1. Якщо держава-член або зобов'язана особа визначить сфери з нижчим рівнем ризику, така держава-член може дозволити зобов'язаним особам вживати заходів зі спрощеної комплексної перевірки клієнтів.
2. Перед ужиттям заходів зі спрощеної комплексної перевірки клієнтів зобов'язані особи повинні встановити, що ділові відносини або транзакція характеризуються нижчим рівнем ризику.
3. Держави-члени повинні забезпечити здійснення зобов’язаними особами достатнього моніторингу транзакцій та ділових відносин з метою уможливлення виявлення незвичайних або підозрілих транзакцій.