Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду № 4-рп/2012 від 22.02.2012 }
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 233 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 8-рп/2013 від 15.10.2013 , № 9-рп/2013 від 15.10.2013 }
Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.
{Стаття 233 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 4617-10 від 24.01.83 , № 6237-10 від 21.12.83 , № 5938-11 від 27.05.88 ; Законами № 871-12 від 20.03.91 , № 2134-12 від 18.02.92 , № 2620-III від 11.07.2001 , № 762-IV від 15.05.2003, № 1697-VII від 14.10.2014 , № 1217-IX від 05.02.2021 , № 2215-IX від 21.04.2022 }