакції Закону N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
в) дотримання обов'язкових параметрів безпечності харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
13) іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.
г) правильності умов використання харчових продуктів, у тому числі інструкцій виробника щодо впливу зберігання, транспортування виставлення на продаж та приготування на безпечність харчового продукту, підконтрольних ветеринарній службі;
Маркування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів. ( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
10) проводить стандартний та розширений прикордонний санітарний контроль імпортних, транзитних та експортних вантажів харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів забороняється наводити інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
11) видає експлуатаційні дозволи операторам потужностей (об'єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та для агропродовольчих ринків, а також веде їх реєстри;
Текст для використання у маркуванні спеціальних харчових продуктів підлягає обов'язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
12) видає міжнародні ветеринарні сертифікати на харчові продукти, підконтрольні ветеринарній службі;
У маркуванні харчових продуктів повинні використовуватися затверджені у встановленому порядку специфічні символи, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздоровчі харчові продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче харчування, харчування для спортсменів тощо. ( Частина п'ята статті 7 в редакції Закону N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
13) уповноважує акредитовані лабораторії на проведення досліджень (випробувань) для перевірки параметрів безпечності та якості харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
14) затверджує методики вимірювань, методи випробувань харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та їх переліки;
( Частина шоста статті 7 в редакції Закону N 191-IV ( 191-15 ) від 24.10.2002 )
15) затверджує перелік референс лабораторій на проведення арбітражних досліджень харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
Вимоги до маркування підакцизних товарів встановлюються законами України, які регулюють питання виробництва та обігу таких товарів. ( Статтю 7 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2189-IV ( 2189-15 ) від 18.11.2004 )
16) запроваджує програми вибіркового та стандартного контролю харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, під час їх обігу та виконання загальнодержавних програм державного моніторингу максимальних меж залишків ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі;
17) встановлює періодичність проведення державного нагляду за потужностями (об'єктами) з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, на підставі аналізу ризику;
18) призначає та проводить лабораторні дослідження для оцінки безпечності та якості харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
19) разом з іншими відповідними державними органами розробляє стандарти для харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
20) бере участь у розробці технічних регламентів, що встановлюють мінімальні специфікації якості для харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
21) проводить епізоотичне або за необхідності бере участь у санітарно-епідеміологічних розслідуваннях, спрямованих на встановлення причин та умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних або непридатних для споживання харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
22) у межах своєї компетенції вживає заходів для усунення порушень цього Закону та притягнення до відповідальності осіб, які є винними в таких порушеннях, у порядку, встановленому законом;
23) встановлює та затверджує ветеринарно-санітарні вимоги для потужностей (об'єктів) з виробництва та обігу харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
24) бере участь або затверджує обов'язкові параметри безпечності харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі;
25) організовує та проводить державну ветеринарно-санітарну експертизу;
26) погоджує технічні умови виробництва, технічні регламенти, стандарти, проекти потужностей (об'єктів) харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі.