1. Для забезпечення безперешкодної торгівлі між Договірними сторонами та полегшення виявлення будь-яких невідповідностей чи порушень, митні органи відповідних країн повинні, за запитом, або коли вони вважають, що це було б в інтересах іншої Договірної сторони, за власною ініціативою надавати одна одній один одному всю наявну інформацію (у тому числі адміністративні протоколи та висновки), що становить інтерес для належної імплементації цієї Конвенції.
2. Якщо країна, яка отримує запит, запитувана країна вважає, що надання допомоги може завдати шкоди її безпеці, громадському порядку ( ordre public ) (ordre public) чи іншим суттєвим істотним інтересам або призведе до порушення промислової, комерційної або професійної таємниці, вона може утриматися або повністю чи частково відмовитися від надання допомоги.
3. У разі утримання або відмови у наданні допомоги необхідно невідкладно повідомити країні, яка направила запит, про таке рішення та його підстави.
4. Якщо митний орган країни звертається із запитом про допомогу, яку він не зміг би надати на запит, за запитом, він повинен звернути увагу на зазначає цей факт у своєму запиті. Виконання Задоволення такого запиту здійснюється на розсуд митного органу, який отримав такий запит.
5. Інформацію, отриману Інформація, отримана відповідно до параграфа 1, необхідно використовувати використовується виключно для цілей цієї Конвенції, і країна-отримувач повинна надати а країна, що її отримує, забезпечує їй такий самий захист, як і який надається інформації подібного характеру відповідно до національного законодавства такої країни. Така інформація може бути використана використовуватися для інших цілей лише тільки за наявності письмової згоди митного органу, який її надав, і з урахуванням будь-яких обмежень, встановлених таким органом.
Спільний комітет