1. Якщо держава-член або зобов’язана особа визначають сфери з нижчим рівнем ризику, така держава-член може дозволити зобов’язаним особам вживати заходи зі спрощеної належної перевірки клієнтів.
2. Перед ужиттям заходів зі спрощеної належної перевірки клієнтів зобов’язані особи повинні встановити, що ділові відносини або операція характеризуються нижчим рівнем ризику.
3. Держави-члени повинні забезпечити здійснення зобов’язаними особами достатнього моніторингу операцій та ділових відносин з метою уможливлення виявлення незвичних або підозрілих операцій.