Відповідальність у залізнично-морському сполученні
Строк давності
1. При залізнично-морських перевезеннях лініями і шляхами, зазначеними у параграфі 2 статті 2 Конвенції, кожна держава може, вимагаючи внесення відповідного запису до списку ліній і шляхів, що підпорядковуються Єдиним правилам, доповнити підстави для звільнення від відповідальності згідно зі статтею 36 сукупністю нижченаведених причин.
Параграф 1. Строк давності позовів, які грунтуються на договорі перевезення, закінчується через один рік. Строк давності складає, проте, два роки, якщо йдеться про позов, що стосується:
Перевізник може посилатися на ці причини тільки в тому разі, якщо він доведе, що втрата, пошкодження або прострочення доставки вантажу сталися під час перевезення морем від моменту навантаження на борт судна до розвантаження із судна.
a) виплати накладної плати, стягнутої перевізником з одержувача;
Причинами звільнення від відповідальності є:
b) виплати виручки від здійсненого перевізником продажу вантажу;
a) дії, недбалість або недогляд капітана, команди судна, лоцмана або працівників перевізника при навігації або управлінні судном;
c) збитку, що виник внаслідок дії або недогляду, скоєного або з наміром спричинити такий збиток, або з легковажності і з розумінням того, що такий збиток, ймовірно, буде завдано;
b) непридатність судна до мореплавства, якщо перевізник доведе, що вона не є наслідком недостатньої дбайливості з його боку про утримання судна придатним до мореплавства, про спорядження належною командою, обладнанням і запасами, або також про забезпечення придатності і безпечності всіх призначених для завантаження частин судна для прийому, перевезення і збереження вантажу;
d) одного з договорів перевезення, що діяли до перевідправлення, у випадку, передбаченому статтею 28.
c) пожежа, якщо перевізник доведе, що вона не сталася внаслідок його дії або з його вини, а також не внаслідок дії або з вини капітана, команди судна, лоцмана або працівників перевізника;
Параграф 2. Строк давності починається:
d) ризики, небезпеки або нещасні випадки на морі та в інших судноплавних водах;
a) стосовно відшкодування повної втрати вантажу - з тридцятого дня після закінчення строку доставки;
e) порятунок або спроба порятунку життя або майна на морі;
b) стосовно відшкодування часткової втрати, пошкодження або прострочення доставки - з дня видачі вантажу;
f) завантаження на палубі судна, якщо вантаж завантажений на палубу за згодою відправника, вираженою в накладній, і вантаж не перевозиться у вагоні.
c) у решті випадків - з дня, коли можуть бути пред'явлені позови.
Вищенаведені причини звільнення від відповідальності не скасовують і жодним чином не обмежують загальні зобов'язання перевізника, особливо його обов'язок дбати належним чином про утримання судна придатним до мореплавства, про спорядження належною командою, обладнанням і запасами або також про забезпечення придатності і безпечності всіх призначених для завантаження частин судна для прийому, перевезення і збереження вантажу.
День, зазначений як початок відліку строку давності, ніколи не включається до строку.
Навіть якщо перевізник посилається на вищеназвані причини для обгрунтування звільнення від відповідальності, він, однак, несе відповідальність, якщо правомочна особа доведе, що втрата, пошкодження або прострочення доставки сталися з такої вини перевізника, капітана, команди судна, лоцмана або працівників перевізника, яка не передбачена в пункті a).
Параграф 3. При пред'явленні рекламації в письмовому вигляді згідно зі статтею 43 відлік строку давності призупиняється до дня, коли перевізник відхиляє рекламацію з письмовим засвідченням і повертає додані до неї документи. Якщо рекламація допускається частково, то відлік строку давності стосовно спірної частини рекламації починається знову. Особа, що посилається на факт подання рекламації або на факт письмової відповіді і повернення документів, несе тягар доведення стосовно цього факту, на який вона посилається. Подальші рекламації, що стосуються тієї самої претензії, не призупиняють відліку позовної давності.
2. Якщо один і той самий морський маршрут обслуговується кількома підприємствами, включеними до списку, згаданого у статтях 3 і 10 Конвенції, режим відповідальності, що застосовується для цього маршруту, має бути однаковим для всіх цих підприємств.
Параграф 4. Позови, що втратили силу за давністю, не можуть також пред'являтися як повторний позов або заперечення.
Крім того, якщо ці підприємства включені до списку за бажанням кількох держав, то необхідна попередня угода між цими державами про прийняття такого режиму.
Параграф 5. Крім того, для призупинення і переривання відліку строку давності діє національне законодавство.
3. Заходи, вжиті відповідно до цієї статті, повинні бути доведені до відома Центрального бюро. Вони набувають чинності через тридцять днів від дня направлення Центральним бюро повідомлення про них іншим державам.
Стосунки між перевізниками
Ці заходи не поширюються на вантажі, що вже знаходяться в дорозі.